Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тудовля́ни (біл. тудаўля́не, tudaŭlánie) — етнографічна група білорусів на заході колишнього Ржевського повіту Тверської губернії (за іншою версією, залишки окремого корінного слов'янського етносу цих країв).
У більш вузькому сенсі тудовлянами називають мешканців колишніх волостей Старий Туд, Молодий Туд і Туд-Скаваратинь по обидві сторони річки Туд, правої притоки Волги.
У широкому сенсі назва «тудовляни» вживалась етнографами XIX століття для позначення всього білоруськомовного населення Верхньої Волги.
В VII — IX століттях цей регіон, відомий за «Повістю минулих літ» як Оківський ліс, був заселений смоленськими кривичами, в XIII — XIV століття входив до складу Торопецького і Ржевського князівств. З першої третини XIV століття тут проходила межа Великого князівства Литовського з Московським і Тверським князівствами, було збудовано «гради литовстии: Селук, Осенеч, Горишин, Рясна, Сіжка, Туд», які часто переходили з рук в руки.
Тудовляни остаточно залишилися за межами Великого князівства Литовського після уточнення кордону згідно з Поляновським миром 1634 року, але з причини відносної ізольованості краю (лісистість становила 3/4 території) довгий час зберігали виразні білоруські риси: мову, обряди («бабина каша» та інші), ігри («коралі», «просо»). Також вони відрізнялися від сусіднього російського населення характерним верхнім одягом з білого домотканого полотна, звідки і походило прізвисько «белокафтанщина». Вживалися й інші прізвиська — «Польща», «шапляки́» (оскільки білоруські звуки «дз», «ц», м'який «с» здавались російському населенню шепелявими). В тудовлян не існувало якоїсь самоназви, хоча вони і усвідомлювали свою відмінність від власне росіян.
В 1903 році тудовлян досліджував відомий білоруський етнограф Юхим Карський (Яўхім Карскі), який визначив їх кількість в 45 тисяч осіб. У 1925-26 роках вони детально вивчалися Н. Грінковою.
В XX столітті відмінності між тудовлянами та місцевим російським населенням практично стерлися, хоча окремі мовні та інші риси, властиві білорусам, відзначалися ржевськими краєзнавцем І. Вишняковим ще в середині 1960-х років.
Тудавлянське відродження
У грудні 2016 році активіст за відродження тудовлян Олександр Цехановскій (Москва) опублікував петицію за визнання тудовлянськой етнографічної групи білорусами за національністю. Петиція опублікована на сайті .
Див. також
Джерела
- Тудовляни — останні нащадки Тверського князівства на haidamaka.org.ua [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
- Білий Олесь (Белы Алесь) Энцыкляпэдыя гісторыі Беларусі (біл.)
- Признать этнографическую группу тудовляне,Тверской области,белорусами по национальности // (рос.)
- Гутарка з цвярскім тудаўлянінам: «Мову чуў з дзяцінства, дарослым зразумеў, што мы беларусы» [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Наша ніва
Посилання і література
- Білоруси в регіонах Росії на сайті «Електронна колекція. Росія і Білорусь: етнокультурний діалог» [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Грінкова Н. П. Одяг «тудовлян» Ржевського повіту на сайті «Електронна колекція. Росія і Білорусь: етнокультурний діалог» [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Квашнин-Самарин Н. Д. Исследование по истории княжеств Ржевского и Фоминского., Тверь, 1887 (рос.)
- Успенский В. Н. Литовские пограничные городки., Тверь, 1892 (рос.)
- Попов В. М. Замечания о северно-смоленских и ржевских говорах // Изв. ОРЯС. Т. 18, кн. 3. СПб., 1913 (рос.)
- Гринкова Н. П. Говор тудовлян Ржевского у. // Изв. ОРЯС. Т. 21. Л., 1926 (рос.)
- Белы А. Краіна вытокаў // Спадчына. 1993. № 3 (біл.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tudovlya ni bil tudaylya ne tudaŭlanie etnografichna grupa bilorusiv na zahodi kolishnogo Rzhevskogo povitu Tverskoyi guberniyi za inshoyu versiyeyu zalishki okremogo korinnogo slov yanskogo etnosu cih krayiv Tudovlyanka u tradicijnomu vbranni za Grinkovoyu N P U bilsh vuzkomu sensi tudovlyanami nazivayut meshkanciv kolishnih volostej Starij Tud Molodij Tud i Tud Skavaratin po obidvi storoni richki Tud pravoyi pritoki Volgi U shirokomu sensi nazva tudovlyani vzhivalas etnografami XIX stolittya dlya poznachennya vsogo biloruskomovnogo naselennya Verhnoyi Volgi V VII IX stolittyah cej region vidomij za Povistyu minulih lit yak Okivskij lis buv zaselenij smolenskimi krivichami v XIII XIV stolittya vhodiv do skladu Toropeckogo i Rzhevskogo knyazivstv Z pershoyi tretini XIV stolittya tut prohodila mezha Velikogo knyazivstva Litovskogo z Moskovskim i Tverskim knyazivstvami bulo zbudovano gradi litovstii Seluk Osenech Gorishin Ryasna Sizhka Tud yaki chasto perehodili z ruk v ruki Tudovlyani ostatochno zalishilisya za mezhami Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya utochnennya kordonu zgidno z Polyanovskim mirom 1634 roku ale z prichini vidnosnoyi izolovanosti krayu lisistist stanovila 3 4 teritoriyi dovgij chas zberigali virazni biloruski risi movu obryadi babina kasha ta inshi igri korali proso Takozh voni vidriznyalisya vid susidnogo rosijskogo naselennya harakternim verhnim odyagom z bilogo domotkanogo polotna zvidki i pohodilo prizvisko belokaftanshina Vzhivalisya j inshi prizviska Polsha shaplyaki oskilki biloruski zvuki dz c m yakij s zdavalis rosijskomu naselennyu shepelyavimi V tudovlyan ne isnuvalo yakoyis samonazvi hocha voni i usvidomlyuvali svoyu vidminnist vid vlasne rosiyan V 1903 roci tudovlyan doslidzhuvav vidomij biloruskij etnograf Yuhim Karskij Yayhim Karski yakij viznachiv yih kilkist v 45 tisyach osib U 1925 26 rokah voni detalno vivchalisya N Grinkovoyu V XX stolitti vidminnosti mizh tudovlyanami ta miscevim rosijskim naselennyam praktichno sterlisya hocha okremi movni ta inshi risi vlastivi bilorusam vidznachalisya rzhevskimi krayeznavcem I Vishnyakovim she v seredini 1960 h rokiv Tudavlyanske vidrodzhennyaU grudni 2016 roci aktivist za vidrodzhennya tudovlyan Oleksandr Cehanovskij Moskva opublikuvav peticiyu za viznannya tudovlyanskoj etnografichnoyi grupi bilorusami za nacionalnistyu Peticiya opublikovana na sajti Div takozhTudovlyanski govirkiDzherelaTudovlyani ostanni nashadki Tverskogo knyazivstva na haidamaka org ua 12 chervnya 2008 u Wayback Machine ukr Bilij Oles Bely Ales Encyklyapedyya gistoryi Belarusi bil Priznat etnograficheskuyu gruppu tudovlyane Tverskoj oblasti belorusami po nacionalnosti ros Gutarka z cvyarskim tudaylyaninam Movu chuy z dzyacinstva daroslym zrazumey shto my belarusy 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha nivaPosilannya i literaturaBilorusi v regionah Rosiyi na sajti Elektronna kolekciya Rosiya i Bilorus etnokulturnij dialog 6 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Grinkova N P Odyag tudovlyan Rzhevskogo povitu na sajti Elektronna kolekciya Rosiya i Bilorus etnokulturnij dialog 19 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Kvashnin Samarin N D Issledovanie po istorii knyazhestv Rzhevskogo i Fominskogo Tver 1887 ros Uspenskij V N Litovskie pogranichnye gorodki Tver 1892 ros Popov V M Zamechaniya o severno smolenskih i rzhevskih govorah Izv ORYaS T 18 kn 3 SPb 1913 ros Grinkova N P Govor tudovlyan Rzhevskogo u Izv ORYaS T 21 L 1926 ros Bely A Kraina vytokay Spadchyna 1993 3 bil