Було запропоновано цю статтю або розділ з Період Саньґо, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з травня 2020. |
Можна дати визначення такому поняттю, як Трицарство (кит. трад . 三國, упр. 三国, пиньинь Sānguó, палл. Саньго): Це епоха трьох Царств — У, Вей, Шу.
Це епоха періоду історії Китаю, відома, як боротьба трьох держав.
Це епоха на початку середньовіччя Китаю.
Інакше Трицарство називали — Період Саньґо.
Деталізація поняття, Історія Трицарства
Доба Трицарства отримала свою назву завдяки появі на теренах колишньої імперії Хань трьох царств — Вей, Шу та У, боротьба між якими визначила характер часу, а героїка цього часу була втілена кількома століттями пізніше у хрестоматійному романі «Троєцарство». Лідерство політичних змагань одразу захопило царство Вей, засноване 220 р. Цао Пеєм, сином Цао Цао — політика, який фактично перебрав на себе функції правителя у переддень краху імперії Хань. Після смерті батька, проголосивши себе засновником династії Вей, Цао Пей захопив найрозвинутіший регіон колишньої єдиної держави. Практично одночасно утворилися ще два царства — на південному заході та південному сході Китаю. На чолі сформованого на південному заході, у верхів'ях Янцзи, царства Шу, опинився один із нащадків ханського дому Лю Бей. Його вдалим продовжувачем став талановитий військовий та політик Чжуге Лян, який сприяв військовій міці та розвитку сільського господарства держави.
За рівнем розвитку царство У значно поступалося своїм суперникам — царствам Вей та Шу, засноване Сунь Цюанем на південному сході верхів'їв Янцзи. Особливістю існування цього царства стала поява тут населення північнокитайських земель, яке у пошуках соціального та економічного спокою колонізувало віддалені від колишніх центрів регіони. Це сприяло їх господарському освоєнню, привносячи досконаліші економічні форми.
Попри мілітаризацію життя Китаю у добу Троєцарства, конфуціанська традиція державного будівництва не була втрачена: ханські правителі змогли зробити її органічною частиною інститутів влади та забезпечили авторитет у суспільстві носіїв цієї традиції — знавців конфуціанства, вчених, книжників — шень-ши. Певну роль у розвитку китайської держави відіграло превалювання у ієрархії цінностей китайців цивільних засад над військовими. Саме це стало підґрунтям об'єднання Китаю Симою Янем, який, оволодівши троном Вей у 265 р., назвав свою династію Цзінь. На цей час під його владою знаходилось царство Шу, підкорене батьком. Із захопленням У 280 р. завершується доба Троєцарства та настає період Західної Цзінь (265—316).
В історії середньовічного Китаю кочові народи та їх державні утворення на північних кордонах Китаю, відігравали неоднозначну роль — доволі тривалі завоювання (IV—VI ст. та монгольське завоювання 1271—1368 рр.) призводили до занепаду традиційної культури та водночас стимулювали об'єднавчі тенденції, випробовуючи її на міцність. Взаємини Китаю з кочовиками варто розглядати у контексті проблеми взаємин кочових (номадних) та осілих землеробських народів, яка передбачає розуміння специфіки існування цих цивілізацій без упередженої оцінки їх розвитку. Так, відсутність власного досвіду державного будівництва та управління сталою державою у кочовиків об'єктивно зумовлювало сприйняття та запозичення китайських зразків, але без глибокого розуміння їх сутності, що, у свою чергу, поєднувало два зустрічні процеси — варваризації та китаїзації, з яких останній превалював, але на поверховому рівні.
На початковому етапі кочівницького панування IV—VI ст., відомого в традиційній історіографії як період Нань бей чао («доба північних та південних династій»), відбувається хвилеподібна експансія кочовиків на північний Китай. Спочатку гуни захопили у 311 р. Лоян, у 316 — Чан'ань. Останній імператор династії Цзінь був схоплений та страчений. Залишки придворної знаті, яка втекла до Нанкіну, проголосили родича дому Сима імператором династії Східна Цзінь (316—419).
За гунами активізувалися численні кочові племена, серед яких найбільш могутніми були сяньбі (китайці стримували їх подарунками та намагались використати у боротьбі з гунами). Головними племінними об'єднаннями сяньбі, які вторглися до Китаю, були муюни і тоба. Крім них західні кордони перейшли племена тибетської групи, що утворили свою державу, з якою почали боротьбу північні загарбники (сяньбі). Ватажку одного з сяньбійських племен Тоба Гую врешті вдалося припинити війни та об'єднати землі у басейні р. Хуанхе, заснувавши династію Північна Вей (386—534). Показово, що для зміцнення своєї влади він поновив надільну систему та сприяв інтенсивній китаїзації загарбників-сяньбійців, яким було заборонено розмовляти рідною мовою та носити традиційний одяг. Унаслідок розгорнутої китаїзації сяньбійці перенесли свою столицю на північній околиці Китаю до давньої китайської столиці Лояну. Тобійські правителі оголосили себе спадкоємцями легендарного імператора Цінь- Шихуанді, активно впроваджуючи усі норми життя китайського суспільства і держави, навіть відмовились від своєї традиційної релігії — шаманізму. Але за кілька років неможливо було сприйняти досвід тисячоліть. Зрештою північновейська держава розпалась на західну та східну, а у середині VI ст. до влади у них прийшли китайці.
Династії
Династія У — держава в Китаї, існування якої датується 222 р. — 280 р. н. е.
Династія Шу — держава в Китаї, яка існувала протягом 221—263 років. Контролювала землі в країні Шу, в центрі сучасної провінції Сичуань. Пряма спадкоємниця династії Хань.
Династія Вей — держава (династія) у північному Китаї у 386–535 роках. Інші назви Тоба Вей, Юань Вей, Пізня Вей. Ця династія керувалася імператорами з роду , які у 495 році змінили прізвище на Юань.
Література
- Jean Elizabeth Ward. The Times of Lady Dai. — Lulu.com, 2008. — ISBN 9781435732308.
- Watanabe, Seiichi (ed.) (2006) 渡辺精一・監修 Moichidomanabitai Sangokushi 『もう一度学びたい 三国志』 Seitosha: Tokyo.
- Ло Гуаньчжун, Роман трьох держав.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Period Sango ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z travnya 2020 Mozhna dati viznachennya takomu ponyattyu yak Tricarstvo kit trad 三國 upr 三国 pinin Sanguo pall Sango Ce epoha troh Carstv U Vej Shu Ce epoha periodu istoriyi Kitayu vidoma yak borotba troh derzhav Ce epoha na pochatku serednovichchya Kitayu Inakshe Tricarstvo nazivali Period Sango Detalizaciya ponyattya Istoriya TricarstvaDoba Tricarstva otrimala svoyu nazvu zavdyaki poyavi na terenah kolishnoyi imperiyi Han troh carstv Vej Shu ta U borotba mizh yakimi viznachila harakter chasu a geroyika cogo chasu bula vtilena kilkoma stolittyami piznishe u hrestomatijnomu romani Troyecarstvo Liderstvo politichnih zmagan odrazu zahopilo carstvo Vej zasnovane 220 r Cao Peyem sinom Cao Cao politika yakij faktichno perebrav na sebe funkciyi pravitelya u peredden krahu imperiyi Han Pislya smerti batka progolosivshi sebe zasnovnikom dinastiyi Vej Cao Pej zahopiv najrozvinutishij region kolishnoyi yedinoyi derzhavi Praktichno odnochasno utvorilisya she dva carstva na pivdennomu zahodi ta pivdennomu shodi Kitayu Na choli sformovanogo na pivdennomu zahodi u verhiv yah Yanczi carstva Shu opinivsya odin iz nashadkiv hanskogo domu Lyu Bej Jogo vdalim prodovzhuvachem stav talanovitij vijskovij ta politik Chzhuge Lyan yakij spriyav vijskovij mici ta rozvitku silskogo gospodarstva derzhavi Za rivnem rozvitku carstvo U znachno postupalosya svoyim supernikam carstvam Vej ta Shu zasnovane Sun Cyuanem na pivdennomu shodi verhiv yiv Yanczi Osoblivistyu isnuvannya cogo carstva stala poyava tut naselennya pivnichnokitajskih zemel yake u poshukah socialnogo ta ekonomichnogo spokoyu kolonizuvalo viddaleni vid kolishnih centriv regioni Ce spriyalo yih gospodarskomu osvoyennyu privnosyachi doskonalishi ekonomichni formi Popri militarizaciyu zhittya Kitayu u dobu Troyecarstva konfucianska tradiciya derzhavnogo budivnictva ne bula vtrachena hanski praviteli zmogli zrobiti yiyi organichnoyu chastinoyu institutiv vladi ta zabezpechili avtoritet u suspilstvi nosiyiv ciyeyi tradiciyi znavciv konfucianstva vchenih knizhnikiv shen shi Pevnu rol u rozvitku kitajskoyi derzhavi vidigralo prevalyuvannya u iyerarhiyi cinnostej kitajciv civilnih zasad nad vijskovimi Same ce stalo pidgruntyam ob yednannya Kitayu Simoyu Yanem yakij ovolodivshi tronom Vej u 265 r nazvav svoyu dinastiyu Czin Na cej chas pid jogo vladoyu znahodilos carstvo Shu pidkorene batkom Iz zahoplennyam U 280 r zavershuyetsya doba Troyecarstva ta nastaye period Zahidnoyi Czin 265 316 V istoriyi serednovichnogo Kitayu kochovi narodi ta yih derzhavni utvorennya na pivnichnih kordonah Kitayu vidigravali neodnoznachnu rol dovoli trivali zavoyuvannya IV VI st ta mongolske zavoyuvannya 1271 1368 rr prizvodili do zanepadu tradicijnoyi kulturi ta vodnochas stimulyuvali ob yednavchi tendenciyi viprobovuyuchi yiyi na micnist Vzayemini Kitayu z kochovikami varto rozglyadati u konteksti problemi vzayemin kochovih nomadnih ta osilih zemlerobskih narodiv yaka peredbachaye rozuminnya specifiki isnuvannya cih civilizacij bez uperedzhenoyi ocinki yih rozvitku Tak vidsutnist vlasnogo dosvidu derzhavnogo budivnictva ta upravlinnya staloyu derzhavoyu u kochovikiv ob yektivno zumovlyuvalo sprijnyattya ta zapozichennya kitajskih zrazkiv ale bez glibokogo rozuminnya yih sutnosti sho u svoyu chergu poyednuvalo dva zustrichni procesi varvarizaciyi ta kitayizaciyi z yakih ostannij prevalyuvav ale na poverhovomu rivni Na pochatkovomu etapi kochivnickogo panuvannya IV VI st vidomogo v tradicijnij istoriografiyi yak period Nan bej chao doba pivnichnih ta pivdennih dinastij vidbuvayetsya hvilepodibna ekspansiya kochovikiv na pivnichnij Kitaj Spochatku guni zahopili u 311 r Loyan u 316 Chan an Ostannij imperator dinastiyi Czin buv shoplenij ta strachenij Zalishki pridvornoyi znati yaka vtekla do Nankinu progolosili rodicha domu Sima imperatorom dinastiyi Shidna Czin 316 419 Za gunami aktivizuvalisya chislenni kochovi plemena sered yakih najbilsh mogutnimi buli syanbi kitajci strimuvali yih podarunkami ta namagalis vikoristati u borotbi z gunami Golovnimi pleminnimi ob yednannyami syanbi yaki vtorglisya do Kitayu buli muyuni i toba Krim nih zahidni kordoni perejshli plemena tibetskoyi grupi sho utvorili svoyu derzhavu z yakoyu pochali borotbu pivnichni zagarbniki syanbi Vatazhku odnogo z syanbijskih plemen Toba Guyu vreshti vdalosya pripiniti vijni ta ob yednati zemli u basejni r Huanhe zasnuvavshi dinastiyu Pivnichna Vej 386 534 Pokazovo sho dlya zmicnennya svoyeyi vladi vin ponoviv nadilnu sistemu ta spriyav intensivnij kitayizaciyi zagarbnikiv syanbijciv yakim bulo zaboroneno rozmovlyati ridnoyu movoyu ta nositi tradicijnij odyag Unaslidok rozgornutoyi kitayizaciyi syanbijci perenesli svoyu stolicyu na pivnichnij okolici Kitayu do davnoyi kitajskoyi stolici Loyanu Tobijski praviteli ogolosili sebe spadkoyemcyami legendarnogo imperatora Cin Shihuandi aktivno vprovadzhuyuchi usi normi zhittya kitajskogo suspilstva i derzhavi navit vidmovilis vid svoyeyi tradicijnoyi religiyi shamanizmu Ale za kilka rokiv nemozhlivo bulo sprijnyati dosvid tisyacholit Zreshtoyu pivnichnovejska derzhava rozpalas na zahidnu ta shidnu a u seredini VI st do vladi u nih prijshli kitajci DinastiyiDinastiya U derzhava v Kitayi isnuvannya yakoyi datuyetsya 222 r 280 r n e Dinastiya Shu derzhava v Kitayi yaka isnuvala protyagom 221 263 rokiv Kontrolyuvala zemli v krayini Shu v centri suchasnoyi provinciyi Sichuan Pryama spadkoyemnicya dinastiyi Han Dinastiya Vej derzhava dinastiya u pivnichnomu Kitayi u 386 535 rokah Inshi nazvi Toba Vej Yuan Vej Piznya Vej Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu yaki u 495 roci zminili prizvishe na Yuan LiteraturaJean Elizabeth Ward The Times of Lady Dai Lulu com 2008 ISBN 9781435732308 Watanabe Seiichi ed 2006 渡辺精一 監修 Moichidomanabitai Sangokushi もう一度学びたい 三国志 Seitosha Tokyo Lo Guanchzhun Roman troh derzhav