Трочек — місце літнього табору індіанців племені Ген. Традиційно на цьому місці — де річка Клондайк впадає в Юкон — індіанці ловили рибу. Зараз ця місцевість спільно володіється і керується племенем Тшондек-Гвечін та Департаментом Спадщини Індіанських племен.
Трочек
Координати 64°03′03″ пн. ш. 139°26′26″ зх. д. / 64.051111000027788123° пн. ш. 139.44083300002776582° зх. д.Координати: 64°03′03″ пн. ш. 139°26′26″ зх. д. / 64.051111000027788123° пн. ш. 139.44083300002776582° зх. д.
Трочек у Вікісховищі |
Наприкінці 19-го століття Трочек був табором вождя племені Тшондек-Гвечін Ісаака, якраз в часи Клондайкської золотої лихоманки. Зазвичай табір був заселений лише влітку, коли індіанці полювали на лосів та виловлювали лосось в період його нересту по Юконі.
Трочек розміщувався на алювіальних наносах в гирлі річки Клондайк, на її південному березі, через річку напроти майбутнього міста Доусон-Сіті.
Річкова рівнина поросла тополями, вільхами, вербами та кущами, з відкритими травяними ділянками. Крутий схил позаду повернений на північ і покритий мохом, порослий ялинами і карликовими березами. Трохи вище плато гірничі розробки зруйнували мох і ґрунт, залишивши лише смуги лісу вздовж обривів річки.
Золота лихоманка була періодом великого руйнування для Тшондек-Гвечін. Тисячі старателів нахлинули на місця проживання корінних жителів. Щоб уникнути конфліктів, індіанці пристали на угоду з Англіканською церквою та [en], за якою корінні жителі були переселені на кілька кілометрів вниз за течією Юкону — в селище Музенгайд (64°05′40″ пн. ш. 139°26′12″ зх. д. / 64.09444° пн. ш. 139.43667° зх. д.),.
Після цього Трочек використовувався прибульцями, які не могли собі дозволити купити житло в самому Доусон-сіті. Поселення отримало назву Клондайк-сіті. Було збудовано кілька дерев'яних мостів через річку Клондайк до Доусон-сіті, які регулярно руйнувалися під час весняних льодоходів. Клондайк-сіті стало передмістям Доусон-сіті.
У часи золотої лихоманки Трочек/Клондайк-сіті мало репутацію поселення для бідаків та повій і носило назву «Lousetown». З часом, коли населення Доусон-сіті значно зменшилося, Трочек став місцем вирощування городини. Втім, північні схили не давали значного врожаю.
В 50-х роках золоті промисли на Клондайку пішли на спад, населення Доусон-сіті різко зменшилося і майже всі жителі Трочек (на той час більшість з них була зайнята у сфері проституції) перебралися до Доусона, або ще далі. До Трочека почали повертатися корінні жителі.
На початку 90-х років представники племені Тшондек-Гвечін подали позов до уряду Канади за незаконну гірничу діяльність на їх території. У кінцевій угоді 1998-го року плем'я юридично закріпило право власності на цю територію і її статус як національної спадщини. У 2002 році Трочек був включений до списку національних історичних місць Канади.
Посилання
Примітки
- Трочек на сайті Національних історичних місць Канади
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trochek misce litnogo taboru indianciv plemeni Gen Tradicijno na comu misci de richka Klondajk vpadaye v Yukon indianci lovili ribu Zaraz cya miscevist spilno volodiyetsya i keruyetsya plemenem Tshondek Gvechin ta Departamentom Spadshini Indianskih plemen Trochek Koordinati 64 03 03 pn sh 139 26 26 zh d 64 051111000027788123 pn sh 139 44083300002776582 zh d 64 051111000027788123 139 44083300002776582 Koordinati 64 03 03 pn sh 139 26 26 zh d 64 051111000027788123 pn sh 139 44083300002776582 zh d 64 051111000027788123 139 44083300002776582 Krayina Kanada KanadaAdminodinicya YukonOficijna mova anglijska mova francuzka mova Yukon Chasovij poyas UTC 7 Yukon OSM 391455 R Yukon TrochekTrochek Kanada Trochek u Vikishovishi Naprikinci 19 go stolittya Trochek buv taborom vozhdya plemeni Tshondek Gvechin Isaaka yakraz v chasi Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Zazvichaj tabir buv zaselenij lishe vlitku koli indianci polyuvali na losiv ta vilovlyuvali losos v period jogo nerestu po Yukoni Trochek rozmishuvavsya na alyuvialnih nanosah v girli richki Klondajk na yiyi pivdennomu berezi cherez richku naproti majbutnogo mista Douson Siti Richkova rivnina porosla topolyami vilhami verbami ta kushami z vidkritimi travyanimi dilyankami Krutij shil pozadu povernenij na pivnich i pokritij mohom poroslij yalinami i karlikovimi berezami Trohi vishe plato girnichi rozrobki zrujnuvali moh i grunt zalishivshi lishe smugi lisu vzdovzh obriviv richki Zolota lihomanka bula periodom velikogo rujnuvannya dlya Tshondek Gvechin Tisyachi starateliv nahlinuli na miscya prozhivannya korinnih zhiteliv Shob uniknuti konfliktiv indianci pristali na ugodu z Anglikanskoyu cerkvoyu ta en za yakoyu korinni zhiteli buli pereseleni na kilka kilometriv vniz za techiyeyu Yukonu v selishe Muzengajd 64 05 40 pn sh 139 26 12 zh d 64 09444 pn sh 139 43667 zh d 64 09444 139 43667 Pislya cogo Trochek vikoristovuvavsya pribulcyami yaki ne mogli sobi dozvoliti kupiti zhitlo v samomu Douson siti Poselennya otrimalo nazvu Klondajk siti Bulo zbudovano kilka derev yanih mostiv cherez richku Klondajk do Douson siti yaki regulyarno rujnuvalisya pid chas vesnyanih lodohodiv Klondajk siti stalo peredmistyam Douson siti U chasi zolotoyi lihomanki Trochek Klondajk siti malo reputaciyu poselennya dlya bidakiv ta povij i nosilo nazvu Lousetown Z chasom koli naselennya Douson siti znachno zmenshilosya Trochek stav miscem viroshuvannya gorodini Vtim pivnichni shili ne davali znachnogo vrozhayu V 50 h rokah zoloti promisli na Klondajku pishli na spad naselennya Douson siti rizko zmenshilosya i majzhe vsi zhiteli Trochek na toj chas bilshist z nih bula zajnyata u sferi prostituciyi perebralisya do Dousona abo she dali Do Trocheka pochali povertatisya korinni zhiteli Na pochatku 90 h rokiv predstavniki plemeni Tshondek Gvechin podali pozov do uryadu Kanadi za nezakonnu girnichu diyalnist na yih teritoriyi U kincevij ugodi 1998 go roku plem ya yuridichno zakripilo pravo vlasnosti na cyu teritoriyu i yiyi status yak nacionalnoyi spadshini U 2002 roci Trochek buv vklyuchenij do spisku nacionalnih istorichnih misc Kanadi PosilannyaPrimitkiTrochek na sajti Nacionalnih istorichnih misc Kanadi