Тростя нка село в Україні у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області Населення 622 осіб 2

Тростя́нка — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 622 осіб (2012 рік).

село Тростянка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Громада	Височанська сільська громада
Основні дані
Населення	622 мешканців
Площа	2 км²
Поштовий індекс	16414
Телефонний код	+380 4653
Географічні дані
Географічні координати	51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д. / 51.32889; 32.68000Координати: 51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д. / 51.32889; 32.68000
Середня висота над рівнем моря	133 м
Відстань до районного центру	25 км


Місцева влада
Адреса ради	16412, Чернігівська обл.,Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86
Карта
Тростянка
Тростянка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тростянка.

Географія

Село розташоване на північному сході району, за 65 км від районного центру — міста Ніжин (автошляхами — близько 75 км та за 10 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 133 м.

Історія

Найдавніші часи

Населений пункт на місці сучасної Тростянки виник на “городищі”, тобто на залишках якогось стародавнього укріпленого поселення, назва якого невідома. Він почав називатися Тростянкою у другій половині XVIII ст. Тростянка розташована на північ від колись повноводної річки Доч. Ця водойма захищала Тростянку від з півдня. Найближчими до нього містами були Бахмач і Всеволок (зараз Сиволож). Ці міста згадуються в писемних джерелах давньоруського часу. До числа і до часу існування подібних міст можна віднести і попередника села Тростянка.

Козацькі часи

У козацькі часи Тростянка увійшла до складу Батуринської сотні. За матеріалами Слідства про маєтності Ніжинського полку (1729-1730), у часи Іван Самойлович село належало Батуринській ратуші. Гетьман Іван Мазепа віддав його на ранг полковнику Дмитро Чечель. Гетьман Іван Скоропадський у 1709 передав його вдові полковника Пашковського.

Мав у Тростянці свої володіння і гетьман Кирило Розумовський.

За даними Генерального опису у 1760-х роках у селі Тростянка була одна церква, в ім'я Архистратига Михаїла, 78 козацьких і 6 селянських дворів. Селяни належали бунчуковому товаришу Михайлу Митлашевському.

У селі перед Російською революцією 1917 було близько 300 дворів. 300 га найкращої землі належало поміщикові Метельському. В селі Тростянка була його економія,якою керував управитель, а сам поміщик жив у селі Нові Млини. Крім Метельського, у селі жив дворянин Кордюк, що мав більше 50 га землі. Великим землевласником був священик Бетонов (24 га). В користуванні ж селян було по 1,5-2 га.

Революційні події 1917-1921 рр.

Населення хвилювалося, велись розмови про те, щоб розібрати економію Метельського. Виділявся своєю активністю Павленко Семен Максимович,але він не зумів підняти і оганізувати людей села і все залишилось по-старому. Після революції в селі жила вчителька Лосіна Ольга Володимирівна, яка займалася революційною діяльністю, проте піп Бетонов видав її поліції. Вчителька в село більше не поверталася. В роки Громадянської війни в 1919 році для боротьби з бандами Денікіна був організований партизанський загін,який діяв в районі сіл Прачі, Галайбино. Першими організаторами партизанського загону були Забула Сільвестер Степанович і Леміш Леонтій Оксентійович. Учасниками партизанського загону були: Прощенко Назар Феофанович, Прощенко Іван Тимофійович, Леміш Гаврило Кирилович та інші. Загін діяв протягом 1,5 місяця, пізніше приєднався до регулярних військ.

В селі Тростянка до 1917 року була одна школа з трьохкласним навчанням. Учнів навчала одна вчителька.

Примусова колективізація та Голодомор 1932-1933 рр.

Внаслідок політики примусової колективізації селян та сталінського геноциду українців в селі Тростянка в 1933 році померли з голоду щонайменше шестеро осіб: Матяш Охрім Йосипович, Опанасенко Михайло Григорович, Щербина Іван Пилипович, Ярохно Кирило Микитович, Ярохно Марина Михайлівна та Ярохно Марія Михайлівна.

Навесні 1934 року в селі організувалось три колгоспи: ”Нове життя”, ”П’ятнадцятиріччя Жовтня” і колгосп ім. Ворошилова. Також в цьому році в селі з’явились трактори та інші сільськогосподарські машини. А в 1951 р. відбулось об’єднання цих трьох господарств в один великий колгосп, що став називатись "ім. Калініна".

Друга світова війна і повоєнна відбудова

420 жителів Тростянки брали участь у Другій світовій війні, 203 з них — загинули, 148 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Крупської, за яким було закріплено 3336 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2636 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

Після Радянсько-Німецької війни в селі стала працювати восьмирічна школа і вечірня школа колгоспної молоді.

21 століття

21 листопада 2005 року в селі відбулося відкриття і освячення новозбудованої церкви.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району.

Інфраструктура

У селі до 2016 року працювала дев'ятирічна школа. Є будинок культури, сільська рада, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та відділення зв'язку.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Тростянка
Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии / Изд. под редакцией Н. П. Василенка. – Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г. – Чернигов,1901. – С. 20.
Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 327.
(PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 2 серпня 2023.
. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

Тростянка на вебсайті Верховної Ради України
Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
Прогноз погоди в селі Тростянка

Ця стаття ґрунтується на матеріалах енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР».
Відтак у ній може бути відсутньою або викривленою інформація про періоди Української революції, Голодоморів, Другої Світової війни та сучасності.
Ви можете проєкту, дописавши її.

[BP-1] Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради

[2] Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Тростянка

[3] Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии / Изд. под редакцией Н. П. Василенка. – Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г. – Чернигов,1901. – С. 20.

[4] Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 327.

[5] (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 2 серпня 2023.

[6] . Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»