Острови Тробріана (англ. Trobriand Islands, офіційно Острови Кірівіна — Kiriwina Islands) — архіпелаг в Соломоновому морі в південно-західній частині Тихого океану, що належить Папуа — Новій Гвінеї. Адміністративно належать до провінції Мілн-Бей регіону Папуа.
Острови Тробріана | |
---|---|
Карта | |
Названий на честь | d |
Географія | |
8°38′ пд. ш. 150°51′ сх. д. / 8.633° пд. ш. 150.850° сх. д.Координати: 8°38′ пд. ш. 150°51′ сх. д. / 8.633° пд. ш. 150.850° сх. д. | |
Акваторія | Соломонове море |
Площа | 440 км² |
Країна | |
ПНГ | |
(Адм. одиниця) | Мілн-Бей |
Населення | |
Острови Тробріана Острови Тробріана (Папуа Нова Гвінея) | |
Острови Тробріана у Вікісховищі |
Географія
Архіпелаг розташований у південній частині Соломонова моря, що є частиною Тихого океану, на відстані 384 км по морю від столиці країни Порт-Морсбі, приблизно за 65 км на північний схід від островів Д'Антркасто і за 132 км на захід острова Вудларк. Приблизно 145 км на південь розташована крайня південна точка острова Нова Гвінея.
З погляду геології, Архіпелаг є скупченням з 28 островів коралового походження, більшість з яких оточені кораловим рифом. Найбільший острів — Кірівіна (головний острів архіпелагу, витягнутий в довжину майже на 40 км, але при цьому шириною всього від 3,2 до 12,8 км). Найпівнічнішим островом групи є острова Кадан, найзахіднішим — Сімліндон, найпівденнішим — Каілеуна, найхіднішим - Кітава. Загальна площа суші – 440 км². За винятком острова Киривіна, на березі якого є райони з прямовисними скелями до 90 м, острови в архіпелазі відносно низинні, з плоскою поверхнею, яка в багатьох місцях заболочена. Гідрографічна мережа розвинена слабо. Рік та озер немає. Узбережжя багатьох островів заболочене.
Клімат на островах тропічний та вологий. Щомісяця випадає від 25 до 38 см опадів. Зрідка трапляються посухи. Місцева екосистема відрізняється великою різноманітністю. Острови переважно покриті низинними дощовими лісами, в яких мешкає 38 видів ссавців (з них переважна більшість є кажанами). Чотири види є ендеміками островів. Серед рослин переважають ямс, банани, пандануси, кокосові, сагові пальми, цукрова тростина, бетель. Частину рослин було завезено на архіпелаг європейцями (папая, таро, ананаси, манго).
Історія
Першим європейцем, який відвідав острови, став французький капітан Жозеф Брюні Д'Антркасто, який зупинявся на островах під час плавання на кораблі Esperance в 1793 році. Він дав островам назву на честь свого першого лейтенанта — Дені де Тробріана. Острови почали часто відвідувати європейці з різних країн. У 1840-х роках сюди заходили американські китобійні судна. У 1860-х частими гостями стали торговці людьми з Квінсленду, які викрадали остров'ян. У 1890-х на острови почали заходити торгові судна Німеччини. Припливаючи з Нової Британії, вони скуповували тут ямс, різблені вироби з дерева, раковини та носи каное.
У 1888 році була формальна анексія островів Тробріан Британською імперією, які стали частиною Британської Нової Гвінеї (з 1904 року — Території Папуа під керуванням Австралії). У 1890-х роках на острови часто припливали німецькі колоністи з острова Нова Британія, які купували у остров'ян ямс, а також різноманітні прикраси та предмети побуту для музейних колекцій.
У 1894 році на острові було засновано заморську місію Методистської церкви. У 1905 році на острови прибув доктор Райнер Белламі — перший представник австралійської державної адміністрації.
Він пробув на островах десять років і допоміг організувати етнографічне дослідження народу Масима антропологу Селігману. У 1915-1918 роках на островах прожив антрополог Броніслав Малиновський, який склав відомий опис культурного життя та побуту тробріанців. У 1930 році на островах було засновано католицьку місію.
Під час Другої світової війни усі європейські резиденти на островах були евакуйовані. Австралійські та американські війська організували госпіталь та дві злітно-посадкові смуги на острові Киривіна. Жодних боїв на островах не велося.
З 1975 року острови Тробріан є частиною незалежної держави Папуа — Нова Гвінея.
Населення
На початку XX століття на островах проживало приблизно 8 тисяч жителів, проте вже до кінця століття ця цифра зросла приблизно до 20 тисяч.[4]
Корінними жителями архіпелагу є представники народу тробріанців, які, з погляду генетики, близькі з представниками народів,що населяють східну частину острова Нова Гвінея. Корінна ж мова островитян — кілівіла, одна з австронезійських мов, яка близька мовам, якими розмовляють на сусідніх островах Вудларк і Маршалл-Беннетт.
Економіка
Основу місцевої економіки становить сільське господарство та рибальство.
Культура
Острови Тробріан, що відрізняються багатою культурою та складною структурою соціальних відносин між остров'янами, неодноразово викликали інтерес у антропологів, найбільш відомим з яких є польський учений Броніслав Малиновський, який відвідав архіпелаг під час Першої світової війни.
Малиновський ретельно вивчив соціальні відносини на островах, у тому числі дав докладний опис так званого «кола кула» (системи взаємного церемоніального обміну, під час якого між 18 острівними поселеннями відбувається постійна циркуляція двох предметів — намиста та браслета), місцеве садівництво, магію та сексуальну практику, відобразивши все це у своїх відомих книгах, багато з яких було перекладено російською мовою («Аргонавти західної частини Тихого океану», «Сексуальне життя дикунів північно-західної Меланезії» та ін.).
У соціальній структурі суспільства на островах Тробріан особливе становище займають садові маги, які за своїм статусом йдуть за місцевими вождями та чарівниками. Титул садового мага, який іноді навіть може ставати вождем, є спадковим і передається жіночою лінією. Він здійснює контроль за роботою остров'ян, а також проводить різні ритуали, основною метою яких є контроль над природними явищами, безпосередньо які впливають місцеве садівництво. Велику роль у житті аборигенів також відіграє рибальство, на якому спеціалізуються жителі окремих сіл. При цьому самі рибалки організовані в самостійні групи, кожну з яких очолює одна людина, яка володіє каное, який здійснює різні ритуали і отримує більшу частину місцевого улова.
Тубільне суспільство поділено на чотири матрилінійні клани, кожен з яких поділений на 30—50 підкланів. Приналежність тієї чи іншої людини до підклану визначається за загальним предком, який, згідно з уявленнями остров'ян, був не народжений, а народився з особливої дірки у землі. Кожне з місцевих сіл очолює найстаріший чоловік із панівного підклану.
Посилання
- Тробріана Острови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Trobriana angl Trobriand Islands oficijno Ostrovi Kirivina Kiriwina Islands arhipelag v Solomonovomu mori v pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu sho nalezhit Papua Novij Gvineyi Administrativno nalezhat do provinciyi Miln Bej regionu Papua Ostrovi TrobrianaKartaNazvanij na chestdGeografiya8 38 pd sh 150 51 sh d 8 633 pd sh 150 850 sh d 8 633 150 850 Koordinati 8 38 pd sh 150 51 sh d 8 633 pd sh 150 850 sh d 8 633 150 850AkvatoriyaSolomonove morePlosha440 km Krayina PNGAdm odinicyaMiln BejNaselennyaOstrovi TrobrianaOstrovi Trobriana Papua Nova Gvineya Ostrovi Trobriana u VikishovishiGeografiyaArhipelag roztashovanij u pivdennij chastini Solomonova morya sho ye chastinoyu Tihogo okeanu na vidstani 384 km po moryu vid stolici krayini Port Morsbi priblizno za 65 km na pivnichnij shid vid ostroviv D Antrkasto i za 132 km na zahid ostrova Vudlark Priblizno 145 km na pivden roztashovana krajnya pivdenna tochka ostrova Nova Gvineya Z poglyadu geologiyi Arhipelag ye skupchennyam z 28 ostroviv koralovogo pohodzhennya bilshist z yakih otocheni koralovim rifom Najbilshij ostriv Kirivina golovnij ostriv arhipelagu vityagnutij v dovzhinu majzhe na 40 km ale pri comu shirinoyu vsogo vid 3 2 do 12 8 km Najpivnichnishim ostrovom grupi ye ostrova Kadan najzahidnishim Simlindon najpivdennishim Kaileuna najhidnishim Kitava Zagalna plosha sushi 440 km Za vinyatkom ostrova Kirivina na berezi yakogo ye rajoni z pryamovisnimi skelyami do 90 m ostrovi v arhipelazi vidnosno nizinni z ploskoyu poverhneyu yaka v bagatoh miscyah zabolochena Gidrografichna merezha rozvinena slabo Rik ta ozer nemaye Uzberezhzhya bagatoh ostroviv zabolochene Klimat na ostrovah tropichnij ta vologij Shomisyacya vipadaye vid 25 do 38 sm opadiv Zridka traplyayutsya posuhi Misceva ekosistema vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu Ostrovi perevazhno pokriti nizinnimi doshovimi lisami v yakih meshkaye 38 vidiv ssavciv z nih perevazhna bilshist ye kazhanami Chotiri vidi ye endemikami ostroviv Sered roslin perevazhayut yams banani pandanusi kokosovi sagovi palmi cukrova trostina betel Chastinu roslin bulo zavezeno na arhipelag yevropejcyami papaya taro ananasi mango IstoriyaPershim yevropejcem yakij vidvidav ostrovi stav francuzkij kapitan Zhozef Bryuni D Antrkasto yakij zupinyavsya na ostrovah pid chas plavannya na korabli Esperance v 1793 roci Vin dav ostrovam nazvu na chest svogo pershogo lejtenanta Deni de Trobriana Ostrovi pochali chasto vidviduvati yevropejci z riznih krayin U 1840 h rokah syudi zahodili amerikanski kitobijni sudna U 1860 h chastimi gostyami stali torgovci lyudmi z Kvinslendu yaki vikradali ostrov yan U 1890 h na ostrovi pochali zahoditi torgovi sudna Nimechchini Priplivayuchi z Novoyi Britaniyi voni skupovuvali tut yams rizbleni virobi z dereva rakovini ta nosi kanoe U 1888 roci bula formalna aneksiya ostroviv Trobrian Britanskoyu imperiyeyu yaki stali chastinoyu Britanskoyi Novoyi Gvineyi z 1904 roku Teritoriyi Papua pid keruvannyam Avstraliyi U 1890 h rokah na ostrovi chasto priplivali nimecki kolonisti z ostrova Nova Britaniya yaki kupuvali u ostrov yan yams a takozh riznomanitni prikrasi ta predmeti pobutu dlya muzejnih kolekcij U 1894 roci na ostrovi bulo zasnovano zamorsku misiyu Metodistskoyi cerkvi U 1905 roci na ostrovi pribuv doktor Rajner Bellami pershij predstavnik avstralijskoyi derzhavnoyi administraciyi Vin probuv na ostrovah desyat rokiv i dopomig organizuvati etnografichne doslidzhennya narodu Masima antropologu Seligmanu U 1915 1918 rokah na ostrovah prozhiv antropolog Bronislav Malinovskij yakij sklav vidomij opis kulturnogo zhittya ta pobutu trobrianciv U 1930 roci na ostrovah bulo zasnovano katolicku misiyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni usi yevropejski rezidenti na ostrovah buli evakujovani Avstralijski ta amerikanski vijska organizuvali gospital ta dvi zlitno posadkovi smugi na ostrovi Kirivina Zhodnih boyiv na ostrovah ne velosya Z 1975 roku ostrovi Trobrian ye chastinoyu nezalezhnoyi derzhavi Papua Nova Gvineya NaselennyaNa pochatku XX stolittya na ostrovah prozhivalo priblizno 8 tisyach zhiteliv prote vzhe do kincya stolittya cya cifra zrosla priblizno do 20 tisyach 4 Korinnimi zhitelyami arhipelagu ye predstavniki narodu trobrianciv yaki z poglyadu genetiki blizki z predstavnikami narodiv sho naselyayut shidnu chastinu ostrova Nova Gvineya Korinna zh mova ostrovityan kilivila odna z avstronezijskih mov yaka blizka movam yakimi rozmovlyayut na susidnih ostrovah Vudlark i Marshall Bennett EkonomikaOsnovu miscevoyi ekonomiki stanovit silske gospodarstvo ta ribalstvo KulturaOstrovi Trobrian sho vidriznyayutsya bagatoyu kulturoyu ta skladnoyu strukturoyu socialnih vidnosin mizh ostrov yanami neodnorazovo viklikali interes u antropologiv najbilsh vidomim z yakih ye polskij uchenij Bronislav Malinovskij yakij vidvidav arhipelag pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Malinovskij retelno vivchiv socialni vidnosini na ostrovah u tomu chisli dav dokladnij opis tak zvanogo kola kula sistemi vzayemnogo ceremonialnogo obminu pid chas yakogo mizh 18 ostrivnimi poselennyami vidbuvayetsya postijna cirkulyaciya dvoh predmetiv namista ta brasleta misceve sadivnictvo magiyu ta seksualnu praktiku vidobrazivshi vse ce u svoyih vidomih knigah bagato z yakih bulo perekladeno rosijskoyu movoyu Argonavti zahidnoyi chastini Tihogo okeanu Seksualne zhittya dikuniv pivnichno zahidnoyi Melaneziyi ta in U socialnij strukturi suspilstva na ostrovah Trobrian osoblive stanovishe zajmayut sadovi magi yaki za svoyim statusom jdut za miscevimi vozhdyami ta charivnikami Titul sadovogo maga yakij inodi navit mozhe stavati vozhdem ye spadkovim i peredayetsya zhinochoyu liniyeyu Vin zdijsnyuye kontrol za robotoyu ostrov yan a takozh provodit rizni rituali osnovnoyu metoyu yakih ye kontrol nad prirodnimi yavishami bezposeredno yaki vplivayut misceve sadivnictvo Veliku rol u zhitti aborigeniv takozh vidigraye ribalstvo na yakomu specializuyutsya zhiteli okremih sil Pri comu sami ribalki organizovani v samostijni grupi kozhnu z yakih ocholyuye odna lyudina yaka volodiye kanoe yakij zdijsnyuye rizni rituali i otrimuye bilshu chastinu miscevogo ulova Tubilne suspilstvo podileno na chotiri matrilinijni klani kozhen z yakih podilenij na 30 50 pidklaniv Prinalezhnist tiyeyi chi inshoyi lyudini do pidklanu viznachayetsya za zagalnim predkom yakij zgidno z uyavlennyami ostrov yan buv ne narodzhenij a narodivsya z osoblivoyi dirki u zemli Kozhne z miscevih sil ocholyuye najstarishij cholovik iz panivnogo pidklanu PosilannyaTrobriana Ostrovi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim