«Три кольори: Синій» (фр. Trois Couleurs: Bleu) — французько-польсько-швейцарський фільм 1993 року польського режисера Криштофа Кесльовського. Це перший фільм з трилогії «Три кольори (Синій / Білий / Червоний», в якій послідовно досліджуються три слова девізу Франції: «Свобода / Рівність / Братерство».
Три кольори: Синій | |
---|---|
фр. Trois Couleurs: Bleu | |
Жанр | драма |
Режисер | Криштоф Кесльовський |
Продюсер | Марен Карміц |
Сценарист | Криштоф Песевич Криштоф Кесльовський |
У головних ролях | Жульєт Бінош |
Оператор | [pl] |
Композитор | Збігнев Прайснер |
Музика | Збігнев Прайснер |
Кінокомпанія | CAB Productions, |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 98 хв. |
Мова | французька польська |
Країна | Франція Польща Швейцарія |
Рік | 1993 |
Касові збори | 1 365 410 $[1] і 1 324 974 $[1] |
IMDb | ID 0108394 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
Жюлі Віньйон виживає в автокатастрофі, в якій втратила доньку та чоловіка, відомого французького композитора Патріса де Курсі. Одужуючи в лікарні, Жюлі намагається покінчити життя самогубством, прийнявши флакон таблеток, але не може їх проковтнути. Після виписки з лікарні Жюлі, яка, як вважається, допомогла написати багато відомих творів свого чоловіка, знищує те, що залишилося від його робіт. Вона зв'язується з Олів'є, колегою чоловіка, який завжди захоплювався нею, і спить з ним, перш ніж попрощатися. Вона спорожнює родинний дім і виставляє його на продаж, а сама, нікого не попередивши, винаймає квартиру в Парижі на вулиці Муфтар. Її єдиною пам'яткою залишається із блакитних намистин, який, як припускають, належав її доньці.
Жюлі відмежовується від свого минулого життя і дистанціюється від колишніх друзів. Її більше не впізнає мати, яка страждає на хворобу Альцгеймера. Вона забирає і знищує незавершену партитуру останнього твору покійного чоловіка, що оспівував європейську єдність після закінчення холодної війни. Однак уривки цієї музики переслідують її протягом усього фільму.
Незважаючи на бажання жити анонімно і на самоті, Жюлі незабаром стикається з минулим. Хлопчик, який став свідком аварії, дарує їй знайдений на місці події хрестик і запитує про останні слова її чоловіка, що стали кульмінацією нетактовного жарту. Жюлі дозволяє хлопчикові залишити ланцюжок собі. Жюлі також неохоче товаришує з Люсіль, екзотичною танцюристкою, яка має роман з одним із сусідів і яку зневажає більшість мешканців будинку. Дві жінки емоційно підтримують одна одну. Заспокоюючи Люсіль у клубі, де вона працює, Жюлі бачить, як Олів'є дає інтерв'ю по телевізору, розповідаючи, що зберігає копію європейського твору і планує закінчити його сам. Потім Жюлі бачить фотографію свого чоловіка з іншою жінкою.
Жюлі розповідає Олів'є про європейську статтю і запитує його про жінку, яку бачила з Патрісом. Вона розшукує Сандрін, адвокатку і коханку Патріса, і дізнається, що вона вагітна від нього. Жюлі влаштовує так, щоб Сандрін отримала родинний будинок, який ще не продали, і врешті визнала його батьківство на дитину. Потім Жюлі повертається до роботи над п'єсою з Олів'є і закінчує фінальну частину. Вона телефонує Олів'є, який відмовляється визнати твір своїм, якщо в ньому не буде вказано і Жюлі, на що Жюлі погоджується. Потім Жюлі знову телефонує Олів'є і запитує, чи він все ще кохає її; він відповідає «так», і Жюлі їде на зустріч з ним.
У фіналі звучить частина завершеного твору «Єдність Європи», в якому хор і соліст-сопрано співають грецькою мовою хвалу божественній любові в першому посланні апостола Павла до коринтян. На екрані з'являються зображення всіх людей, на яких вплинули дії Жюлі. Фільм закінчується кадром, де Жюлі плаче, а потім поступово починає посміхатися.
Ролі виконують
Жульєт Бінош | •••• | Жулі Віньон (в шлюбі де Курсі) |
[fr] | •••• | Олів'є Бенуа |
[fr] | •••• | Сандрін |
Шарлотта Вері | •••• | Люсіль |
Еммануель Ріва | •••• | мадам Віньон |
Елен Венсан | •••• | журналістка |
[fr] | •••• | агент з нерухомості |
Жулі Дельпі | •••• | Домінік |
Виробництво
Фільм був створений французькими компаніями CED Productions, Eurimages, France 3 Cinéma та MK2 Productions, швейцарською компанією CAB Productions та польською Studio Filmowe TOR.
Як і інші фільми трилогії, «Синій» часто візуально натякає на свою назву: численні сцени зняті з синіми фільтрами або при синьому освітленні, а багато об'єктів мають синій колір. Коли Жюлі думає про музичну партитуру, яку вона намагалася знищити, екран заливає синє світло. У фільмі також є кілька відсилань до кольорів триколора, що надихнули Кесльовського на створення трилогії: у кількох сценах переважає червоне світло, а в одній з них діти, одягнені в білі купальники з червоними поплавками, стрибають у блакитний басейн. В іншій сцені простежується зв'язок із наступним фільмом трилогії: помітивши адвоката Сандріну, коханку свого чоловіка, Жюлі заходить до зали суду, де Кароль, польський герой «Білого», розлучається з Домінікою, його дружиною-француженкою, яка живе окремо від нього.
Аналіз
Періодичні з'явлення і зникнення персонажки Жюлі використовуються для того, щоб представити надзвичайно суб'єктивну точку зору. За словами Кесльовського, «у певний момент для Жюлі час справді плине, але в той же час він зупиняється. Не тільки її музика повертається, щоб переслідувати її в певний момент, але й час на мить зупиняється».
Сприйняття
«Три кольори: Синій» отримав широке визнання кінокритики. На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг схвалення 98 % на основі 54 рецензій із середньою оцінкою 8,6/10. Критичний консенсус на сайті свідчить: «„Три кольори: Синій“ містить деякі з найбільш візуально захоплюючих, емоційно резонансних робіт режисера / співавтора Криштофа Кесльовського і може похвалитися видатною грою Жульєт Бінош у головній ролі».
На вебсайті Metacritic фільм має середньозважену оцінку 86 балів зі 100, що свідчить про «загальне визнання», — пише Марджорі Баумґартен з The Austin Chronicle:
«„Синій“ — це фільм, який залучає розум, кидає виклик почуттям, благає про розв'язку і з естетичною витонченістю та формальною елегантністю розповідає гарну історію та політичну алегорію».
Дерек Малкольм з The Guardian писав:
«„Синій“ залишається напруженою і зворушливою даниною жінці в його центрі, яка, повертаючись після трагедії, майже відмовляється, але врешті-решт приймає єдине справжнє кохання, яке їй пропонують».
Музика для фільму
Альбом з музикою для фільму, яку написав Збіґнєв Прейснер, виконують оркестр [pl] (Войцех Міхневський — диригент), Беата Риботицька, Ельжбета Товарницька, Яцек Осташевський, Конрад Мастило, та Сілезький філармонічний хор.
Перелік композицій:
- Song for the Unification of Europe (Patrice's Version) — 5:13
- Van Den Budenmayer-Funeral Music (Winds) — 2:02
- Julie-Glimpses of Burial — 0:30
- Reprise-First Appearance — 0:34
- The Battle of Carnival and Lent — 0:56
- Reprise-Julie with Olivier — 0:49
- Ellipsis 1 — 0:20
- First Flute — 0:50
- Julie-In Her New Apartment — 1:45
- Reprise-Julie on the Stairs — 1:05
- Second Flute — 1:16
- Ellipsis 2 — 0:20
- Van Den Budenmayer-Funeral Music (Organ) — 1:59
- Van Den Budenmayer-Funeral Music (Full Orchestra) — 1:47
- The Battle of Carnival and Lent II — 0:42
- Reprise-Flute (Closing Credits Version) — 2:19
- Ellipsis 3 — 0:22
- Olivier's Theme-Piano — 0:36
- Olivier & Julie-Trial Composition — 2:01
- Olivier's Theme-Finale — 1:38
- Bolero-Trailer For 'Red' Film — 1:08
- Song For The Unification Of Europe (Julie's Version) (Film) — 6:48
- Closing Credits — 2:04
- Reprise-Organ — 1:09
- Bolero-'Red' Film — 1:28
Нагороди
- 1993 Нагорода Міжнародного кінофестивалю у Чикаго:
- Спеціальний приз журі — Криштоф Кесльовський
- 1993 Нагорода Венеційського кінофестивалю:
- Премія «Золотий лев» за найкращий фільм — Криштоф Кесльовський
- Премія за найкращу операторську роботу — Славомир Ідзяк
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль — Жульєт Бінош
- 1994 Національна кінопремія Франції Сезар:
- за найкращу жіночу роль — Жульєт Бінош
- за найкращий монтаж — Жак Вітта
- за найкращий звук — Вільям Флаголе, Жан-Клод Лоре
- 1993 Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса:
- за 2-ге місце серед найкращих іноземних фільмів — Криштоф Кесльовський
- 1994 Номінація на премію Національної спілки кінокритиків США:
- за 2-ге місце серед найкращих фільмів іноземною мовою
Примітки
- Box Office Mojo — 1999.
- Three Colors: Blue (Trois Couleurs: Bleu) (1993). Rotten Tomatoes (англ.). Процитовано 28 лютого 2023.
- «Three Colors: Blue (Trois Couleurs: Bleu) (1993)». Rotten Tomatoes. Retrieved 2023-02-28.
- Baumgarten, Marjorie (March 18, 1994). «Movie Review: Blue». Austin Chronicle. Retrieved May 21, 2007.
- Malcolm, Derek (14 October 1993). «Three Colours: Blue review». The Guardian. Retrieved November 3, 2014.
- Album info and review on www.allmusic.com
Посилання
- «Три кольори: Синій» на сайті IMDb (англ.) (17.07.2023)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tri kolori Sinij fr Trois Couleurs Bleu francuzko polsko shvejcarskij film 1993 roku polskogo rezhisera Krishtofa Keslovskogo Ce pershij film z trilogiyi Tri kolori Sinij Bilij Chervonij v yakij poslidovno doslidzhuyutsya tri slova devizu Franciyi Svoboda Rivnist Braterstvo Tri kolori Sinijfr Trois Couleurs BleuZhanrdramaRezhiserKrishtof KeslovskijProdyuserMaren KarmicScenaristKrishtof Pesevich Krishtof KeslovskijU golovnih rolyahZhulyet BinoshOperator pl KompozitorZbignev PrajsnerMuzikaZbignev PrajsnerKinokompaniyaCAB Productions Canal Distrib yutorNetflixTrivalist98 hv Movafrancuzka polskaKrayina Franciya Polsha ShvejcariyaRik1993Kasovi zbori1 365 410 1 i 1 324 974 1 IMDbID 0108394RejtingIMDb SyuzhetZhyuli Vinjon vizhivaye v avtokatastrofi v yakij vtratila donku ta cholovika vidomogo francuzkogo kompozitora Patrisa de Kursi Oduzhuyuchi v likarni Zhyuli namagayetsya pokinchiti zhittya samogubstvom prijnyavshi flakon tabletok ale ne mozhe yih prokovtnuti Pislya vipiski z likarni Zhyuli yaka yak vvazhayetsya dopomogla napisati bagato vidomih tvoriv svogo cholovika znishuye te sho zalishilosya vid jogo robit Vona zv yazuyetsya z Oliv ye kolegoyu cholovika yakij zavzhdi zahoplyuvavsya neyu i spit z nim persh nizh poproshatisya Vona sporozhnyuye rodinnij dim i vistavlyaye jogo na prodazh a sama nikogo ne poperedivshi vinajmaye kvartiru v Parizhi na vulici Muftar Yiyi yedinoyu pam yatkoyu zalishayetsya iz blakitnih namistin yakij yak pripuskayut nalezhav yiyi donci Zhyuli vidmezhovuyetsya vid svogo minulogo zhittya i distanciyuyetsya vid kolishnih druziv Yiyi bilshe ne vpiznaye mati yaka strazhdaye na hvorobu Alcgejmera Vona zabiraye i znishuye nezavershenu partituru ostannogo tvoru pokijnogo cholovika sho ospivuvav yevropejsku yednist pislya zakinchennya holodnoyi vijni Odnak urivki ciyeyi muziki peresliduyut yiyi protyagom usogo filmu Nezvazhayuchi na bazhannya zhiti anonimno i na samoti Zhyuli nezabarom stikayetsya z minulim Hlopchik yakij stav svidkom avariyi daruye yij znajdenij na misci podiyi hrestik i zapituye pro ostanni slova yiyi cholovika sho stali kulminaciyeyu netaktovnogo zhartu Zhyuli dozvolyaye hlopchikovi zalishiti lancyuzhok sobi Zhyuli takozh neohoche tovarishuye z Lyusil ekzotichnoyu tancyuristkoyu yaka maye roman z odnim iz susidiv i yaku znevazhaye bilshist meshkanciv budinku Dvi zhinki emocijno pidtrimuyut odna odnu Zaspokoyuyuchi Lyusil u klubi de vona pracyuye Zhyuli bachit yak Oliv ye daye interv yu po televizoru rozpovidayuchi sho zberigaye kopiyu yevropejskogo tvoru i planuye zakinchiti jogo sam Potim Zhyuli bachit fotografiyu svogo cholovika z inshoyu zhinkoyu Zhyuli rozpovidaye Oliv ye pro yevropejsku stattyu i zapituye jogo pro zhinku yaku bachila z Patrisom Vona rozshukuye Sandrin advokatku i kohanku Patrisa i diznayetsya sho vona vagitna vid nogo Zhyuli vlashtovuye tak shob Sandrin otrimala rodinnij budinok yakij she ne prodali i vreshti viznala jogo batkivstvo na ditinu Potim Zhyuli povertayetsya do roboti nad p yesoyu z Oliv ye i zakinchuye finalnu chastinu Vona telefonuye Oliv ye yakij vidmovlyayetsya viznati tvir svoyim yaksho v nomu ne bude vkazano i Zhyuli na sho Zhyuli pogodzhuyetsya Potim Zhyuli znovu telefonuye Oliv ye i zapituye chi vin vse she kohaye yiyi vin vidpovidaye tak i Zhyuli yide na zustrich z nim U finali zvuchit chastina zavershenogo tvoru Yednist Yevropi v yakomu hor i solist soprano spivayut greckoyu movoyu hvalu bozhestvennij lyubovi v pershomu poslanni apostola Pavla do korintyan Na ekrani z yavlyayutsya zobrazhennya vsih lyudej na yakih vplinuli diyi Zhyuli Film zakinchuyetsya kadrom de Zhyuli plache a potim postupovo pochinaye posmihatisya Roli vikonuyutZhulyet Binosh Zhuli Vinon v shlyubi de Kursi fr Oliv ye Benua fr SandrinSharlotta Veri LyusilEmmanuel Riva madam VinonElen Vensan zhurnalistka fr agent z neruhomostiZhuli Delpi DominikVirobnictvoFilm buv stvorenij francuzkimi kompaniyami CED Productions Eurimages France 3 Cinema ta MK2 Productions shvejcarskoyu kompaniyeyu CAB Productions ta polskoyu Studio Filmowe TOR Yak i inshi filmi trilogiyi Sinij chasto vizualno natyakaye na svoyu nazvu chislenni sceni znyati z sinimi filtrami abo pri sinomu osvitlenni a bagato ob yektiv mayut sinij kolir Koli Zhyuli dumaye pro muzichnu partituru yaku vona namagalasya znishiti ekran zalivaye sinye svitlo U filmi takozh ye kilka vidsilan do koloriv trikolora sho nadihnuli Keslovskogo na stvorennya trilogiyi u kilkoh scenah perevazhaye chervone svitlo a v odnij z nih diti odyagneni v bili kupalniki z chervonimi poplavkami stribayut u blakitnij basejn V inshij sceni prostezhuyetsya zv yazok iz nastupnim filmom trilogiyi pomitivshi advokata Sandrinu kohanku svogo cholovika Zhyuli zahodit do zali sudu de Karol polskij geroj Bilogo rozluchayetsya z Dominikoyu jogo druzhinoyu francuzhenkoyu yaka zhive okremo vid nogo AnalizPeriodichni z yavlennya i zniknennya personazhki Zhyuli vikoristovuyutsya dlya togo shob predstaviti nadzvichajno sub yektivnu tochku zoru Za slovami Keslovskogo u pevnij moment dlya Zhyuli chas spravdi pline ale v toj zhe chas vin zupinyayetsya Ne tilki yiyi muzika povertayetsya shob peresliduvati yiyi v pevnij moment ale j chas na mit zupinyayetsya SprijnyattyaZhulyet Binosh Tri kolori Sinij otrimav shiroke viznannya kinokritiki Na sajti Rotten Tomatoes film maye rejting shvalennya 98 na osnovi 54 recenzij iz serednoyu ocinkoyu 8 6 10 Kritichnij konsensus na sajti svidchit Tri kolori Sinij mistit deyaki z najbilsh vizualno zahoplyuyuchih emocijno rezonansnih robit rezhisera spivavtora Krishtofa Keslovskogo i mozhe pohvalitisya vidatnoyu groyu Zhulyet Binosh u golovnij roli Na vebsajti Metacritic film maye serednozvazhenu ocinku 86 baliv zi 100 sho svidchit pro zagalne viznannya pishe Mardzhori Baumgarten z The Austin Chronicle Sinij ce film yakij zaluchaye rozum kidaye viklik pochuttyam blagaye pro rozv yazku i z estetichnoyu vitonchenistyu ta formalnoyu elegantnistyu rozpovidaye garnu istoriyu ta politichnu alegoriyu Derek Malkolm z The Guardian pisav Sinij zalishayetsya napruzhenoyu i zvorushlivoyu daninoyu zhinci v jogo centri yaka povertayuchis pislya tragediyi majzhe vidmovlyayetsya ale vreshti resht prijmaye yedine spravzhnye kohannya yake yij proponuyut Muzika dlya filmuAlbom z muzikoyu dlya filmu yaku napisav Zbignyev Prejsner vikonuyut orkestr pl Vojceh Mihnevskij dirigent Beata Riboticka Elzhbeta Tovarnicka Yacek Ostashevskij Konrad Mastilo ta Silezkij filarmonichnij hor Perelik kompozicij Song for the Unification of Europe Patrice s Version 5 13 Van Den Budenmayer Funeral Music Winds 2 02 Julie Glimpses of Burial 0 30 Reprise First Appearance 0 34 The Battle of Carnival and Lent 0 56 Reprise Julie with Olivier 0 49 Ellipsis 1 0 20 First Flute 0 50 Julie In Her New Apartment 1 45 Reprise Julie on the Stairs 1 05 Second Flute 1 16 Ellipsis 2 0 20 Van Den Budenmayer Funeral Music Organ 1 59 Van Den Budenmayer Funeral Music Full Orchestra 1 47 The Battle of Carnival and Lent II 0 42 Reprise Flute Closing Credits Version 2 19 Ellipsis 3 0 22 Olivier s Theme Piano 0 36 Olivier amp Julie Trial Composition 2 01 Olivier s Theme Finale 1 38 Bolero Trailer For Red Film 1 08 Song For The Unification Of Europe Julie s Version Film 6 48 Closing Credits 2 04 Reprise Organ 1 09 Bolero Red Film 1 28Nagorodi1993 Nagoroda Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Chikago Specialnij priz zhuri Krishtof Keslovskij 1993 Nagoroda Venecijskogo kinofestivalyu Premiya Zolotij lev za najkrashij film Krishtof Keslovskij Premiya za najkrashu operatorsku robotu Slavomir Idzyak Kubok Volpi za najkrashu zhinochu rol Zhulyet Binosh 1994 Nacionalna kinopremiya Franciyi Sezar za najkrashu zhinochu rol Zhulyet Binosh za najkrashij montazh Zhak Vitta za najkrashij zvuk Vilyam Flagole Zhan Klod Lore 1993 Premiya Asociaciyi kinokritikiv Los Andzhelesa za 2 ge misce sered najkrashih inozemnih filmiv Krishtof Keslovskij 1994 Nominaciya na premiyu Nacionalnoyi spilki kinokritikiv SShA za 2 ge misce sered najkrashih filmiv inozemnoyu movoyuPrimitkiBox Office Mojo 1999 d Track Q223142 Three Colors Blue Trois Couleurs Bleu 1993 Rotten Tomatoes angl Procitovano 28 lyutogo 2023 Three Colors Blue Trois Couleurs Bleu 1993 Rotten Tomatoes Retrieved 2023 02 28 Baumgarten Marjorie March 18 1994 Movie Review Blue Austin Chronicle Retrieved May 21 2007 Malcolm Derek 14 October 1993 Three Colours Blue review The Guardian Retrieved November 3 2014 Album info and review on www allmusic comPosilannya Tri kolori Sinij na sajti IMDb angl 17 07 2023