Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Збігнев Пра́йснер (пол. Zbigniew Preisner; нар. 20 травня 1955 в Бельсько-Бяла, Польща) — польський композитор кіномузики і театру. Власник PREISNER STUDIO. Член Французької Академії мистецтв і науки.
| Збігнев Прайснер | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zbigniew Preisner | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | пол. Zbigniew Kowalski | |||
| Народився | 20 травня 1955 (69 років) Бельсько-Бяла, Республіка Польща[1][2] | |||
| Громадянство | Польща | |||
| Діяльність | Композитор | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Роки діяльності | 1977 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0006237 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Сезар (1994), Срібний ведмідь Берлінського кінофестивалю | ||||
| ||||
| | ||||
 Збігнев Прайснер у Вікісховищі | ||||
Життєпис
В середній школі почав писати музику, навчився грати на гітарі та фортепіано, але так і не закінчив ні одну з музичних шкіл.
Вступив на відділення історії та філософії в Краківський університет, де вивчав історію мистецтв.
Займався музичною самоосвітою, власні композиції виконував зі студентами краківської музичної академії.
Кар'єра
З 1977 року Прайснер працював у кабаре [pl]» в Кракові, де почав писати музику.
Незабаром після цього молодий польський кінорежисер Краузе Антоні попросив його написати оригінальну музику до свого фільму . Хоча фільм з політичних причин довгі роки лежав потім на полиці, цей досвід став початком кар'єри Прайснера як композитора, який пише для кіно. Через Краузе Прайснер познайомився з Криштофом Кесльовским, який шукав композитора для написання музики до фільму «Без кінця». Ця робота стала початком подальшого багаторічного співробітництва та міцної дружби.
«Декалог» (1988) — наступна спільна робота Прайснера та Кесльовського. Фільм складається з десяти окремих історій, які позв'язані в єдине ціле, в їх основі покладено Десять Заповідей. Після музики до «Декалогу» Прайснер починає працювати над музикою до іншого фільму Кесльовського — «Подвійне життя Вероніки», а також до трилогії «Три кольори: Синій, Білий, Червоний». Він також співпрацював з іншим польським режисером: Агнешкою Голланд, починаючи з «Вбити священика» в 1988 році і продовживши з (1991), (1993) і (1995).
Міжнародне визнання після «Декалогу», «Вероніки» і «Європи, Європи» звернули на композитора увагу голлівудських кіновиробників, і в 1991 році Прайснер пише музику до фільмів Луї Мандоки «Ігри в полях Господніх» і «Безкрайня імперія» Джона Ірвіна.
У 1988 Прайснер написав першу масштабну роботу . Ідея створення «Реквієму» народилася, коли Кесльовський консультувався з Прайснером про постановку серії концертів в класичному стилі, які були б жвавіші і театральніші від традиційних. Але режисер помер до початку роботи над концертом. Прагнучи «піднести в дар моєму другові щось особливе», Прайснер написав першу частину реквієму за три ночі після смерті Кесльовського. Перша частина була задумана спеціально для Криштофа Кесльовського, тоді як решта навіяна любов'ю, повагою і захопленням, які Кесльовський, Прайснер і автор сценарію «Декалогу» Криштоф Песевич відчували один до одного.
Говорячи про «Реквіємі» Прайснер зауважує: "Не знаю, як у вас в житті, а у мене — дуже мало людей, з якими мені хотілося б проводити час. Одним з таких людей був Криштоф Кесльовський… ". 1 жовтня 1998 у Великому театрі у Варшаві відбулася прем'єра «Реквієму для мого друга».
У 2001 році він очолив програму популярної музики на радіо RMF FM. У 2006 році він виступив з оркестром, разом з Девідом Гілмором у Гданську. У 2007 році написав другу масштабну роботу для оркестру, хору та солістів, що отримала назву , на основі текстів з . Світова прем'єра роботи відбулася 4 Вересня 2007 року в Одеоні Ірода Аттичного в Афінах.
У 2013 році виходить робота . На музику були покладені щоденники та вірші польських дітей, які стали жертвами Голокосту. Вперше Прайсер співпрацює з Лізою Джеррард, яка виконує головну вокальну роль.
У вересні цього ж року відбулася прем'єра музичного театру під назвою в церкві Святої Софії в Бобова. Головну роль виконав актор театру Юрій Треля, режисер — . В основу покладені польські романтичні вірші Адама Міцкевича, Норвіда і Виспянського.
Від 24 квітня 2012 президент Польщі Броніслав Коморовський нагородив Прайснера Орденом Відродження Польщі «За видатний внесок у польську та світову культури, за творчі та художні досягнення».
Особисте життя
Був одружений з Євою Прайснер, художницею з Кракова.
Його сестра Тамара Калиновська — співачка та композитор в театрі «Пивни́ці під барана́ми».
Найвідоміші твори
Твори для оркестру
- Щоденники Надії (2013)
- Тиша, ніч і мрі (2007)
- Реквієм по моєму другу (1998)
- Життя (1988)
Твори для соло-інструментів
- 10 Легких п'єс для піаніно' '(2000)
Музика для кіно
- Велика краса (2013)
- Аглая (2012)
- Безіменна — одна жінка в Берліні (2008)
- Сімейна таємниця (2007)
- Sportman van de Eeuw (2006)
- Дочки Гаррі (2005)
- Країна надії (2004)
- Kołysanka (2003)
- Супертекс (2003)
- Дивні сади (2003)
- Це все про кохання (2003)
- Тільки між нами (2002)
- Weiser (2001)
- Aberdeen (2000)
- Останній вересень (1999)
- Мріючи про Джозефа Лізі (1999)
- Liv (1998)
- Migrations (1997)
- Острівець на Пташиної вулиці (1997)
- Чарівна історія (1997)
- Bruggen (1996)
- Corazón iluminado (1996)
- De Aegypto (1995)
- Кшиштоф Кесльовський: Я так собі … (1995)
- Останнє літо любові (1995)
- Еліза (1995)
- Kouarteto se 4 kiniseis (1994)
- Коли чоловік кохає жінку (1994)
- (1994)
- (1994)
- Mouvements du désir (1994)
- Три кольори: Синій (1993)
- (1993)
- Fio do Horizonte, O (1993)
- Zwolnieni z życia (1992)
- (1992)
- Олів'є, Олів'є "" (1992)
- Eminent Domain (1991)
- Подвійне життя Вероніки (1991)
- (1991)
- "" (1990)
- Ostatni dzwonek (1989)
- Декалог (1988—1989)
- (1988)
- Короткий фільм про вбивство (1988)
- (1988)
- Kocham kino (1988)
- Ucieczka (1987)
- Lullabye, The (1987)
- Przez dotyk (1986)
- Lubie nietoperze (1986)
- Без кінця (1985)
- Prognoza pogody (1981)
Посилання
- Офіційний сайт [ 25 листопада 2002 у Wayback Machine.] (пол.)
- Zbigniew Preisner|Facebook
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123838959 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://culture.pl/en/artist/zbigniew-preisner
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zbignyev Zbignev Pra jsner pol Zbigniew Preisner nar 20 travnya 1955 v Belsko Byala Polsha polskij kompozitor kinomuziki i teatru Vlasnik PREISNER STUDIO Chlen Francuzkoyi Akademiyi mistectv i nauki Zbignev Prajsnerpol Zbigniew PreisnerIm ya pri narodzhennipol Zbigniew KowalskiNarodivsya20 travnya 1955 1955 05 20 69 rokiv Belsko Byala Respublika Polsha 1 2 GromadyanstvoPolshaDiyalnistKompozitorAlma materYagellonskij universitetRoki diyalnosti1977 teper chasIMDbnm0006237Nagorodi ta premiyiSezar 1994 Sribnij vedmid Berlinskogo kinofestivalyupreisner com Zbignev Prajsner u VikishovishiZhittyepisV serednij shkoli pochav pisati muziku navchivsya grati na gitari ta fortepiano ale tak i ne zakinchiv ni odnu z muzichnih shkil Vstupiv na viddilennya istoriyi ta filosofiyi v Krakivskij universitet de vivchav istoriyu mistectv Zajmavsya muzichnoyu samoosvitoyu vlasni kompoziciyi vikonuvav zi studentami krakivskoyi muzichnoyi akademiyi Kar yeraZ 1977 roku Prajsner pracyuvav u kabare pl v Krakovi de pochav pisati muziku Nezabarom pislya cogo molodij polskij kinorezhiser Krauze Antoni poprosiv jogo napisati originalnu muziku do svogo filmu Hocha film z politichnih prichin dovgi roki lezhav potim na polici cej dosvid stav pochatkom kar yeri Prajsnera yak kompozitora yakij pishe dlya kino Cherez Krauze Prajsner poznajomivsya z Krishtofom Keslovskim yakij shukav kompozitora dlya napisannya muziki do filmu Bez kincya Cya robota stala pochatkom podalshogo bagatorichnogo spivrobitnictva ta micnoyi druzhbi Dekalog 1988 nastupna spilna robota Prajsnera ta Keslovskogo Film skladayetsya z desyati okremih istorij yaki pozv yazani v yedine cile v yih osnovi pokladeno Desyat Zapovidej Pislya muziki do Dekalogu Prajsner pochinaye pracyuvati nad muzikoyu do inshogo filmu Keslovskogo Podvijne zhittya Veroniki a takozh do trilogiyi Tri kolori Sinij Bilij Chervonij Vin takozh spivpracyuvav z inshim polskim rezhiserom Agneshkoyu Golland pochinayuchi z Vbiti svyashenika v 1988 roci i prodovzhivshi z 1991 1993 i 1995 Mizhnarodne viznannya pislya Dekalogu Veroniki i Yevropi Yevropi zvernuli na kompozitora uvagu gollivudskih kinovirobnikiv i v 1991 roci Prajsner pishe muziku do filmiv Luyi Mandoki Igri v polyah Gospodnih i Bezkrajnya imperiya Dzhona Irvina U 1988 Prajsner napisav pershu masshtabnu robotu Ideya stvorennya Rekviyemu narodilasya koli Keslovskij konsultuvavsya z Prajsnerom pro postanovku seriyi koncertiv v klasichnomu stili yaki buli b zhvavishi i teatralnishi vid tradicijnih Ale rezhiser pomer do pochatku roboti nad koncertom Pragnuchi pidnesti v dar moyemu drugovi shos osoblive Prajsner napisav pershu chastinu rekviyemu za tri nochi pislya smerti Keslovskogo Persha chastina bula zadumana specialno dlya Krishtofa Keslovskogo todi yak reshta naviyana lyubov yu povagoyu i zahoplennyam yaki Keslovskij Prajsner i avtor scenariyu Dekalogu Krishtof Pesevich vidchuvali odin do odnogo Govoryachi pro Rekviyemi Prajsner zauvazhuye Ne znayu yak u vas v zhitti a u mene duzhe malo lyudej z yakimi meni hotilosya b provoditi chas Odnim z takih lyudej buv Krishtof Keslovskij 1 zhovtnya 1998 u Velikomu teatri u Varshavi vidbulasya prem yera Rekviyemu dlya mogo druga U 2001 roci vin ocholiv programu populyarnoyi muziki na radio RMF FM U 2006 roci vin vistupiv z orkestrom razom z Devidom Gilmorom u Gdansku U 2007 roci napisav drugu masshtabnu robotu dlya orkestru horu ta solistiv sho otrimala nazvu na osnovi tekstiv z Svitova prem yera roboti vidbulasya 4 Veresnya 2007 roku v Odeoni Iroda Attichnogo v Afinah U 2013 roci vihodit robota Na muziku buli pokladeni shodenniki ta virshi polskih ditej yaki stali zhertvami Golokostu Vpershe Prajser spivpracyuye z Lizoyu Dzherrard yaka vikonuye golovnu vokalnu rol U veresni cogo zh roku vidbulasya prem yera muzichnogo teatru pid nazvoyu v cerkvi Svyatoyi Sofiyi v Bobova Golovnu rol vikonav aktor teatru Yurij Trelya rezhiser V osnovu pokladeni polski romantichni virshi Adama Mickevicha Norvida i Vispyanskogo Vid 24 kvitnya 2012 prezident Polshi Bronislav Komorovskij nagorodiv Prajsnera Ordenom Vidrodzhennya Polshi Za vidatnij vnesok u polsku ta svitovu kulturi za tvorchi ta hudozhni dosyagnennya Osobiste zhittyaBuv odruzhenij z Yevoyu Prajsner hudozhniceyu z Krakova Jogo sestra Tamara Kalinovska spivachka ta kompozitor v teatri Pivni ci pid barana mi Najvidomishi tvoriTvori dlya orkestru Shodenniki Nadiyi 2013 Tisha nich i mri 2007 Rekviyem po moyemu drugu 1998 Zhittya 1988 Tvori dlya solo instrumentiv 10 Legkih p yes dlya pianino 2000 Muzika dlya kino Velika krasa 2013 Aglaya 2012 Bezimenna odna zhinka v Berlini 2008 Simejna tayemnicya 2007 Sportman van de Eeuw 2006 Dochki Garri 2005 Krayina nadiyi 2004 Kolysanka 2003 Superteks 2003 Divni sadi 2003 Ce vse pro kohannya 2003 Tilki mizh nami 2002 Weiser 2001 Aberdeen 2000 Ostannij veresen 1999 Mriyuchi pro Dzhozefa Lizi 1999 Liv 1998 Migrations 1997 Ostrivec na Ptashinoyi vulici 1997 Charivna istoriya 1997 Bruggen 1996 Corazon iluminado 1996 De Aegypto 1995 Kshishtof Keslovskij Ya tak sobi 1995 Ostannye lito lyubovi 1995 Eliza 1995 Kouarteto se 4 kiniseis 1994 Koli cholovik kohaye zhinku 1994 1994 1994 Mouvements du desir 1994 Tri kolori Sinij 1993 1993 Fio do Horizonte O 1993 Zwolnieni z zycia 1992 1992 Oliv ye Oliv ye 1992 Eminent Domain 1991 Podvijne zhittya Veroniki 1991 1991 1990 Ostatni dzwonek 1989 Dekalog 1988 1989 1988 Korotkij film pro vbivstvo 1988 1988 Kocham kino 1988 Ucieczka 1987 Lullabye The 1987 Przez dotyk 1986 Lubie nietoperze 1986 Bez kincya 1985 Prognoza pogody 1981 PosilannyaOficijnij sajt 25 listopada 2002 u Wayback Machine pol Zbigniew Preisner Facebook Deutsche Nationalbibliothek Record 123838959 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http culture pl en artist zbigniew preisner