Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя пандемія чуми (англ. Third plague pandemic; також відома як «Портова смерть») — третя за переліком пандемія чуми, яка тривала від 1894 по 1921 рік. Призвела до смерті близько 20 млн людей у світі, хоча за іншими даними тільки в Китаї загинуло близько 10 млн, а в Індії — 12 млн осіб. Є також думки, що слід вести відлік початку третьої пандемії від 1855 року., тоді як термін її закінчення слід віднести до 1959 року.
| Третя пандемія чуми | |
| Попередник | d |
|---|---|
| Час/дата початку | 1855 |
| Час/дата закінчення | 1945 |
 Третя пандемія чуми у Вікісховищі | |
Людству відомі три пандемії чуми. Першою була «чума Юстиніана» у VI столітті в регіонах Середземномор'я, другою — «Чорна смерть» у XIV столітті в Азії, Європі та північній Африці.
Перед третьою пандемією
Передувало розвитку третьої пандемії активізація природних вогнищ чуми в Азії. На заході китайської провінції Юньнань знаходиться природний осередок чуми. У другій половині XVIII століття до цього малонаселеного регіону відбувся стрімкий приплив китайців для експлуатації відкритих там корисних копалин, переважно міді. До середини XIX століття кількість населення там досягло понад 7 мільйонів людей. Це призвело до почастішання контакту місцевих жителів з жовтогрудими пацюками (Rattus flavipectus), які є основними джерелами збудника в дикій природі регіону та їхніми інфікованими блохами, що переносять чуму між гризунами. У результаті люди принесли бліх і пацюків до великих міст, де невеликі спалахи інфекційної хвороби нерідко досягали масштабу епідемії. Сприяли поширенню чуми в цьому регіоні ще й військові конфлікти між китайцями та мусульманськими жителями, що призвело до подальших переміщень населення через рух військ та міграцію біженців. У другій половині XIX століття чума поширилася до провінції Гуансі та провінції Гуандун, острову Хайнань, а пізніше до Кантона і Гонконга. Найімовірніше з Китаю до прибережних регіонів чуму завезли торговці опіумом, що стала вкрай прибутковою і невпинно збільшилася приблизно після 1840 року.
Скоріше за все у спалахах чуми у 1834-35 рр., у 1864 р. в китайському порту Нінбо, у 1850 р. легеневої форми чуми на південних схилах Гімалаїв і бубонної форми у китайському Гуанчжоу, у 1858 р. серед бедуїнів поблизу Триполі, у 1866 р. у столиці китайської провінції Юньнань, місті Юньнаньфу (нині Куньмін) недалеко від кордону з В'єтнамом і Бірмою, у 1867, 1871, 1881—1884 рр. у Пакхое (нині Бейхай) на березі Тонкінської затоки, винний той біологічний варіант (біовар), що спричинив «Чорну смерть».
Розпал
У 1894 р. чума спалахнула одразу у великих портових містах Кантоні (Гуанчжоу), Гонконзі (Сянгані) і Аоминь (Макао), і з того моменту оголошено про початок третьої пандемії. У місті Кантон, починаючи з березня 1894 року, через кілька тижнів захворювання загинуло 60 тисяч людей. Щодня водні перевезення до сусіднього Гонконгу швидко поширили чуму. Протягом двох місяців кількість померлих досягла 100 тисяч, потім рівень летальності знизився, але чума продовжувала залишатися ендемічною в Гонконгу аж до 1929 року.
З кораблями чума була перенесена у порти Індії і Японії, створюючи там значні осередки інфекції. У 1896 році чума потрапила до Мумбаї (Бомбея). Майже всі випадки були бубонною чумою, причому лише дуже малий відсоток перетворився на (легеневу форму чуми). Спочатку захворювання спостерігалося в портових містах, але пізніше виникло в Пуні, Колкаті та Карачі. До 1899 року спалах поширився на менші громади та сільські райони в багатьох регіонах Індії. Загалом чума найбільше поширилася у західній та північній Індії, тоді як східна та південна Індія не настільки постраждала. Саме в Індії 1898 році [fr] відкрив, що джерелом чуми є чорні (портові та корабельні) пацюки, а їхня блоха — переносником хвороби.
А потім пішло передавання у більш віддалені порти у США, в Австралії, Південній Америці, на Близькому Сході, в Африці тощо). За перші 10 років пандемії (1894—1904 рр.) чума була зафіксована у 87 портових містах світу.
У 1897 році в місті Пуна в Індії розпочався спалах чуми. Британський колоніальний уряд створив систему комітетів, які мали попереджувати та діагностувати чуму, але при цьому вчиняли військові репресії та інші гноблення. Це призвело до спротиву населення та націоналістичних кіл. 22 червня 1897 двоє молодих брахманів, братів Чапекар, стріляли та вбили двох британських офіцерів, голову комітету і його військового супровідника.
Саме під час третьої пандемії збудника чуми Yersinia pestis відкрили практично одночасно французький дослідник Александр Жан Еміль Єрсен і японський вчений Кітасато Сібасабуро.
У 1900 р. спалахнула чума серед казахів у Російської імперії. Серед переселенців з України і півдня Росії виникла бубонна форма чуми, тоді як у казахів практично виключно легенева.
У 1900 році чума потрапила в Австралію через Сідней. Упродовж 1900—1925 років в країні було зареєстровано 12 спалахів чуми з 1371 випадком та 535 випадків смерті, більшість випадків захворювання відбулося в Сіднеї.
У 1902 р.(49 хворих), а потім у 1910 р. чума спалахувала в Одесі. Обидва рази чумні пацюки з кораблів з Єгипту, що припливали до цього портового міста, ховалися серед тюків з бавовною і потрапляли в результаті на склади у центрі. В одному тільки великому хлібному магазині у 1910 р. під підлогою було знайдено 380 дохлих пацюків, з них 21 містили чумну паличку. Завізна одеська епідемія 1910 р вважається останньою на європейській частині Російської імперії. Захворіло 133 людини, померло 34.
У Маньчжурії спалахи чуми спостерігалися у 1898, 1901, 1903, 1905, 1906—1907 рр. У 1910 р. там спалахнула чума, розвинувшись у велику епідемію 1910—1911 рр. з легеневими ураженнями, що забрала понад 60 тис. життів.
Кілька невеликих епідемій відбулися на початку XX століття в США, зокрема, в Лос-Анжелесі у 1924 році, які відносять до перебігу 3-ї пандемії.
Данило Кирилович Заболотний, який досліджував природні вогнища чуми, її носіїв, вніс значний внесок у ліквідацію чуми у Маньчжурії. Він є фундатором епізоотології та вчення про природні вогнища чуми. Заболотний розповідав, що за повідомленнями місцевого жителя в Китаї в пустельній місцевості епідемія чуми спалахнула після того, як люди викопали скарб. Усі брали участь у цьому, 7 китайців і 13 монголів померли, і від них хвороба перекинулася на поселення. Але не сам скарб був причиною, а те, що копали видно в тих місцях, де були нори заражених гризунів. А мікротравми, отримані при копанні, або атаки бліх призвели до розвитку недуги.
Після пандемії
Наразі близько 2000 випадків чуми трапляються щороку, переважно в Африці, Азії та Південній Америці, а рівень летальності становить від 5 % до 15 %.
Існувало безліч епідемій чуми протягом історії людства, але саме три пандемії її мали найбільший вплив на людське суспільство не тільки з точки зору великої смертності, а й соціальних, економічних та культурних наслідків. Хід розвитку громад та народів був внаслідок них змінений.
Примітки
- Barnes, A. M., and T. J. Quan. 1992. Plague, p. 1285—1291. // S. L. Gorbach, J. G. Bartlett, and N. R. Blacklow (ed.), Infectious diseases. The W. B. Saunders Co., Philadelphia, Pa.
- Benedict, Carol (1996). Bubonic plague in nineteenth-century China. Stanford, Calif.: Stanford Univ. Press. pp. 47, 70. . (англ.)
- Який був виділений імператорською владою Китаю як порт для торгівлі з іншими державами
- Pryor, E.G. (1975). «The Great Plague of Hong Kong». Journal of the Hong Kong Branch of the Royal Asiatic Society.: 69. (англ.)
- infosci/archives/e_sim0.html Archives de l’ Institut Pasteur. Paul-Louis Simond (1858—1947) [ 9 липня 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- Echenberg Myron J. Plague Ports: The Global Urban Impact of Bubonic Plague, 1894—1901. publisher=New York University Press, 2007, pages=66–68.
Джерела
- John Frith The History of Plague — Part 1. The Three Great Pandemics. Journal of Military and Veterans'. 2012. Health Volume 20 No. 2 [1] [ 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Gregg, Charles. Plague: An Ancients Disease in the Twentieth Century. Albuquerque, University of New Mexico Press, 1985. (англ.)
- McNeill, William H. Plagues and People. New York: Anchor Books, 1976. . (англ.)
- Orent, Wendy. Plague: The Mysterious Past and Terrifying Future of the World's Most Dangerous Disease. New York: Free Press, 2004. . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya pandemiya chumi angl Third plague pandemic takozh vidoma yak Portova smert tretya za perelikom pandemiya chumi yaka trivala vid 1894 po 1921 rik Prizvela do smerti blizko 20 mln lyudej u sviti hocha za inshimi danimi tilki v Kitayi zaginulo blizko 10 mln a v Indiyi 12 mln osib Ye takozh dumki sho slid vesti vidlik pochatku tretoyi pandemiyi vid 1855 roku todi yak termin yiyi zakinchennya slid vidnesti do 1959 roku Pidgotovka do induyistskoyi kremaciyi zhertvi chumi v Bombeyi pid chas tretoyi pandemiyi Foto 1897 roku Tretya pandemiya chumi Poperednikd Chas data pochatku1855 Chas data zakinchennya1945 Tretya pandemiya chumi u Vikishovishi Lyudstvu vidomi tri pandemiyi chumi Pershoyu bula chuma Yustiniana u VI stolitti v regionah Seredzemnomor ya drugoyu Chorna smert u XIV stolitti v Aziyi Yevropi ta pivnichnij Africi Pered tretoyu pandemiyeyuPereduvalo rozvitku tretoyi pandemiyi aktivizaciya prirodnih vognish chumi v Aziyi Na zahodi kitajskoyi provinciyi Yunnan znahoditsya prirodnij oseredok chumi U drugij polovini XVIII stolittya do cogo malonaselenogo regionu vidbuvsya strimkij pripliv kitajciv dlya ekspluataciyi vidkritih tam korisnih kopalin perevazhno midi Do seredini XIX stolittya kilkist naselennya tam dosyaglo ponad 7 miljoniv lyudej Ce prizvelo do pochastishannya kontaktu miscevih zhiteliv z zhovtogrudimi pacyukami Rattus flavipectus yaki ye osnovnimi dzherelami zbudnika v dikij prirodi regionu ta yihnimi infikovanimi blohami sho perenosyat chumu mizh grizunami U rezultati lyudi prinesli blih i pacyukiv do velikih mist de neveliki spalahi infekcijnoyi hvorobi neridko dosyagali masshtabu epidemiyi Spriyali poshirennyu chumi v comu regioni she j vijskovi konflikti mizh kitajcyami ta musulmanskimi zhitelyami sho prizvelo do podalshih peremishen naselennya cherez ruh vijsk ta migraciyu bizhenciv U drugij polovini XIX stolittya chuma poshirilasya do provinciyi Guansi ta provinciyi Guandun ostrovu Hajnan a piznishe do Kantona i Gonkonga Najimovirnishe z Kitayu do priberezhnih regioniv chumu zavezli torgovci opiumom sho stala vkraj pributkovoyu i nevpinno zbilshilasya priblizno pislya 1840 roku Skorishe za vse u spalahah chumi u 1834 35 rr u 1864 r v kitajskomu portu Ninbo u 1850 r legenevoyi formi chumi na pivdennih shilah Gimalayiv i bubonnoyi formi u kitajskomu Guanchzhou u 1858 r sered beduyiniv poblizu Tripoli u 1866 r u stolici kitajskoyi provinciyi Yunnan misti Yunnanfu nini Kunmin nedaleko vid kordonu z V yetnamom i Birmoyu u 1867 1871 1881 1884 rr u Pakhoe nini Bejhaj na berezi Tonkinskoyi zatoki vinnij toj biologichnij variant biovar sho sprichiniv Chornu smert RozpalU 1894 r chuma spalahnula odrazu u velikih portovih mistah Kantoni Guanchzhou Gonkonzi Syangani i Aomin Makao i z togo momentu ogolosheno pro pochatok tretoyi pandemiyi U misti Kanton pochinayuchi z bereznya 1894 roku cherez kilka tizhniv zahvoryuvannya zaginulo 60 tisyach lyudej Shodnya vodni perevezennya do susidnogo Gonkongu shvidko poshirili chumu Protyagom dvoh misyaciv kilkist pomerlih dosyagla 100 tisyach potim riven letalnosti znizivsya ale chuma prodovzhuvala zalishatisya endemichnoyu v Gonkongu azh do 1929 roku Z korablyami chuma bula perenesena u porti Indiyi i Yaponiyi stvoryuyuchi tam znachni oseredki infekciyi U 1896 roci chuma potrapila do Mumbayi Bombeya Majzhe vsi vipadki buli bubonnoyu chumoyu prichomu lishe duzhe malij vidsotok peretvorivsya na legenevu formu chumi Spochatku zahvoryuvannya sposterigalosya v portovih mistah ale piznishe viniklo v Puni Kolkati ta Karachi Do 1899 roku spalah poshirivsya na menshi gromadi ta silski rajoni v bagatoh regionah Indiyi Zagalom chuma najbilshe poshirilasya u zahidnij ta pivnichnij Indiyi todi yak shidna ta pivdenna Indiya ne nastilki postrazhdala Same v Indiyi 1898 roci fr vidkriv sho dzherelom chumi ye chorni portovi ta korabelni pacyuki a yihnya bloha perenosnikom hvorobi A potim pishlo peredavannya u bilsh viddaleni porti u SShA v Avstraliyi Pivdennij Americi na Blizkomu Shodi v Africi tosho Za pershi 10 rokiv pandemiyi 1894 1904 rr chuma bula zafiksovana u 87 portovih mistah svitu Likar provodit in yekciyu hvoromu pid chas tretoyi pandemiyi chumi U 1897 roci v misti Puna v Indiyi rozpochavsya spalah chumi Britanskij kolonialnij uryad stvoriv sistemu komitetiv yaki mali poperedzhuvati ta diagnostuvati chumu ale pri comu vchinyali vijskovi represiyi ta inshi gnoblennya Ce prizvelo do sprotivu naselennya ta nacionalistichnih kil 22 chervnya 1897 dvoye molodih brahmaniv brativ Chapekar strilyali ta vbili dvoh britanskih oficeriv golovu komitetu i jogo vijskovogo suprovidnika Same pid chas tretoyi pandemiyi zbudnika chumi Yersinia pestis vidkrili praktichno odnochasno francuzkij doslidnik Aleksandr Zhan Emil Yersen i yaponskij vchenij Kitasato Sibasaburo U 1900 r spalahnula chuma sered kazahiv u Rosijskoyi imperiyi Sered pereselenciv z Ukrayini i pivdnya Rosiyi vinikla bubonna forma chumi todi yak u kazahiv praktichno viklyuchno legeneva U 1900 roci chuma potrapila v Avstraliyu cherez Sidnej Uprodovzh 1900 1925 rokiv v krayini bulo zareyestrovano 12 spalahiv chumi z 1371 vipadkom ta 535 vipadkiv smerti bilshist vipadkiv zahvoryuvannya vidbulosya v Sidneyi U 1902 r 49 hvorih a potim u 1910 r chuma spalahuvala v Odesi Obidva razi chumni pacyuki z korabliv z Yegiptu sho priplivali do cogo portovogo mista hovalisya sered tyukiv z bavovnoyu i potraplyali v rezultati na skladi u centri V odnomu tilki velikomu hlibnomu magazini u 1910 r pid pidlogoyu bulo znajdeno 380 dohlih pacyukiv z nih 21 mistili chumnu palichku Zavizna odeska epidemiya 1910 r vvazhayetsya ostannoyu na yevropejskij chastini Rosijskoyi imperiyi Zahvorilo 133 lyudini pomerlo 34 Zhertvi chumi v Manchzhuriyi U Manchzhuriyi spalahi chumi sposterigalisya u 1898 1901 1903 1905 1906 1907 rr U 1910 r tam spalahnula chuma rozvinuvshis u veliku epidemiyu 1910 1911 rr z legenevimi urazhennyami sho zabrala ponad 60 tis zhittiv Kilka nevelikih epidemij vidbulisya na pochatku XX stolittya v SShA zokrema v Los Anzhelesi u 1924 roci yaki vidnosyat do perebigu 3 yi pandemiyi Danilo Kirilovich Zabolotnij yakij doslidzhuvav prirodni vognisha chumi yiyi nosiyiv vnis znachnij vnesok u likvidaciyu chumi u Manchzhuriyi Vin ye fundatorom epizootologiyi ta vchennya pro prirodni vognisha chumi Zabolotnij rozpovidav sho za povidomlennyami miscevogo zhitelya v Kitayi v pustelnij miscevosti epidemiya chumi spalahnula pislya togo yak lyudi vikopali skarb Usi brali uchast u comu 7 kitajciv i 13 mongoliv pomerli i vid nih hvoroba perekinulasya na poselennya Ale ne sam skarb buv prichinoyu a te sho kopali vidno v tih miscyah de buli nori zarazhenih grizuniv A mikrotravmi otrimani pri kopanni abo ataki blih prizveli do rozvitku nedugi Pislya pandemiyiNarazi blizko 2000 vipadkiv chumi traplyayutsya shoroku perevazhno v Africi Aziyi ta Pivdennij Americi a riven letalnosti stanovit vid 5 do 15 Isnuvalo bezlich epidemij chumi protyagom istoriyi lyudstva ale same tri pandemiyi yiyi mali najbilshij vpliv na lyudske suspilstvo ne tilki z tochki zoru velikoyi smertnosti a j socialnih ekonomichnih ta kulturnih naslidkiv Hid rozvitku gromad ta narodiv buv vnaslidok nih zminenij PrimitkiBarnes A M and T J Quan 1992 Plague p 1285 1291 S L Gorbach J G Bartlett and N R Blacklow ed Infectious diseases The W B Saunders Co Philadelphia Pa Benedict Carol 1996 Bubonic plague in nineteenth century China Stanford Calif Stanford Univ Press pp 47 70 ISBN 978 0804726610 angl Yakij buv vidilenij imperatorskoyu vladoyu Kitayu yak port dlya torgivli z inshimi derzhavami Pryor E G 1975 The Great Plague of Hong Kong Journal of the Hong Kong Branch of the Royal Asiatic Society 69 angl infosci archives e sim0 html Archives de l Institut Pasteur Paul Louis Simond 1858 1947 9 lipnya 2012 u Wayback Machine fr Echenberg Myron J Plague Ports The Global Urban Impact of Bubonic Plague 1894 1901 publisher New York University Press 2007 pages 66 68 DzherelaJohn Frith The History of Plague Part 1 The Three Great Pandemics Journal of Military and Veterans 2012 Health Volume 20 No 2 1 2 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl Gregg Charles Plague An Ancients Disease in the Twentieth Century Albuquerque University of New Mexico Press 1985 angl McNeill William H Plagues and People New York Anchor Books 1976 ISBN 0 385 12122 9 angl Orent Wendy Plague The Mysterious Past and Terrifying Future of the World s Most Dangerous Disease New York Free Press 2004 ISBN 0 7432 3685 8 angl