Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Траян Вуя рум Traian Vuia traˈjan ˈvuja 17 серпня 1872 3 вересня 1950 румунський винахідник й піонер авіації який спроек

Траян Вуя

Траян Вуя

Траян Вуя (рум. Traian Vuia, traˈjan ˈvuja, 17 серпня 1872 — 3 вересня 1950) — румунський винахідник й піонер авіації, який спроектував, побудував і випробував перший моноплан з двигуном. Під час першого успішного випробування політ становив близько 12 метрів (40 футів) 18 березня 1906 року, й його найдовша відстань становить 24 м (80 футів). Це був перший короткий політ або «переліт з двигуном» на моноплані. Вуя ніколи не досягнув стійкого, керованого польоту з його ранніми літаками, й його експерименти не результували прогресом в галузі авіації.

Траян Вуя
image
Вуя в своєму летаючому апараті
Народився17 серпня 1872(1872-08-17)
Surducul Mic, Австро-угорська імперія (нині Траян Вуя, Румунія)
Помер3 вересня 1950(1950-09-03) (78 років)
Бухарест, Румунія
Похованняцвинтар Беллу
Країнаimage Румунське королівство
image Франція
Місце проживанняТіміш
ДіяльністьВинахідник
Відомий завдякиРанній летаючий апарат
Alma materБудапештський університет
Знання моврумунська[2]

Громадянин Франції з 1918 року, Вуя був зв'язаний з французьким опором під час Другої світової війни. Він повернувся до Румунії 1950 року.

Освіта та рання кар'єра

Після закінчення середньої школи в Лугож, Банат 1892 року, що був в той час угорською частиною Австро-Угорської імперії, сьогодні в Румунії, він вступив у Школу механіки в Політехнічному університеті Будапешту, де отримав диплом інженера. Потім він перейшов на юридичний факультет в Будапешті (Угорщина), де отримав ступінь доктора філософії з юриспруденції (Ph.D.) в травні 1901 з дисертацією на тему «Військові та Промисловість, державне завідування контрактами».

Він повернувся в Лугож, де вивчав питання польоту людини й сконструював свій перший літальний апарат, який він назвав «літак-автомобіль». Вуя намагався побудувати машину, але через фінансові труднощі вирішив піти до Парижу в липні 1902 року, в надії знайти когось, зацікавленого у фінансуванні свого проекту, можливо з ентузіастів повітряних куль. Він наштовхнувся на скептицизм людей, які вважали, що важча за повітря машина не зможе літати. Потім він відвідав (Victor Tatin), відомого теоретика й експериментатора, який побудував модель літака, що летіла 1879 року.

Татен був зацікавлений в проекті, але сумнівався, що Вуя мав двигуна який пасував або що його літак буде стабільним. Потім Вуя представив свій план Французькій академії наук в Парижі 16 лютого 1903 року, але був відхилений з коментарем:

Проблема польоту машини, яка важить більше, ніж повітря, не може бути вирішена, і це є тільки мрія

Не віднаджений, Вуя подав заявку на патент, який йому надали 17 серпня 1903 й опублікований 16 жовтня 1903 року. Він почав будувати свій перший літальний апарат узимку 1902–1903 рр. Подолавши нові фінансові труднощі, він також почав будівництво двигуна власної конструкції, восени 1904 року й отримав патент на його того самого року у Великій Британії.

image
Листівка з Вуя й його літаком 1907 р. аероплян Вуя II

Льотні спроби

В грудні 1905-го Вуя завершив будівництво свого першого літака, «Траян Вуя, 1» висококрильного монопляну на базі двигуна з вуглекислотою Рідкий двоокис вуглецю випаровувався в котлі, це додавало тепла робочій рідині, що дозволяло двигунові працювати близько трьох хвилин. Він обрав ділянку в Монтессоні, поблизу Парижу, для тестування. Найперше він використовував машину тільки як автомобіль, демонтувавши крила, щоби набратися досвіду водіння. 18 березня 1906 він вперше спробував летіти. Після прискорення коло 50 м завдовжки, літак відірвався від ґрунту й пролетів близько 1 м заввишки відстань приблизно 12 м, після чого приземлився. Британський історик авіації (Charles Harvard Gibbs-Smith) описав цей літак, як «першій моноплан, що транспортує людину і має в основному сучасну конфігурацію», хоча й «невдалий», оскільки він був неспроможний до стійкого польоту.

Румунські ентузіасти наголошують, що машина Вуя була в стані злетіти з плоскої поверхні бортовими засобами без сторонньої допомоги, такої як схил, рейки, або катапульта. Такі визначення мають намір відібрати звання «першого пілотованого, керованого польоту» в братів Райт, попри те, що 17 грудня 1903 року, Райти злетіли з землі без катапульти, за допомогою тільки залізничних рейок, що скеровували локомотив вузькоколійки або вантажівку, яка підкидала Wright Flyer біплан, піднімаючи його від землі. Крім того, Райти змогли добитися стійкого й контрольованого польоту повним колом у вересні 1904 року, повертаючись на той клаптик землі, де вони стартували.

Після підняття в повітря в березні 1906 р. Вуя зробив ще кілька стрибків або коротких перельотів пізніше в тому ж таки 1907 році. В серпні 1906 р. він побудував модифіковану версію свого літального апарату, «Вуя I bis.» Жоден з них не виявилися успішними в досягненні сталого польоту, тоді Вуя відмовився від них й з того часу він «перестав грати важливу роль в авіації», за Гіббсом-Смітом.

1907 року його літак «Вуя II» з двигуном внутрішнього згоряння Антуанетта 25 к.с. (19 кВт) виставлявся на першому авіаційному салоні в Парижі.

Піонер авіації Альберто Сантос-Дюмон, який здійснив відомі короткі перельоти в Парижі в жовтні й листопаді 1906 року, визнав Вуя «предтечею» його зусиль, як описано в (Charles Dollfus), куратора музею авіації в Парижі.

Документація

Вуя здійснив свій перший політ або «потужній стрибок» 18 березня 1906 року, в присутності свого механіка та двох близьких друзів. Розрахунки цього тесту, опубліковані в той час, а потім у вересні 1906 р. засновані на листах які він писав до L'Aérophile, офіційного часопису Інший часопис того часу, Flight International, поставив йому в заслугу п'ятиметровий стрибок від 8 жовтня 1906 року, як найранішій внесок в списку його випробувань, показаних в таблиці «досягнень, які були зроблені» піонерами авіації. Жодну з цих коротких секунд польоту не можна кваліфікувати як стійкий, керований політ.

Пізніша кар'єра

Між 1918 і 1921 рр. Вуя побудував два експериментальні гвинтокрили на летовищах Жувізі-сюр-Орж та Іссі-ле-Муліно.

Він був похований на Bellu цвинтарі в Бухаресті, Румунія .

Спадщина

Іншим винаходом Вуя був парогенератор з внутрішнім згорянням, що може генерувати дуже високий тиск понад 100 атм (10 МПа), який і досі використовується на теплових електростанціях.

27 травня 1946 Вуя був призначений почесним членом .

(Timişoara International Airport Traian Vuia) (TSR), другий (за іншими даними — третій) за величиною аеропорт Румунії, носить його ім'я.

Див. також

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Monoplane. Encyclopædia Britannica, Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  4. Hidarca, Dan. TRAIAN VUIA-in a Century of Aviation. . Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано березень 18, 2012.
  5. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 24 березня 2012.
  6. Traia Vuia History [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.] at EarlyAviators.com. Retrieved жовт. 14, 2010.
  7. Hargrave The Pioneers Traian Vuia. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано черв. 29, 2010. Based on: Gheorghiu, Constantin C., Romanian inventions and prioritites in aviation, Ed. Albatros, Bucharest, 1979 (румунською)
  8. Ten Years Ago. Flight. 19 жовтня 1916. с. 908. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012. Excerpts from the Auto (FLIGHT'S precursor and sister Journal) of October, 1906.
  9. (3 квітня 1959).«Hops and Flights» [ 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] Flight. стор. 469
  10. Gibbs-Smith, Charles Harvard (1970). . London: Her Majesty's Stationery Office. с. 100—102. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 березня 2012.
  11. Gibbs-Smith 1970, p. 123
  12. Modest Experimenter-Vuias Powered Flights: the Successes of a Little Known Pioneer. Flight. 30 березня 1956. с. 365. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012.
  13. , Flight, 2 січня 1909, с. 12, архів оригіналу за 18 березня 2015, процитовано 24 березня 2012
  14. Catillon, Marcel (1997). (французька) . Nouvelles Editions Latines. с. 160. ISBN . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 24 березня 2012.
  • Orna, Bernard (30 березня 1956). Modest Experimenter - Vuias Powered Flights: the Successes of a Little-known Pioneer. Flight. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 березня 2012.

Посилання

  • The Pioneers: An Anthology: Trajan Vuia (1872-1950). Monash University Centre for Telecommunications and Information Engineering (CTIE). Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012. at www.earlyaviators.com
  • Patents of Trajan Vuia [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trayan Vuya rum Traian Vuia traˈjan ˈvuja 17 serpnya 1872 3 veresnya 1950 rumunskij vinahidnik j pioner aviaciyi yakij sproektuvav pobuduvav i viprobuvav pershij monoplan z dvigunom Pid chas pershogo uspishnogo viprobuvannya polit stanoviv blizko 12 metriv 40 futiv 18 bereznya 1906 roku j jogo najdovsha vidstan stanovit 24 m 80 futiv Ce buv pershij korotkij polit abo perelit z dvigunom na monoplani Vuya nikoli ne dosyagnuv stijkogo kerovanogo polotu z jogo rannimi litakami j jogo eksperimenti ne rezultuvali progresom v galuzi aviaciyi Trayan VuyaVuya v svoyemu letayuchomu aparatiNarodivsya17 serpnya 1872 1872 08 17 Surducul Mic Avstro ugorska imperiya nini Trayan Vuya Rumuniya Pomer3 veresnya 1950 1950 09 03 78 rokiv Buharest RumuniyaPohovannyacvintar BelluKrayina Rumunske korolivstvo FranciyaMisce prozhivannyaTimishDiyalnistVinahidnikVidomij zavdyakiRannij letayuchij aparatAlma materBudapeshtskij universitetZnannya movrumunska 2 Mediafajli u Vikishovishi Gromadyanin Franciyi z 1918 roku Vuya buv zv yazanij z francuzkim oporom pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vin povernuvsya do Rumuniyi 1950 roku Osvita ta rannya kar yeraPislya zakinchennya serednoyi shkoli v Lugozh Banat 1892 roku sho buv v toj chas ugorskoyu chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi sogodni v Rumuniyi vin vstupiv u Shkolu mehaniki v Politehnichnomu universiteti Budapeshtu de otrimav diplom inzhenera Potim vin perejshov na yuridichnij fakultet v Budapeshti Ugorshina de otrimav stupin doktora filosofiyi z yurisprudenciyi Ph D v travni 1901 z disertaciyeyu na temu Vijskovi ta Promislovist derzhavne zaviduvannya kontraktami Vin povernuvsya v Lugozh de vivchav pitannya polotu lyudini j skonstruyuvav svij pershij litalnij aparat yakij vin nazvav litak avtomobil Vuya namagavsya pobuduvati mashinu ale cherez finansovi trudnoshi virishiv piti do Parizhu v lipni 1902 roku v nadiyi znajti kogos zacikavlenogo u finansuvanni svogo proektu mozhlivo z entuziastiv povitryanih kul Vin nashtovhnuvsya na skepticizm lyudej yaki vvazhali sho vazhcha za povitrya mashina ne zmozhe litati Potim vin vidvidav Victor Tatin vidomogo teoretika j eksperimentatora yakij pobuduvav model litaka sho letila 1879 roku Taten buv zacikavlenij v proekti ale sumnivavsya sho Vuya mav dviguna yakij pasuvav abo sho jogo litak bude stabilnim Potim Vuya predstaviv svij plan Francuzkij akademiyi nauk v Parizhi 16 lyutogo 1903 roku ale buv vidhilenij z komentarem Problema polotu mashini yaka vazhit bilshe nizh povitrya ne mozhe buti virishena i ce ye tilki mriya Ne vidnadzhenij Vuya podav zayavku na patent yakij jomu nadali 17 serpnya 1903 j opublikovanij 16 zhovtnya 1903 roku Vin pochav buduvati svij pershij litalnij aparat uzimku 1902 1903 rr Podolavshi novi finansovi trudnoshi vin takozh pochav budivnictvo dviguna vlasnoyi konstrukciyi voseni 1904 roku j otrimav patent na jogo togo samogo roku u Velikij Britaniyi Listivka z Vuya j jogo litakom 1907 r aeroplyan Vuya IILotni sprobiV grudni 1905 go Vuya zavershiv budivnictvo svogo pershogo litaka Trayan Vuya 1 visokokrilnogo monoplyanu na bazi dviguna z vuglekislotoyu Ridkij dvookis vuglecyu viparovuvavsya v kotli ce dodavalo tepla robochij ridini sho dozvolyalo dvigunovi pracyuvati blizko troh hvilin Vin obrav dilyanku v Montessoni poblizu Parizhu dlya testuvannya Najpershe vin vikoristovuvav mashinu tilki yak avtomobil demontuvavshi krila shobi nabratisya dosvidu vodinnya 18 bereznya 1906 vin vpershe sprobuvav letiti Pislya priskorennya kolo 50 m zavdovzhki litak vidirvavsya vid gruntu j proletiv blizko 1 m zavvishki vidstan priblizno 12 m pislya chogo prizemlivsya Britanskij istorik aviaciyi Charles Harvard Gibbs Smith opisav cej litak yak pershij monoplan sho transportuye lyudinu i maye v osnovnomu suchasnu konfiguraciyu hocha j nevdalij oskilki vin buv nespromozhnij do stijkogo polotu Rumunski entuziasti nagoloshuyut sho mashina Vuya bula v stani zletiti z ploskoyi poverhni bortovimi zasobami bez storonnoyi dopomogi takoyi yak shil rejki abo katapulta Taki viznachennya mayut namir vidibrati zvannya pershogo pilotovanogo kerovanogo polotu v brativ Rajt popri te sho 17 grudnya 1903 roku Rajti zletili z zemli bez katapulti za dopomogoyu tilki zaliznichnih rejok sho skerovuvali lokomotiv vuzkokolijki abo vantazhivku yaka pidkidala Wright Flyer biplan pidnimayuchi jogo vid zemli Krim togo Rajti zmogli dobitisya stijkogo j kontrolovanogo polotu povnim kolom u veresni 1904 roku povertayuchis na toj klaptik zemli de voni startuvali Pislya pidnyattya v povitrya v berezni 1906 r Vuya zrobiv she kilka stribkiv abo korotkih perelotiv piznishe v tomu zh taki 1907 roci V serpni 1906 r vin pobuduvav modifikovanu versiyu svogo litalnogo aparatu Vuya I bis Zhoden z nih ne viyavilisya uspishnimi v dosyagnenni stalogo polotu todi Vuya vidmovivsya vid nih j z togo chasu vin perestav grati vazhlivu rol v aviaciyi za Gibbsom Smitom 1907 roku jogo litak Vuya II z dvigunom vnutrishnogo zgoryannya Antuanetta 25 k s 19 kVt vistavlyavsya na pershomu aviacijnomu saloni v Parizhi Pioner aviaciyi Alberto Santos Dyumon yakij zdijsniv vidomi korotki pereloti v Parizhi v zhovtni j listopadi 1906 roku viznav Vuya predtecheyu jogo zusil yak opisano v Charles Dollfus kuratora muzeyu aviaciyi v Parizhi DokumentaciyaVuya zdijsniv svij pershij polit abo potuzhnij stribok 18 bereznya 1906 roku v prisutnosti svogo mehanika ta dvoh blizkih druziv Rozrahunki cogo testu opublikovani v toj chas a potim u veresni 1906 r zasnovani na listah yaki vin pisav do L Aerophile oficijnogo chasopisu Inshij chasopis togo chasu Flight International postaviv jomu v zaslugu p yatimetrovij stribok vid 8 zhovtnya 1906 roku yak najranishij vnesok v spisku jogo viprobuvan pokazanih v tablici dosyagnen yaki buli zrobleni pionerami aviaciyi Zhodnu z cih korotkih sekund polotu ne mozhna kvalifikuvati yak stijkij kerovanij polit Piznisha kar yeraMizh 1918 i 1921 rr Vuya pobuduvav dva eksperimentalni gvintokrili na letovishah Zhuvizi syur Orzh ta Issi le Mulino Vin buv pohovanij na Bellu cvintari v Buharesti Rumuniya SpadshinaInshim vinahodom Vuya buv parogenerator z vnutrishnim zgoryannyam sho mozhe generuvati duzhe visokij tisk ponad 100 atm 10 MPa yakij i dosi vikoristovuyetsya na teplovih elektrostanciyah 27 travnya 1946 Vuya buv priznachenij pochesnim chlenom Timisoara International Airport Traian Vuia TSR drugij za inshimi danimi tretij za velichinoyu aeroport Rumuniyi nosit jogo im ya Div takozhPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Monoplane Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Online Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Hidarca Dan TRAIAN VUIA in a Century of Aviation Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano berezen 18 2012 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 24 bereznya 2012 Traia Vuia History 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine at EarlyAviators com Retrieved zhovt 14 2010 Hargrave The Pioneers Traian Vuia Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano cherv 29 2010 Based on Gheorghiu Constantin C Romanian inventions and prioritites in aviation Ed Albatros Bucharest 1979 rumunskoyu Ten Years Ago Flight 19 zhovtnya 1916 s 908 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Excerpts from the Auto FLIGHT S precursor and sister Journal of October 1906 3 kvitnya 1959 Hops and Flights 25 veresnya 2019 u Wayback Machine Flight stor 469 Gibbs Smith Charles Harvard 1970 London Her Majesty s Stationery Office s 100 102 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Gibbs Smith 1970 p 123 Modest Experimenter Vuias Powered Flights the Successes of a Little Known Pioneer Flight 30 bereznya 1956 s 365 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Flight 2 sichnya 1909 s 12 arhiv originalu za 18 bereznya 2015 procitovano 24 bereznya 2012 Catillon Marcel 1997 francuzka Nouvelles Editions Latines s 160 ISBN 2723305295 Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2012 Orna Bernard 30 bereznya 1956 Modest Experimenter Vuias Powered Flights the Successes of a Little known Pioneer Flight Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 PosilannyaThe Pioneers An Anthology Trajan Vuia 1872 1950 Monash University Centre for Telecommunications and Information Engineering CTIE Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 at www earlyaviators com Patents of Trajan Vuia 27 veresnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ