Транспорт Ірану представлений автомобільним залізничним повітряним морським річковим і озерним і трубопровідним у населе

Транспорт Ірану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 648 195 км² (18-те місце у світі). Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 2215 км, зі сходу на захід — 1370 км. Географічне положення Ірану дозволяє країні контролювати транспортні шляхи з Близького Сходу до Центральної і Південної Азії, гирло Перської затоки, сполучення між регіонами Перської затоки і Каспійського моря.

Транспорт Ірану
Транспортна система Ірану (англ.)
Територія
Площа	1,6 млн км² ^(18-те)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Демавенд (5671 м)
Повітряний
Аеропортів	319 ^(22-ге)
Наземний
Автошляхів	198,9 тис. км ^(27-ме)
Залізниць	8,5 тис. км ^(24-те)
Водний
Узбережжя	2440 + 740 км
Головний порт	Абадан
Водних шляхів	850 км ⁽⁶⁹⁾
Найдовша річка	Карун (950 км)
Найбільше озеро	Урмія (5,2 тис. км²)
Трубопровідний
Трубопроводів	38,9 тис. км
Міський
Метрополітени	1
Адміністрування
Орган
Голова	міністр

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів в Ірані, станом на 2010 рік, дорівнює 198 866 км, з яких 160 366 км із твердим покриттям (1 948 км швидкісних автомагістралей) і 38 500 км без нього (26-те місце у світі).

Див. також: та Номерні знаки Ірану

Залізничний

Докладніше:

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 8 484 км (24-те місце у світі), з яких 94 км широкої 1676-мм колії, 8 3895 км стандартної 1435-мм колії (1895 км електрифіковано).

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 319 аеропортів (22-ге місце у світі), з них 140 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 179 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 42 (1);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 29 (2);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 26 (9);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 36 (135);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 7 (32).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 15 авіапідприємств, які оперують 228 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 15,0 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 107,3 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 26 гелікоптерних майданчиків.

Іран є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — EP, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Ірану мають літерний код ІКАО, що починається з — OI.

Див. також: та

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: , Бендер-Аббас, . Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Бендер-Аббас — 2,75 млн контейнерів (TEU).

Покинуте судно і міст через Карун в Хорремшехрі

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 76 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (60-те місце у світі), з яких: балкерів — 8, суховантажів — 51, танкерів для хімічної продукції — 3, контейнеровозів — 4, газовозів — 1, вантажно-пасажирських суден — 3, нафтових танкерів — 2, рефрижераторів — 2, ролкерів — 2.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Об'єднаних Арабських Еміратів); зареєстровані під прапорами інших країн — 71 (Барбадосу — 5, Кіпру — 10, Гонконгу — 3, Мальти — 48, Панами — 5).

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2012 року становила 850 км (69-те місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни — річка Карун. Судноплавне гірське солоне озеро Урмія.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Ірані, станом на 2013 рік, становила 21,75 тис. км; трубопроводів зрідженого газу — 570 км; нафтогонів — 8 625 км; продуктогонів — 7 937 км.

Міський громадський

Докладніше:

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 8 серпня 2016 року міністерство в уряді очолював .

Див. також

Економіка Ірану

Примітки

Iran : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Атлас світу, 2005.
Дубович І. А., 2008.
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
Iran : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
, Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Ірану

Карти транспортної системи Ірану на Вікісховищі.
Карти Ірану — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Іран з часопису «Вокруг света».

[WF-1] Iran : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Iran : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.