Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Традиційні чоловічі сорочки були завжди білого кольору з лляного або конопляного домотканого полотна.
Чоловічі сорочки носилися всередину штанів, лише в деяких регіонах н-д на Поліссі, сорочку носили поверх штанів. В східній Україні сорочка випущена по штанях вважалося московським способом носіння. Сорочка в Україні була спіднім одягом, тому в сорочці були вдома, при польових роботах, та у спеку. Коли виходили з дому чоловіки та парубки мусили одягати верхній одяг та шапку. Ходити лише в сорочці було не прийнято. Поверх сорочки одягали жупан, кунтуш, чимарку, свиту, підперезували поверх поясом і так виходили на вулицю, за закупівлями, в гостину тощо.
Типи традиційних сорочок
Сорочки чоловічі поділялися за кроєм на два основні типи: сорочка «до уставки» (зі зборами) та сорочка (чумачка) (кроєна вперекидку.
Сорочка до уставки збиралася біля шиї на нитку, утворюючи численні складки, зверху пришивався високий м'який комір або відкладний. Рукави були також широкі, з ластками, зібрані внизу на нитку та призбирані в чохли. Такі сорочки вишивалися на уставках та чохлах — лиштвою.
Сорочка-чумачка, шилася у дві пілки, з двох боків примережувалися бочки, рукава такої сорочки були прямі, зі складеного вдвоє полотнища та пришивалися просто до стану сорочки. Комір в сорочках цього типу був низьким — 1-2 см. Комір в чумачках вишивався — лиштвою, пазуха — вирізуванням, рукава — вирізуванням або вирізуванням з лиштвою. Сорочку-чумачку носили заправлену в штани. Сорочки цього типу переважали у степовій зоні. Вишивалися вони лляною небіленою ниткою.
Для зав'язування коміра сорочки використовували стрічки (часто шовкові, чорного або червоного кольору) або також защіпали на шпонки.
На Волині, міщани, козаки, шляхта носили сорочки з відкладними комірами, а також міщани, козаки та шляхта носили сорочки заправлені в штани, навіть у тих краях де сільське населення носило сорочки по штанах.
Узори та їх розташування
В залежності´від типу сорочки було і їх оздоблення. Так сорочки «з вставкою» оздоблювалися на комірі, на вставках, внизу рукавів, якщо рукав був відкритим, та на дудах, якщо рукав був закритим. Сорочки «чумачки» оздоблювалися мережками і мали оздоблення біля розрізу пазухи, на комірцях чи обшивці, на рукавах (внизу).
Комір сорочки вишивався сировими нитками або заполоччю (червоною та синьою). На Київщині були такі види узорів:
На комірах: рожевий, човниками, настилування, човники з попинами, проскурочки, човники з крильцями, кривоніг, пупчики.
На пазухах були такі узори: ляхівка на 3, 4, 5, 7, 9 дирочок, ляхівка ціле коліща, ляхівка цілий збан, ляхівка хрестиками, ляхівка кругла нашиванка, ляхівка коса, ляхівка кругла і хрещата, ляхівка решіточки, прутик.
На рукавах була мережка з ляхівкою.
Оздоблювали українські чоловічі сорочки центральних регіонів мережкою, вирізуванням з настилуванням, настилуванням, настилування шовковими нитками (козацька вишивка).
Чоловічі сорочки вишивалися на пазусі, внизу рукава, якщо він був прямим та відкритим, комір, дуди, якщо сорочки носилися поверх штанів, їх вишивали також внизу неширокою смугою 2,5-3 см.
Літні чоловіки носили сорочки з вишитим заполоччю коміром, а невеликі мережки на пазухах та рукавах шилися сировими нитками.
Місцеві особливості сорочок
В пер. пол. 19 ст. сорочки зі зборами на Київщині мали стоячий вишитий комір, що вишивався кольоровим набируванням або лиштвою. В кін. 19 ст. поширилася мода на сорочки з нашивною маніжкою, суцільно вишиті мережкою або хрестиком.
Чоловічі сорочки Поділля викроюваали вперекидку, подібно чумачкам, вони мали відкриті рукави та досить високий стоячий комір. Зшивали їх кольоровими швами. На поч. 20 ст. модними були сорочки з маніжками вишитими традиційними техніками та узорами.
На Гуцульщині чоловіки носили сорочки тунікоподібного крою поверх штанів. Вишивали такі сорочки на комірі, чохлах, пазусі, на з'єднані рукавів зі станком, а також на подолі. До сорочки носили широкі шкіряні пояси-череси.
Чоловічі сорочки Полісся були уставкового типу з виложистим коміром та носили їх поверх штанів підперезуючи вузьким ременем з мідною пряжкою.
-
![image]()
Полтавський стрій. Сорочка «з маніжкою». -
![image]()
Гуцульський стрій
Крій
Кроїли сорочку з двох або трьох полотнищ, які зшивали і відмірювали потрібну довжину. В давнину сорочки носили довжиною до колін, а пізніше до половини стегна. Полотно перегинали вдвоє, спереду робили поперечний розріз та поздовжній розріз на пазуху і обшивали. Пізніше полотнища не потрібно було зшивати і таку сорочку викроювали з перегнутого пополовині полотна.
Рукав тунікоподібної сорочки був прямий і відкритий внизу, в сорочка зі зборами, рукав внизу збирався на нитку і обшивався лямівкою або ширшими дудами. Між сорочкою та рукавом пришивалася квадратна ластка. Іноді рукав врізували по прямій нитці в сорочку, тоді його оздоблювали спеціальними стібками.
Сорочка зі зборами кроїлася по прямій нитці, в такій сорочці нічого не вирізали. Біля шийного отвору вона збиралася на нитку і тоді пришивалася вузька лямівка або стоячий комірець. Розріз у сорочках був завжди по середині.
Волинська сорочка: Сорочки викроювались ножем. Частини сорочки: стан, рукави, уставки, цвиклі (клинки під рукавами), комір, чохли. Довжина стану — 85 см, довжина рукава — 57 см, ширина — 64 см, довжина коміра — 38 см, довжина вставки — 24 см, ширина — 12 см, ширина чохлів — 4 см. Комір був викладний та запинався на шпонку з олова зі скельцем або на «жичку» — смужка з вовни червоного або зеленого кольору. В молодих хлопців сорочки були вишиті на комірі, пазусі, на чохлах. Чохли запиналися на ґудзики, часто домашньої роботи з сирових ниток.
-
![image]()
1786 -
![image]()
1845 Чернігівська губернія -
![image]()
1865 -
![image]()
Волинянин з Мізоча -
![image]()
Гуцул -
![image]()
Бойки
Посилання
Див. також
Література
- Українське народне мистецтво: Вбрання / За ред. К. І. Гуслистого. — Київ
- Петро Одарченко. Український народний одяг.— Торонто, 1992
- Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. — Київ: Мистецтво, 1978. — 243 с.
 | Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tradicijni cholovichi sorochki buli zavzhdi bilogo koloru z llyanogo abo konoplyanogo domotkanogo polotna Cholovichi sorochki nosilisya vseredinu shtaniv lishe v deyakih regionah n d na Polissi sorochku nosili poverh shtaniv V shidnij Ukrayini sorochka vipushena po shtanyah vvazhalosya moskovskim sposobom nosinnya Sorochka v Ukrayini bula spidnim odyagom tomu v sorochci buli vdoma pri polovih robotah ta u speku Koli vihodili z domu choloviki ta parubki musili odyagati verhnij odyag ta shapku Hoditi lishe v sorochci bulo ne prijnyato Poverh sorochki odyagali zhupan kuntush chimarku svitu pidperezuvali poverh poyasom i tak vihodili na vulicyu za zakupivlyami v gostinu tosho Tipi tradicijnih sorochokSorochki cholovichi podilyalisya za kroyem na dva osnovni tipi sorochka do ustavki zi zborami ta sorochka chumachka kroyena vperekidku Sorochka do ustavki zbiralasya bilya shiyi na nitku utvoryuyuchi chislenni skladki zverhu prishivavsya visokij m yakij komir abo vidkladnij Rukavi buli takozh shiroki z lastkami zibrani vnizu na nitku ta prizbirani v chohli Taki sorochki vishivalisya na ustavkah ta chohlah lishtvoyu Sorochka chumachka shilasya u dvi pilki z dvoh bokiv primerezhuvalisya bochki rukava takoyi sorochki buli pryami zi skladenogo vdvoye polotnisha ta prishivalisya prosto do stanu sorochki Komir v sorochkah cogo tipu buv nizkim 1 2 sm Komir v chumachkah vishivavsya lishtvoyu pazuha virizuvannyam rukava virizuvannyam abo virizuvannyam z lishtvoyu Sorochku chumachku nosili zapravlenu v shtani Sorochki cogo tipu perevazhali u stepovij zoni Vishivalisya voni llyanoyu nebilenoyu nitkoyu Dlya zav yazuvannya komira sorochki vikoristovuvali strichki chasto shovkovi chornogo abo chervonogo koloru abo takozh zashipali na shponki Na Volini mishani kozaki shlyahta nosili sorochki z vidkladnimi komirami a takozh mishani kozaki ta shlyahta nosili sorochki zapravleni v shtani navit u tih krayah de silske naselennya nosilo sorochki po shtanah Uzori ta yih roztashuvannyaV zalezhnosti vid tipu sorochki bulo i yih ozdoblennya Tak sorochki z vstavkoyu ozdoblyuvalisya na komiri na vstavkah vnizu rukaviv yaksho rukav buv vidkritim ta na dudah yaksho rukav buv zakritim Sorochki chumachki ozdoblyuvalisya merezhkami i mali ozdoblennya bilya rozrizu pazuhi na komircyah chi obshivci na rukavah vnizu Komir sorochki vishivavsya sirovimi nitkami abo zapolochchyu chervonoyu ta sinoyu Na Kiyivshini buli taki vidi uzoriv Na komirah rozhevij chovnikami nastiluvannya chovniki z popinami proskurochki chovniki z krilcyami krivonig pupchiki Na pazuhah buli taki uzori lyahivka na 3 4 5 7 9 dirochok lyahivka cile kolisha lyahivka cilij zban lyahivka hrestikami lyahivka krugla nashivanka lyahivka kosa lyahivka krugla i hreshata lyahivka reshitochki prutik Na rukavah bula merezhka z lyahivkoyu Ozdoblyuvali ukrayinski cholovichi sorochki centralnih regioniv merezhkoyu virizuvannyam z nastiluvannyam nastiluvannyam nastiluvannya shovkovimi nitkami kozacka vishivka Cholovichi sorochki vishivalisya na pazusi vnizu rukava yaksho vin buv pryamim ta vidkritim komir dudi yaksho sorochki nosilisya poverh shtaniv yih vishivali takozh vnizu neshirokoyu smugoyu 2 5 3 sm Litni choloviki nosili sorochki z vishitim zapolochchyu komirom a neveliki merezhki na pazuhah ta rukavah shilisya sirovimi nitkami Miscevi osoblivosti sorochokV per pol 19 st sorochki zi zborami na Kiyivshini mali stoyachij vishitij komir sho vishivavsya kolorovim nabiruvannyam abo lishtvoyu V kin 19 st poshirilasya moda na sorochki z nashivnoyu manizhkoyu sucilno vishiti merezhkoyu abo hrestikom Cholovichi sorochki Podillya vikroyuvaali vperekidku podibno chumachkam voni mali vidkriti rukavi ta dosit visokij stoyachij komir Zshivali yih kolorovimi shvami Na poch 20 st modnimi buli sorochki z manizhkami vishitimi tradicijnimi tehnikami ta uzorami Na Guculshini choloviki nosili sorochki tunikopodibnogo kroyu poverh shtaniv Vishivali taki sorochki na komiri chohlah pazusi na z yednani rukaviv zi stankom a takozh na podoli Do sorochki nosili shiroki shkiryani poyasi cheresi Cholovichi sorochki Polissya buli ustavkovogo tipu z vilozhistim komirom ta nosili yih poverh shtaniv pidperezuyuchi vuzkim remenem z midnoyu pryazhkoyu Poltavskij strij Sorochka z manizhkoyu Guculskij strijKrijKroyili sorochku z dvoh abo troh polotnish yaki zshivali i vidmiryuvali potribnu dovzhinu V davninu sorochki nosili dovzhinoyu do kolin a piznishe do polovini stegna Polotno pereginali vdvoye speredu robili poperechnij rozriz ta pozdovzhnij rozriz na pazuhu i obshivali Piznishe polotnisha ne potribno bulo zshivati i taku sorochku vikroyuvali z peregnutogo popolovini polotna Rukav tunikopodibnoyi sorochki buv pryamij i vidkritij vnizu v sorochka zi zborami rukav vnizu zbiravsya na nitku i obshivavsya lyamivkoyu abo shirshimi dudami Mizh sorochkoyu ta rukavom prishivalasya kvadratna lastka Inodi rukav vrizuvali po pryamij nitci v sorochku todi jogo ozdoblyuvali specialnimi stibkami Sorochka zi zborami kroyilasya po pryamij nitci v takij sorochci nichogo ne virizali Bilya shijnogo otvoru vona zbiralasya na nitku i todi prishivalasya vuzka lyamivka abo stoyachij komirec Rozriz u sorochkah buv zavzhdi po seredini Volinska sorochka Sorochki vikroyuvalis nozhem Chastini sorochki stan rukavi ustavki cvikli klinki pid rukavami komir chohli Dovzhina stanu 85 sm dovzhina rukava 57 sm shirina 64 sm dovzhina komira 38 sm dovzhina vstavki 24 sm shirina 12 sm shirina chohliv 4 sm Komir buv vikladnij ta zapinavsya na shponku z olova zi skelcem abo na zhichku smuzhka z vovni chervonogo abo zelenogo koloru V molodih hlopciv sorochki buli vishiti na komiri pazusi na chohlah Chohli zapinalisya na gudziki chasto domashnoyi roboti z sirovih nitok 1786 1845 Chernigivska guberniya 1865 Volinyanin z Mizocha Gucul BojkiPosilannyaDiv takozhVishivankaLiteraturaUkrayinske narodne mistectvo Vbrannya Za red K I Guslistogo Kiyiv Petro Odarchenko Ukrayinskij narodnij odyag Toronto 1992 Stamerov K K Narisi z istoriyi kostyumiv Kiyiv Mistectvo 1978 243 s Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi