Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Торпедо (нім. Torpedo) — втулка заднього колеса велосипеда з гальмівним механізмом та вільним ходом. Конструкція втулки дозволяє рухатися велосипеду під дією педалей (робочий хід), та котитися за інерцією (вільний хід), а також гальмувати коли педалі обертають в зворотному напрямку.
Винайдена німецьким механіком Ернстом Захсом (нім. Erhst Sachs (1867—1932)). Є найбільш розповсюдженим та копійованим в світі вузлом конструкції велосипеда.
Історія
В 1898 році німецький механік, велогонщик Ернст Захс на виставці в Англії вперше презентував маточину заднього колеса велосипеда власної конструкції з обгінною муфтою (вільним ходом). На той час вже існували подібні втулки але складнішої конструкції та без гальм і модель Ернста Захса не оразу отримала належної оцінки.
Після вдосконалення в 1903 році Ернст Захс запатентував нову конструкцію втулки заднього колеса з вільним ходом та внутрішнім гальмівним механізмом оснащену кульковими вальницями. Згодом вона отримала назву «Torpedo» (яка може означати «торпеда» чи «електричний скат»). Вдала конструкція механізму втулки забезпечувала велосипеду легкий хід, добрий накат та надійне гальмування.
Цей винахід став революційним у розвитку історії велосипеда.
1 серпня 1895 року разом з комерційним компаньйоном Карлом Фіхтелем (Karl Fichtel; 1853—1911), Ернст Захс заснував в місті Швайнфурт підприємство «Schweinfurter Präzisions-Kugellagerwerke Fichtel & Sachs» яке почало масове виробництво кулькових вальниць та велосипедних гальмівних одношвидкісних втулок «Торпедо». Завдяки порівняно простій конструкції, надійності, ефективного гальмування та простоті налаштування, нова втулка швидко завоювала популярність.
З ростом популярності велосипедів на початку ХХ століття, зростала потреба виробників в надійному приводному та гальмівному механізмі. Переважна більшість виробників велосипедів в Європі почали оснащувати свої моделі втулками «Торпедо» виробництва фірми Fichtel & Sachs. В 1905 році Захс розробив також двохшвидкісну втулку з планетарним редуктором, а згодом і трьохшвидкісну.
В 1904 році на фабриці Fichtel & Sachs працювало 900 робітників які виробляли 250000 втулок, в 1908 персонал зріс до 1800 робітників, а виробництво сягало 482000 штк. Через значну потребу, їх виготовляли також інші виробники на ліцензійних умовах та з обов'язковим клеймом «Fichtel und Sachs (FuS)», «Torpedo». На 1924 рік (від початку виробництва в 1904 р.) було виготовлено 25 мільйонів велосипедних гальмівних втулок «Торпедо».
Сьогодні в ХХІ столітті втулка «Торпедо» залишається актуальною, і без конструктивних змін виготовляється багатьма виробниками велосипедів у всьому світі.
Всі, без винятку, дорожні одношвидкісні велосипеди що вироблялись в СРСР оснащувались втулками системи «Торпедо». Їх виробляли на Харківському велосипедному заводі, мінському, пермському та інш., без ліцензії та відповідних маркувань.
Опис конструкції та принцип дії
(нумерація деталей відповідає обом зображенням)
1 — контргайка; 2 — лівий конус; 3 — корпус втулки; 4 — гальмовий барабан ; 5 — пружинне кільце; 6, 13 – упорне кільце; 7 — шайба; 8 — гальмовий ролик; 9 — гальмовий конус; 10 — чашка; 11, 15 — пилозахисні кільця; 12 — приводна зірочка; 14 — приводний конус; 16 — правий нерухомий конус; 17 — вісь втулки; 18, 20 — сепаратори; 19 — приводний ролик; 21 — гальмовий важіль; 22 — хомут
Загальна будова
У середині корпусу 3 втулки розміщені кулькові вальниці, механізм вільного ходу та гальмівний механізм (нумерація деталей в описі відповідає зображенням на рис.1). Внутрішня поверхня корпусу є частиною кулькової вальниці, тому він виготовляється із високоякісної загартованої хромистої сталі.
Механізм вільного ходу, або приводний механізм, розташований в правій частині втулки (Рис.1 вигляд з заду велосипеда). На осі 17 поміщено приводний конус 14, що має кулькову доріжку і п'ять фасонних гнізд, донні частини яких виконані із заглибленням по спіралі. В межах гнізд можуть вільно перекочуватися п'ять приводних роликів 19, осі яких паралельні осі втулки. Поверх привідного конуса з роликами одягнута чашка 10 з п'ятьма прорізями, з яких над її циліндричною поверхнею при певному повороті назовні трохи виступають привідні ролики.
З лівого боку чашка має два торцеві виступи (кулачки) з гвинтовою поверхнею, які дотичні з аналогічними виступами гальмівного конуса 9. На кульковій доріжці приводного конуса розміщено одинадцять кульок, що утримуються сепаратором, вони разом з ведучим конусом і корпусом, на внутрішній поверхні якого є також кулькова доріжка, утворюють праву вальницю вільного ходу.
У внутрішні частині привідного конуса також є кулькова доріжка, в ній розміщено сім кульок в сепараторі які опираються на правий конус 16, що навернений на вісь до упору, вони утворюють вальницю робочого ходу. Вальниця закрита пилозахисним кільцем 15.
Зовні на ведучому конусі 14 на шліцах встановлена привідна зірочка ланцюгової передачі 12, та зафіксована упорним кільцем 13. На ліву частину осі 17 накручено лівий конус 2, він має кулькову доріжку, на котрій також розташовані одинадцять кульок в сепараторі. Вони разом з конусом і корпусом втулки утворюють ліву вальницю. На лівий конус напресовано пилозахисне кільце вальниці. Всі кульки вальниці задньої втулки мають діаметр 6 мм.
Гальмівний механізм втулки складається з гальмівного барабану 4 і гальмівного конуса 9, який разом з розташованим на ньому деталями вставляється в праву частину гальмівного барабана 4. Лівий бік гальмівного барабану находить на конічну частину лівого конуса та утримується від провертання двома виступами, котрі входять в і пази на лівому конусі.
Лівий конус завжди залишається нерухомий відносно рами велосипеда. Для цього він утримується гальмівним важелем 21 розташованим з лівого боку втулки, та жорстко закріплюється хомутиком 22 до ланцюгової вилки рами.
Гальмівний барабан складається з двох окремих поздовжніх половин, скріплених пружинним кільцем 5. На циліндричній частині гальмового конуса 9 є дві лиски, на яких розміщені два гальмові ролики 8, їх утримує латунний сепаратор 20. Два трохи відігнуті назовні пружні латунні язички сепаратора ковзають з деяким тертям по внутрішній рифленій поверхні гальмівного барабану. Сепаратор утримується на гальмовому конусі за допомогою шайби 7 та стопорного кільця 6.
Дія механізму втулки
Робочий хід
На початку робочого ходу педалей, привідна зірочка обертається за годинниковою стрілкою відносно корпусу втулки, пов'язаний із зірочкою привідний конус почне повертатися відносно чашки 10. На початку повороту конуса чашка дещо запізнюється, так як її торцеві виступи зустрічають опір з боку виступів гальмівного конуса 9, що обертається усередині гальмівного барабану з деяким тертям. При повороті конуса приблизно на 20 градусів відносно чашки, привідні ролики 19, які утримуються прорізами чашки, під впливом спіральних поверхонь гнізд провідного конуса висовуються назовні та заклинюються між внутрішньою циліндричною поверхнею корпусу і гніздами привідного конуса.
У місцях контакту роликів з внутрішньою поверхнею корпусу виникають значні сили тертя, міцно зчіплюючи корпус з провідним конусом. Тепер корпус втулки обертається разом із зірочкою як одне ціле і через шпиці передається крутний момент на обід колеса.
Під час робочого ходу обертання колеса здійснюється на двох вальницях: лівий великій, та малій вальниці робочого ходу в середині привідного конуса 14. Чашка при обертанні захоплює за собою гальмівний конус, який обертається всередині гальмівного барабану під час всього періоду робочого ходу. Сила тертя, створювана язичками сепаратора гальмівного конуса, незначна та практично не відчувається при їзді. Так здійснюється робочий хід велосипеда.
Вільний хід
Коли припиняється обертання педалей, велосипед рухається по інерції. У цей момент корпус втулки при своєму обертанні обганяє ведучий конус 14 з роликами в його гніздах 19, що припинив обертання. Ролики, трохи повертаючись навколо власних осей, розклинюються та вільно скочуються в більш глибокі місця спіральних гнізд конуса. Конус і корпус втулки роз'єднуються. Колесо обертається тепер на двох вальницях в корпусі втулки: лівій та правій великих вальницях вільного ходу. Маленька вальниця робочого ходу не працює. Здійснюється вільний хід велосипеда.
Гальмування
Для гальмування, педалі велосипеда повертають в зворотну сторону, проти ходу велосипеда. При цьому ведучий конус 14 повертається проти ходу колеса і за допомогою роликів 19 у своїх гніздах захоплює за собою чашку 10. Чашка, впираючись своїм торцевими гвинтовими виступами в гальмовий конус 9, почне повертати його в середині гальмового барабана 4.
Оскільки сепаратор 20 повертається з деяким тертям своїми пружними язичками об внутрішню поверхню гальмового барабана, два гальмові ролики, ковзаючи по лисці гальмового конуса, виступають з вікон сепаратора та потрапивши в поздовжні канавки внутрішньої рифленої поверхні гальмового барабана, не дозволяють гальмівному конусу провертатися далі.
З цього моменту гвинтові виступи чашки 10, взаємодіючи з гальмовим конусом, починають втискати його всередину гальмового барабана 4.
Під дією гальмівного конуса барабан трохи зсовується ліворуч і лівою стороною насувається на конічну частину нерухомого лівого конуса 2. При подальшому втискуванні гальмового конуса всередину гальмового барабана він розсовується.
Половинки барабана скріплені пружинним кільцем 5, під дією двох конусів 2 та 9, взаємно розсовуються і притискаючись до внутрішньої поверхні корпусу втулки, створюють силу тертя, які гальмують колесо.
Обертання барабана разом з корпусом втулки не відбувається, тому що відігнуті всередину виступи на лівій стороні барабана, входять в пази нерухомого лівого конуса 2, та перешкоджають повороту. Гальмівний крутний момент сприймається лівим конусом через гальмовий важіль, пов'язаний з рамою велосипеда. Ефективність гальмування залежить від сили натискання на педаль.
Див. також
Примітки
- Jutta Franke: Illustrierte Fahrrad-Geschichte. Mit Beiträgen von Maria Borgmann, Klaus Budzinski, Helmut Lindner, Otto Lührs, Christian Wegner. Berlin, 1987 (Museum für Verkehr und Technik). S. 17
- Volker Briese «Fichtel&Sachs: Zur Geschichte eines der erfolgreichsten Unternehmen der deutschen Fahrradindustrie», Fahrradzukunft ISSN 2366-8016, Ausgabe 17/2014
- Пустовалов В. И., Майборода В. М., Камеристый В. В. Справочник велосипедиста. Харьков: Прапор, 1976.
Джерела та посилання
- Hans Heinrich Dienstbach: Die Entwicklung des Freilaufs. In: Radmarkt. Bd. 2000, 1929. S. 25
- Інструкції оригінальних втулок Torpedo 1950-х років PDF (нім.)
- Jürgen Büschenfeld: Die Pionierjahre. In: Radmarkt, 2011, Nr. 10. S. 74
- Andreas Dornheim: «SACHS — Mobilität und Motorisierung: Eine Unternehmensgeschichte». Hoffmann Campe Verlag Hamburg, 2015,
- (нім.)
- Складові частини втулки Torpedo 1905 року, оригінальний проспект(нім.)
- А. Н. Пюльккянен, В. С. Лещенко, Спунтик велосипедиста, Лениздат 1960
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torpedo nim Torpedo vtulka zadnogo kolesa velosipeda z galmivnim mehanizmom ta vilnim hodom Konstrukciya vtulki dozvolyaye ruhatisya velosipedu pid diyeyu pedalej robochij hid ta kotitisya za inerciyeyu vilnij hid a takozh galmuvati koli pedali obertayut v zvorotnomu napryamku Originalna vtulka Torpedo virobnictva Fichtel amp Sach Schweinfurt 1954 rik Vinajdena nimeckim mehanikom Ernstom Zahsom nim Erhst Sachs 1867 1932 Ye najbilsh rozpovsyudzhenim ta kopijovanim v sviti vuzlom konstrukciyi velosipeda IstoriyaV 1898 roci nimeckij mehanik velogonshik Ernst Zahs na vistavci v Angliyi vpershe prezentuvav matochinu zadnogo kolesa velosipeda vlasnoyi konstrukciyi z obginnoyu muftoyu vilnim hodom Na toj chas vzhe isnuvali podibni vtulki ale skladnishoyi konstrukciyi ta bez galm i model Ernsta Zahsa ne orazu otrimala nalezhnoyi ocinki Pislya vdoskonalennya v 1903 roci Ernst Zahs zapatentuvav novu konstrukciyu vtulki zadnogo kolesa z vilnim hodom ta vnutrishnim galmivnim mehanizmom osnashenu kulkovimi valnicyami Zgodom vona otrimala nazvu Torpedo yaka mozhe oznachati torpeda chi elektrichnij skat Vdala konstrukciya mehanizmu vtulki zabezpechuvala velosipedu legkij hid dobrij nakat ta nadijne galmuvannya Cej vinahid stav revolyucijnim u rozvitku istoriyi velosipeda 1 serpnya 1895 roku razom z komercijnim kompanjonom Karlom Fihtelem Karl Fichtel 1853 1911 Ernst Zahs zasnuvav v misti Shvajnfurt pidpriyemstvo Schweinfurter Prazisions Kugellagerwerke Fichtel amp Sachs yake pochalo masove virobnictvo kulkovih valnic ta velosipednih galmivnih odnoshvidkisnih vtulok Torpedo Zavdyaki porivnyano prostij konstrukciyi nadijnosti efektivnogo galmuvannya ta prostoti nalashtuvannya nova vtulka shvidko zavoyuvala populyarnist Z rostom populyarnosti velosipediv na pochatku HH stolittya zrostala potreba virobnikiv v nadijnomu privodnomu ta galmivnomu mehanizmi Perevazhna bilshist virobnikiv velosipediv v Yevropi pochali osnashuvati svoyi modeli vtulkami Torpedo virobnictva firmi Fichtel amp Sachs V 1905 roci Zahs rozrobiv takozh dvohshvidkisnu vtulku z planetarnim reduktorom a zgodom i trohshvidkisnu V 1904 roci na fabrici Fichtel amp Sachs pracyuvalo 900 robitnikiv yaki viroblyali 250000 vtulok v 1908 personal zris do 1800 robitnikiv a virobnictvo syagalo 482000 shtk Cherez znachnu potrebu yih vigotovlyali takozh inshi virobniki na licenzijnih umovah ta z obov yazkovim klejmom Fichtel und Sachs FuS Torpedo Na 1924 rik vid pochatku virobnictva v 1904 r bulo vigotovleno 25 miljoniv velosipednih galmivnih vtulok Torpedo Sogodni v HHI stolitti vtulka Torpedo zalishayetsya aktualnoyu i bez konstruktivnih zmin vigotovlyayetsya bagatma virobnikami velosipediv u vsomu sviti Vsi bez vinyatku dorozhni odnoshvidkisni velosipedi sho viroblyalis v SRSR osnashuvalis vtulkami sistemi Torpedo Yih viroblyali na Harkivskomu velosipednomu zavodi minskomu permskomu ta insh bez licenziyi ta vidpovidnih markuvan Opis konstrukciyi ta princip diyiRis 1 Konstrukciya vtulki Torpedo numeraciya detalej vidpovidaye obom zobrazhennyam 1 kontrgajka 2 livij konus 3 korpus vtulki 4 galmovij baraban 5 pruzhinne kilce 6 13 uporne kilce 7 shajba 8 galmovij rolik 9 galmovij konus 10 chashka 11 15 pilozahisni kilcya 12 privodna zirochka 14 privodnij konus 16 pravij neruhomij konus 17 vis vtulki 18 20 separatori 19 privodnij rolik 21 galmovij vazhil 22 homut Zagalna budova U seredini korpusu 3 vtulki rozmisheni kulkovi valnici mehanizm vilnogo hodu ta galmivnij mehanizm numeraciya detalej v opisi vidpovidaye zobrazhennyam na ris 1 Vnutrishnya poverhnya korpusu ye chastinoyu kulkovoyi valnici tomu vin vigotovlyayetsya iz visokoyakisnoyi zagartovanoyi hromistoyi stali Mehanizm vilnogo hodu abo privodnij mehanizm roztashovanij v pravij chastini vtulki Ris 1 viglyad z zadu velosipeda Na osi 17 pomisheno privodnij konus 14 sho maye kulkovu dorizhku i p yat fasonnih gnizd donni chastini yakih vikonani iz zagliblennyam po spirali V mezhah gnizd mozhut vilno perekochuvatisya p yat privodnih rolikiv 19 osi yakih paralelni osi vtulki Poverh prividnogo konusa z rolikami odyagnuta chashka 10 z p yatma prorizyami z yakih nad yiyi cilindrichnoyu poverhneyu pri pevnomu povoroti nazovni trohi vistupayut prividni roliki Z livogo boku chashka maye dva torcevi vistupi kulachki z gvintovoyu poverhneyu yaki dotichni z analogichnimi vistupami galmivnogo konusa 9 Na kulkovij dorizhci privodnogo konusa rozmisheno odinadcyat kulok sho utrimuyutsya separatorom voni razom z veduchim konusom i korpusom na vnutrishnij poverhni yakogo ye takozh kulkova dorizhka utvoryuyut pravu valnicyu vilnogo hodu U vnutrishni chastini prividnogo konusa takozh ye kulkova dorizhka v nij rozmisheno sim kulok v separatori yaki opirayutsya na pravij konus 16 sho navernenij na vis do uporu voni utvoryuyut valnicyu robochogo hodu Valnicya zakrita pilozahisnim kilcem 15 Zovni na veduchomu konusi 14 na shlicah vstanovlena prividna zirochka lancyugovoyi peredachi 12 ta zafiksovana upornim kilcem 13 Na livu chastinu osi 17 nakrucheno livij konus 2 vin maye kulkovu dorizhku na kotrij takozh roztashovani odinadcyat kulok v separatori Voni razom z konusom i korpusom vtulki utvoryuyut livu valnicyu Na livij konus napresovano pilozahisne kilce valnici Vsi kulki valnici zadnoyi vtulki mayut diametr 6 mm Galmivnij mehanizm vtulki skladayetsya z galmivnogo barabanu 4 i galmivnogo konusa 9 yakij razom z roztashovanim na nomu detalyami vstavlyayetsya v pravu chastinu galmivnogo barabana 4 Livij bik galmivnogo barabanu nahodit na konichnu chastinu livogo konusa ta utrimuyetsya vid provertannya dvoma vistupami kotri vhodyat v i pazi na livomu konusi Livij konus zavzhdi zalishayetsya neruhomij vidnosno rami velosipeda Dlya cogo vin utrimuyetsya galmivnim vazhelem 21 roztashovanim z livogo boku vtulki ta zhorstko zakriplyuyetsya homutikom 22 do lancyugovoyi vilki rami Galmivnij baraban skladayetsya z dvoh okremih pozdovzhnih polovin skriplenih pruzhinnim kilcem 5 Na cilindrichnij chastini galmovogo konusa 9 ye dvi liski na yakih rozmisheni dva galmovi roliki 8 yih utrimuye latunnij separator 20 Dva trohi vidignuti nazovni pruzhni latunni yazichki separatora kovzayut z deyakim tertyam po vnutrishnij riflenij poverhni galmivnogo barabanu Separator utrimuyetsya na galmovomu konusi za dopomogoyu shajbi 7 ta stopornogo kilcya 6 Diya mehanizmu vtulki Robochij hid Na pochatku robochogo hodu pedalej prividna zirochka obertayetsya za godinnikovoyu strilkoyu vidnosno korpusu vtulki pov yazanij iz zirochkoyu prividnij konus pochne povertatisya vidnosno chashki 10 Na pochatku povorotu konusa chashka desho zapiznyuyetsya tak yak yiyi torcevi vistupi zustrichayut opir z boku vistupiv galmivnogo konusa 9 sho obertayetsya useredini galmivnogo barabanu z deyakim tertyam Pri povoroti konusa priblizno na 20 gradusiv vidnosno chashki prividni roliki 19 yaki utrimuyutsya prorizami chashki pid vplivom spiralnih poverhon gnizd providnogo konusa visovuyutsya nazovni ta zaklinyuyutsya mizh vnutrishnoyu cilindrichnoyu poverhneyu korpusu i gnizdami prividnogo konusa Rozriz odnoshvidkisnoyi vtulki tipu Torpedo U miscyah kontaktu rolikiv z vnutrishnoyu poverhneyu korpusu vinikayut znachni sili tertya micno zchiplyuyuchi korpus z providnim konusom Teper korpus vtulki obertayetsya razom iz zirochkoyu yak odne cile i cherez shpici peredayetsya krutnij moment na obid kolesa Pid chas robochogo hodu obertannya kolesa zdijsnyuyetsya na dvoh valnicyah livij velikij ta malij valnici robochogo hodu v seredini prividnogo konusa 14 Chashka pri obertanni zahoplyuye za soboyu galmivnij konus yakij obertayetsya vseredini galmivnogo barabanu pid chas vsogo periodu robochogo hodu Sila tertya stvoryuvana yazichkami separatora galmivnogo konusa neznachna ta praktichno ne vidchuvayetsya pri yizdi Tak zdijsnyuyetsya robochij hid velosipeda Vilnij hid Koli pripinyayetsya obertannya pedalej velosiped ruhayetsya po inerciyi U cej moment korpus vtulki pri svoyemu obertanni obganyaye veduchij konus 14 z rolikami v jogo gnizdah 19 sho pripiniv obertannya Roliki trohi povertayuchis navkolo vlasnih osej rozklinyuyutsya ta vilno skochuyutsya v bilsh gliboki miscya spiralnih gnizd konusa Konus i korpus vtulki roz yednuyutsya Koleso obertayetsya teper na dvoh valnicyah v korpusi vtulki livij ta pravij velikih valnicyah vilnogo hodu Malenka valnicya robochogo hodu ne pracyuye Zdijsnyuyetsya vilnij hid velosipeda Galmuvannya Skladovi chastini galmivnoyi vtulki Torpedo Dlya galmuvannya pedali velosipeda povertayut v zvorotnu storonu proti hodu velosipeda Pri comu veduchij konus 14 povertayetsya proti hodu kolesa i za dopomogoyu rolikiv 19 u svoyih gnizdah zahoplyuye za soboyu chashku 10 Chashka vpirayuchis svoyim torcevimi gvintovimi vistupami v galmovij konus 9 pochne povertati jogo v seredini galmovogo barabana 4 Oskilki separator 20 povertayetsya z deyakim tertyam svoyimi pruzhnimi yazichkami ob vnutrishnyu poverhnyu galmovogo barabana dva galmovi roliki kovzayuchi po lisci galmovogo konusa vistupayut z vikon separatora ta potrapivshi v pozdovzhni kanavki vnutrishnoyi riflenoyi poverhni galmovogo barabana ne dozvolyayut galmivnomu konusu provertatisya dali Z cogo momentu gvintovi vistupi chashki 10 vzayemodiyuchi z galmovim konusom pochinayut vtiskati jogo vseredinu galmovogo barabana 4 Pid diyeyu galmivnogo konusa baraban trohi zsovuyetsya livoruch i livoyu storonoyu nasuvayetsya na konichnu chastinu neruhomogo livogo konusa 2 Pri podalshomu vtiskuvanni galmovogo konusa vseredinu galmovogo barabana vin rozsovuyetsya Polovinki barabana skripleni pruzhinnim kilcem 5 pid diyeyu dvoh konusiv 2 ta 9 vzayemno rozsovuyutsya i pritiskayuchis do vnutrishnoyi poverhni korpusu vtulki stvoryuyut silu tertya yaki galmuyut koleso Obertannya barabana razom z korpusom vtulki ne vidbuvayetsya tomu sho vidignuti vseredinu vistupi na livij storoni barabana vhodyat v pazi neruhomogo livogo konusa 2 ta pereshkodzhayut povorotu Galmivnij krutnij moment sprijmayetsya livim konusom cherez galmovij vazhil pov yazanij z ramoyu velosipeda Efektivnist galmuvannya zalezhit vid sili natiskannya na pedal Div takozhVelosiped Harkivskij velosipednij zavod Velosipedna karetkaPrimitkiJutta Franke Illustrierte Fahrrad Geschichte Mit Beitragen von Maria Borgmann Klaus Budzinski Helmut Lindner Otto Luhrs Christian Wegner Berlin 1987 Museum fur Verkehr und Technik S 17 Volker Briese Fichtel amp Sachs Zur Geschichte eines der erfolgreichsten Unternehmen der deutschen Fahrradindustrie Fahrradzukunft ISSN 2366 8016 Ausgabe 17 2014 Pustovalov V I Majboroda V M Kameristyj V V Spravochnik velosipedista Harkov Prapor 1976 Dzherela ta posilannyaHans Heinrich Dienstbach Die Entwicklung des Freilaufs In Radmarkt Bd 2000 1929 S 25 Instrukciyi originalnih vtulok Torpedo 1950 h rokiv PDF nim Jurgen Buschenfeld Die Pionierjahre In Radmarkt 2011 Nr 10 S 74 Andreas Dornheim SACHS Mobilitat und Motorisierung Eine Unternehmensgeschichte Hoffmann Campe Verlag Hamburg 2015 ISBN 978 3 455 50382 1 nim Skladovi chastini vtulki Torpedo 1905 roku originalnij prospekt nim A N Pyulkkyanen V S Leshenko Spuntik velosipedista Lenizdat 1960