Токуґа́ва Хідета́да (яп. 徳川秀忠, とくがわひでただ, МФА: [tokugawa çidetada]; нар. 2 травня 1579 — пом. 14 березня 1632) — 2-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив з 1605 по 1623 рік. Син Токуґави Іеясу, засновника і першого сьоґуна сьоґунату Едо.
Токуґава Хідетада | |
Період | Адзуті-Момояма |
Народився | 2 травня 1579 |
Помер | 14 березня 1632 (54 роки) |
Дитяче ім'я | Наґама́цу Такеті́йо |
Посмертне ім'я | Тайто́ку |
Сьоґунат | сьоґунат Едо |
Титули | сьоґун (1605–1623) екс-сьоґун (1623–1632) |
Рід | Токуґава |
Батько | Токуґава Ієясу |
Спадкоємець | Токуґава Ієміцу |
Біографія
Молоді роки
Токуґава Хідетада народився 2 травня 1579 року в замку провінції Тотомі. Він був третім сином Токуґави Ієясу, самурайського володаря провінцій Мікава й Тотомі. Матір'ю хлопця була наложниця пані з роду (пані Ходай). В дитинстві Хідедатаду називали Наґамацу, а згодом — Такетійо.
Після загибелі старшого брата , Хідетада став основним спадкоємцем свого батька, наступним головою роду Токуґава. 1587 року він отримав від Імператорського двору 5-й молодший чиновницький ранг і посаду Голови Імператорських комор.
1590 року Хідетада виїхав з провінції до столиці Кіото на аудієнцію об'єднувача Японії Тойотомі Хідейосі. В столиці він пройшов церемонію повноліття й обрав ім'я Хідетеда, взявши собі ієрогліф «Хіде» з імені Хідейосі. Імператорський двір дарував юнаку 4-й молодший ранг й посаду Слуги Імператора. Наступного року Хідатада отримав титул Молодшого Генерала Імператорської гвардії й 4-й старший ранг, а 1592 року — 3-й молодший ранг і посаду Тимчасового середнього державного радника.
1595 року Хідетада одружився із панною О-Ґо (пані Суґен), донькою Адзаї Наґамаси, племінницею Оди Нобунаґи. Від їхнього шлюбі народилося 2 синів та 5 доньок.
Секіґахара
1600 року Хідетада вирушив із військом проти Уесуґі Каґекацу, володаря північно-східного краю Айдзу, під час протистояння регіональних володарів після смерті Хідейосі. В містечку Ояма провінції Сімоцуке він довідався, що союзник його ворога — Ісіда Міцунарі, управитель роду , підняв війська в Західній Японії. Хідетада зупинив похід і разом з батьком Токуґавою Ієясу рушив на захід. За домовленістю батько обрав узбережний шлях Токай, а син — Середгірський шлях.
По дорозі Хідетада наштовхнувся на опір місцевого володаря Санади Масаюкі, господаря замку в провінції Сінано. Після декількох безуспішних днів штурму до штабу сина прибув батьків посланець, що приніс звістку про початок вирішальної битви при Секіґахара. Хідетада кинув замок й хутко рушив на підмогу, але запізнився на бій. Батько сильно висварив сина і вибачив його лише за заступництва володарів-союзників.
30 квітня 1601 року Хідетада отримав від Імператорського двору 2-й молодший ранг і посаду Тимчасового старшого державного радника. 23 березня 1603 року, у зв'язку з призначенням його батька сьоґуном Японії, він був удостоєний титулів Генерала Правої Імператорської гвардії та Голови Правого бюро Імператорських коней. Цього ж року донька Хідетади, панночка , була видана заміж за Тойотомі Хідейорі, володаря Осаки й сина покійного Хідейосі.
Сьоґун
12 квітня 1605 року Хідетада вирушив до Кіото з родового замку Едо у супроводі 100 тисячного війська і 28 квітня прибув до столиці. 24 травня його батько проголосив передачу сину своєї сьоґунської посади та головування в роді Токуґава. 2 червня Імператорський двір затвердив Хідетаду сьоґуном й одночасно надав титули , голів освітянських центрів і , а також 2-го старшого рангу. Крім цього, йому були подаровані аристократична карета, запряжена биками, та озброєна охорона.
24 жовтня 1606 року сьоґун Хідетада повернувся до своєї перебудованої й розширеної резиденції в замку Едо. 28 липня 1607 року він прийняв корейське посольство доброї волі, що прибуло з метою укладання мирного договору після японсько-корейської війни. Наступного року сьоґун дав дозвіл південнояпонському роду Сімадзу здійснити похід на Рюкюську державу.
Хоча Хідетада займав пост голови самурайського уряду, реальна влада в країни належала його батькові — Токуґаві Ієясу. Повноваження сина обмежувалися управлінням в землях Східної Японії та формальним затвердженням рішень, прийнятих екс-сьоґуном в замку .
17 квітня 1614 року Імператорський двір підвищив Хідетаду до Правого міністра 1-го молодшого рангу. Цього року, разом із батьком він брав участь у зимовій Осацькій кампанії, а наступного — в літній Осацькій кампанії, які завершилися самогубством Тойотомі Хідейорі та ліквідацією ворожого сьоґунам Токуґава роду Тойотомі.
14 травня 1615 року, зі смертю батька, Хідетада став повноправним володарем Японії і розпочав будівництво власного авторитарного уряду. Того ж року він видав «Закони для військових домів», що обмежували права регіональних володарів та закріплював за сьоґунатом Токуґава статус головного арбітра усієї самурайської верстви. 1619 року, під приводом порушення цих «Законів», сьоґун конфіскував володіння Фукусіми Масанорі, керманича автономного уділу Хіросіма-хан, а також землі ще 41 ненадійних володарів, переважно головних васалів покійного батька, таких як . Задля ослаблення відцентрових тенденцій уряд змушував регіональних володарів брати участь у виснажливих роботах з укріплення замків Едо та Осаки.
Згодом Хідетада прийняв закони, які обмежували політичні й майнові права Імператорського двору, столичної аристократії та духовенства. 1620 року він одружив свою доньку на спадкоємці Імператорського престолу, а 1627 року, в результаті , добився відставки Імператора Ґо-Мідзуно й передав Імператорський трон своїй малолітній онуці, майбутньому Імператору Мейсьо.
В галузі міжнародної політики Хідетада розпочав курс ізоляції Японії від Заходу, що отримав назву «сакоку». Європейцям заборонялося торгувати в Японії за винятком міст Наґасакі та Хірадо. Була накладена повна заборона на імпорт іноземної зброї та піратство у японських прибрежних водах. Хідетада продовжив також репресивну політику щодо християнства, започатковану його батьком у 1612 році.
Екс-сьоґун
23 серпня 1623 року Хідетада передав посаду сьоґуна синові Ієміцу та прийняв титул екс-сьоґуна. Він залишив за собою основні важелі влади і переніс свою резиденцію до Західного двору Едоського замку. Управління державними справами Хідетада доручив .
8 жовтня 1626 року Імператорський двір надав Хідетаді 1-й молодший ранг і дарував найвищу посаду Великого державного міністра.
14 березня 1632 року Токуґава Хідетада помер в Західному дворі замку Едо у віці 54 років. Його поховали в монастирі в місті Едо (район Мінато столиці Токіо).
В японській історіографії періоду Едо Хідетада описувався як дуже чесний, але слабодухий воїн. Він любив квіти — камелії та півонії, й захоплювався чайною церемонією. На фоні прославлених Токуґави Ієясу та Токуґави Ієміцу, Хідетада виглядав як посередній політик. Цей негативний образ було переглянуто новітніми істориками. Саме Хідетада заклав законодавчу базу сьоґунату Токуґава, визначивши політично-соціальну модель країни на наступні два з половиною століття.
Примітки
- яп. 長松, ながまつ, МФА: [nagamat͡su].
- яп. 竹千代, たけちよ, МФА: [taket͡ɕijo].
- яп. 台徳院, たいとくいん, МФА: [dai̯toku.in].
- Токуґава Хідетада // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994–1997.
- Ямамото Хіробумі. Токуґава Хідетада // Великий словник історії Японії: в 15 т. — Токіо: Йосікава Кобункан, 1979–1997. — т.10. — с.295—296.
- яп. 蔵人頭, くろうどのかみ, МФА: [kuɾoːdo no kamʲi̥].
- яп. 侍従, じじゅう, МФА: [d͡ʑid͡ʑuː]
- яп. 少将, しょうしょう, МФА: [ɕoːɕoː]
- яп. 権中納言, ごんちゅうなごん, МФА: [goɴ t͡ɕuːnagoɴ]
- яп. 右近衛大将, みぎこのえたいしょう, МФА: [mʲigʲi kono.e taiɕoː].
- яп. 右馬寮御監 うめりょうぎょうかん, МФА: [umeɾʲoː gʲoːkaɴ]
Джерела та література
- Токуґава Хідетада // Великий словник історії Японії : в 15 т : ( )[яп.]. — Токіо : Йосікава Кобункан, 1979—1997.
Токуґава Хідетада // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Токуґава Хідетада |
- (яп.) Фонд пам'яті Токуґава
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tokuga va Hideta da yap 徳川秀忠 とくがわひでただ MFA tokugawa cidetada nar 2 travnya 1579 pom 14 bereznya 1632 2 j sogun sogunatu Edo Praviv z 1605 po 1623 rik Sin Tokugavi Ieyasu zasnovnika i pershogo soguna sogunatu Edo Tokugava Hidetada Period Adzuti Momoyama Narodivsya 2 travnya 1579 Pomer 14 bereznya 1632 54 roki Dityache im ya Nagama cu Taketi jo Posmertne im ya Tajto ku Sogunat sogunat Edo Tituli sogun 1605 1623 eks sogun 1623 1632 Rid Tokugava Batko Tokugava Iyeyasu Spadkoyemec Tokugava IyemicuBiografiyaMolodi roki Tokugava Hidetada narodivsya 2 travnya 1579 roku v zamku provinciyi Totomi Vin buv tretim sinom Tokugavi Iyeyasu samurajskogo volodarya provincij Mikava j Totomi Matir yu hlopcya bula nalozhnicya pani z rodu pani Hodaj V ditinstvi Hidedatadu nazivali Nagamacu a zgodom Taketijo Pislya zagibeli starshogo brata Hidetada stav osnovnim spadkoyemcem svogo batka nastupnim golovoyu rodu Tokugava 1587 roku vin otrimav vid Imperatorskogo dvoru 5 j molodshij chinovnickij rang i posadu Golovi Imperatorskih komor 1590 roku Hidetada viyihav z provinciyi do stolici Kioto na audiyenciyu ob yednuvacha Yaponiyi Tojotomi Hidejosi V stolici vin projshov ceremoniyu povnolittya j obrav im ya Hideteda vzyavshi sobi iyeroglif Hide z imeni Hidejosi Imperatorskij dvir daruvav yunaku 4 j molodshij rang j posadu Slugi Imperatora Nastupnogo roku Hidatada otrimav titul Molodshogo Generala Imperatorskoyi gvardiyi j 4 j starshij rang a 1592 roku 3 j molodshij rang i posadu Timchasovogo serednogo derzhavnogo radnika 1595 roku Hidetada odruzhivsya iz pannoyu O Go pani Sugen donkoyu Adzayi Nagamasi pleminniceyu Odi Nobunagi Vid yihnogo shlyubi narodilosya 2 siniv ta 5 donok Sekigahara 1600 roku Hidetada virushiv iz vijskom proti Uesugi Kagekacu volodarya pivnichno shidnogo krayu Ajdzu pid chas protistoyannya regionalnih volodariv pislya smerti Hidejosi V mistechku Oyama provinciyi Simocuke vin dovidavsya sho soyuznik jogo voroga Isida Micunari upravitel rodu pidnyav vijska v Zahidnij Yaponiyi Hidetada zupiniv pohid i razom z batkom Tokugavoyu Iyeyasu rushiv na zahid Za domovlenistyu batko obrav uzberezhnij shlyah Tokaj a sin Seredgirskij shlyah Po dorozi Hidetada nashtovhnuvsya na opir miscevogo volodarya Sanadi Masayuki gospodarya zamku v provinciyi Sinano Pislya dekilkoh bezuspishnih dniv shturmu do shtabu sina pribuv batkiv poslanec sho prinis zvistku pro pochatok virishalnoyi bitvi pri Sekigahara Hidetada kinuv zamok j hutko rushiv na pidmogu ale zapiznivsya na bij Batko silno visvariv sina i vibachiv jogo lishe za zastupnictva volodariv soyuznikiv 30 kvitnya 1601 roku Hidetada otrimav vid Imperatorskogo dvoru 2 j molodshij rang i posadu Timchasovogo starshogo derzhavnogo radnika 23 bereznya 1603 roku u zv yazku z priznachennyam jogo batka sogunom Yaponiyi vin buv udostoyenij tituliv Generala Pravoyi Imperatorskoyi gvardiyi ta Golovi Pravogo byuro Imperatorskih konej Cogo zh roku donka Hidetadi pannochka bula vidana zamizh za Tojotomi Hidejori volodarya Osaki j sina pokijnogo Hidejosi Sogun Portret Tokugavi Hidetadi shkoli Kano 12 kvitnya 1605 roku Hidetada virushiv do Kioto z rodovogo zamku Edo u suprovodi 100 tisyachnogo vijska i 28 kvitnya pribuv do stolici 24 travnya jogo batko progolosiv peredachu sinu svoyeyi sogunskoyi posadi ta golovuvannya v rodi Tokugava 2 chervnya Imperatorskij dvir zatverdiv Hidetadu sogunom j odnochasno nadav tituli goliv osvityanskih centriv i a takozh 2 go starshogo rangu Krim cogo jomu buli podarovani aristokratichna kareta zapryazhena bikami ta ozbroyena ohorona 24 zhovtnya 1606 roku sogun Hidetada povernuvsya do svoyeyi perebudovanoyi j rozshirenoyi rezidenciyi v zamku Edo 28 lipnya 1607 roku vin prijnyav korejske posolstvo dobroyi voli sho pribulo z metoyu ukladannya mirnogo dogovoru pislya yaponsko korejskoyi vijni Nastupnogo roku sogun dav dozvil pivdennoyaponskomu rodu Simadzu zdijsniti pohid na Ryukyusku derzhavu Hocha Hidetada zajmav post golovi samurajskogo uryadu realna vlada v krayini nalezhala jogo batkovi Tokugavi Iyeyasu Povnovazhennya sina obmezhuvalisya upravlinnyam v zemlyah Shidnoyi Yaponiyi ta formalnim zatverdzhennyam rishen prijnyatih eks sogunom v zamku 17 kvitnya 1614 roku Imperatorskij dvir pidvishiv Hidetadu do Pravogo ministra 1 go molodshogo rangu Cogo roku razom iz batkom vin brav uchast u zimovij Osackij kampaniyi a nastupnogo v litnij Osackij kampaniyi yaki zavershilisya samogubstvom Tojotomi Hidejori ta likvidaciyeyu vorozhogo sogunam Tokugava rodu Tojotomi 14 travnya 1615 roku zi smertyu batka Hidetada stav povnopravnim volodarem Yaponiyi i rozpochav budivnictvo vlasnogo avtoritarnogo uryadu Togo zh roku vin vidav Zakoni dlya vijskovih domiv sho obmezhuvali prava regionalnih volodariv ta zakriplyuvav za sogunatom Tokugava status golovnogo arbitra usiyeyi samurajskoyi verstvi 1619 roku pid privodom porushennya cih Zakoniv sogun konfiskuvav volodinnya Fukusimi Masanori kermanicha avtonomnogo udilu Hirosima han a takozh zemli she 41 nenadijnih volodariv perevazhno golovnih vasaliv pokijnogo batka takih yak Zadlya oslablennya vidcentrovih tendencij uryad zmushuvav regionalnih volodariv brati uchast u visnazhlivih robotah z ukriplennya zamkiv Edo ta Osaki Zgodom Hidetada prijnyav zakoni yaki obmezhuvali politichni j majnovi prava Imperatorskogo dvoru stolichnoyi aristokratiyi ta duhovenstva 1620 roku vin odruzhiv svoyu donku na spadkoyemci Imperatorskogo prestolu a 1627 roku v rezultati dobivsya vidstavki Imperatora Go Midzuno j peredav Imperatorskij tron svoyij malolitnij onuci majbutnomu Imperatoru Mejso V galuzi mizhnarodnoyi politiki Hidetada rozpochav kurs izolyaciyi Yaponiyi vid Zahodu sho otrimav nazvu sakoku Yevropejcyam zaboronyalosya torguvati v Yaponiyi za vinyatkom mist Nagasaki ta Hirado Bula nakladena povna zaborona na import inozemnoyi zbroyi ta piratstvo u yaponskih pribrezhnih vodah Hidetada prodovzhiv takozh represivnu politiku shodo hristiyanstva zapochatkovanu jogo batkom u 1612 roci Eks sogun 23 serpnya 1623 roku Hidetada peredav posadu soguna sinovi Iyemicu ta prijnyav titul eks soguna Vin zalishiv za soboyu osnovni vazheli vladi i perenis svoyu rezidenciyu do Zahidnogo dvoru Edoskogo zamku Upravlinnya derzhavnimi spravami Hidetada doruchiv 8 zhovtnya 1626 roku Imperatorskij dvir nadav Hidetadi 1 j molodshij rang i daruvav najvishu posadu Velikogo derzhavnogo ministra 14 bereznya 1632 roku Tokugava Hidetada pomer v Zahidnomu dvori zamku Edo u vici 54 rokiv Jogo pohovali v monastiri v misti Edo rajon Minato stolici Tokio V yaponskij istoriografiyi periodu Edo Hidetada opisuvavsya yak duzhe chesnij ale slaboduhij voyin Vin lyubiv kviti kameliyi ta pivoniyi j zahoplyuvavsya chajnoyu ceremoniyeyu Na foni proslavlenih Tokugavi Iyeyasu ta Tokugavi Iyemicu Hidetada viglyadav yak poserednij politik Cej negativnij obraz bulo pereglyanuto novitnimi istorikami Same Hidetada zaklav zakonodavchu bazu sogunatu Tokugava viznachivshi politichno socialnu model krayini na nastupni dva z polovinoyu stolittya Primitkiyap 長松 ながまつ MFA nagamat su yap 竹千代 たけちよ MFA taket ɕijo yap 台徳院 たいとくいん MFA dai toku in Tokugava Hidetada Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Yamamoto Hirobumi Tokugava Hidetada Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi v 15 t Tokio Josikava Kobunkan 1979 1997 t 10 s 295 296 yap 蔵人頭 くろうどのかみ MFA kuɾoːdo no kamʲi yap 侍従 じじゅう MFA d ʑid ʑuː yap 少将 しょうしょう MFA ɕoːɕoː yap 権中納言 ごんちゅうなごん MFA goɴ t ɕuːnagoɴ yap 右近衛大将 みぎこのえたいしょう MFA mʲigʲi kono e taiɕoː yap 右馬寮御監 うめりょうぎょうかん MFA umeɾʲoː gʲoːkaɴ Dzherela ta literaturaTokugava Hidetada Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi v 15 t yap Tokio Josikava Kobunkan 1979 1997 Tokugava Hidetada 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tokugava Hidetada yap Fond pam yati Tokugava