Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір Іванович (Тодуров) Занет (гаг. Todur Zanet, народ. 14 червня 1958, с. Конгаз, Молдавська РСР) — гагаузький поет, письменник, драматург, дослідник, фольклорист, журналіст, публіцист, перекладач. Автор (22.07.1990).
| Занет Федір Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| гаг. Todur Zanet | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Федір Іванович Занет | |||
| Народився | 14.6.1958 с. Конгаз, Молдавська РСР, СРСР | |||
| Громадянство | СРСР, Молдова | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, драматург, журналіст, публіцист, перекладач | |||
| Alma mater | Державний університет Молдови | |||
| Мова творів | гагаузька | |||
| Напрямок | поезія, проза | |||
| Жанр | вірші, повісті, п'єси | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди | Орден «Трудова слава» (Молдова) | |||
| | ||||
Життєпис
У 1975—1976 роках, після закінчення середньої школи № 1 села Конгаз, працював слюсарем-сантехніком.
У 1976—1981 роках навчався в (під час навчання працював двірником), потім працював майстром (1981—1983), секретарем комітету (1983—1986), прорабом (1986—1988). У 1987 році закінчив Університет марксизму-ленінізму при ЦК КП Молдавії.
У 1988—1994 і з 1999 року дотепер — головний редактор і видавець газети «Ana Sözü», першої та єдиної газети гагаузькою мовою. З 25.09.1993 року газета виходить на латинській графіці.
Водночас у 1986—1990 роках — редактор теле- і радіопередач «Bucaan dalgasında», у 1991—1993 роках — викладач Інституту мистецтв.
У 1991—1993 і 2001—2002 роках видавав журнал для дітей «Kırlangaç» («Ластівка»). Першим почав боротьбу (1979, 1988—1993) за переклад гагаузької писемності на латинську графіку.
Член і Молдови (1989), Союзу письменників СРСР і Молдови (1990), Союзу письменників тюркського світу (1992).
Творчість
Автор текстів понад 20 пісень і більше 10 поетичних збірок, прози, дитячих і шкільних книг, драматургії.
Опублікував понад 1000 статей у газетах і журналах; у програмі «Bucaan dalgasında» вийшло в ефір більше 200 авторських програм.
Переклав гагаузькою мовою твори М.Емінеску, Г. Вієру, І. Друце, Г. Георгіца, А. Ахматової, Л. Толстого, М. Лермонтова, О. Пушкіна, М. Баджієва та інших. П'єса у віршах «Баязид» (Жана Поль Рассіна), перекладена гагаузькою мовою і записана на ТБ Молдови, знаходиться у золотому фонді Держтелерадіо Молдови.
Переклав на гагаузьку мову і опублікував (17.12.1989) «Загальну декларацію прав людини».
Автор десяти наукових статей. Був науковим керівником дипломних робіт студентів Комратського державного університету. Підготував і в 2010 році видав наукову працю «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär» з матеріальної та духовної культури гагаузького народу, рекомендований до видання Інститутом філології Академії наук республіки Молдова та Інститутом фольклору Національної Академії наук республіки Азербайджан.
Вибрані твори
- Zamanêêrsın, evim! / Здрастуй, рідна домівка! : Вірші. — 1989, 1990.
- Каримӂалик: пеетлӓр / Мурашник: вірші. Гагаузькою мовою. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. — Кишинів: Література артістіке, 1989. — 48 с. — .
- Böcecik/Божа корівка: Абетка для дітей. — 1991. (підручник для дошкільнят та початкових класів).
- Akardı batıya güneş/Стікає сонце на захід: Вірші. — 1993.
- Gıcırdêêr kafamın çarkları/Скриплять шестерні мізків: Вірші. — 1993.
- Akar yıldız/Зірка, що падає: Зб. віршів. — 1998.
- Dramaturgiya/П'єси. — 2006.
- Onnar geldilär sabaalän/Вони прийшли перед світанком: Повість. — 2008. (не видані)
- Ana Dilim /Рідна мова: Вірші. — Баку, 2010 року. (вид. азерб. мовою; серія «Поети тюркського світу»).
- п'єси
- Aaçlık kurbannarı / Жертви голодування. — 1998.
- // Viaţa Besarabiei. — 2006. (рум.)
- — Туреччина 2009.
- Büülü maaza / Чарівний льох. — 2004.
- пісні
- Şen oynêêr gagauzlar
- Yaşa, halkım!
- Vatan
- Koy adımı…
- Sän Çadır, gözäl Çadır
- Sana sevdam
- Saurgun
- Af et
- Zamanêêrsın, evim!
- KDU (Komrat Devlet Universitetın ofiţial gimnası)
- O gecä
Нагороди та визнання
- Літературна премія журналу «BAY» (Письменники та просвітителі Балкан) (1998)
- Медалі Гагаузії (2000, 2009)
- Почесний громадянин Луїсвілла (США, 2003)
- Диплом міжнародної виставки книг (2007) — за книгу «Dramaturgiya»
- орден Gloria Muncii (22.7.2010)
- Диплом Національної бібліотеки Молдови (2010) — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
- Літературна премія Союзу письменників Молдови за 2010 рік (2011) в номінації «За міжнародні культурні зв'язки» — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
- Літературна премія «Kibatek» в області поезії (2013) .
Примітки
- Зараз — Комратський район, Гагаузія, Молдова.
- Ana Sözü. anasozu.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- Тодур Занет презентував у Кишиневі поему «Лучаферул», перекладену на гагаузьку мову (рос.). Автономія.md. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- . Прімерія міста Чадир-Лунга. 27 березня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- Afet anam : Гагаузька пісня : (Maks Gargalik). WikiBit.net. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- Указ Президента Республики Молдова № 437 от 22.07.2010 «Про нагородження групи письменників державними нагородами» (рос.). Registrul de stat. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- . МолдПрес. 3 липня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
Посилання
- Літературна премія за внесок у гагаузознавство. Офіційний сайт прімерії муніципія Комрат. 21 червня 2011. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Ivanovich Todurov Zanet gag Todur Zanet narod 14 chervnya 1958 s Kongaz Moldavska RSR gagauzkij poet pismennik dramaturg doslidnik folklorist zhurnalist publicist perekladach Avtor 22 07 1990 Zanet Fedir Ivanovichgag Todur ZanetIm ya pri narodzhenniFedir Ivanovich ZanetNarodivsya14 6 1958 s Kongaz Moldavska RSR SRSRGromadyanstvoSRSR MoldovaDiyalnistpoet prozayik dramaturg zhurnalist publicist perekladachAlma materDerzhavnij universitet MoldoviMova tvorivgagauzkaNapryamokpoeziya prozaZhanrvirshi povisti p yesiChlenstvoSP SRSRNagorodiOrden Trudova slava Moldova ZhittyepisU 1975 1976 rokah pislya zakinchennya serednoyi shkoli 1 sela Kongaz pracyuvav slyusarem santehnikom U 1976 1981 rokah navchavsya v pid chas navchannya pracyuvav dvirnikom potim pracyuvav majstrom 1981 1983 sekretarem komitetu 1983 1986 prorabom 1986 1988 U 1987 roci zakinchiv Universitet marksizmu leninizmu pri CK KP Moldaviyi U 1988 1994 i z 1999 roku doteper golovnij redaktor i vidavec gazeti Ana Sozu pershoyi ta yedinoyi gazeti gagauzkoyu movoyu Z 25 09 1993 roku gazeta vihodit na latinskij grafici Vodnochas u 1986 1990 rokah redaktor tele i radioperedach Bucaan dalgasinda u 1991 1993 rokah vikladach Institutu mistectv U 1991 1993 i 2001 2002 rokah vidavav zhurnal dlya ditej Kirlangac Lastivka Pershim pochav borotbu 1979 1988 1993 za pereklad gagauzkoyi pisemnosti na latinsku grafiku Chlen i Moldovi 1989 Soyuzu pismennikiv SRSR i Moldovi 1990 Soyuzu pismennikiv tyurkskogo svitu 1992 TvorchistAvtor tekstiv ponad 20 pisen i bilshe 10 poetichnih zbirok prozi dityachih i shkilnih knig dramaturgiyi Opublikuvav ponad 1000 statej u gazetah i zhurnalah u programi Bucaan dalgasinda vijshlo v efir bilshe 200 avtorskih program Pereklav gagauzkoyu movoyu tvori M Eminesku G Viyeru I Druce G Georgica A Ahmatovoyi L Tolstogo M Lermontova O Pushkina M Badzhiyeva ta inshih P yesa u virshah Bayazid Zhana Pol Rassina perekladena gagauzkoyu movoyu i zapisana na TB Moldovi znahoditsya u zolotomu fondi Derzhteleradio Moldovi Pereklav na gagauzku movu i opublikuvav 17 12 1989 Zagalnu deklaraciyu prav lyudini Avtor desyati naukovih statej Buv naukovim kerivnikom diplomnih robit studentiv Komratskogo derzhavnogo universitetu Pidgotuvav i v 2010 roci vidav naukovu pracyu Gagauzluk Kultura Ruh Adetlar z materialnoyi ta duhovnoyi kulturi gagauzkogo narodu rekomendovanij do vidannya Institutom filologiyi Akademiyi nauk respubliki Moldova ta Institutom folkloru Nacionalnoyi Akademiyi nauk respubliki Azerbajdzhan Vibrani tvori Zamaneersin evim Zdrastuj ridna domivka Virshi 1989 1990 Karimӂalik peetlӓr Murashnik virshi Gagauzkoyu movoyu Dlya doshkilnogo ta molodshogo shkilnogo viku Kishiniv Literatura artistike 1989 48 s ISBN 5 368 00845 7 Bocecik Bozha korivka Abetka dlya ditej 1991 pidruchnik dlya doshkilnyat ta pochatkovih klasiv Akardi batiya gunes Stikaye sonce na zahid Virshi 1993 Gicirdeer kafamin carklari Skriplyat shesterni mizkiv Virshi 1993 Akar yildiz Zirka sho padaye Zb virshiv 1998 Dramaturgiya P yesi 2006 Onnar geldilar sabaalan Voni prijshli pered svitankom Povist 2008 ne vidani Ana Dilim Ridna mova Virshi Baku 2010 roku vid azerb movoyu seriya Poeti tyurkskogo svitu p yesi Aaclik kurbannari Zhertvi goloduvannya 1998 Viaţa Besarabiei 2006 rum Turechchina 2009 Buulu maaza Charivnij loh 2004 pisni Sen oyneer gagauzlar Yasa halkim Vatan Koy adimi San Cadir gozal Cadir Sana sevdam Saurgun Af et Zamaneersin evim KDU Komrat Devlet Universitetin ofiţial gimnasi O gecaNagorodi ta viznannyaLiteraturna premiya zhurnalu BAY Pismenniki ta prosvititeli Balkan 1998 Medali Gagauziyi 2000 2009 Pochesnij gromadyanin Luyisvilla SShA 2003 Diplom mizhnarodnoyi vistavki knig 2007 za knigu Dramaturgiya orden Gloria Muncii 22 7 2010 Diplom Nacionalnoyi biblioteki Moldovi 2010 za knigu Gagauzluk Kultura Ruh Adetlar Literaturna premiya Soyuzu pismennikiv Moldovi za 2010 rik 2011 v nominaciyi Za mizhnarodni kulturni zv yazki za knigu Gagauzluk Kultura Ruh Adetlar Literaturna premiya Kibatek v oblasti poeziyi 2013 PrimitkiZaraz Komratskij rajon Gagauziya Moldova Ana Sozu anasozu com Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Todur Zanet prezentuvav u Kishinevi poemu Luchaferul perekladenu na gagauzku movu ros Avtonomiya md Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Primeriya mista Chadir Lunga 27 bereznya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2013 Afet anam Gagauzka pisnya Maks Gargalik WikiBit net Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Ukaz Prezidenta Respubliki Moldova 437 ot 22 07 2010 Pro nagorodzhennya grupi pismennikiv derzhavnimi nagorodami ros Registrul de stat Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 MoldPres 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2013 PosilannyaLiteraturna premiya za vnesok u gagauzoznavstvo Oficijnij sajt primeriyi municipiya Komrat 21 chervnya 2011 Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013