Тлакашіпеуаліцтлі (Тлакашіпеуалістлі, науатль Tlacaxipehualiztli, t͡ɬakaʃipewaˈlist͡ɬi) — другий двадцятиденний місяць ([en]») ацтекського календаря шиуповаллі, що тривав приблизно від 5 до 24 березня. Також назва Свята здирання шкіри в ацтеків, яке щороку проводилося цього місяця.
Календар
Календар ацтеків складався з двох циклів: шиуповаллі (науатль xiuhpohualli, що означає «рахунок років», відповідає хаабу в мая) і ритуального 260-денного тональповаллі (науатль tonalpohualli, що означає «рахунок днів» або «рахунок доль», відповідає цолькіну в мая). Шиуповаллі і тональповаллі збігалися кожні 52 роки, утворюючи так званий «вік», що називався «Новим Вогнем». Ацтеки вірили, що наприкінці кожного такого 52-річного циклу світу загрожує небезпека бути знищеним, тож початок нового відзначали особливими урочистостями. Сто «віків», у свою чергу, складали 5200-річну еру, називану «Сонцем».
365-денний шиуповаллі складався з 18 двадцятиденних «місяців» (або veintenas) плюс додаткові 5 днів наприкінці року.
Основне свято
У весняний місяць (другий місяць сонячного календаря ацтеків) Тлакашіпеуаліцтлі ацтеки святкували «тижневик» Шіпе-Тотека, Пана-з-Обдертою-Шкірою.
За сорок днів до фестивалю, бранців, захоплених під час війни, перевдягали в бога Шіпе-Тотека. Це відбувалося в кожному районі міста. Найголовнішим елементом святкування було масове гладіаторське жертвопринесення полонених воїнів і рабів, з яких живцем здирали шкіру.
Чоловіків прив'язували до темалакатля (вівтарного каменя). Влаштовували свого роду гладіаторські бої між бранцем та чотирма добре озброєними воїнами. З жертви, яка зазнала поразки, здирали шкіру, потім жертву з'їдали.
За іншими описами, жертв пронизували стрілами, і кров, що капає на землю, символізувала дощ.
У жертв вирізали серце і знімали з них шкіру. Жерці носили шкіру протягом двадцяти (за іншими джерелами — шістнадцяти) днів, що починалися після ритуалів жертвопринесення і церемоній на честь врожаю та дощів. Надягання нової шкіри називалося 'Neteotquiliztli'.
Під час фестивалю воїни-переможці, що носили здерті шкіри, проходили через все місто та імітували бої по всьому Теночтітлану, просячи милостиню. Ті, хто давав їм їжу чи інші приношення, отримували благословення.
Після закінчення двадцятиденного фестивалю, шкіри знімали та складали у спеціальні ящики зі щільними кришками, щоб уникнути гниття та смороду. Потім ці ящики зберігали у спеціальній камері під храмом.
Під час ходи танцювали жерці, одягнені в шкіру принесених у жертву людей. Згідно з віруваннями ацтеків, ця шкіра мала магічну силу і давала жерцю, що танцював у ній, силу повсталого з мертвих (тобто силу жертви, з якої шкіру знімали). Шкіру фарбували в жовтий колір, щоб вона виглядала як золотий лист; це символізувало, що на початку сезону дощів земля надягає «нову шкіру», і, згідно з віруваннями ацтеків, змушувало проростати нові сходи.
Свято Йопіко
Золотарі (теокуітлаваке) також брали участь у Тлакашіпеуаліцтлі: Шіпе-Тотека вважали їхнім покровителем. Їхнє свято під час Тлакашіпеуаліцтлі, яке називалося Йопіко, відбувалося щорічно в храмі. Сатрап, одягнений у шкіру, зняту з бранця, символізував Шіпе-Тотека. На одяг клали корону, зроблену з багатого пір'я, і перуку зі штучного волосся. У носі та носовій перегородці сатрапа були золоті прикраси, у правій руці — брязкальця, а в лівій — золотий щит. На ноги надягали червоні сандалі, прикрашені перепелиним пір'ям. Шіпе-Тотеку пропонували пиріг із сирої кукурудзи, божество вшановували танцем, а потім торжество закінчувалося військовими навчаннями.
Джерела
Ці свята описано в Кодексі Дюрана, Кодексі Мальябекіано, Кодексі Теллеріано-Ременсіс, [en] Саагуна, Бурбонському кодексі та в . У різних кодексах описи свят відрізняються.
Див. також
Примітки
- . www.amoxtli.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 24 липня 2013.
- Marshall Saville, p. 167.(англ.)
- wdl Архівна копія на сайті Wayback Machine. Тлакашіпеуаліцтлі, свято здирання шкіри з людей, 2-й місяць сонячного календаря ацтеків
- Aztec Calendar. www.azteccalendar.com. оригіналу за 3 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
- В деяких описах календаря ацтеків говориться, що він також включав високосний рік, який давав змогу календарному циклу залишатися з року в рік відповідним тим самим аграрним циклам. Однак в інших описах говориться, що високосний рік не був відомий ацтекам, і що співвідношення місяців та астрономічного року згодом змінювалося.
- Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, pp.422, 468. Smith 1996, 2003, p.252.(англ.)
- www.wdl.org/ Архівна копія на сайті Wayback Machine. Тлакашіпеуаліцтлі, свято здирання шкіри з людей, 2-й місяць сонячного календаря ацтеків
- Виктор фон Хаген. Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки. — 6470 с. — , 9785457034495.
- Marshall Saville, 1929, p. 171.
- Franke J. Neumann 1976, p. 254. Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.422. Miller & Taube 1993, 2003, p.188.
- С. А. Куприенко, В. Н. Талах. Сказания о Солнцах. Мифы и исторические легенды науа Месоамерика. Источники. История. Человек. — , 9786177085118.
- Жак Сустель. Ацтеки. Воинственные подданные Монтесумы. — Litres, 2015. — 676 с. — , 9785457027947.
- Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.422
- Franke J. Neumann 1976, p. 254.
- Miller & Taube 1993, 2003, p.188.
- Matos Moctezuma & Solis Olguín 2002, p.423
- Виктор фон Хаген. Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней
- С. А. Куприенко, В. Н. Талах. Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос). — , 9786177085064.
- В. Н. Талах, С. А. Куприенко. Кодекс Мальябекки — Месоамерика. Источники. История. Человек. — Видавець Купрієнко С.А. — , 9786177085040.
- Хуан де Товар — мексиканський єзуїт XVI століття. Кодекс містить докладну інформацію про обряди та церемонії ацтеків (відомих також як мешика).
- mezoamerica Архівовано жовтень 18, 2016 на сайті Wayback Machine. Зображення простих людей у Codex Borbonicus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tlakashipeualictli Tlakashipeualistli nauatl Tlacaxipehualiztli t ɬakaʃipewaˈlist ɬi drugij dvadcyatidennij misyac en actekskogo kalendarya shiupovalli sho trivav priblizno vid 5 do 24 bereznya Takozh nazva Svyata zdirannya shkiri v actekiv yake shoroku provodilosya cogo misyacya Shipe Totek u Kodeksi Bordzhia iz zakrivavlenoyu zbroyeyu odyagnenij u zdertu lyudsku shkiruKalendarDokladnishe Actekskij kalendar Kalendar actekiv skladavsya z dvoh cikliv shiupovalli nauatl xiuhpohualli sho oznachaye rahunok rokiv vidpovidaye haabu v maya i ritualnogo 260 dennogo tonalpovalli nauatl tonalpohualli sho oznachaye rahunok dniv abo rahunok dol vidpovidaye colkinu v maya Shiupovalli i tonalpovalli zbigalisya kozhni 52 roki utvoryuyuchi tak zvanij vik sho nazivavsya Novim Vognem Acteki virili sho naprikinci kozhnogo takogo 52 richnogo ciklu svitu zagrozhuye nebezpeka buti znishenim tozh pochatok novogo vidznachali osoblivimi urochistostyami Sto vikiv u svoyu chergu skladali 5200 richnu eru nazivanu Soncem 365 dennij shiupovalli skladavsya z 18 dvadcyatidennih misyaciv abo veintenas plyus dodatkovi 5 dniv naprikinci roku Osnovne svyatoU vesnyanij misyac drugij misyac sonyachnogo kalendarya actekiv Tlakashipeualictli acteki svyatkuvali tizhnevik Shipe Toteka Pana z Obdertoyu Shkiroyu Za sorok dniv do festivalyu branciv zahoplenih pid chas vijni perevdyagali v boga Shipe Toteka Ce vidbuvalosya v kozhnomu rajoni mista Najgolovnishim elementom svyatkuvannya bulo masove gladiatorske zhertvoprinesennya polonenih voyiniv i rabiv z yakih zhivcem zdirali shkiru Cholovikiv priv yazuvali do temalakatlya vivtarnogo kamenya Vlashtovuvali svogo rodu gladiatorski boyi mizh brancem ta chotirma dobre ozbroyenimi voyinami Z zhertvi yaka zaznala porazki zdirali shkiru potim zhertvu z yidali Za inshimi opisami zhertv pronizuvali strilami i krov sho kapaye na zemlyu simvolizuvala dosh U zhertv virizali serce i znimali z nih shkiru Zherci nosili shkiru protyagom dvadcyati za inshimi dzherelami shistnadcyati dniv sho pochinalisya pislya ritualiv zhertvoprinesennya i ceremonij na chest vrozhayu ta doshiv Nadyagannya novoyi shkiri nazivalosya Neteotquiliztli Pid chas festivalyu voyini peremozhci sho nosili zderti shkiri prohodili cherez vse misto ta imituvali boyi po vsomu Tenochtitlanu prosyachi milostinyu Ti hto davav yim yizhu chi inshi prinoshennya otrimuvali blagoslovennya Pislya zakinchennya dvadcyatidennogo festivalyu shkiri znimali ta skladali u specialni yashiki zi shilnimi krishkami shob uniknuti gnittya ta smorodu Potim ci yashiki zberigali u specialnij kameri pid hramom Pid chas hodi tancyuvali zherci odyagneni v shkiru prinesenih u zhertvu lyudej Zgidno z viruvannyami actekiv cya shkira mala magichnu silu i davala zhercyu sho tancyuvav u nij silu povstalogo z mertvih tobto silu zhertvi z yakoyi shkiru znimali Shkiru farbuvali v zhovtij kolir shob vona viglyadala yak zolotij list ce simvolizuvalo sho na pochatku sezonu doshiv zemlya nadyagaye novu shkiru i zgidno z viruvannyami actekiv zmushuvalo prorostati novi shodi Svyato JopikoZolotari teokuitlavake takozh brali uchast u Tlakashipeualictli Shipe Toteka vvazhali yihnim pokrovitelem Yihnye svyato pid chas Tlakashipeualictli yake nazivalosya Jopiko vidbuvalosya shorichno v hrami Satrap odyagnenij u shkiru znyatu z brancya simvolizuvav Shipe Toteka Na odyag klali koronu zroblenu z bagatogo pir ya i peruku zi shtuchnogo volossya U nosi ta nosovij peregorodci satrapa buli zoloti prikrasi u pravij ruci bryazkalcya a v livij zolotij shit Na nogi nadyagali chervoni sandali prikrasheni perepelinim pir yam Shipe Toteku proponuvali pirig iz siroyi kukurudzi bozhestvo vshanovuvali tancem a potim torzhestvo zakinchuvalosya vijskovimi navchannyami DzherelaCi svyata opisano v Kodeksi Dyurana Kodeksi Malyabekiano Kodeksi Telleriano Remensis en Saaguna Burbonskomu kodeksi ta v U riznih kodeksah opisi svyat vidriznyayutsya Div takozhZhertvoprinoshennya actekivPrimitki www amoxtli org Arhiv originalu za 16 veresnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2013 Marshall Saville p 167 angl wdl Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Tlakashipeualictli svyato zdirannya shkiri z lyudej 2 j misyac sonyachnogo kalendarya actekiv Aztec Calendar www azteccalendar com originalu za 3 bereznya 2023 Procitovano 1 bereznya 2023 V deyakih opisah kalendarya actekiv govoritsya sho vin takozh vklyuchav visokosnij rik yakij davav zmogu kalendarnomu ciklu zalishatisya z roku v rik vidpovidnim tim samim agrarnim ciklam Odnak v inshih opisah govoritsya sho visokosnij rik ne buv vidomij actekam i sho spivvidnoshennya misyaciv ta astronomichnogo roku zgodom zminyuvalosya Matos Moctezuma amp Solis Olguin 2002 pp 422 468 Smith 1996 2003 p 252 angl www wdl org Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Tlakashipeualictli svyato zdirannya shkiri z lyudej 2 j misyac sonyachnogo kalendarya actekiv Viktor fon Hagen Acteki majya inki Velikie carstva drevnej Ameriki 6470 s ISBN 5457034496 9785457034495 Marshall Saville 1929 p 171 Franke J Neumann 1976 p 254 Matos Moctezuma amp Solis Olguin 2002 p 422 Miller amp Taube 1993 2003 p 188 S A Kuprienko V N Talah Skazaniya o Solncah Mify i istoricheskie legendy naua Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 6177085113 9786177085118 Zhak Sustel Acteki Voinstvennye poddannye Montesumy Litres 2015 676 s ISBN 5457027945 9785457027947 Matos Moctezuma amp Solis Olguin 2002 p 422 Franke J Neumann 1976 p 254 Miller amp Taube 1993 2003 p 188 Matos Moctezuma amp Solis Olguin 2002 p 423 Viktor fon Hagen Acteki majya inki Velikie carstva drevnej S A Kuprienko V N Talah Meksikanskaya rukopis 385 Kodeks Telleriano Remensis s dopolneniyami iz Kodeksa Rios ISBN 6177085067 9786177085064 V N Talah S A Kuprienko Kodeks Malyabekki Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek Vidavec Kupriyenko S A ISBN 6177085040 9786177085040 Huan de Tovar meksikanskij yezuyit XVI stolittya Kodeks mistit dokladnu informaciyu pro obryadi ta ceremoniyi actekiv vidomih takozh yak meshika mezoamerica Arhivovano zhovten 18 2016 na sajti Wayback Machine Zobrazhennya prostih lyudej u Codex Borbonicus