Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ткаченко Михайло Єлевферійович (13 листопада 1878 — †25 грудня 1950) — радянський вчений-лісівник, доктор сільськогосподарських наук, професор .
| Ткаченко Михайло Єлевферійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 листопада 1878 Валки, Харківська область |
| Помер | 25 грудня 1950 (72 роки) Ленінград,  РРФСР |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | лісівник |
| Alma mater | |
| Галузь | лісівництво |
| Заклад | |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук (з 1935 р.) |
| Нагороди | Орден Трудового Червоного Прапора |
Біографія
Народився Михайло Єлевферійович у 1878 році у Валках на Харківщині в сім'ї агронома. Після закінчення Уманського училища землеробства і садівництва в 1899 році, продовжив навчання в Лісовому інституті у Санкт-Петербурзі. Інститут закінчив у 1906 р. 1906–1908 рр. — асистент Петербурзького лісового інституту. Декілька років займався активною науково-виробничою діяльністю в Лісовому спеціальному комітеті лісового департаменту, спочатку на посаді старшого таксатора, а потім завідувача лісового винахідницького бюро. З 1917 до 1929 р. — керівник Лісового відділу. Сільськогосподарського вченого комітету (пізніше реорганізованого в Державний інститут дослідної агрономії). В 1919 р. обирається за конкурсом професором лісівництва в Петроградський лісовий інститут (пізніше реорганізований в Лісотехнічну академію ім. С. М. Кірова). В період 1919–1921 рр. очолював кафедру приватного лісівництва, а потім до кінця життя — кафедру загального лісівництва. В 1931-1932 рр. керував лісівничим сектором Всесоюзного науково-дослідного інституту агролісомеліорації (ВНДІАЛМ). Підвищений інтерес проявляв до вивчення лісів Півночі. В 1907-08 рр. проводив дослідження в Архангельській губернії. В Орловській області виконав першу свою експериментальну роботу «Про роль лісу в ґрунтоутворенні». Побував в лісах Німеччини (1908-09 рр.), США (1911-12 рр.). Помер 25 грудня 1950 року.
Наукова діяльність
Ткаченко — вчений зі світовим ім'ям. Відомий своїми працями не тільки в галузі лісівництва, але й таксації, економіки і організації лісового господарства та ін. Відкрив закон об'ємів деревних стовбурів, який є основою для створення масових таблиць. Займався питаннями взаємного зв'язку методів лісівництва та лісокористування, відомі його праці з концентрованих рубок, проблемами водоохоронних лісів. Теоретично обґрунтував доцільність застосування суцільних рубок в лісах тайги. Провів науковий аналіз ролі вогню, як фактора лісовідновлення, розробляв методи практичного застосування цього фактора в лісовому господарстві. Розробив рекомендації з інтродукції рослин. Цікавився питаннями вищої лісівничої освіти.
Нагороди
Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора
Цитати
З листа до І. Мелехова: «лісівники мого покоління ймовірно зіграють роль композиторів, що написали увертюру до майбутньої опери»
Наукові праці
Автор понад 130 друкованих праць. Серед них:
- (рос.) Общее лесоводство. — К., 1939, 1952 1955.
- (рос.) Леса Севера, ч. 1, СПб, 1911;
- (рос.) Концентрированные рубки, эксплуатация и возобновление леса, М.—Л., 1931.
- (рос.) «Леса, лесное хозяйство и деревообрабатывающая промышленность Северо-Американских Соединенных Штатов» 1914;
- (рос.) «Высшее лесохозяйственное образование в Северо-Американских Соединенных Штатах» 1915;
- (рос.) «Американские методы завоевания лесных рынков» (1924); «Леса и лесная промышленность Канады» 1925;
- (рос.) «Английский способ таксации леса» 1925; «Лесные пожары в Канаде» 1925.
Література
- (рос.) Ткаченко М. Е. Общее лесоводство. М. -Л.: Гослесбумиздат, 1952. — 600 с.
- (рос.) Третьяков Н. В., Профессор Михаил Елевферьевич Ткаченко (К 70-летию со дня рождения), «Труды Лесотехнической академии имени С. М. Кирова», 1950, № 68.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tkachenko Mihajlo Yelevferijovich 13 listopada 1878 25 grudnya 1950 radyanskij vchenij lisivnik doktor silskogospodarskih nauk profesor Tkachenko Mihajlo YelevferijovichNarodivsya13 listopada 1878 1878 11 13 Valki Harkivska oblastPomer25 grudnya 1950 1950 12 25 72 roki Leningrad RRFSRKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistlisivnikAlma materGaluzlisivnictvoZakladVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih nauk z 1935 r NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko BiografiyaNarodivsya Mihajlo Yelevferijovich u 1878 roci u Valkah na Harkivshini v sim yi agronoma Pislya zakinchennya Umanskogo uchilisha zemlerobstva i sadivnictva v 1899 roci prodovzhiv navchannya v Lisovomu instituti u Sankt Peterburzi Institut zakinchiv u 1906 r 1906 1908 rr asistent Peterburzkogo lisovogo institutu Dekilka rokiv zajmavsya aktivnoyu naukovo virobnichoyu diyalnistyu v Lisovomu specialnomu komiteti lisovogo departamentu spochatku na posadi starshogo taksatora a potim zaviduvacha lisovogo vinahidnickogo byuro Z 1917 do 1929 r kerivnik Lisovogo viddilu Silskogospodarskogo vchenogo komitetu piznishe reorganizovanogo v Derzhavnij institut doslidnoyi agronomiyi V 1919 r obirayetsya za konkursom profesorom lisivnictva v Petrogradskij lisovij institut piznishe reorganizovanij v Lisotehnichnu akademiyu im S M Kirova V period 1919 1921 rr ocholyuvav kafedru privatnogo lisivnictva a potim do kincya zhittya kafedru zagalnogo lisivnictva V 1931 1932 rr keruvav lisivnichim sektorom Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu agrolisomelioraciyi VNDIALM Pidvishenij interes proyavlyav do vivchennya lisiv Pivnochi V 1907 08 rr provodiv doslidzhennya v Arhangelskij guberniyi V Orlovskij oblasti vikonav pershu svoyu eksperimentalnu robotu Pro rol lisu v gruntoutvorenni Pobuvav v lisah Nimechchini 1908 09 rr SShA 1911 12 rr Pomer 25 grudnya 1950 roku Naukova diyalnistTkachenko vchenij zi svitovim im yam Vidomij svoyimi pracyami ne tilki v galuzi lisivnictva ale j taksaciyi ekonomiki i organizaciyi lisovogo gospodarstva ta in Vidkriv zakon ob yemiv derevnih stovburiv yakij ye osnovoyu dlya stvorennya masovih tablic Zajmavsya pitannyami vzayemnogo zv yazku metodiv lisivnictva ta lisokoristuvannya vidomi jogo praci z koncentrovanih rubok problemami vodoohoronnih lisiv Teoretichno obgruntuvav docilnist zastosuvannya sucilnih rubok v lisah tajgi Proviv naukovij analiz roli vognyu yak faktora lisovidnovlennya rozroblyav metodi praktichnogo zastosuvannya cogo faktora v lisovomu gospodarstvi Rozrobiv rekomendaciyi z introdukciyi roslin Cikavivsya pitannyami vishoyi lisivnichoyi osviti NagorodiNagorodzhenij Ordenom Trudovogo Chervonogo PraporaCitatiZ lista do I Melehova lisivniki mogo pokolinnya jmovirno zigrayut rol kompozitoriv sho napisali uvertyuru do majbutnoyi operi Naukovi praciAvtor ponad 130 drukovanih prac Sered nih ros Obshee lesovodstvo K 1939 1952 1955 ros Lesa Severa ch 1 SPb 1911 ros Koncentrirovannye rubki ekspluataciya i vozobnovlenie lesa M L 1931 ros Lesa lesnoe hozyajstvo i derevoobrabatyvayushaya promyshlennost Severo Amerikanskih Soedinennyh Shtatov 1914 ros Vysshee lesohozyajstvennoe obrazovanie v Severo Amerikanskih Soedinennyh Shtatah 1915 ros Amerikanskie metody zavoevaniya lesnyh rynkov 1924 Lesa i lesnaya promyshlennost Kanady 1925 ros Anglijskij sposob taksacii lesa 1925 Lesnye pozhary v Kanade 1925 Literatura ros Tkachenko M E Obshee lesovodstvo M L Goslesbumizdat 1952 600 s ros Tretyakov N V Professor Mihail Elevferevich Tkachenko K 70 letiyu so dnya rozhdeniya Trudy Lesotehnicheskoj akademii imeni S M Kirova 1950 68