Тис далекосхідний або тис гострокінцевий, японський (лат. Taxus cuspidata Sieb, et Zuce , англ. Japanese Yew, Spreading Yew, дан. Japansk taks, кит. 紫杉, кор. 주목, нім. Japanische Eibe, фін. Japaninmarjakuusi, фр. If du Japon) — вічнозелене дерево з родини тисові (лат. Тахасеае). Релікт третинного періоду.
Тис гострокінцевий | |
---|---|
Тис гострокінцевий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Тисові (Taxaceae) |
Рід: | Тис (Taxus) |
Вид: | Тис гострокінцевий (T. cuspidata) |
Біноміальна назва | |
Taxus cuspidata |
Біологічні та екологічні особливості
Вічнозелене дводомне дерево 10—20 м заввишки. Кора стовбура бурувато-червона, трохи розтріскана. Хвоя цупка, плоска, серпоподібно вигнута, різко загострена, із голчастим вістрям на кінці, темно-зелена зверху та світло-зелена знизу. Мегастробіли поодинокі, розташовані на кінцях дуже коротких пазушних пагонів. Шишкоягоди з соковитою оболонкою-принасінником блідо-рожевого кольору та однією насіниною, яка дозріває у вересні-жовтні. Зимостійкіший, ніж тис ягідний, посухостійкий, невибагливий до родючості ґрунту.
Декоративні ознаки
Особливого вигляду надає форма крони. Після стриження добре зберігає форму, особливо у молодому віці. Росте повільно.
Природний ареал
Рослина поширена в Південному Приамур'ї, Примор'ї, Кореї, КНДР, Китаї, Японії на о. Сахалін та Курильських островах. Зустрічається рідко в змішаних хвойних і хвойно-листяних широколистяних лісах від низовин до низьких гір, від 100 м до 1600 м над рівнем моря.
В Україні в культурі з XX ст., здебільшого у ботанічних садах, деяких дендраріях та дендропарках.
На Полтавщині зростає в Устимівському дендропарку (одна рослина висотою 1,5 м 1986 p.), ПП СПМ «Дендрарії держсортомережі», а також у Парку радгоспу «Партизан» (Криворудський).
Небезпека для здоров'я
Всі органи тиса: кора, хвоя, молоді пагони — надзвичайно отруйні, бо містять у собі отруйний алкалоїд таксан. І все ж копитні та гризуни охоче поїдають без шкоди для здоров'я молоді паростки тиса (тому відновлення виду на Далекому Сході дуже ускладнене), а для корів і коней вони надзвичайно отруйні. А от соковитий рожевий м'якуш, яким вкрита насінина, токсину не має. Отже, його можна їсти. Сама насінина теж містить токсин, однак є відомості, що насіння іноді використовують у харчуванні.
Використання
Деревина цього тиса використовується в Китаї для будівництва, виготовлення меблів, різьби по дереву та ін. У Японії вона використовується для побутових меблів, посуду, токарних виробів та скульптур; також у промислових масштабах використовується для виготовлення олівців. На островах Хоккайдо і Сахаліні з тиса роблять ручки мисливських ножів. Серцевина дає коричневий або червоний барвник. Екстракти багатьох частин рослини (коріння, деревини, кори і листя) використовуються в традиційній китайській медицині (лікування діабету), а в наш час фармацевтична промисловість стала дуже зацікавлена протираковими властивостями його алкалоїдів (таксани), назва ліків: Таксол. У садівництві рослина була настільки популярна протягом довгого часу, що вид нині рідко зустрічається в дикій природі, але його вирощують майже повсюдно в урбанізованих районах Японії. Існують численні сорти і вид використовується в культурі бонсай. Японський тис був інтродукований у Європі (Англія) в 1855 році Робертом Фортуне і більше сортів були виведені тут, а також у США. Гібрид між T. baccata та T. cuspidata виник у США в 1900 році і з нього було виведено подальші сорти.
Загрози та охорона
Цей вид був перерахований у Додатку II CITES у зв'язку з промисловим використанням його листя для екстрагування хімічних речовин, які діють як ліки проти раку. Ця експлуатація була локалізована і не призвела до значного зниження чисельності в межах широкого ареалу поширення цього виду. Вид зафіксований на різних охоронних територіях у більшості частин ареалу.
Цікаві факти
Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.
Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.
З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Варченко Наталія Петрівна. Аутфітосозологічний аналіз і конспект раритетної екзотичної дендрофлори природно-заповідного фонду Полтавської області // Чорноморський ботанічний журнал. — 2009. — Т. 5, вип. 4 (8 липня). Процитовано 13.12.2011.
- Тис. Зелені ліки. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
- Півторатисячолітнє дерево збереглося у центральному Китаї. 30 грудня 0016. Процитовано 13 грудня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Символи префектури Ґіфу. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tis dalekoshidnij abo tis gostrokincevij yaponskij lat Taxus cuspidata Sieb et Zuce angl Japanese Yew Spreading Yew dan Japansk taks kit 紫杉 kor 주목 nim Japanische Eibe fin Japaninmarjakuusi fr If du Japon vichnozelene derevo z rodini tisovi lat Tahaseae Relikt tretinnogo periodu Tis gostrokincevijTis gostrokincevijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Tisovi Taxaceae Rid Tis Taxus Vid Tis gostrokincevij T cuspidata Binomialna nazvaTaxus cuspidata Siebold amp Zucc 1846Biologichni ta ekologichni osoblivostiVichnozelene dvodomne derevo 10 20 m zavvishki Kora stovbura buruvato chervona trohi roztriskana Hvoya cupka ploska serpopodibno vignuta rizko zagostrena iz golchastim vistryam na kinci temno zelena zverhu ta svitlo zelena znizu Megastrobili poodinoki roztashovani na kincyah duzhe korotkih pazushnih pagoniv Shishkoyagodi z sokovitoyu obolonkoyu prinasinnikom blido rozhevogo koloru ta odniyeyu nasininoyu yaka dozrivaye u veresni zhovtni Zimostijkishij nizh tis yagidnij posuhostijkij nevibaglivij do rodyuchosti gruntu Dekorativni oznakiOsoblivogo viglyadu nadaye forma kroni Pislya strizhennya dobre zberigaye formu osoblivo u molodomu vici Roste povilno Prirodnij arealRoslina poshirena v Pivdennomu Priamur yi Primor yi Koreyi KNDR Kitayi Yaponiyi na o Sahalin ta Kurilskih ostrovah Zustrichayetsya ridko v zmishanih hvojnih i hvojno listyanih shirokolistyanih lisah vid nizovin do nizkih gir vid 100 m do 1600 m nad rivnem morya V Ukrayini v kulturi z XX st zdebilshogo u botanichnih sadah deyakih dendrariyah ta dendroparkah Na Poltavshini zrostaye v Ustimivskomu dendroparku odna roslina visotoyu 1 5 m 1986 p PP SPM Dendrariyi derzhsortomerezhi a takozh u Parku radgospu Partizan Krivorudskij Nebezpeka dlya zdorov yaVsi organi tisa kora hvoya molodi pagoni nadzvichajno otrujni bo mistyat u sobi otrujnij alkaloyid taksan I vse zh kopitni ta grizuni ohoche poyidayut bez shkodi dlya zdorov ya molodi parostki tisa tomu vidnovlennya vidu na Dalekomu Shodi duzhe uskladnene a dlya koriv i konej voni nadzvichajno otrujni A ot sokovitij rozhevij m yakush yakim vkrita nasinina toksinu ne maye Otzhe jogo mozhna yisti Sama nasinina tezh mistit toksin odnak ye vidomosti sho nasinnya inodi vikoristovuyut u harchuvanni VikoristannyaDerevina cogo tisa vikoristovuyetsya v Kitayi dlya budivnictva vigotovlennya mebliv rizbi po derevu ta in U Yaponiyi vona vikoristovuyetsya dlya pobutovih mebliv posudu tokarnih virobiv ta skulptur takozh u promislovih masshtabah vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya olivciv Na ostrovah Hokkajdo i Sahalini z tisa roblyat ruchki mislivskih nozhiv Sercevina daye korichnevij abo chervonij barvnik Ekstrakti bagatoh chastin roslini korinnya derevini kori i listya vikoristovuyutsya v tradicijnij kitajskij medicini likuvannya diabetu a v nash chas farmacevtichna promislovist stala duzhe zacikavlena protirakovimi vlastivostyami jogo alkaloyidiv taksani nazva likiv Taksol U sadivnictvi roslina bula nastilki populyarna protyagom dovgogo chasu sho vid nini ridko zustrichayetsya v dikij prirodi ale jogo viroshuyut majzhe povsyudno v urbanizovanih rajonah Yaponiyi Isnuyut chislenni sorti i vid vikoristovuyetsya v kulturi bonsaj Yaponskij tis buv introdukovanij u Yevropi Angliya v 1855 roci Robertom Fortune i bilshe sortiv buli vivedeni tut a takozh u SShA Gibrid mizh T baccata ta T cuspidata vinik u SShA v 1900 roci i z nogo bulo vivedeno podalshi sorti Zagrozi ta ohoronaCej vid buv pererahovanij u Dodatku II CITES u zv yazku z promislovim vikoristannyam jogo listya dlya ekstraguvannya himichnih rechovin yaki diyut yak liki proti raku Cya ekspluataciya bula lokalizovana i ne prizvela do znachnogo znizhennya chiselnosti v mezhah shirokogo arealu poshirennya cogo vidu Vid zafiksovanij na riznih ohoronnih teritoriyah u bilshosti chastin arealu Cikavi faktiTis gostrokincevij z yavivsya na planeti 2 5 miljona rokiv tomu i nedaremno nazivayetsya Zhivoyu skam yanilistyu Cej vid derev vvazhayetsya duzhe ridkisnim i za tverdzhennyam deyakih botanikiv uzhe perebuvaye na mezhi zniknennya Tis gostrokincevij zhive do 1500 rokiv hocha i takij vik dlya nogo daleko ne mezha Zdavna cej tis yaponci viroshuvali bilya vlasnih osel yak simvol dovgolittya i neporushnosti zv yazkiv u rodini Z 1966 roku tis zatverdzheno derevom simvolom yaponskoyi prefekturi Gifu PosilannyaThe Gymnosperm Database 13 serpnya 2014 u Wayback Machine angl DzherelaVarchenko Nataliya Petrivna Autfitosozologichnij analiz i konspekt raritetnoyi ekzotichnoyi dendroflori prirodno zapovidnogo fondu Poltavskoyi oblasti Chornomorskij botanichnij zhurnal 2009 T 5 vip 4 8 lipnya Procitovano 13 12 2011 Tis Zeleni liki Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 13 grudnya 2011 Pivtoratisyacholitnye derevo zbereglosya u centralnomu Kitayi 30 grudnya 0016 Procitovano 13 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Simvoli prefekturi Gifu Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 13 grudnya 2011