Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тетяна Іванівна Шмига (рос. Татьяна Ивановна Шмыга; *31 грудня 1928, Москва — †3 лютого 2011, Москва) — радянська і російська співачка (ліричне сопрано), актриса оперети, театру і кіно, народна артистка СРСР (1978), лауреат Державної премії РРФСР ім. Глінки (1974).
| Тетяна Шмига | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Татьяна Ивановна Шмыга | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Тетяна Іванівна Шмига | |||
| Народилася | 31 грудня 1928 Москва , СРСР | |||
| Померла | 3 лютого 2011 (82 роки) Москва, Росія | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР,  Росія | |||
| Діяльність | Співачка оперети, актриса | |||
| Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва (1953) | |||
| Роки діяльності | 1947–2008 | |||
| У шлюбі з | d і Канделакі Володимир Аркадійович | |||
| IMDb | nm0794627 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
 Тетяна Шмига у Вікісховищі | ||||
Біографія
Дитинство
Народилася 31 грудня 1928 року в Москві. Батько — Іван Артемович Шмига (1899—1982). Мати — Зінаїда Григорівна Шмига (1908—1975). Батьки Тетяни були інтелігентними людьми, любили театр, слухали Лещенка і Утьосова, вечорами влаштовували домашні бали.
Поклик до кар'єри співачки у юної Тані виявилася не відразу — спочатку Шмига мріяла стати юристом, однак тяга до пісень і танців взяла верх над інтересом до юриспруденції, і Таня почала брати уроки співу.
Кар'єра
У 1947 році Шмига вступила у Музично-театральне училище ім. Глазунова, де провчилася чотири роки. У 1953 році закінчила ГІТІС ім. А. В. Луначарського за класом співу у Д. Б. Білявського, акторську майстерність вивчала у класі у І. М. Туманова. Відразу ж після закінчення інституту її прийняли в трупу . Її першою роллю була Віолетта у виставі «Фіалки Монмартра», від початку роботи у театрі талант співачки був помічений. Лише присутності її імені на афіші вистачало, щоб заповнити зал.
Після Віолетти, співачка виконувала партії Аделі в «Кажані», Валентини у «Веселій вдові» та Анжели в «Графі Люксембурзі». У 1969 році Шмига виступила в новій постановці «Фіалки Монмартра», але вже в ролі «зірки Монмартра», примадонни Нінон. Знаменита «Карамболіна» на довгі роки стала візитною карткою актриси. У лютому 1965 в театрі пройшла перша прем'єра мюзиклу «Моя прекрасна леді» Ф. Лоу за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон», де вона зіграла роль Елізи Дулітл.
У 1962 році Тетяна Шмига вперше знялася в кіно. У фільмі режисера Ельдара Рязанова «Гусарська балада» вона зіграла епізодичну роль французької актриси Луїзи Жермон, яка приїхала до Росії на гастролі, але застрягла «в снігах» у гущі війни.
Найкращі ролі в Московському театрі оперети, які часто вона виконувала першою, були пов'язані з творами радянських авторів: Тоня («Біла акація» І. Дунаєвського), Чаніта, Глорія і Марфа («Поцілунок Чаніти», «Цирк запалює вогні» і «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Любаша («Севастопольський вальс» К. Листова), Галя («Конкурс краси» ), Роксана («Несамовитий гасконець» К. Караєва), Зюка («Нехай гітара грає» О. Фельцмана), Любов Ярова («Товариш Любов» В. Ільїна), Самаріна («Панове артисти» М. Зєєва), Діана, Джулія Ламберт, Катрін, Джейн («Еспаньйола», «Джулія Ламберт», «Катрін», «Джейн» — всі А. Кремера). Також виконувала деякі головні ролі в оперетах західно-європейських композиторів: крім згаданих, Герцогині Герольштейнської («Велика герцогиня Герольштейнська» Ж. Оффенбаха).
Тетяну Шмигу вважали еталоном краси, еталоном класичної опери, улюбленицею публіки. Без неї не обходився жоден кремлівський концерт.
Сім'я
Тетяна Шмига була одружена тричі.
Перший чоловік, (нар. 1930) — професор кафедри телебачення і радіомовлення факультету журналістики МДУ; доктор філологічних наук. Один з творців науково-популярного, інформаційного та молодіжного телебачення («Теленовини», програми «Знання», «В ефірі — молодість» та ін.)
Другий чоловік, Володимир Канделакі (1908–1994) — відомий радянський співак (бас-баритон) і режисер, соліст Музичного театру ім. К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка (1929–1994). Також виступав і ставив спектаклі в московському Театрі оперети, згодом його головний режисер (1954–1964).
Останній чоловік (вдівець), Анатолій Кремер (нар. 1933) — композитор, працював головним диригентом у Театрі сатири. Автор музики до численних вистав та фільмів. Музичні комедії «Еспаньйола, або Лопе де Вега підказав», «Катрін», «Джулія Ламберт» і «Джейн» були написані спеціально для Т. І. Шмиги, деякі з успіхом йшли в театрі «Московська оперета». Вони були разом понад 30 років.
Дітей у актриси не було.
Останні роки
Майже до кінця життя зберігала чудову форму. На сцені останній раз виступала в день свого 80-річчя. Перед смертю рік не виходила з дому. Перенесла чотири операції, через хворобу судин хірурги ампутували їй ногу, про це ніхто не знав. Тетяна Шмига померла у реанімації на руках у свого чоловіка композитора Анатолія Кремера.
Нагороди та премії
У 1961 році Тетяна Шмига стала Заслуженою артисткою РРФСР, у листопаді 1969 року співачці було присвоєно почесне звання Народної артистки РРФСР. Тетяна Шмига — єдина в Росії актриса оперети, яка отримала звання «Народна артистка СРСР» (1978). Вона удостоєна Державної премії РРФСР ім. М. І. Глінки, нагороджена орденами «Знак Пошани», «Трудового Червоного Прапора» та «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня.
Фільмографія
- 1959 — Композитор Імре Кальман (фільм-спектакль)
- 1962 — Гусарська балада — Жермен
- 1962 — Композитор Ісак Дунаєвський (фільм-спектакль) — Пепіта, Тося
- 1963 — Мелодії Дунаєвського (документальний)
- 1965 — У першу годину
- 1967 — Біла ніч (фільм-спектакль) — Дар'я Ланська
- 1969 — Викрадення
- 1970 — Експеримент
- 1974 — Бенефіс Савелія Крамарова (фільм-спектакль)
- 1975 — Дівочий переполох (фільм-спектакль) — Марфа
- 1977 — Еспаньйола, або Лопе де Вега підказав … (фільм-спектакль)
- 1983 — Десь в губернському саду
- 1983 — Дещо з губернського життя — примадонна
- 1985 — Вас запрошує оперета
- 1997 — Зоряна ніч у Камергерському
Література
- Литовкина А. Под сенью оперетты, и не только/ Музыкальная жизнь, 2008. № 8. с. 17-20 (рос.)
- Фалькович Е. И. Татьяна Шмыга. М.: Искусство, 1975 (рос.)
- Шмыга Т. И. Счастье мне улыбалось. М.: Вагриус, 2001 (рос.)
Посилання
- Біографія Тетяни Шмиги [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Кіно-театр.ру (рос.)
- Інтерв'ю Тетяни Шмиги і Анатолія Кремера [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] на радіостанції «Ехо Москви» 17 січня 1999 року (рос.)
- Останнє інтерв'ю Тетяни Шмиги «КП»: «Меня поставили на ноги в Питере, но потом стало хуже…» [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetyana Ivanivna Shmiga ros Tatyana Ivanovna Shmyga 31 grudnya 1928 Moskva 3 lyutogo 2011 Moskva radyanska i rosijska spivachka lirichne soprano aktrisa opereti teatru i kino narodna artistka SRSR 1978 laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR im Glinki 1974 Tetyana Shmigaros Tatyana Ivanovna ShmygaIm ya pri narodzhenniTetyana Ivanivna ShmigaNarodilasya31 grudnya 1928 1928 12 31 Moskva SRSRPomerla3 lyutogo 2011 2011 02 03 82 roki Moskva Rosiya cukrovij diabetPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistSpivachka opereti aktrisaAlma materDerzhavnij institut teatralnogo mistectva 1953 Roki diyalnosti1947 2008U shlyubi zd i Kandelaki Volodimir ArkadijovichIMDbnm0794627Nagorodi ta premiyi Tetyana Shmiga u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Narodilasya 31 grudnya 1928 roku v Moskvi Batko Ivan Artemovich Shmiga 1899 1982 Mati Zinayida Grigorivna Shmiga 1908 1975 Batki Tetyani buli inteligentnimi lyudmi lyubili teatr sluhali Leshenka i Utosova vechorami vlashtovuvali domashni bali Poklik do kar yeri spivachki u yunoyi Tani viyavilasya ne vidrazu spochatku Shmiga mriyala stati yuristom odnak tyaga do pisen i tanciv vzyala verh nad interesom do yurisprudenciyi i Tanya pochala brati uroki spivu Kar yera U 1947 roci Shmiga vstupila u Muzichno teatralne uchilishe im Glazunova de provchilasya chotiri roki U 1953 roci zakinchila GITIS im A V Lunacharskogo za klasom spivu u D B Bilyavskogo aktorsku majsternist vivchala u klasi u I M Tumanova Vidrazu zh pislya zakinchennya institutu yiyi prijnyali v trupu Yiyi pershoyu rollyu bula Violetta u vistavi Fialki Monmartra vid pochatku roboti u teatri talant spivachki buv pomichenij Lishe prisutnosti yiyi imeni na afishi vistachalo shob zapovniti zal Pislya Violetti spivachka vikonuvala partiyi Adeli v Kazhani Valentini u Veselij vdovi ta Anzheli v Grafi Lyuksemburzi U 1969 roci Shmiga vistupila v novij postanovci Fialki Monmartra ale vzhe v roli zirki Monmartra primadonni Ninon Znamenita Karambolina na dovgi roki stala vizitnoyu kartkoyu aktrisi U lyutomu 1965 v teatri projshla persha prem yera myuziklu Moya prekrasna ledi F Lou za p yesoyu B Shou Pigmalion de vona zigrala rol Elizi Dulitl U 1962 roci Tetyana Shmiga vpershe znyalasya v kino U filmi rezhisera Eldara Ryazanova Gusarska balada vona zigrala epizodichnu rol francuzkoyi aktrisi Luyizi Zhermon yaka priyihala do Rosiyi na gastroli ale zastryagla v snigah u gushi vijni Najkrashi roli v Moskovskomu teatri opereti yaki chasto vona vikonuvala pershoyu buli pov yazani z tvorami radyanskih avtoriv Tonya Bila akaciya I Dunayevskogo Chanita Gloriya i Marfa Pocilunok Chaniti Cirk zapalyuye vogni i Divochij perepoloh Yu Milyutina Lyubasha Sevastopolskij vals K Listova Galya Konkurs krasi Roksana Nesamovitij gaskonec K Karayeva Zyuka Nehaj gitara graye O Felcmana Lyubov Yarova Tovarish Lyubov V Ilyina Samarina Panove artisti M Zyeyeva Diana Dzhuliya Lambert Katrin Dzhejn Espanjola Dzhuliya Lambert Katrin Dzhejn vsi A Kremera Takozh vikonuvala deyaki golovni roli v operetah zahidno yevropejskih kompozitoriv krim zgadanih Gercogini Gerolshtejnskoyi Velika gercoginya Gerolshtejnska Zh Offenbaha Tetyanu Shmigu vvazhali etalonom krasi etalonom klasichnoyi operi ulyubleniceyu publiki Bez neyi ne obhodivsya zhoden kremlivskij koncert Sim ya Tetyana Shmiga bula odruzhena trichi Pershij cholovik nar 1930 profesor kafedri telebachennya i radiomovlennya fakultetu zhurnalistiki MDU doktor filologichnih nauk Odin z tvorciv naukovo populyarnogo informacijnogo ta molodizhnogo telebachennya Telenovini programi Znannya V efiri molodist ta in Drugij cholovik Volodimir Kandelaki 1908 1994 vidomij radyanskij spivak bas bariton i rezhiser solist Muzichnogo teatru im K S Stanislavskogo i V I Nemirovicha Danchenka 1929 1994 Takozh vistupav i staviv spektakli v moskovskomu Teatri opereti zgodom jogo golovnij rezhiser 1954 1964 Ostannij cholovik vdivec Anatolij Kremer nar 1933 kompozitor pracyuvav golovnim dirigentom u Teatri satiri Avtor muziki do chislennih vistav ta filmiv Muzichni komediyi Espanjola abo Lope de Vega pidkazav Katrin Dzhuliya Lambert i Dzhejn buli napisani specialno dlya T I Shmigi deyaki z uspihom jshli v teatri Moskovska opereta Voni buli razom ponad 30 rokiv Ditej u aktrisi ne bulo Ostanni roki Majzhe do kincya zhittya zberigala chudovu formu Na sceni ostannij raz vistupala v den svogo 80 richchya Pered smertyu rik ne vihodila z domu Perenesla chotiri operaciyi cherez hvorobu sudin hirurgi amputuvali yij nogu pro ce nihto ne znav Tetyana Shmiga pomerla u reanimaciyi na rukah u svogo cholovika kompozitora Anatoliya Kremera Nagorodi ta premiyiU 1961 roci Tetyana Shmiga stala Zasluzhenoyu artistkoyu RRFSR u listopadi 1969 roku spivachci bulo prisvoyeno pochesne zvannya Narodnoyi artistki RRFSR Tetyana Shmiga yedina v Rosiyi aktrisa opereti yaka otrimala zvannya Narodna artistka SRSR 1978 Vona udostoyena Derzhavnoyi premiyi RRFSR im M I Glinki nagorodzhena ordenami Znak Poshani Trudovogo Chervonogo Prapora ta Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya Filmografiya1959 Kompozitor Imre Kalman film spektakl 1962 Gusarska balada Zhermen 1962 Kompozitor Isak Dunayevskij film spektakl Pepita Tosya 1963 Melodiyi Dunayevskogo dokumentalnij 1965 U pershu godinu 1967 Bila nich film spektakl Dar ya Lanska 1969 Vikradennya 1970 Eksperiment 1974 Benefis Saveliya Kramarova film spektakl 1975 Divochij perepoloh film spektakl Marfa 1977 Espanjola abo Lope de Vega pidkazav film spektakl 1983 Des v gubernskomu sadu 1983 Desho z gubernskogo zhittya primadonna 1985 Vas zaproshuye opereta 1997 Zoryana nich u KamergerskomuLiteraturaLitovkina A Pod senyu operetty i ne tolko Muzykalnaya zhizn 2008 8 s 17 20 ros Falkovich E I Tatyana Shmyga M Iskusstvo 1975 ros Shmyga T I Schaste mne ulybalos M Vagrius 2001 ros PosilannyaPortal Teatr Biografiya Tetyani Shmigi 1 sichnya 2011 u Wayback Machine na sajti Kino teatr ru ros Interv yu Tetyani Shmigi i Anatoliya Kremera 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine na radiostanciyi Eho Moskvi 17 sichnya 1999 roku ros Ostannye interv yu Tetyani Shmigi KP Menya postavili na nogi v Pitere no potom stalo huzhe 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2012