Іса́к (Ку́ни) О́сипович Дунає́вський (Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський) (нар. 18 (30) січня 1900, Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — 25 липня 1955, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський композитор українського єврейського походження. Народний артист РРФСР (1955).
Дунаєвський Ісак Осипович | |
---|---|
рос. Исаак Дунаевский | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 (30) січня 1900 |
Місце народження | Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 25 липня 1955[1][2] (55 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Національність | єврей |
Професії | композитор, диригент, кінокомпозитор, музичний педагог |
Освіта | Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
Жанри | пісня і оперета |
Нагороди | |
Діти | Дунаєвський Максим Ісаакович |
Біографія
Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. У 1918 році після закінчення гімназії, одночасно з навчанням у консерваторії, вступив до Харківського університету на юридичний факультет, бо вважав, що музикант повинен бути всебічно освіченою людиною. В університеті він навчався близько двох років і, лише після його реорганізації у 1920, остаточно вирішив пов’язати своє життя з музикою. Закінчив Харківську консерваторію (1919) за класом скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював композитором і диригентом у харківських драматичних театрах. З 1924 жив у Москві, де керував музичною частиною .
Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відобразив тему боротьби за мир. Серед найкращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).
Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), (1936), («Цирк») (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), («Волга-Волга») (1938; Сталінська премія, 1941), («Світлий шлях») (1940), (1947), («Кубанські козаки») (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2WXk5alppOGxSREFsT0RZbFJERWxPREVsUkRBbFFqQWxSREFsUWpBbFJEQWxRa0ZmSlVRd0pUazBKVVF4SlRnekpVUXdKVUpFSlVRd0pVSXdKVVF4SlRrMEpVUXdKVUl5SlVReEpUZ3hKVVF4SlRoREpVUXdKVUpCSlVRd0pVSTRKVVF3SlVJNUxUSXVhbkJuTHpJMU1IQjRMU1ZFTUNVNE5pVkVNU1U0TVNWRU1DVkNNQ1ZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDUVY4bFJEQWxPVFFsUkRFbE9ETWxSREFsUWtRbFJEQWxRakFsUkRFbE9UUWxSREFsUWpJbFJERWxPREVsUkRFbE9FTWxSREFsUWtFbFJEQWxRamdsUkRBbFFqa3RNaTVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в життя. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк»; текст (В. І. Лебедєв-Кумачу)) стала позивними .
Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної й інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою й джазом. Композитор створив новий тип масової пісні. Це пісні-марші: («Марш весёлых ребят», «Песня о Каховке», «Спортивный марш», «Песня о весёлом ветре», «Марш энтузиастов»), характерною рисою яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «Дороги-дороги», «Дорожная песня». Ліричні пісні Дунаєвського в ряді випадків споріднені з жанром лірико-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» й ін.). Пісня «Летите, голуби» у ліричній формі виразила прагнення людей перепинити шлях загарбницьким війнам. Дунаєвському належать пісні-вальси («Вечер вальса», «Школьный вальс», «Молчание», «Не забывай»), пісня «„Эх, хорошо в стране советской жить!“». Він також автор балетів і музики до драматичних спектаклів.
Творчість Дунаєвського вплинула на багатьох радянських композиторів. Дунаєвський — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями. Помер 25 липня 1955 року в 11-й годині ранку від спазму серця.
Список творів
Оперети
Балети
Музика до виставНаписав музику до 30 спектаклів:
Фільмографія
|
|
ПісніІсаак Дунаевский є автором музики більш як 100 пісень:
|
Пам'ять
Див. також
- (4306 Дунаєвський) — астероїд, названий на честь композитора.
- (Зіновій Дунаєвський)
Примітки
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Минчёнок Д. А. Дунаевский: Красный Моцарт / Послесловие Е. И. Дунаевского. — М.: Молодая гвардия, 2006. — С. 7. — 374 с. — (Жизнь замечательных людей: Сер. биогр.; Вып. 1023). — 5000 экз.
Джерела та література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Герасимова Г. П. Дунаєвський Ісак Осипович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 495. — .
- Дунаєвський Ісак Осипович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 230—231. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Дунаєвський Ісак Осипович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 226. — .
- Муха А. І. Дунаєвський Ісак Йосипович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .
- Чернов А. И. О. Дунаевский. — М., 1961.
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 258. (рос.)
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 133—134. (рос.)
- Знаменитые евреи: Краткие биографии. — М., 1997. — С. 199—201. (рос.)
- Музыка: Большой энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 186. (рос.)
- Раззаков Ф. Досье на звезд. 1934—1961. — М., 1998. — С. ЗЗ—42. (рос.)
- Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. — М., 2000. — С. 194—199. (рос.)
Посилання
- Дунаєвський Ісаак Йосипович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 673.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дунаєвський Ісак Осипович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дунаєвський Ісак Осипович |
- Меморіальний сайт І. О. Дунаєвського [ 10 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дунаєвський Ісаак Осипович [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/composer/sov/27465/works/ [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Шульженко Клавдія Іванівна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет