Терсхе́ллінг (нід. Terschelling, фриз. Skylge, місц. діал. Schylge - [tɛrˈsxɛlɪŋ] ( прослухати)) — острів і однойменна громада у нідерландській провінції Фрисландія. Входить до групи Західно-Фризьких островів, розташований між островами Вліланд і Амеланд.
Терсхеллінг | |||||
---|---|---|---|---|---|
Terschelling | |||||
| |||||
Супутникове фото Терсхеллінга | |||||
громада | |||||
Гімн: Oan Schylge | |||||
Адміністративний центр | Вест-Терсхеллінг | ||||
Найбільше місто | Вест-Терсхеллінг | ||||
Країна | Нідерланди | ||||
Провінція | Фрисландія | ||||
Регіон | Західно-Фризькі острови | ||||
| |||||
Офіційна мова | нідерландська | ||||
Населення | |||||
- повне | 4 859 осіб | ||||
- густота | 58,23 осіб/км² | ||||
Етнікон | нід. Terschellinger | ||||
Площа | |||||
- повна | 673,99 км² | ||||
-% води | 87,62 | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 31,4 м | ||||
- мінімальна | 6 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 4 серпня 1830 року | ||||
Бургомістр | Берт Вассінк | ||||
Вебсайт | terschelling.nl | ||||
Розташування Терсхеллінга (зелений колір) відносно сусідніх громад | |||||
|
На Терсхеллінгу розташований Морський інститут імені Віллема Баренца, заснований 1875 року. Він готує моряків і спеціалістів з морських дисциплін, а також бере участь у різноманітних дослідницьких проектах.
Історія
Острів Терсхеллінг у своєму нинішньому вигляді сформувався у Середньовіччі, коли острів Вексалія (східна частина сучасного Терсхеллінга) об'єднався із піщаною обмілиною Де-Схеллінг на заході. Назва первісного острова — Wexalia, Wuxalia або Wecsile зустрічається у Ранньому Середньовіччі та зникає наприкінці Середніх віків. Востаннє цей топонім фігурує в 1482 році, в угоді між володарем Терсхеллінга Фолкерусом Рейнером Попма (Folkerus Reijner Popma) і англійським королем Едуардом IV.
Найстаріші сліди цивілізації на острові датовані періодом близько 850 року, коли на Терсхеллінгу збудували невелику дерев'яну церкву, яка мала назву Striperkerk, від сусіднього поселення Striep або Stryp. Пізніше, біля церкви виник цвинтар, який отримав назву Striperkerkhof. У списку церков за XI століття зазначається, що абатство Ехтернах володіє на Терсхеллінгу двома церквами. У ті часи острів не завжди чітко відокремлювався від материка, на прибережних узвишшях виникали невеликі поселення. Достеменно відомо, що у XIII столітті на острові Грінд поблизу Терсхеллінга існував монастир та кілька ферм.
На формування острова у сучасному вигляді значною мірою вплинув штормовий приплив, який стався у 1287 році і переріс у повінь Святої Люсії, природну катастрофу, яка змила значну частину території Нідерландів і перетворила озеро Зейдерзе у морську затоку. До цієї повені на Терсхеллінг вів сухопутний шлях від поселення Дейксхорн (ймовірно, сучасне село Дейксхук у муніципалітеті Франекерадел, Фрисландія) до поселення Горн у східній частині Терсхеллінга. Повінь святої Люсії змила перешийок, внаслідок чого східна частина острова занепала, а зв'язок із материком налагодився через західну частину.
Взагалі історично існувало певне протистояння між мешканцями Західного Терсхеллінга, які займалися мореплавством, і мешканцями Східного Терсхеллінга, орієнтованими на сільське господарство. У 1612 це протистояння призвело до розділення острова на дві незалежні громади, Вест-Терсхеллінг і Ост-Терсхеллінг. Тільки після французької окупації Нідерландів на початку XIX століття населення острова знову об'єдналося в одну громаду.
Вогнище Холмса
Значну і трагічну роль Терсхеллінг зіграв у Другій англо-голландській війні 1665—1667 років. Англійці прагнули розбити голландський флот, який після рейдів ховався за Фризьким архіпелагом у затоці Зейдерзе. Протоки між островами були дуже небезпечні через велику кількість підводних обмілин, які до того ж завдяки морській течії постійно змінювали місцезнаходження. Англійський адмірал Роберт Холмс мав атакувати багате фризьке місто Гарлінген на узбережжі Зейдерзе, де базувався невеликий торговий флот голландців. До Гарлінгена можна було дістатися протокою між островам Терсхеллінг і Вліланд. Заручившись допомогою перебіжчика, голландського капітана Лоуренса Хемскерка, адмірал Холмс 19 серпня пройшов через протоку у Зейдерзе. Це стало шоком для голландців, які до цього часу вважали себе у безпеці. У битві згоріло 129 голландських торгових кораблів, які не мали значного озброєння. Потім Холмс отримав завдання спалити продовольчі склади на острові Вліланд, проте порох у англійських гарматах звогчів і поселення вціліло, хоча англійці потім його пограбували. Натомість адмірал Холмс із одинадцятьма кораблями рушив до Терсхеллінга, хоча на тому не було продовольчих складів. Майже не зустрівши опору місцевих мешканців, Холмс, тим не менш, наказав спалити Вест-Терсхеллінг. Поселення, в якому на той час було близько 300 будинків, було знищено вщент; ця акція отримала назву [en]. Вціліло лише кілька будівель, серед яких — маяк Брандаріса.
Жорстоке і стратегічно безглузде винищення Терсхеллінга спершу обвалило амстердамську фондову біржу, проте керівництво Республіки використало трагедію у своїх інтересах. За кілька тижнів після «Вогнища Холмса» у Лондоні спалахнула Велика лондонська пожежа, яка знищила дві третини Лондона. Один з голландських правителів, Ян де Вітт, писав:
Нарешті цих нечестивців настигла Божа кара! Іскри пожежі Терсхеллінга перелетіли канал і впали на голови тих, хто їх запалив! |
Англійці зі свого боку вважали пожежу на Терсхеллінгу нещасним випадком і провиною п'яних матросів. Втім, секретар адміралтейства Піпс, отримавши звістку про пожежу, назвав її помилкою адмірала і безглуздою провокацією, адже це був перший в історії випадок, коли протестанти пограбували і спалили поселення своїх одновірців. Обурені голландці почали готувати помсту. Вже наступного року голландський адмірал Михайло де Рюйтер здійснив блискавично вдалий напад на Медвей, який став однією з найбільших поразок британського флота і призвів до закінчення війни. На Терсхеллінгу ж залишилася своєрідна згадка про трагедію: шар чорного попелу товщиною 8-15 см, який можна зустріти у білих пісках дюн на глибині 0,8-1,5 м. Поселення на острові відновили протягом наступних кількох років, значною мірою за рахунок пожертв мешканців інших регіонів Нідерландів, а голландський уряд задля відновлення острова на кілька років звільнив Терсхеллінг від податків.
Новий і новітній часи
Громада Терсхеллінг офіційно утворилася 4 серпня 1830 року, а 15 березня 1832 року увійшла до складу провінції Північна Голландія.
Під час Другої світової війни, 1 вересня 1942 року Терсхеллінг, разом із сусіднім островом Вліланд, перейшов до провінції Фрисландія.
Географія
Терсхеллінг омивається з півночі Північним морем, з півдня — водами Ваттового моря. На південний захід від нього розташований острів Вліланд, на схід — острів Амеланд. Довжина пляжів острова становить близько 40 км, довжина велосипедних маршрутів на ньому — більш, ніж 70 км. Довжина самого острова становить близько 30 км, ширина — 2-5 км. Найвища точка острова розташована поблизу селища Вест-Терсхеллінг і становить 31,4 м вище уровня моря. На цьому пагорбі лишилася стара радіостанція, яка використовувалася в роки Другої світової війни. Загальна площа громади становить 673,99 км², з яких 590,54 км² займає водна поверхня і 83,45 км² — суходол. На острові близько 17 % займають сільськогосподарські угіддя. Процеси ерозії та седиментації не припиняються, тому острів повільно, але поступово зменшується в розмірах.
Острів має дюнне походження і розташований у припливно-відпливній зоні Північного моря. Перепад рівня води становить від 2 до 5 метрів. На острові є низка струмків і озер.
Поверхня Терсхеллінга на 80 % зайнята дюнами та солоними болотами, які з 1909 року знаходяться під охороною Національного управління лісами та природними заповідниками. Найвищі і найбільші дюни мають власні назви: het Griltjeplak, de Landerumerheide і de Koegelwieck. Найзахідніший край острова, що має назву Нордсвардер (Noordsvaarder) — це колишня піщана обмілина, яка злилася з Терсхеллінгом близько 1850 року. Польдер Kroonpolders на північ від Вест-Терсхеллінга, виник завдяки спорудженню дамб у 1921—1929 роках. На півдні острова лежить польдер Terschellingerpolder, поверхня якого вкрита пасовищами: тут розташовано близько 20 ферм, що розводять худобу. У центрі острова до 1950-х років вирощували зернові культури. Східну частину Терсхеллінга займає природний заповідник Boschplaat — простора низина, вкрита , морським полином, піщанкою та іншими галофілами. На узбережжі гніздяться косарі, баклани, рябодзьобі, річкові, малі та полярні крячки, чорнокрилі, сріблясті, сизі та морські мартини.
До складу громади Терсхеллінг входить також незаселений острів Грінд, розташований на південь від Терсхеллінга. Острів перетворений на природний заповідник, підпорядкований Товариству із збереження природних пам'яток (нід. Vereniging Natuurmonumenten).
Терсхеллінг — один із двох фризьких островів (другий — Вліланд), на якому росте журавлина. У листопаді 1845 року на берег Терсхеллінга хвилею винесло бочку журавлини, яку моряки невідомого корабля зберігали як засіб проти цинги у довгих плаваннях. Бочку знайшов місцевий мешканець на ім'я Pieter Sipkes Cupido, який спробував посадити ці ягоди. Так на Терсхеллінгу започаткувалася традиція вирощування журавлини, нетрадиційної для Європи рослини. Площа плантацій журавлини на сучасному Терсхеллінгу становить близько 50 га, вони дають врожай від кількасот кілограм (у найгірші роки) до 200 тон (у найсприятливіші). Вироби із журавлини, яку тут називають Pieter Sipkesheide, на честь відкривача, — найпопулярніший туристичний сувенір з Терсхеллінга.
Клімат
Клімат на Терсхеллінгу морський, як і в переважній частині Нідерландів, проте трохи відрізняється меншим, особливо навесні та влітку, перепадом температур протягом доби. З 1994 року на острові діє кліматологічна станція.
Клімат Терсхеллінга | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 5,0 | 5,1 | 7,8 | 11,3 | 15,0 | 17,6 | 20,2 | 20,4 | 17,6 | 13,5 | 9,2 | 6,1 | 12,4 |
Середня температура, °C | 3,2 | 3,0 | 5,2 | 8,0 | 11,6 | 14,3 | 16,9 | 17,1 | 14,7 | 11,0 | 7,2 | 4,1 | 9,7 |
Середній мінімум, °C | 1,1 | 0,7 | 2,5 | 4,6 | 8,1 | 10,6 | 13,1 | 13,3 | 11,3 | 8,2 | 4,8 | 1,8 | 6,7 |
Вологість повітря, % | 88 | 87 | 86 | 82 | 81 | 81 | 81 | 81 | 83 | 85 | 87 | 88 | 84 |
Джерело: Дані KNMI |
Адміністративний поділ
До складу громади Терсхеллінг входять дванадцять населених пунктів. Адміністративним центром є місто Вест-Терсхеллінг на західному краю острова. Офіційними топонімами є лише топоніми нідерландською мовою. Села Стріп (Striep) і Кард (Kaard) до 2009 року мали назви відповідно Seerijp та Kaart.
Назва українською | Назва нідерландською | Назва на місцевому діалекті | Назва фризькою | Населення (2017) |
---|---|---|---|---|
Вест-Терсхеллінг | West-Terschelling | West | West-Skylge | 2 602 |
Мідсланд | Midsland | Meslôns | Midslân | 1 018 |
Горн | Hoorn | Hôane | Hoarne | 465 |
Формерюм | Formerum | Femearum | Formearum | 211 |
Ліс | Lies | Lies | Lies | 145 |
Остеренд | Oosterend | Aastrein | Aasterein | 136 |
Байдейнен | Baaiduinen | Baaidunen | Baaidunen | 106 |
Ландерюм | Landerum | Landerum | Landerum | 96 |
Кіннюм | Kinnum | Kinum | Kinum | 33 |
Hee | Hee | Hee | 20 | |
Striep | Striep | Stryp | 20 | |
Kaard | Kaard | Kaard | 14 |
Окрім офіційних населених пунктів, на Терсхеллінгу є також присілки Деллевал (Dellewal), Халвег (Halfweg), Хорп (Horp), Мідсланд-ан-Зе (Midsland aan Zee), Мідсланд-Норд (Midsland-Noord) і Вест-ан-Зе (West aan Zee, або на місцевому діалекті — Peal Acht).
Деякі поселення Терсхеллінга вже не існують, це Аллум (Allum), Хірум (Hierum), Стортум (Stortum), Статтум (Stattum), Схіттрум (Schittrum) і Волмерум (Wolmerum).
Політика
Управління громадою здійснюють муніципальна рада з 11 депутатів і бургомістр із трьома олдерменами.
У муніципальній раді представлені чотири партії, три національні та одна місцева. Місця в раді розподілені між ними наступним чином:
Партія | 1998 | 2002 | 2006 | 2010 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|
Партія праці | 3 | 4 | 3 | 4 | 4 |
Plaatselijk Belang (місцева) | 4 | 2 | 3 | 3 | 3 |
Народна партія за свободу і демократію | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 |
Християнсько-демократичний заклик | 2 | 3 | 2 | 2 | 2 |
Усього | 11 | 11 | 11 | 11 | 11 |
Бургомістром острова з 16 січня 2015 року є Берт Вассінк (Bert Wassink) з партії «Зелені ліві», йому підпорядковані три олдермени:
- Єлтьє Хукстра-Сіккема (Jeltje Hoekstra-Sikkema) з «Народної партії за свободу і демократію»;
- Еверт ван Льонен (Evert van Leunen) з «Партії праці»;
- Хендрік Клаас ван дер Вілен (Hendrik Klaas van der Wielen) з партії «Християнсько-демократичний заклик».
Економіка
Як і на інших островах Західно-Фризького архіпелагу, головною галуззю економіки Терсхеллінга є туризм. У туристичний сезон населення острова збільшується втричі.
Сільське господарство слабко розвинене, адже більшу частину острова займають заповідники.
Транспорт
Острів сполучається із материковою частиною Нідерландів поромом, який курсує із фризького міста Гарлінген. Між Терсхеллінгом і Вліландом курсує швидкісній катамаран.
Громадський транспорт на острові представлений двома регулярними автобусними маршрутами та одним нічним:
- № 1 Вест-Терсхеллінг — Остеренд;
- № 2 Вест-Терсхеллінг — Вест-ан-Зе;
- № 9 (нічний) Вест-Терсхеллінг — Остеренд.
З 1 січня 2017 року на цих маршрутах використовуються лише електробуси.
Місцеві мешканці також користуються велосипедами або власними автомобілями, які, на відміну від сусіднього Вліланда, на острові дозволені. Для перевезень у сільській місцевості часто використовується традиційний гужовий транспорт — віз, запряжений кіньми.
Гавань
Гавань Терсхеллінга розташована у природній затоці у Вест-Терсхеллінгу. Довжина марини становить 85 м, ширина — 12 м, максимальна глибина — 3,4 м. Первісно це був причал і ремонтний док компанії Rederij Noordgat, а також пристань рятувальної станції KNRM, пізніше — причал поромної переправи на Гарлінген і Вліланд.
В останні роки гавань пристосували для чартерних і приватних яхт.
Населення
Кількість мешканців Терсхеллінга, з року в рік коливається у межах сталої величини, із незначною тенденцією до зростання. Також спостерігається певна тенденція до старіння населення:
- 1995 рік — 4 669 осіб;
- 2000 рік — 4 723 особи;
- 2005 рік — 4 731 особа;
- 2010 рік — 4 733 особи;
- 2015 рік — 4 827 осіб;
- 2016 рік — 4 870 осіб;
- 2017 рік — 4 859 осіб.
Цікаво, що на Терсхеллінгу чоловіків більше, ніж жінок (53,08 % і 46,92 % відповідно), що суперечить загальнонаціональним показникам (49,62 % чоловіків і 50,38 % жінок).
За віком населення Терсхеллінга станом на 1 січня 2017 року розподілялося наступним чином:
- до 5 років — 183 особи;
- від 5 до 10 років — 202 особи;
- від 10 до 15 років — 208 осіб;
- від 15 до 20 років — 350 осіб;
- від 20 до 25 років — 456 осіб;
- від 25 до 45 років — 1 025 осіб;
- від 45 до 65 років — 1 360 осіб;
- від 65 до 80 років — 850 осіб;
- старше 80 років — 225 осіб.
Частка осіб у віці старше 65 років на острові вища, ніж середня по країні (22,12 % проти 18,5 %).
З-поміж мешканців острова станом на 1 січня 2017 року було лише 335 осіб іноземного походження або 6,9 % — цей показник значно відрізняється від середнього по Нідерландах, де рівень іноземців становить 22,6 %. Серед іноземців більшу частину становлять вихідці з інших європейських країн (260 осіб), що також відрізняє Терсхеллінг від решти Нідерландів, те серед іноземців домінують особи не-європейського походження. Цікаво, що 3 1995 по 2017 рік на острові був зареєстрований лише один марокканець у 2016 році, хоча в Нідерландах марокканська діаспора — друга за величиною в країні.
Видатні уродженці
- Віллем Баренц (1550—1597) — нідерландський мореплавець і дослідник.
Культура
Щороку у червні, 3 1981 року на Терсхеллінгу проходить театральний фестиваль Oerol, в рамках якого спектаклі граються під відкритим небом, використовуючи навколишні пейзажі як декорації. Фестиваль був заснований у 1981 році мешканцем села Мідсланд і з часом став одним з найбільших фестивалей місцевих театрів у Європі.
На острові діють чотири музейні установи, серед яких є оригінальний Музей корабельних аварій (нід. Wrakkenmuseum), експозицію якого складають речі, знайдені після корабельних аварій на морському дні або березі.
Традиції та легенди
Мешканці Терсхеллінга зберегли деякі давні традиції. Наприклад, 6 грудня у селах центральної частини — Байдейнені, Карді, Кіннумі, Мідсланді та Горні — святкується свято Sunderum. Поселення східного Терсхеллінгу мають власне неофіційне самоуправління, яке вирішує поточні проблеми окремого села. Ділові питання вирішуються на зібранні, що називається Mantsjebier і проводиться під Новий Рік, інші питання — на зібранні Burebier. у цих зібраннях мають право брати участь лише дорослі чоловіки. У цих селах також сильно розвинені традиції взаємної допомоги, від зведення будинків до організації похорону померлих односельців.
На Терсхеллінгу збереглось багато легенд. Найвідоміша з них сягає часів Другої англо-голландської війни і пограбування Терсхеллінга, яке сталося тоді. За легендою, після спалення Вест_Терсхеллінга англійці у пошуках здобичі пішли на схід, углиб острова. Вони дійшли до Байдейнена, і вдалині, в густому тумані побачили старий цвинтар біля села Стріп. Англійці боялися, що там місцеві мешканці переховуються, готуючись дати відсіч нападникам, тому вони спитали стару жінку, що проходила неподалік, що там знаходиться? Жінка, яку легенда називає Stryper Wyfke, відповіла: «Там стоять сотні і лежать тисячі», маючи на увазі сотні старих надгробків і тисячі поховань кількасотлітнього цвинтаря. Проте англійці подумали, що вона говорить про сотні і тисячі ополченців, тому повернули назад і швидко забралися геть з острова. Так стара жінка врятувала решту поселень Терсхеллінга від пограбування. Втім, немає історичних доказів того, що легенда каже правду.
Пам'ятки
На Терсхеллінгу розташовані 111 національних пам'яток, це переважно старі ферми XVIII—XIX століть, а також два меморіали загиблим у Другій світовій війні.
Мова
Мешканці острова розмовляють як голландською, так і фризькою мовами. Історично фризькі діалекти домінували у східному та західному кінцях острова, а мешканці центральної частини розмовляли на діалекті голландської мови — мідсландському. Так, на західному діалекті фризької (нід. Westers) розмовляють у головному місті, Вест-Терсхеллінгу, на східному діалекті (нід. Aasters) — у Стріпі, Ландерумі, Формерумі, Лісі, Горні та Остеренді, а на мідсландському діалекті нідерландської (нід. Midslands) — у Мідсланді, Хее, Хорпі, Карті, Кіннумі та Байдейнені.
Втім, з часом використання цих трьох діалектів зменшується, зокрема, через постійний приплив туристів, і місцеві мешканці повільно переходять на стандартну голландську.
Наука та освіта
На острові розташований Морський інститут Віллема Баренца (Martiem Instituut «Willem Barentsz»), який бере початок від морського училища, заснованого у 1875 році. Інститут є навчальним та науково-дослідницьким закладом. У складі інституту діє морська база та тренувальний центр (Maritiem Simulator Training Centrum), підпорядкований Вищій школі NHL у Леувардені. З 2003 року Морський інститут володіє власним тренувальним кораблем Octans. Студенти першого і другого курсів носять спеціальну уніформу та мешкають у кампусі на острові.
Примітки
- Paul N. Noomen. De goederen van de abdij van Echternach in de Friese landen // Jaarboek voor Middeleeuwse Geschiedenis. — Hilversum : Uitgeverij Verloren bv, 1999. — Vol. 2. — .
- Het eiland Terschelling. Geschiedenis. www.terschelling.nl. Gemeente Terschelling. Процитовано 28 жовтня 2017 року. (нід.)
- Созаев та Махов, 2011.
- . www.frieslandzoalshetwas.nl. Friesland Zoals Het Was. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 29 жовтня 2017 року. (нід.)
- Regionale kerncijfers Nederland. Bodemgebruik. statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Anthon de Bont (12 грудня 2012 року). . vita-info.nl. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Het eiland Terschelling. Bevolkingscijfers. www.terschelling.nl. Gemeente Terschelling. Процитовано 28 жовтня 2017 року.[недоступне посилання з червня 2019] (нід.)
- . www.rijksoverheid.nl. De Rijksoverheid. 28 листопада 2014 року. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Plasterk benoemt Wassink. Dagblad van het Noorden. 28 листопада 2014 року. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Collegeleden en werkwijze. www.terschelling.nl. Gemeente Terschelling. Процитовано 30 жовтня 2017 року.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
() (нід.) - Lijn 1 West-Terschelling Haven - Oosterend Wierschuur. wiki.ovinnederland.nl. OV in Nederland. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Lijn 2 West-Terschelling Haven - West aan Zee Hotel Paal 8. wiki.ovinnederland.nl. OV in Nederland. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Lijn 9 West-Terschelling Haven - Oosterend Wierschuur. wiki.ovinnederland.nl. OV in Nederland. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Regionale kerncijfers Nederland. statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 28 жовтня 2017 року. (нід.)
- Regionale kerncijfers Nederland 2017. statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Regionale kerncijfers Nederland 1995-2017. statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 30 жовтня 2017 року. (нід.)
- Het Stryper Wyfke. www.verhalenbank.nl. Nederlandse VolksverhalenBank. Процитовано 30 жовтня 2017 року.[недоступне посилання з липня 2019] (нід.)
Джерела
- Созаев, Эдуард; Махов, Сергей (2011). Схватка двух львов:англо-голландские войны XVII века. Морская летопись. Вече. 400 стор. ISBN .
Посилання
- www.terschelling.nl — офіційний сайт громади Терсхеллінг (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tershe lling nid Terschelling friz Skylge misc dial Schylge tɛrˈsxɛlɪŋ prosluhati ostriv i odnojmenna gromada u niderlandskij provinciyi Frislandiya Vhodit do grupi Zahidno Frizkih ostroviv roztashovanij mizh ostrovami Vliland i Ameland Tershelling Terschelling Gerb Prapor Suputnikove foto Tershellinga Suputnikove foto Tershellinga gromada Gimn Oan Schylge Administrativnij centr Vest Tershelling Najbilshe misto Vest Tershelling Krayina Niderlandi Provinciya Frislandiya Region Zahidno Frizki ostrovi Mezhuye z susidni adminodiniciAmeland Vliland Garlingen d Vadhuke Oficijna mova niderlandska Naselennya povne 4 859 osib gustota 58 23 osib km Etnikon nid Terschellinger Plosha povna 673 99 km vodi 87 62 Visota maksimalna 31 4 m minimalna 6 m Chasovij poyas UTC 1 Data zasnuvannya 4 serpnya 1830 roku Burgomistr Bert Vassink Vebsajt terschelling nl Roztashuvannya Tershellinga zelenij kolir vidnosno susidnih gromad Roztashuvannya Tershellinga zelenij kolir vidnosno susidnih gromad Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tershelling Na Tershellingu roztashovanij Morskij institut imeni Villema Barenca zasnovanij 1875 roku Vin gotuye moryakiv i specialistiv z morskih disciplin a takozh bere uchast u riznomanitnih doslidnickih proektah IstoriyaOstriv Tershelling u svoyemu ninishnomu viglyadi sformuvavsya u Serednovichchi koli ostriv Veksaliya shidna chastina suchasnogo Tershellinga ob yednavsya iz pishanoyu obmilinoyu De Shelling na zahodi Nazva pervisnogo ostrova Wexalia Wuxalia abo Wecsile zustrichayetsya u Rannomu Serednovichchi ta znikaye naprikinci Serednih vikiv Vostannye cej toponim figuruye v 1482 roci v ugodi mizh volodarem Tershellinga Folkerusom Rejnerom Popma Folkerus Reijner Popma i anglijskim korolem Eduardom IV Najstarishi slidi civilizaciyi na ostrovi datovani periodom blizko 850 roku koli na Tershellingu zbuduvali neveliku derev yanu cerkvu yaka mala nazvu Striperkerk vid susidnogo poselennya Striep abo Stryp Piznishe bilya cerkvi vinik cvintar yakij otrimav nazvu Striperkerkhof U spisku cerkov za XI stolittya zaznachayetsya sho abatstvo Ehternah volodiye na Tershellingu dvoma cerkvami U ti chasi ostriv ne zavzhdi chitko vidokremlyuvavsya vid materika na priberezhnih uzvishshyah vinikali neveliki poselennya Dostemenno vidomo sho u XIII stolitti na ostrovi Grind poblizu Tershellinga isnuvav monastir ta kilka ferm Na formuvannya ostrova u suchasnomu viglyadi znachnoyu miroyu vplinuv shtormovij pripliv yakij stavsya u 1287 roci i pereris u povin Svyatoyi Lyusiyi prirodnu katastrofu yaka zmila znachnu chastinu teritoriyi Niderlandiv i peretvorila ozero Zejderze u morsku zatoku Do ciyeyi poveni na Tershelling viv suhoputnij shlyah vid poselennya Dejkshorn jmovirno suchasne selo Dejkshuk u municipaliteti Franekeradel Frislandiya do poselennya Gorn u shidnij chastini Tershellinga Povin svyatoyi Lyusiyi zmila pereshijok vnaslidok chogo shidna chastina ostrova zanepala a zv yazok iz materikom nalagodivsya cherez zahidnu chastinu Vzagali istorichno isnuvalo pevne protistoyannya mizh meshkancyami Zahidnogo Tershellinga yaki zajmalisya moreplavstvom i meshkancyami Shidnogo Tershellinga oriyentovanimi na silske gospodarstvo U 1612 ce protistoyannya prizvelo do rozdilennya ostrova na dvi nezalezhni gromadi Vest Tershelling i Ost Tershelling Tilki pislya francuzkoyi okupaciyi Niderlandiv na pochatku XIX stolittya naselennya ostrova znovu ob yednalosya v odnu gromadu Vognishe Holmsa Vognishe Holmsa na starovinnij gravyuri Znachnu i tragichnu rol Tershelling zigrav u Drugij anglo gollandskij vijni 1665 1667 rokiv Anglijci pragnuli rozbiti gollandskij flot yakij pislya rejdiv hovavsya za Frizkim arhipelagom u zatoci Zejderze Protoki mizh ostrovami buli duzhe nebezpechni cherez veliku kilkist pidvodnih obmilin yaki do togo zh zavdyaki morskij techiyi postijno zminyuvali misceznahodzhennya Anglijskij admiral Robert Holms mav atakuvati bagate frizke misto Garlingen na uzberezhzhi Zejderze de bazuvavsya nevelikij torgovij flot gollandciv Do Garlingena mozhna bulo distatisya protokoyu mizh ostrovam Tershelling i Vliland Zaruchivshis dopomogoyu perebizhchika gollandskogo kapitana Lourensa Hemskerka admiral Holms 19 serpnya projshov cherez protoku u Zejderze Ce stalo shokom dlya gollandciv yaki do cogo chasu vvazhali sebe u bezpeci U bitvi zgorilo 129 gollandskih torgovih korabliv yaki ne mali znachnogo ozbroyennya Potim Holms otrimav zavdannya spaliti prodovolchi skladi na ostrovi Vliland prote poroh u anglijskih garmatah zvogchiv i poselennya vcililo hocha anglijci potim jogo pograbuvali Natomist admiral Holms iz odinadcyatma korablyami rushiv do Tershellinga hocha na tomu ne bulo prodovolchih skladiv Majzhe ne zustrivshi oporu miscevih meshkanciv Holms tim ne mensh nakazav spaliti Vest Tershelling Poselennya v yakomu na toj chas bulo blizko 300 budinkiv bulo znisheno vshent cya akciya otrimala nazvu en Vcililo lishe kilka budivel sered yakih mayak Brandarisa Zhorstoke i strategichno bezgluzde vinishennya Tershellinga spershu obvalilo amsterdamsku fondovu birzhu prote kerivnictvo Respubliki vikoristalo tragediyu u svoyih interesah Za kilka tizhniv pislya Vognisha Holmsa u Londoni spalahnula Velika londonska pozhezha yaka znishila dvi tretini Londona Odin z gollandskih praviteliv Yan de Vitt pisav Nareshti cih nechestivciv nastigla Bozha kara Iskri pozhezhi Tershellinga pereletili kanal i vpali na golovi tih hto yih zapaliv Anglijci zi svogo boku vvazhali pozhezhu na Tershellingu neshasnim vipadkom i provinoyu p yanih matrosiv Vtim sekretar admiraltejstva Pips otrimavshi zvistku pro pozhezhu nazvav yiyi pomilkoyu admirala i bezgluzdoyu provokaciyeyu adzhe ce buv pershij v istoriyi vipadok koli protestanti pograbuvali i spalili poselennya svoyih odnovirciv Obureni gollandci pochali gotuvati pomstu Vzhe nastupnogo roku gollandskij admiral Mihajlo de Ryujter zdijsniv bliskavichno vdalij napad na Medvej yakij stav odniyeyu z najbilshih porazok britanskogo flota i prizviv do zakinchennya vijni Na Tershellingu zh zalishilasya svoyeridna zgadka pro tragediyu shar chornogo popelu tovshinoyu 8 15 sm yakij mozhna zustriti u bilih piskah dyun na glibini 0 8 1 5 m Poselennya na ostrovi vidnovili protyagom nastupnih kilkoh rokiv znachnoyu miroyu za rahunok pozhertv meshkanciv inshih regioniv Niderlandiv a gollandskij uryad zadlya vidnovlennya ostrova na kilka rokiv zvilniv Tershelling vid podatkiv Novij i novitnij chasi Gromada Tershelling oficijno utvorilasya 4 serpnya 1830 roku a 15 bereznya 1832 roku uvijshla do skladu provinciyi Pivnichna Gollandiya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1 veresnya 1942 roku Tershelling razom iz susidnim ostrovom Vliland perejshov do provinciyi Frislandiya GeografiyaUzberezhzhya Tershellinga Tershelling omivayetsya z pivnochi Pivnichnim morem z pivdnya vodami Vattovogo morya Na pivdennij zahid vid nogo roztashovanij ostriv Vliland na shid ostriv Ameland Dovzhina plyazhiv ostrova stanovit blizko 40 km dovzhina velosipednih marshrutiv na nomu bilsh nizh 70 km Dovzhina samogo ostrova stanovit blizko 30 km shirina 2 5 km Najvisha tochka ostrova roztashovana poblizu selisha Vest Tershelling i stanovit 31 4 m vishe urovnya morya Na comu pagorbi lishilasya stara radiostanciya yaka vikoristovuvalasya v roki Drugoyi svitovoyi vijni Zagalna plosha gromadi stanovit 673 99 km z yakih 590 54 km zajmaye vodna poverhnya i 83 45 km suhodol Na ostrovi blizko 17 zajmayut silskogospodarski ugiddya Procesi eroziyi ta sedimentaciyi ne pripinyayutsya tomu ostriv povilno ale postupovo zmenshuyetsya v rozmirah Ostriv maye dyunne pohodzhennya i roztashovanij u priplivno vidplivnij zoni Pivnichnogo morya Perepad rivnya vodi stanovit vid 2 do 5 metriv Na ostrovi ye nizka strumkiv i ozer Poverhnya Tershellinga na 80 zajnyata dyunami ta solonimi bolotami yaki z 1909 roku znahodyatsya pid ohoronoyu Nacionalnogo upravlinnya lisami ta prirodnimi zapovidnikami Najvishi i najbilshi dyuni mayut vlasni nazvi het Griltjeplak de Landerumerheide i de Koegelwieck Najzahidnishij kraj ostrova sho maye nazvu Nordsvarder Noordsvaarder ce kolishnya pishana obmilina yaka zlilasya z Tershellingom blizko 1850 roku Polder Kroonpolders na pivnich vid Vest Tershellinga vinik zavdyaki sporudzhennyu damb u 1921 1929 rokah Na pivdni ostrova lezhit polder Terschellingerpolder poverhnya yakogo vkrita pasovishami tut roztashovano blizko 20 ferm sho rozvodyat hudobu U centri ostrova do 1950 h rokiv viroshuvali zernovi kulturi Shidnu chastinu Tershellinga zajmaye prirodnij zapovidnik Boschplaat prostora nizina vkrita morskim polinom pishankoyu ta inshimi galofilami Na uzberezhzhi gnizdyatsya kosari baklani ryabodzobi richkovi mali ta polyarni kryachki chornokrili sriblyasti sizi ta morski martini Do skladu gromadi Tershelling vhodit takozh nezaselenij ostriv Grind roztashovanij na pivden vid Tershellinga Ostriv peretvorenij na prirodnij zapovidnik pidporyadkovanij Tovaristvu iz zberezhennya prirodnih pam yatok nid Vereniging Natuurmonumenten source source source source Zbir zhuravlini na Tershellingu Tershelling odin iz dvoh frizkih ostroviv drugij Vliland na yakomu roste zhuravlina U listopadi 1845 roku na bereg Tershellinga hvileyu vineslo bochku zhuravlini yaku moryaki nevidomogo korablya zberigali yak zasib proti cingi u dovgih plavannyah Bochku znajshov miscevij meshkanec na im ya Pieter Sipkes Cupido yakij sprobuvav posaditi ci yagodi Tak na Tershellingu zapochatkuvalasya tradiciya viroshuvannya zhuravlini netradicijnoyi dlya Yevropi roslini Plosha plantacij zhuravlini na suchasnomu Tershellingu stanovit blizko 50 ga voni dayut vrozhaj vid kilkasot kilogram u najgirshi roki do 200 ton u najspriyatlivishi Virobi iz zhuravlini yaku tut nazivayut Pieter Sipkesheide na chest vidkrivacha najpopulyarnishij turistichnij suvenir z Tershellinga KlimatKlimat na Tershellingu morskij yak i v perevazhnij chastini Niderlandiv prote trohi vidriznyayetsya menshim osoblivo navesni ta vlitku perepadom temperatur protyagom dobi Z 1994 roku na ostrovi diye klimatologichna stanciya Klimat Tershellinga Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 5 0 5 1 7 8 11 3 15 0 17 6 20 2 20 4 17 6 13 5 9 2 6 1 12 4 Serednya temperatura C 3 2 3 0 5 2 8 0 11 6 14 3 16 9 17 1 14 7 11 0 7 2 4 1 9 7 Serednij minimum C 1 1 0 7 2 5 4 6 8 1 10 6 13 1 13 3 11 3 8 2 4 8 1 8 6 7 Vologist povitrya 88 87 86 82 81 81 81 81 83 85 87 88 84 Dzherelo Dani KNMIAdministrativnij podilVest Tershelling V centri foto mayak Brandis Prisilok Vest an Ze Do skladu gromadi Tershelling vhodyat dvanadcyat naselenih punktiv Administrativnim centrom ye misto Vest Tershelling na zahidnomu krayu ostrova Oficijnimi toponimami ye lishe toponimi niderlandskoyu movoyu Sela Strip Striep i Kard Kaard do 2009 roku mali nazvi vidpovidno Seerijp ta Kaart Nazva ukrayinskoyu Nazva niderlandskoyu Nazva na miscevomu dialekti Nazva frizkoyu Naselennya 2017 Vest Tershelling West Terschelling West West Skylge 2 602 Midsland Midsland Meslons Midslan 1 018 Gorn Hoorn Hoane Hoarne 465 Formeryum Formerum Femearum Formearum 211 Lis Lies Lies Lies 145 Osterend Oosterend Aastrein Aasterein 136 Bajdejnen Baaiduinen Baaidunen Baaidunen 106 Landeryum Landerum Landerum Landerum 96 Kinnyum Kinnum Kinum Kinum 33 Hee Hee Hee 20 Striep Striep Stryp 20 Kaard Kaard Kaard 14 Okrim oficijnih naselenih punktiv na Tershellingu ye takozh prisilki Delleval Dellewal Halveg Halfweg Horp Horp Midsland an Ze Midsland aan Zee Midsland Nord Midsland Noord i Vest an Ze West aan Zee abo na miscevomu dialekti Peal Acht Deyaki poselennya Tershellinga vzhe ne isnuyut ce Allum Allum Hirum Hierum Stortum Stortum Stattum Stattum Shittrum Schittrum i Volmerum Wolmerum PolitikaUpravlinnya gromadoyu zdijsnyuyut municipalna rada z 11 deputativ i burgomistr iz troma oldermenami U municipalnij radi predstavleni chotiri partiyi tri nacionalni ta odna misceva Miscya v radi rozpodileni mizh nimi nastupnim chinom Partiya 1998 2002 2006 2010 2014 Partiya praci 3 4 3 4 4 Plaatselijk Belang misceva 4 2 3 3 3 Narodna partiya za svobodu i demokratiyu 2 2 3 2 2 Hristiyansko demokratichnij zaklik 2 3 2 2 2 Usogo 11 11 11 11 11 Burgomistrom ostrova z 16 sichnya 2015 roku ye Bert Vassink Bert Wassink z partiyi Zeleni livi jomu pidporyadkovani tri oldermeni Yeltye Hukstra Sikkema Jeltje Hoekstra Sikkema z Narodnoyi partiyi za svobodu i demokratiyu Evert van Lonen Evert van Leunen z Partiyi praci Hendrik Klaas van der Vilen Hendrik Klaas van der Wielen z partiyi Hristiyansko demokratichnij zaklik EkonomikaYak i na inshih ostrovah Zahidno Frizkogo arhipelagu golovnoyu galuzzyu ekonomiki Tershellinga ye turizm U turistichnij sezon naselennya ostrova zbilshuyetsya vtrichi Silske gospodarstvo slabko rozvinene adzhe bilshu chastinu ostrova zajmayut zapovidniki TransportPorom Ostriv spoluchayetsya iz materikovoyu chastinoyu Niderlandiv poromom yakij kursuye iz frizkogo mista Garlingen Mizh Tershellingom i Vlilandom kursuye shvidkisnij katamaran Gromadskij transport na ostrovi predstavlenij dvoma regulyarnimi avtobusnimi marshrutami ta odnim nichnim 1 Vest Tershelling Osterend 2 Vest Tershelling Vest an Ze 9 nichnij Vest Tershelling Osterend Z 1 sichnya 2017 roku na cih marshrutah vikoristovuyutsya lishe elektrobusi Miscevi meshkanci takozh koristuyutsya velosipedami abo vlasnimi avtomobilyami yaki na vidminu vid susidnogo Vlilanda na ostrovi dozvoleni Dlya perevezen u silskij miscevosti chasto vikoristovuyetsya tradicijnij guzhovij transport viz zapryazhenij kinmi Gavan Gavan Gavan Tershellinga roztashovana u prirodnij zatoci u Vest Tershellingu Dovzhina marini stanovit 85 m shirina 12 m maksimalna glibina 3 4 m Pervisno ce buv prichal i remontnij dok kompaniyi Rederij Noordgat a takozh pristan ryatuvalnoyi stanciyi KNRM piznishe prichal poromnoyi perepravi na Garlingen i Vliland V ostanni roki gavan pristosuvali dlya charternih i privatnih yaht NaselennyaDiagrama rozpodilu naselennya za vikom i stattyu 2007 Kilkist meshkanciv Tershellinga z roku v rik kolivayetsya u mezhah staloyi velichini iz neznachnoyu tendenciyeyu do zrostannya Takozh sposterigayetsya pevna tendenciya do starinnya naselennya 1995 rik 4 669 osib 2000 rik 4 723 osobi 2005 rik 4 731 osoba 2010 rik 4 733 osobi 2015 rik 4 827 osib 2016 rik 4 870 osib 2017 rik 4 859 osib Cikavo sho na Tershellingu cholovikiv bilshe nizh zhinok 53 08 i 46 92 vidpovidno sho superechit zagalnonacionalnim pokaznikam 49 62 cholovikiv i 50 38 zhinok Za vikom naselennya Tershellinga stanom na 1 sichnya 2017 roku rozpodilyalosya nastupnim chinom do 5 rokiv 183 osobi vid 5 do 10 rokiv 202 osobi vid 10 do 15 rokiv 208 osib vid 15 do 20 rokiv 350 osib vid 20 do 25 rokiv 456 osib vid 25 do 45 rokiv 1 025 osib vid 45 do 65 rokiv 1 360 osib vid 65 do 80 rokiv 850 osib starshe 80 rokiv 225 osib Chastka osib u vici starshe 65 rokiv na ostrovi visha nizh serednya po krayini 22 12 proti 18 5 Z pomizh meshkanciv ostrova stanom na 1 sichnya 2017 roku bulo lishe 335 osib inozemnogo pohodzhennya abo 6 9 cej pokaznik znachno vidriznyayetsya vid serednogo po Niderlandah de riven inozemciv stanovit 22 6 Sered inozemciv bilshu chastinu stanovlyat vihidci z inshih yevropejskih krayin 260 osib sho takozh vidriznyaye Tershelling vid reshti Niderlandiv te sered inozemciv dominuyut osobi ne yevropejskogo pohodzhennya Cikavo sho 3 1995 po 2017 rik na ostrovi buv zareyestrovanij lishe odin marokkanec u 2016 roci hocha v Niderlandah marokkanska diaspora druga za velichinoyu v krayini Vidatni urodzhenci Villem Barenc 1550 1597 niderlandskij moreplavec i doslidnik KulturaPam yatnik Stryper Wyfke Shoroku u chervni 3 1981 roku na Tershellingu prohodit teatralnij festival Oerol v ramkah yakogo spektakli grayutsya pid vidkritim nebom vikoristovuyuchi navkolishni pejzazhi yak dekoraciyi Festival buv zasnovanij u 1981 roci meshkancem sela Midsland i z chasom stav odnim z najbilshih festivalej miscevih teatriv u Yevropi Na ostrovi diyut chotiri muzejni ustanovi sered yakih ye originalnij Muzej korabelnih avarij nid Wrakkenmuseum ekspoziciyu yakogo skladayut rechi znajdeni pislya korabelnih avarij na morskomu dni abo berezi Tradiciyi ta legendi Meshkanci Tershellinga zberegli deyaki davni tradiciyi Napriklad 6 grudnya u selah centralnoyi chastini Bajdejneni Kardi Kinnumi Midslandi ta Gorni svyatkuyetsya svyato Sunderum Poselennya shidnogo Tershellingu mayut vlasne neoficijne samoupravlinnya yake virishuye potochni problemi okremogo sela Dilovi pitannya virishuyutsya na zibranni sho nazivayetsya Mantsjebier i provoditsya pid Novij Rik inshi pitannya na zibranni Burebier u cih zibrannyah mayut pravo brati uchast lishe dorosli choloviki U cih selah takozh silno rozvineni tradiciyi vzayemnoyi dopomogi vid zvedennya budinkiv do organizaciyi pohoronu pomerlih odnoselciv Na Tershellingu zbereglos bagato legend Najvidomisha z nih syagaye chasiv Drugoyi anglo gollandskoyi vijni i pograbuvannya Tershellinga yake stalosya todi Za legendoyu pislya spalennya Vest Tershellinga anglijci u poshukah zdobichi pishli na shid uglib ostrova Voni dijshli do Bajdejnena i vdalini v gustomu tumani pobachili starij cvintar bilya sela Strip Anglijci boyalisya sho tam miscevi meshkanci perehovuyutsya gotuyuchis dati vidsich napadnikam tomu voni spitali staru zhinku sho prohodila nepodalik sho tam znahoditsya Zhinka yaku legenda nazivaye Stryper Wyfke vidpovila Tam stoyat sotni i lezhat tisyachi mayuchi na uvazi sotni starih nadgrobkiv i tisyachi pohovan kilkasotlitnogo cvintarya Prote anglijci podumali sho vona govorit pro sotni i tisyachi opolchenciv tomu povernuli nazad i shvidko zabralisya get z ostrova Tak stara zhinka vryatuvala reshtu poselen Tershellinga vid pograbuvannya Vtim nemaye istorichnih dokaziv togo sho legenda kazhe pravdu Pam yatki Na Tershellingu roztashovani 111 nacionalnih pam yatok ce perevazhno stari fermi XVIII XIX stolit a takozh dva memoriali zagiblim u Drugij svitovij vijni MovaMeshkanci ostrova rozmovlyayut yak gollandskoyu tak i frizkoyu movami Istorichno frizki dialekti dominuvali u shidnomu ta zahidnomu kincyah ostrova a meshkanci centralnoyi chastini rozmovlyali na dialekti gollandskoyi movi midslandskomu Tak na zahidnomu dialekti frizkoyi nid Westers rozmovlyayut u golovnomu misti Vest Tershellingu na shidnomu dialekti nid Aasters u Stripi Landerumi Formerumi Lisi Gorni ta Osterendi a na midslandskomu dialekti niderlandskoyi nid Midslands u Midslandi Hee Horpi Karti Kinnumi ta Bajdejneni Vtim z chasom vikoristannya cih troh dialektiv zmenshuyetsya zokrema cherez postijnij pripliv turistiv i miscevi meshkanci povilno perehodyat na standartnu gollandsku Nauka ta osvitaNa ostrovi roztashovanij Morskij institut Villema Barenca Martiem Instituut Willem Barentsz yakij bere pochatok vid morskogo uchilisha zasnovanogo u 1875 roci Institut ye navchalnim ta naukovo doslidnickim zakladom U skladi institutu diye morska baza ta trenuvalnij centr Maritiem Simulator Training Centrum pidporyadkovanij Vishij shkoli NHL u Leuvardeni Z 2003 roku Morskij institut volodiye vlasnim trenuvalnim korablem Octans Studenti pershogo i drugogo kursiv nosyat specialnu uniformu ta meshkayut u kampusi na ostrovi PrimitkiPaul N Noomen De goederen van de abdij van Echternach in de Friese landen Jaarboek voor Middeleeuwse Geschiedenis Hilversum Uitgeverij Verloren bv 1999 Vol 2 ISBN 90 6550 080 4 Het eiland Terschelling Geschiedenis www terschelling nl Gemeente Terschelling Procitovano 28 zhovtnya 2017 roku nid Sozaev ta Mahov 2011 www frieslandzoalshetwas nl Friesland Zoals Het Was Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2017 roku nid Regionale kerncijfers Nederland Bodemgebruik statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Anthon de Bont 12 grudnya 2012 roku vita info nl Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Het eiland Terschelling Bevolkingscijfers www terschelling nl Gemeente Terschelling Procitovano 28 zhovtnya 2017 roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 nid www rijksoverheid nl De Rijksoverheid 28 listopada 2014 roku Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Plasterk benoemt Wassink Dagblad van het Noorden 28 listopada 2014 roku Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Collegeleden en werkwijze www terschelling nl Gemeente Terschelling Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka nid Lijn 1 West Terschelling Haven Oosterend Wierschuur wiki ovinnederland nl OV in Nederland Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Lijn 2 West Terschelling Haven West aan Zee Hotel Paal 8 wiki ovinnederland nl OV in Nederland Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Lijn 9 West Terschelling Haven Oosterend Wierschuur wiki ovinnederland nl OV in Nederland Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Regionale kerncijfers Nederland statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 28 zhovtnya 2017 roku nid Regionale kerncijfers Nederland 2017 statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Regionale kerncijfers Nederland 1995 2017 statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nid Het Stryper Wyfke www verhalenbank nl Nederlandse VolksverhalenBank Procitovano 30 zhovtnya 2017 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 nid DzherelaSozaev Eduard Mahov Sergej 2011 Shvatka dvuh lvov anglo gollandskie vojny XVII veka Morskaya letopis Veche 400 stor ISBN 978 5 9533 5344 1 Posilannyawww terschelling nl oficijnij sajt gromadi Tershelling nid