Влі́ланд (нід. Vlieland, - [ˈvlilɑnt] ( прослухати), зах.-фриз. Flylân) — острів і однойменна громада на півночі Нідерландів, у провінції Фрисландія. Географічно Вліланд входить до групи Західно-Фризьких островів, де, серед п'яти населених островів архіпелагу, займає перше місце по висоті дюн — 45 м.
Вліланд | |||||
---|---|---|---|---|---|
Vlieland | |||||
| |||||
Супутниковий знімок Вліланда | |||||
Гімн: het Vlielands Volkslied | |||||
Адміністративний центр | Ост-Вліланд | ||||
Країна | Нідерланди | ||||
Провінція | Фрисландія | ||||
| |||||
Офіційна мова | нідерландська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1085 осіб | ||||
- густота | 30,6 осіб/км² | ||||
Етнікон | нід. Vlielander | ||||
Площа | |||||
- повна | 315,8 км² | ||||
-% води | 88,78 | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 45 м (Vuurboetsduin) | ||||
- мінімальна | 0±1 м, 3±1 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Бургомістр | Тінеке Схоккер | ||||
Вебсайт | vlieland.nl | ||||
Розташування Вліланда (зелений колір) відносно інших громад | |||||
|
Станом на 30 квітня 2017 року на острові проживало 1 112 осіб. Громада Вліланд — друга після Схірмоннікога громада із найменшою щільністю населення — 30 осіб/км². Адміністративний центр і єдине поселення на острові — село Ост-Вліланд (зах.-фриз. East-Flylân), де мешкає близько 1 070 осіб. Окрім острова Вліланд до громади також входить невеликий незаселений острівець Ріхел, розташований приблизно в 1,6 км на схід від острова Вліланд.
Географія
Вліланд — один з островів Фризького архіпелагу, що відокремлює мілководне Ваттове море від Північного моря. Другий з заходу у ланцюжку островів, Вліланд розташований між островами Тесел і Терсхеллінг.
Острів складається переважно з піску і фактично є конгломератом дюн. Західна половина острова майже повністю піщана — тут розташований природний заповідник Vliehors площею близько 24 км². Ця місцевість використовується для військових навчань Королівських повітряних сил і є єдиним місцем в Нідерландах, де нідерландські війська і війська НАТО можуть проводити випробовування зброї та вибухових речовин. Цивільні особи можуть потрапити сюди тільки по неділях. На Вліланді також є невеликі ділянки лісових насаджень — залишки лісів, які висаджувалися на острові у 1920—1940 роках з метою зупинки блукаючих дюн. Ерозійні процеси на Вліланді все ще тривають, і без людського втручання острів потроху б переміщувався. Для запобігання цьому щороку проводяться роботи з намивання берега.
Площа громади становить 315,8 км², з яких водна поверхня займає 280,36 км², суходол — 35,44 км².
Клімат
З-поміж інших Фризьких островів Вліланд розташований найдалі від материка, тому його клімат найбільше залежить від Північного та Ваттового морів. Як наслідок, на Вліланді — один з найвищих показників кількості сонячних годин в Нідерландах. Екстремальні температури трапляються дуже рідко: температура вище +25 °C буває в середньому лише 6 разів на рік, а температура вище +30 °C — лише раз на три роки. Взимку температура нижче 0 °C буває лише в середньому 5 діб, а нічні заморозки трапляються не більше 40 ночей на рік. Нічна температура нижче -10 °C буває лише раз на два роки. Втім, на Вліланді вітер дме майже постійно, його середня швидкість становить близько 8 м/с або 28 км/год. Близько дев'яти днів на рік трапляються шторми.
Клімат Вліланда | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 5,5 | 5,3 | 7,4 | 11,1 | 14,7 | 17,2 | 19,8 | 20,4 | 17,7 | 14,1 | 10,0 | 6,7 | 12,3 |
Середня температура, °C | 3,7 | 3,5 | 5,2 | 8,1 | 11,5 | 14,3 | 16,8 | 17,5 | 15,1 | 11,5 | 7,7 | 4,8 | 10,2 |
Середній мінімум, °C | 1,8 | 1,6 | 3,1 | 5,0 | 8,4 | 11,3 | 13,7 | 14,6 | 12,4 | 9,0 | 5,3 | 2,5 | 7,6 |
Годин сонячного сяйва | 68 | 99 | 142 | 204 | 247 | 228 | 239 | 213 | 156 | 118 | 70 | 61 | 1835 |
Норма опадів, мм | 72 | 49 | 55 | 32 | 45 | 50 | 68 | 72 | 89 | 105 | 98 | 82 | 919 |
Днів з опадами | 12 | 10 | 11 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 13 | 14 | 16 | 15 | 135 |
Вологість повітря, % | 86 | 83 | 80 | 73 | 72 | 73 | 74 | 73 | 75 | 79 | 83 | 86 | 78 |
Історія
Острів Вліланд отримав свою назву від Влі — колишнього естуарія річки Ейссел, який у Середньовіччі, після утворення затоки Зейдерзе, став протокою між островами Вліланд і Терсхеллінг.
Вліланд виник у наприкінці XIII століття, коли повінь Святої Люсії 1287 року або повінь 1296 року створила протоку між ним і островом Еєрланд (нід. Eijerland), який пізніше злився із островом Тесел. Втім, існує жартівлива легенда про виникнення Вліланда: колись на цьому місці була мілина, де пірати ховали здобич. З часом здобичі ставало все більше і більше, приплив вже не міг накрити її, так і виник острів Вліланд.
У 1237 році граф Вільгельм II подарував Вліланд ченцям монастиря церкви Лудінги (поряд з Ахлумом — сучасне село в громаді Франекерадел).
У 1573 році, під час облоги Алкмара у Восьмидесятирічній війні острів розорили іспанці.
30 серпня 1597 року острів отримав право на самоврядування та використання власного герба. У 1997 році святкувалося 400-річчя громади.
У середині XVII століття на Вліланді було більш ніж 400 будинків. Мешканці жили за рахунок рибальства, судноплавства в сільського господарства.
Під час Другої англо-голландської війни, у 1666 році Вліланд був пограбований англійцями під проводом адмірала Роберта Холмса, який мав наказ спалити продовольчі склади голландської Ост-Індської компанії, що розташовувалися на острові, але натомість спалив поселення на сусідньому острові Терсхеллінг (так зване «Вогнище Холмса», англ. Holmes's Bonfire).
Наприкінці XVII століття на острові було два поселення, Вест-Вліланд (Westeijnde) і Ост-Вліланд. Через зміну морських течій приблизно з 1680 року територія, де розташовувалося поселення Вест-Вліланд, почала змиватися морем. Після десятиліть безплідної боротьби із повенями, останні мешканці Вест-Вліланда залишили свої домівки у 1736 році і переселилися до Ост-Вліланда.
У XVI—XVII столітті Вліланд переживав «золотий вік» — на той час протока між ним і Терсхеллінгом була основними морськими воротами Нідерландів, через які сотні кораблів пропливали з Північного моря до Амстердама та портів затоки Зейдерзе. Но острові бували легендарні мореплавці Михайло де Рюйтер, Корнеліс Тромп і . Основним доходом мешканців було обслуговування кораблів, що пропливали повз острів (поряд з островом була якірна стоянка) і китобійний промисел.
Проте у другій половині XVIII століття на місці якірної стоянки виникла мілина Ріхел (до теперішнього часу вона вже перетворилася на невеликий незаселений острівець), що призвело до економічного занепаду острова та зубожінню його населення. Єдиними місцями праці стали митниця та лоцманська служба.
У XIX столітті населення Вліланда швидко скорочувалося. Через постійні вітри, ерозію і, як наслідок, рух дюн поселення Ост-Вліланд повільно засипалося піском. Щоб запобігти цьому у 1854—1885 роках на острові звели п'ятдесят захисних дамб. Приблизно з 1870 року дюни почали засаджувати трав'янистими рослинами для запобігання ерозії, а у 1903 році на острові висадили перші лісові насадження. Однак до 1921 року керівництво провінції Північна Голландія, якій до 1942 року підпорядковувався Вліланд, не було впевнено у майбутньому острова, обговорювалися навіть плани евакуації населення з острова, що повільно зникає під водою. Вліланд врятував лише початок проекту Зейдерзе — масштабних робіт з перекриття дамбами і подальшого осушення затоки Зейдерзе. У рамках цього проекту острів Вліланд мав грати роль своєрідного хвилерізу для додаткового захисту дамб, що відокремили Зейдерзе від моря. Для збереження острова уряд Нідерландів активізував роботи по його порятунку.
У 1896 році на острові було створено фірму NV Zeebad, першу туристичну фірму острова. Після Другої світової війни острів став популярним туристичним місцем.
У Другій світовой війні Вліланд став складовою частиною проекту «Атлантичний вал» — системи довготривалих оборонних споруд, що створювалася нацистами у 1940—1944 роках уздовж атлантичного узбережжя Західної Європи (від Данії до Іспанії), для запобігання вторгненню англо- американських військ на континент. На Вліланді німці звели дві протиповітряні батареї та залишили гарнізон, який за чисельністю перевищував населення острова. Також у 1942 році окупаційна влада передала Вліланд разом із сусіднім островом Терсхеллінг, які до цього моменту входили до складу провінції Північна Голландія, у підпорядкування провінції Фрисландія. Чи не єдиною згадкою про те, що колись Вліланд був у складі Північної Голландії, залишилася будівля поштової станції, яка нагадує, що з 1677 року пошту на Вліланд і Терсхеллінг доставляли з Тесела. Ще одним наслідком тих часів є той факт, що корінні мешканці острова не розмовляють фризькою, натомість оригінальний острівний діалект, Vlielands, був споріднений із діалектом Тесела і належав до діалектів Північної Голландії. Остання носителька вліландського діалекту, Петронелла де Бур-Зеєлемакер (Petronella de Boer-Zeylemaker) померла у 1993 році у віці 107 років.
Транспорт
Приблизно за 800 м на схід від Ост-Вліланда розташований порт, розрахований приблизно на 300 яхт. Розміри марини становлять 60 м у довжину, 10 м у ширину і 3,4 м у глибину.
У самому Ост-Вліланді розташований причал для поромів, які пов'язують острів із Терсхеллінгом і Гарлінгеном. Ці маршрути обслуговуються пароплавством Doeksen і функціюють цілий рік. Пороми призначені лише для пішоходів і велосипедистів; подорож з материка на Вліланд займає від 45 хвилин до 1,5 годин. Влітку також діє поромна лінія між Вліландом і Теселом, яка обслуговується пароплавством De Vriendschap і перевозить лише пішоходів і велосипедистів. Причал цього порома розташований на захід від Ост-Вліланда. Біля причалу розташований пункт прокату велосипедів та зупинка єдиного на острові автобусного маршрута.
Найпопулярнішим транспортом на острові є велосипед, тут є розвинена мережа велосипедних доріжок. Громадський транспорт на Вліланді представлений єдиним автобусним маршрутом № 110, який сполучає Ост-Вліланд, кемпінги у незабудованій частині острова і східний край острова, де розташовані причал поромів на Тесел і будівля колишньої поштової станції. Маршрут обслуговує місцева транспортна компанія TRC Vlieland, яка до 1 березня 2009 року володіла концесією на автобусні перевезення на Вліланді, а з 1 березня 2009 року діє як підрядник компанії Arriva. Розклад руху автобусу залежить від розкладу руху порома з Тесела. З 1 січня 2017 році на маршруті використовуються електробуси, загальна кількість на маршруті — 3.
Біля Ост-Вліланда є невеличкий аеродром для гелікоптерів, проте він підпорядкований Королівським військово-повітряним силам Нідерландів і обслуговує лише пошуково-рятувальні та медичні гелікоптери.
Політика
Громада Вліланд керується муніципальною радою з дев'яти депутатів і бургомістром із двома олдерменами.
У каденції 2014—2018 років у муніципальній раді представлені одна національна партія та дві місцеві. Місця в раді між ними розподілені наступним чином:
Партія | 1998 | 2002 | 2006 | 2010 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|
Народна партія за свободу і демократію | 3 | 4 | 3 | 4 | 4 |
Algemeen Belang Vlieland (місцева) | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
GroenWit (місцева) | - | - | - | - | 2 |
Партія праці | 3 | 2 | 3 | 2 | - |
Усього | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 |
Бургомістром острова є Тінеке Схоккер (Tineke Schokker), якій допомагають два олдермени.
Економіка
Основною галуззю економіки на Вліланді є туризм. На острові діє близько 15 готелів, кілька сотень апартаментів та два кемпінги. Загальна довжина пляжів становить 20 км.
Населення
Станом на 1 січня 2017 року в громаді мешкало 1 085 осіб, з них 533 чоловіка та 552 жінки. Населення Вліланда поступово скорочується і старішає.
За віковими групами населення розподілялося наступним чином:
- до 5 років — 31 особа;
- від 5 до 10 років — 42 особи;
- від 10 до 15 років — 64 особи;
- від 15 до 20 років — 46 осіб;
- від 20 до 25 років — 80 осіб;
- від 25 до 45 років — 247 осіб;
- від 45 до 65 років — 370 осіб;
- від 65 до 80 років — 160 осіб;
- старше 80 років — 45 осіб.
Частка осіб іноземного походження становила 10,69 % (116 осіб), що вдвічі менше за національний показник — 22,61 %. Серед іноземців було 96 осіб європейського походження та 20 — неєвропейського, що також відрізняється від загальнонаціональної ситуації, адже у Нідерландах частка осіб неєвропейського походження становить близько 56 %.
Відомі мешканці
- Ян Слауергофф (1898—1936) — нідерландський поет і письменник. Страждаючи на астму, він часто проживав по кілька місяців на Вліланді, лікуючись морським повітрям.
Культура
На Вліланді щороку проводяться два музичні фестивалі: Here Comes The Summer (наприкінці квітня) і Into The Great Wide Open (на початку вересня).
Пам'ятки
На Вліланді є 40 об'єктів, що мають статус національної пам'ятки. Більшість з них — житлові будинки XVII—XVIII століть.
Значна частина пам'яток розташована в Ост-Вліланді на головній вулиці — Dorpstraat. На початку вулиці можна побачити будівлю старої пошти, в якій з 1866 році діяв морський телеграф, перший на Західно-Фризьких островах. Далі по вулиці Dorpstraat, під № 99-А стоїть найстаріший будинок острова, «Будинок Тромпа» (нід. Tromp's huys) зведений у 1575 році та розширений на початку XVII століття. У 2007 році у будинку відкрився музей, експозиція якого присвячена історії острова та деяким видатним особам, пов'язаним з островом, зокрема, Віллему де Вламінгу, а також кораблю «Лютіне» — парусному кораблеві із грузом срібла і золота, який затонув біля берегів Вліланда і досі не знайдений.
Далі по вулиці, під № 148 стоїть будинок і дзвоном — це будівля старої ратуші, зведена трохи пізніше, ніж «Будинок Тромпа», у 1598 році, проте з матеріалу, взятого з колишнього, старішого будинку. Хвіртка старої ратуші прикрашена гербами Ост-Вліланда і Вест-Вліланда. Навпроти цього будинку розташована сучасна будівля новой ратуші.
За кілька кварталів позаду старої ратуші, на паралельній вулиці, розташована церква святого Миколая, зведена у 1605 році. У 1647 році до церкви добудували бокові вівтарі і вона набула хрестовидної форми. Особливістю церкви є її інтер'єр: через відсутність на острові дерев, більшість дерев'яних елементів інтер'єра зроблені із дерев'яних частин кораблей, які зазнали аварії біля острова. Ще однією цікавинкою церкви є старовинні надгробки, зроблені не з каменю, як звичайно, а з частин щелеп китів. У 1920 році останній з таких оригінальних надгробків задля їх збереження перенесли до приміщення церкви з церковного цвинтаря. У 1997 році надгробки реставрували. Один з таких надгробків перевезли до Лейдена, а на його місці, на цвинтарі, встановили репліку. Цвинтар, розташований на схід від церкви, є єдиним місцем поховання на Вліланді. Серед поховань XVII—XIX століття є і поховання вояків, що загинули у Першій і Другій світових войнах.
На захід від церкви стоїть колишній «Будинок для бідних» (нід. Armenhuis). Традиційні промисли мешканців острова (рибальство і китобійний промисел) були дуже небезпечними, тому на острові завжди було багато вдів і сиріт. Для допомоги цим людям і був у 1641 році зведений Будинок для бідних, який функціював за рахунок місцевих податків та спеціального податку, яким обкладали кораблі, що проходили повз острів. Будинок для бідних діяв до 1949 року, у XXI столітті у його приміщенні розташоване кафе, популярне місце для весільних церемоній.
Ще однією національною пам'яткою острова є маяк, розташований на захід Ост-Вліланда, на найвищій точці острова — дюні Vuurboetsduin. Маяк відкритий у 1909 році, до того часу він функціював у Еймейдені. Висота маяка становить 9,5 м, проте він розташований на високій дюні, тому ліхтар маяка розташовується на висоті близько 51 м над рівнем моря.
Галерея
- Церква святого Миколая на Вліланді
- Інтер'єр церкви
- «Будинок Тромпа»
- Вліландський маяк
Примітки
- . statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . vlieland.net. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . www.vlieland.nl. Gemeente Vlieland. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . www.vlieland.nl. emeente Vlieland. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
- . www.trompshuys.nl. Museum Tromp's Huys. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
Посилання
- www.vlieland.nl — офіційний сайт громади Вліланд (нід.)
- . Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)(нім.)(англ.)
- . www.hotelletjedeveerman.nl. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 2 листопада 2017 року. (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vli land nid Vlieland ˈvlilɑnt prosluhati zah friz Flylan ostriv i odnojmenna gromada na pivnochi Niderlandiv u provinciyi Frislandiya Geografichno Vliland vhodit do grupi Zahidno Frizkih ostroviv de sered p yati naselenih ostroviv arhipelagu zajmaye pershe misce po visoti dyun 45 m Vliland Vlieland Gerb Prapor Suputnikovij znimok Vlilanda Suputnikovij znimok Vlilanda Gimn het Vlielands Volkslied Administrativnij centr Ost Vliland Krayina Niderlandi Provinciya Frislandiya Mezhuye z susidni adminodiniciGarlingen d Tershelling Tesel Oficijna mova niderlandska Naselennya povne 1085 osib gustota 30 6 osib km Etnikon nid Vlielander Plosha povna 315 8 km vodi 88 78 Visota maksimalna 45 m Vuurboetsduin minimalna 0 1 m 3 1 m Chasovij poyas UTC 1 Burgomistr Tineke Shokker Vebsajt vlieland nl Roztashuvannya Vlilanda zelenij kolir vidnosno inshih gromad Roztashuvannya Vlilanda zelenij kolir vidnosno inshih gromad Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vliland Stanom na 30 kvitnya 2017 roku na ostrovi prozhivalo 1 112 osib Gromada Vliland druga pislya Shirmonnikoga gromada iz najmenshoyu shilnistyu naselennya 30 osib km Administrativnij centr i yedine poselennya na ostrovi selo Ost Vliland zah friz East Flylan de meshkaye blizko 1 070 osib Okrim ostrova Vliland do gromadi takozh vhodit nevelikij nezaselenij ostrivec Rihel roztashovanij priblizno v 1 6 km na shid vid ostrova Vliland GeografiyaVliland odin z ostroviv Frizkogo arhipelagu sho vidokremlyuye milkovodne Vattove more vid Pivnichnogo morya Drugij z zahodu u lancyuzhku ostroviv Vliland roztashovanij mizh ostrovami Tesel i Tershelling Ostriv skladayetsya perevazhno z pisku i faktichno ye konglomeratom dyun Zahidna polovina ostrova majzhe povnistyu pishana tut roztashovanij prirodnij zapovidnik Vliehors plosheyu blizko 24 km Cya miscevist vikoristovuyetsya dlya vijskovih navchan Korolivskih povitryanih sil i ye yedinim miscem v Niderlandah de niderlandski vijska i vijska NATO mozhut provoditi viprobovuvannya zbroyi ta vibuhovih rechovin Civilni osobi mozhut potrapiti syudi tilki po nedilyah Na Vlilandi takozh ye neveliki dilyanki lisovih nasadzhen zalishki lisiv yaki visadzhuvalisya na ostrovi u 1920 1940 rokah z metoyu zupinki blukayuchih dyun Erozijni procesi na Vlilandi vse she trivayut i bez lyudskogo vtruchannya ostriv potrohu b peremishuvavsya Dlya zapobigannya comu shoroku provodyatsya roboti z namivannya berega Plosha gromadi stanovit 315 8 km z yakih vodna poverhnya zajmaye 280 36 km suhodol 35 44 km Klimat Z pomizh inshih Frizkih ostroviv Vliland roztashovanij najdali vid materika tomu jogo klimat najbilshe zalezhit vid Pivnichnogo ta Vattovogo moriv Yak naslidok na Vlilandi odin z najvishih pokaznikiv kilkosti sonyachnih godin v Niderlandah Ekstremalni temperaturi traplyayutsya duzhe ridko temperatura vishe 25 C buvaye v serednomu lishe 6 raziv na rik a temperatura vishe 30 C lishe raz na tri roki Vzimku temperatura nizhche 0 C buvaye lishe v serednomu 5 dib a nichni zamorozki traplyayutsya ne bilshe 40 nochej na rik Nichna temperatura nizhche 10 C buvaye lishe raz na dva roki Vtim na Vlilandi viter dme majzhe postijno jogo serednya shvidkist stanovit blizko 8 m s abo 28 km god Blizko dev yati dniv na rik traplyayutsya shtormi Klimat Vlilanda Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 5 5 5 3 7 4 11 1 14 7 17 2 19 8 20 4 17 7 14 1 10 0 6 7 12 3 Serednya temperatura C 3 7 3 5 5 2 8 1 11 5 14 3 16 8 17 5 15 1 11 5 7 7 4 8 10 2 Serednij minimum C 1 8 1 6 3 1 5 0 8 4 11 3 13 7 14 6 12 4 9 0 5 3 2 5 7 6 Godin sonyachnogo syajva 68 99 142 204 247 228 239 213 156 118 70 61 1835 Norma opadiv mm 72 49 55 32 45 50 68 72 89 105 98 82 919 Dniv z opadami 12 10 11 7 8 9 10 11 13 14 16 15 135 Vologist povitrya 86 83 80 73 72 73 74 73 75 79 83 86 78IstoriyaYan Kristian Shotel Shtorm bilya beregiv Vlilanda XIX st Ostriv Vliland otrimav svoyu nazvu vid Vli kolishnogo estuariya richki Ejssel yakij u Serednovichchi pislya utvorennya zatoki Zejderze stav protokoyu mizh ostrovami Vliland i Tershelling Vliland vinik u naprikinci XIII stolittya koli povin Svyatoyi Lyusiyi 1287 roku abo povin 1296 roku stvorila protoku mizh nim i ostrovom Eyerland nid Eijerland yakij piznishe zlivsya iz ostrovom Tesel Vtim isnuye zhartivliva legenda pro viniknennya Vlilanda kolis na comu misci bula milina de pirati hovali zdobich Z chasom zdobichi stavalo vse bilshe i bilshe pripliv vzhe ne mig nakriti yiyi tak i vinik ostriv Vliland U 1237 roci graf Vilgelm II podaruvav Vliland chencyam monastirya cerkvi Ludingi poryad z Ahlumom suchasne selo v gromadi Franekeradel U 1573 roci pid chas oblogi Alkmara u Vosmidesyatirichnij vijni ostriv rozorili ispanci 30 serpnya 1597 roku ostriv otrimav pravo na samovryaduvannya ta vikoristannya vlasnogo gerba U 1997 roci svyatkuvalosya 400 richchya gromadi Stara ratusha zvedena u 1598 roci U seredini XVII stolittya na Vlilandi bulo bilsh nizh 400 budinkiv Meshkanci zhili za rahunok ribalstva sudnoplavstva v silskogo gospodarstva Pid chas Drugoyi anglo gollandskoyi vijni u 1666 roci Vliland buv pograbovanij anglijcyami pid provodom admirala Roberta Holmsa yakij mav nakaz spaliti prodovolchi skladi gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi sho roztashovuvalisya na ostrovi ale natomist spaliv poselennya na susidnomu ostrovi Tershelling tak zvane Vognishe Holmsa angl Holmes s Bonfire Naprikinci XVII stolittya na ostrovi bulo dva poselennya Vest Vliland Westeijnde i Ost Vliland Cherez zminu morskih techij priblizno z 1680 roku teritoriya de roztashovuvalosya poselennya Vest Vliland pochala zmivatisya morem Pislya desyatilit bezplidnoyi borotbi iz povenyami ostanni meshkanci Vest Vlilanda zalishili svoyi domivki u 1736 roci i pereselilisya do Ost Vlilanda U XVI XVII stolitti Vliland perezhivav zolotij vik na toj chas protoka mizh nim i Tershellingom bula osnovnimi morskimi vorotami Niderlandiv cherez yaki sotni korabliv proplivali z Pivnichnogo morya do Amsterdama ta portiv zatoki Zejderze No ostrovi buvali legendarni moreplavci Mihajlo de Ryujter Kornelis Tromp i Osnovnim dohodom meshkanciv bulo obslugovuvannya korabliv sho proplivali povz ostriv poryad z ostrovom bula yakirna stoyanka i kitobijnij promisel Prote u drugij polovini XVIII stolittya na misci yakirnoyi stoyanki vinikla milina Rihel do teperishnogo chasu vona vzhe peretvorilasya na nevelikij nezaselenij ostrivec sho prizvelo do ekonomichnogo zanepadu ostrova ta zubozhinnyu jogo naselennya Yedinimi miscyami praci stali mitnicya ta locmanska sluzhba Betci Akerslot Berg Ost Vliland do 1922 r U XIX stolitti naselennya Vlilanda shvidko skorochuvalosya Cherez postijni vitri eroziyu i yak naslidok ruh dyun poselennya Ost Vliland povilno zasipalosya piskom Shob zapobigti comu u 1854 1885 rokah na ostrovi zveli p yatdesyat zahisnih damb Priblizno z 1870 roku dyuni pochali zasadzhuvati trav yanistimi roslinami dlya zapobigannya eroziyi a u 1903 roci na ostrovi visadili pershi lisovi nasadzhennya Odnak do 1921 roku kerivnictvo provinciyi Pivnichna Gollandiya yakij do 1942 roku pidporyadkovuvavsya Vliland ne bulo vpevneno u majbutnomu ostrova obgovoryuvalisya navit plani evakuaciyi naselennya z ostrova sho povilno znikaye pid vodoyu Vliland vryatuvav lishe pochatok proektu Zejderze masshtabnih robit z perekrittya dambami i podalshogo osushennya zatoki Zejderze U ramkah cogo proektu ostriv Vliland mav grati rol svoyeridnogo hvilerizu dlya dodatkovogo zahistu damb sho vidokremili Zejderze vid morya Dlya zberezhennya ostrova uryad Niderlandiv aktivizuvav roboti po jogo poryatunku U 1896 roci na ostrovi bulo stvoreno firmu NV Zeebad pershu turistichnu firmu ostrova Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ostriv stav populyarnim turistichnim miscem U Drugij svitovoj vijni Vliland stav skladovoyu chastinoyu proektu Atlantichnij val sistemi dovgotrivalih oboronnih sporud sho stvoryuvalasya nacistami u 1940 1944 rokah uzdovzh atlantichnogo uzberezhzhya Zahidnoyi Yevropi vid Daniyi do Ispaniyi dlya zapobigannya vtorgnennyu anglo amerikanskih vijsk na kontinent Na Vlilandi nimci zveli dvi protipovitryani batareyi ta zalishili garnizon yakij za chiselnistyu perevishuvav naselennya ostrova Takozh u 1942 roci okupacijna vlada peredala Vliland razom iz susidnim ostrovom Tershelling yaki do cogo momentu vhodili do skladu provinciyi Pivnichna Gollandiya u pidporyadkuvannya provinciyi Frislandiya Chi ne yedinoyu zgadkoyu pro te sho kolis Vliland buv u skladi Pivnichnoyi Gollandiyi zalishilasya budivlya poshtovoyi stanciyi yaka nagaduye sho z 1677 roku poshtu na Vliland i Tershelling dostavlyali z Tesela She odnim naslidkom tih chasiv ye toj fakt sho korinni meshkanci ostrova ne rozmovlyayut frizkoyu natomist originalnij ostrivnij dialekt Vlielands buv sporidnenij iz dialektom Tesela i nalezhav do dialektiv Pivnichnoyi Gollandiyi Ostannya nositelka vlilandskogo dialektu Petronella de Bur Zeyelemaker Petronella de Boer Zeylemaker pomerla u 1993 roci u vici 107 rokiv TransportPorom na Vliland Priblizno za 800 m na shid vid Ost Vlilanda roztashovanij port rozrahovanij priblizno na 300 yaht Rozmiri marini stanovlyat 60 m u dovzhinu 10 m u shirinu i 3 4 m u glibinu U samomu Ost Vlilandi roztashovanij prichal dlya poromiv yaki pov yazuyut ostriv iz Tershellingom i Garlingenom Ci marshruti obslugovuyutsya paroplavstvom Doeksen i funkciyuyut cilij rik Poromi priznacheni lishe dlya pishohodiv i velosipedistiv podorozh z materika na Vliland zajmaye vid 45 hvilin do 1 5 godin Vlitku takozh diye poromna liniya mizh Vlilandom i Teselom yaka obslugovuyetsya paroplavstvom De Vriendschap i perevozit lishe pishohodiv i velosipedistiv Prichal cogo poroma roztashovanij na zahid vid Ost Vlilanda Bilya prichalu roztashovanij punkt prokatu velosipediv ta zupinka yedinogo na ostrovi avtobusnogo marshruta Najpopulyarnishim transportom na ostrovi ye velosiped tut ye rozvinena merezha velosipednih dorizhok Gromadskij transport na Vlilandi predstavlenij yedinim avtobusnim marshrutom 110 yakij spoluchaye Ost Vliland kempingi u nezabudovanij chastini ostrova i shidnij kraj ostrova de roztashovani prichal poromiv na Tesel i budivlya kolishnoyi poshtovoyi stanciyi Marshrut obslugovuye misceva transportna kompaniya TRC Vlieland yaka do 1 bereznya 2009 roku volodila koncesiyeyu na avtobusni perevezennya na Vlilandi a z 1 bereznya 2009 roku diye yak pidryadnik kompaniyi Arriva Rozklad ruhu avtobusu zalezhit vid rozkladu ruhu poroma z Tesela Z 1 sichnya 2017 roci na marshruti vikoristovuyutsya elektrobusi zagalna kilkist na marshruti 3 Bilya Ost Vlilanda ye nevelichkij aerodrom dlya gelikopteriv prote vin pidporyadkovanij Korolivskim vijskovo povitryanim silam Niderlandiv i obslugovuye lishe poshukovo ryatuvalni ta medichni gelikopteri Parusna yahta bilya beregiv VlilandaPolitikaGromada Vliland keruyetsya municipalnoyu radoyu z dev yati deputativ i burgomistrom iz dvoma oldermenami U kadenciyi 2014 2018 rokiv u municipalnij radi predstavleni odna nacionalna partiya ta dvi miscevi Miscya v radi mizh nimi rozpodileni nastupnim chinom Partiya 1998 2002 2006 2010 2014 Narodna partiya za svobodu i demokratiyu 3 4 3 4 4 Algemeen Belang Vlieland misceva 3 3 3 3 3 GroenWit misceva 2 Partiya praci 3 2 3 2 Usogo 9 9 9 9 9 Burgomistrom ostrova ye Tineke Shokker Tineke Schokker yakij dopomagayut dva oldermeni EkonomikaOsnovnoyu galuzzyu ekonomiki na Vlilandi ye turizm Na ostrovi diye blizko 15 goteliv kilka soten apartamentiv ta dva kempingi Zagalna dovzhina plyazhiv stanovit 20 km NaselennyaRozpodil naselennya za vikom i stattyu 2007 Stanom na 1 sichnya 2017 roku v gromadi meshkalo 1 085 osib z nih 533 cholovika ta 552 zhinki Naselennya Vlilanda postupovo skorochuyetsya i starishaye Za vikovimi grupami naselennya rozpodilyalosya nastupnim chinom do 5 rokiv 31 osoba vid 5 do 10 rokiv 42 osobi vid 10 do 15 rokiv 64 osobi vid 15 do 20 rokiv 46 osib vid 20 do 25 rokiv 80 osib vid 25 do 45 rokiv 247 osib vid 45 do 65 rokiv 370 osib vid 65 do 80 rokiv 160 osib starshe 80 rokiv 45 osib Chastka osib inozemnogo pohodzhennya stanovila 10 69 116 osib sho vdvichi menshe za nacionalnij pokaznik 22 61 Sered inozemciv bulo 96 osib yevropejskogo pohodzhennya ta 20 neyevropejskogo sho takozh vidriznyayetsya vid zagalnonacionalnoyi situaciyi adzhe u Niderlandah chastka osib neyevropejskogo pohodzhennya stanovit blizko 56 Festival Into The Great Wide Open Vidomi meshkanci Yan Slauergoff 1898 1936 niderlandskij poet i pismennik Strazhdayuchi na astmu vin chasto prozhivav po kilka misyaciv na Vlilandi likuyuchis morskim povitryam KulturaNa Vlilandi shoroku provodyatsya dva muzichni festivali Here Comes The Summer naprikinci kvitnya i Into The Great Wide Open na pochatku veresnya Pam yatkiReplika nadgrobka z kitovoyi shelepi Na Vlilandi ye 40 ob yektiv sho mayut status nacionalnoyi pam yatki Bilshist z nih zhitlovi budinki XVII XVIII stolit Znachna chastina pam yatok roztashovana v Ost Vlilandi na golovnij vulici Dorpstraat Na pochatku vulici mozhna pobachiti budivlyu staroyi poshti v yakij z 1866 roci diyav morskij telegraf pershij na Zahidno Frizkih ostrovah Dali po vulici Dorpstraat pid 99 A stoyit najstarishij budinok ostrova Budinok Trompa nid Tromp s huys zvedenij u 1575 roci ta rozshirenij na pochatku XVII stolittya U 2007 roci u budinku vidkrivsya muzej ekspoziciya yakogo prisvyachena istoriyi ostrova ta deyakim vidatnim osobam pov yazanim z ostrovom zokrema Villemu de Vlamingu a takozh korablyu Lyutine parusnomu korablevi iz gruzom sribla i zolota yakij zatonuv bilya beregiv Vlilanda i dosi ne znajdenij Dali po vulici pid 148 stoyit budinok i dzvonom ce budivlya staroyi ratushi zvedena trohi piznishe nizh Budinok Trompa u 1598 roci prote z materialu vzyatogo z kolishnogo starishogo budinku Hvirtka staroyi ratushi prikrashena gerbami Ost Vlilanda i Vest Vlilanda Navproti cogo budinku roztashovana suchasna budivlya novoj ratushi Za kilka kvartaliv pozadu staroyi ratushi na paralelnij vulici roztashovana cerkva svyatogo Mikolaya zvedena u 1605 roci U 1647 roci do cerkvi dobuduvali bokovi vivtari i vona nabula hrestovidnoyi formi Osoblivistyu cerkvi ye yiyi inter yer cherez vidsutnist na ostrovi derev bilshist derev yanih elementiv inter yera zrobleni iz derev yanih chastin korablej yaki zaznali avariyi bilya ostrova She odniyeyu cikavinkoyu cerkvi ye starovinni nadgrobki zrobleni ne z kamenyu yak zvichajno a z chastin shelep kitiv U 1920 roci ostannij z takih originalnih nadgrobkiv zadlya yih zberezhennya perenesli do primishennya cerkvi z cerkovnogo cvintarya U 1997 roci nadgrobki restavruvali Odin z takih nadgrobkiv perevezli do Lejdena a na jogo misci na cvintari vstanovili repliku Cvintar roztashovanij na shid vid cerkvi ye yedinim miscem pohovannya na Vlilandi Sered pohovan XVII XIX stolittya ye i pohovannya voyakiv sho zaginuli u Pershij i Drugij svitovih vojnah Na zahid vid cerkvi stoyit kolishnij Budinok dlya bidnih nid Armenhuis Tradicijni promisli meshkanciv ostrova ribalstvo i kitobijnij promisel buli duzhe nebezpechnimi tomu na ostrovi zavzhdi bulo bagato vdiv i sirit Dlya dopomogi cim lyudyam i buv u 1641 roci zvedenij Budinok dlya bidnih yakij funkciyuvav za rahunok miscevih podatkiv ta specialnogo podatku yakim obkladali korabli sho prohodili povz ostriv Budinok dlya bidnih diyav do 1949 roku u XXI stolitti u jogo primishenni roztashovane kafe populyarne misce dlya vesilnih ceremonij She odniyeyu nacionalnoyu pam yatkoyu ostrova ye mayak roztashovanij na zahid Ost Vlilanda na najvishij tochci ostrova dyuni Vuurboetsduin Mayak vidkritij u 1909 roci do togo chasu vin funkciyuvav u Ejmejdeni Visota mayaka stanovit 9 5 m prote vin roztashovanij na visokij dyuni tomu lihtar mayaka roztashovuyetsya na visoti blizko 51 m nad rivnem morya Galereya Cerkva svyatogo Mikolaya na Vlilandi Inter yer cerkvi Budinok Trompa Vlilandskij mayakPrimitki statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid vlieland net Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid www vlieland nl Gemeente Vlieland Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid www vlieland nl emeente Vlieland Arhiv originalu za 20 chervnya 2018 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid www trompshuys nl Museum Tromp s Huys Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid Posilannyawww vlieland nl oficijnij sajt gromadi Vliland nid Arhiv originalu za 4 sichnya 2009 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid nim angl www hotelletjedeveerman nl Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2016 Procitovano 2 listopada 2017 roku nid