Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Те́рренс Малі́к (англ. Terrence Malick, нар. 30 листопада 1947) — американський кінорежисер, сценарист, кінопродюсер. Триразовий номінант на премію «Оскар» за фільми «Тонка червона лінія» і «Древо життя», володар Золотого ведмедя 49-го Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Тонка червона лінія», Золотої пальмової гілки 64-го Каннського кінофестивалю (2011 р.) за фільм «Древо життя».
США
Терренс Малік у ВікісховищіБіографія
Терренс Малік народився в Оттава, Іллінойс або Вейко, Техас у сім'ї Ірени Томпсон і Еміля A. Маліка, геолога. Його дідусі і бабуся були християнами-ассирійцями, іммігрантами з Лівану. Вейко — одне з місць подій його фільму «Древо життя». Т. Малік навчався єпископальній школі Святого Стівена в Остіні, Техас, поки його сім'я жила в Bartlesville, Оклахома. Т. Малік мав двох молодших братів: Кріса і Ларі. Ларі Малік був гітаристом, який виїхав наприкінці 1960-их рр. навчатися до Іспанії в Сеговію. 1968 р. Ларі навмисно пошкодив власні руки внаслідок тиску батька, через його музичні вподобання, а незабаром помер, очевидно здійснивши самогубство.
Т. Малік вивчав філософію в Гарвардському університеті, 1965 р. став членом братерства Фі Бета Каппа. Згодом навчався в (Оксфордського університету) на стипендію Родса. У 1969 р. вийшов переклад Т. Маліка праці М. Гайдеґґера «Vom Wesen des Grundes». Повернувшись назад до США, Т. Малік викладав філософію в Массачусетському технологічному інституті та працював позаштатним журналістом в «Newsweek», «The New Yorker» та «Life».
Кар'єра
Т. Малік розпочав режисерську кар'єру 1969 р. після здобуття ступеня магістра мистецтв в «AFI Conservatory» Американського інституту кіномистецтва, коли вийшов його короткометражний фільм «Lanton Mills». У Американського інституту кіномистецтва він встановив приятельські контакти з Джеком Ніколсоном, агентом Майком Медевоєм, який запропонував йому роботу сценариста. Т. Маліку приписують авторство сценарію фільму «Кишенькові гроші» (1972 р.). Також він написав початкові проекти сценаріїв «Великих спекотливих красунь!»(1989 р.) і «Брудного Гарі» (1971 р.).
Першою режисерською роботою Т. Маліка над повнометражним фільмом була стрічка (1973 р.), знятий як незалежний фільм. У головних ролях Мартін Шин і Сіссі Спейсек зіграли молоду пару-злочинців, що здійснювали вбивства в 1950-их рр.
Наступний повнометражний фільм Т. Маліка вийшов 1978 р. під назвою — про любовний трикутник, який розвивається на фермі в Техасі напередодні першої світової війни. У цьому фільмі Т. Малік та його команда експериментували з нетрадиційним монтажем і методами закадрового голосу. «Райські дні» отримали премію Американської кіноакадемії за найкращу операторську роботу, а також приз за найкращу режисуру на Канському кінофестивалі (1979 р.).
Після виходу «Райських днів» Т. Малік розпочав роботу над проектом кінофільму, названого «Q» (для кіностудії «Paramount»). Т. Малік запланував масштабну постановку про військові дії на Близькому Сході під час першої світової війни. Поступово сценарій змінювався: спочатку в нього був включений , що оповідав про на Землі, потім він став основною сюжетною лінією. Під час підготовки до постановки він несподівано переїхав в Париж і зник з громадського життя. Наступні роки вів життя самітника, не знімав кіно і не спілкувався з журналістами, здобув репутацію «Селінджера від кіно».
Через двадцять років після виходу фільму «Райські дні» Т. Малік екранізує 1998 р. фільм «Тонка червона лінія» — вільну адаптацію роману . У фільмі було зібрано великий ансамбль відомих голлівудських акторів. Фільм був номінований на сім премій «Оскар» Американської кіноакадемії, виграв «Золотого Ведмедя» на 49-му Берлінському кінофестивалі та здобув визнання кінокритиків.
2005 р. вийшов наступний фільм Т. Маліка під назвою «Новий Світ», який показував романтичну інтерпретацію сюжету Джона Сміта і Pocahontas. Фільм був номінований на премію «Оскар» за найкращу режисуру. Загалом фільм дістав змішані відгуки кінокритиків, однак, попри це, був проголошений одним із найкращих фільмів десятиліття.
П'ятим повнометражним фільмом Т. Маліка стала кінострічка «Древо життя».
2012 року вийшов новий фільм Т. Маліка «До дива» (англ. To the Wonder). Світова прем'єра фільму відбулась 2 вересня 2012 року на 69-му Венеційському кінофестивалі.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1973 | ф | Badlands | режисер, сценарист, продюсер | |
| 1978 | ф | Дні жнив | Days of Heaven | режисер, сценарист |
| 1998 | ф | Тонка червона лінія | The Thin Red Line | режисер, сценарист |
| 2005 | ф | Новий Світ | The New World | режисер, сценарист |
| 2011 | ф | Древо життя | The Tree of Life | режисер, сценарист |
| 2012 | ф | До дива | To the Wonder | режисер, сценарист |
| 2015 | ф | Лицар кубків | Knight of Cups | режисер, сценарист |
| 2016 | док | Мандрівка часу | Voyage of Time | режисер, сценарист |
| 2017 | ф | Пісня за піснею | Song to song | режисер, сценарист |
| 2019 | ф | A Hidden Life | режисер, сценарист | |
| ф | Остання планета | The Way of the Wind | режисер, сценарист |
Примітки
- Rhodes Scholar Database
- WGA Find a Writer
- DGA Member Directory — ISSN 0419-2052
- Solomons, Jason (3 липня 2011). Terrence Malick: The return of cinema's invisible man. The Observer. Процитовано 3 липня 2011.
- Robey, Tim (9 квітня 2011). Terrence Malick: Hollywood’s poet returns. The Telegraph. London. Процитовано 29 травня 2011.
- A horrible state of war. Wsws.org. 23 січня 1999. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 29 травня 2011.
- Terrence Malick – Biography – Movies & TV. The New York Times. Процитовано 25 травня 2010.
- Bowles, Scott (16 грудня 2005). The Terrence Malick file. USA Today. Процитовано 25 травня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malik znachennya Te rrens Mali k angl Terrence Malick nar 30 listopada 1947 amerikanskij kinorezhiser scenarist kinoprodyuser Trirazovij nominant na premiyu Oskar za filmi Tonka chervona liniya i Drevo zhittya volodar Zolotogo vedmedya 49 go Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu za film Tonka chervona liniya Zolotoyi palmovoyi gilki 64 go Kannskogo kinofestivalyu 2011 r za film Drevo zhittya Terrens MalikTerrence MalickZobrazhennyaIm ya pri narodzhenniTerens Frederik MalikData narodzhennya30 listopada 1947 1947 11 30 76 rokiv Misce narodzhennya Illinojs abo Vejko Tehas SShAGromadyanstvo SShAAlma materkoledzh Magdaleni d 1 Garvardskij universitet 1965 d d 1969 i Garvardskij koledzhProfesiyakinorezhiser scenarist kinoprodyuserKar yera1969 doteperZakladMassachusetskij tehnologichnij institutChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Fi Beta Kappa d 2 i d 3 Nagorodi Zolota palmova gilka 2011 IMDbID 0000517 Terrens Malik u VikishovishiBiografiyaTerrens Malik narodivsya v Ottava Illinojs abo Vejko Tehas u sim yi Ireni Tompson i Emilya A Malika geologa Jogo didusi i babusya buli hristiyanami assirijcyami immigrantami z Livanu Vejko odne z misc podij jogo filmu Drevo zhittya T Malik navchavsya yepiskopalnij shkoli Svyatogo Stivena v Ostini Tehas poki jogo sim ya zhila v Bartlesville Oklahoma T Malik mav dvoh molodshih brativ Krisa i Lari Lari Malik buv gitaristom yakij viyihav naprikinci 1960 ih rr navchatisya do Ispaniyi v Segoviyu 1968 r Lari navmisno poshkodiv vlasni ruki vnaslidok tisku batka cherez jogo muzichni vpodobannya a nezabarom pomer ochevidno zdijsnivshi samogubstvo T Malik vivchav filosofiyu v Garvardskomu universiteti 1965 r stav chlenom braterstva Fi Beta Kappa Zgodom navchavsya v Oksfordskogo universitetu na stipendiyu Rodsa U 1969 r vijshov pereklad T Malika praci M Gajdeggera Vom Wesen des Grundes Povernuvshis nazad do SShA T Malik vikladav filosofiyu v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti ta pracyuvav pozashtatnim zhurnalistom v Newsweek The New Yorker ta Life Kar yeraT Malik rozpochav rezhisersku kar yeru 1969 r pislya zdobuttya stupenya magistra mistectv v AFI Conservatory Amerikanskogo institutu kinomistectva koli vijshov jogo korotkometrazhnij film Lanton Mills U Amerikanskogo institutu kinomistectva vin vstanoviv priyatelski kontakti z Dzhekom Nikolsonom agentom Majkom Medevoyem yakij zaproponuvav jomu robotu scenarista T Maliku pripisuyut avtorstvo scenariyu filmu Kishenkovi groshi 1972 r Takozh vin napisav pochatkovi proekti scenariyiv Velikih spekotlivih krasun 1989 r i Brudnogo Gari 1971 r Pershoyu rezhiserskoyu robotoyu T Malika nad povnometrazhnim filmom bula strichka 1973 r znyatij yak nezalezhnij film U golovnih rolyah Martin Shin i Sissi Spejsek zigrali molodu paru zlochinciv sho zdijsnyuvali vbivstva v 1950 ih rr Nastupnij povnometrazhnij film T Malika vijshov 1978 r pid nazvoyu pro lyubovnij trikutnik yakij rozvivayetsya na fermi v Tehasi naperedodni pershoyi svitovoyi vijni U comu filmi T Malik ta jogo komanda eksperimentuvali z netradicijnim montazhem i metodami zakadrovogo golosu Rajski dni otrimali premiyu Amerikanskoyi kinoakademiyi za najkrashu operatorsku robotu a takozh priz za najkrashu rezhisuru na Kanskomu kinofestivali 1979 r Pislya vihodu Rajskih dniv T Malik rozpochav robotu nad proektom kinofilmu nazvanogo Q dlya kinostudiyi Paramount T Malik zaplanuvav masshtabnu postanovku pro vijskovi diyi na Blizkomu Shodi pid chas pershoyi svitovoyi vijni Postupovo scenarij zminyuvavsya spochatku v nogo buv vklyuchenij sho opovidav pro na Zemli potim vin stav osnovnoyu syuzhetnoyu liniyeyu Pid chas pidgotovki do postanovki vin nespodivano pereyihav v Parizh i znik z gromadskogo zhittya Nastupni roki viv zhittya samitnika ne znimav kino i ne spilkuvavsya z zhurnalistami zdobuv reputaciyu Selindzhera vid kino Cherez dvadcyat rokiv pislya vihodu filmu Rajski dni T Malik ekranizuye 1998 r film Tonka chervona liniya vilnu adaptaciyu romanu U filmi bulo zibrano velikij ansambl vidomih gollivudskih aktoriv Film buv nominovanij na sim premij Oskar Amerikanskoyi kinoakademiyi vigrav Zolotogo Vedmedya na 49 mu Berlinskomu kinofestivali ta zdobuv viznannya kinokritikiv 2005 r vijshov nastupnij film T Malika pid nazvoyu Novij Svit yakij pokazuvav romantichnu interpretaciyu syuzhetu Dzhona Smita i Pocahontas Film buv nominovanij na premiyu Oskar za najkrashu rezhisuru Zagalom film distav zmishani vidguki kinokritikiv odnak popri ce buv progoloshenij odnim iz najkrashih filmiv desyatilittya P yatim povnometrazhnim filmom T Malika stala kinostrichka Drevo zhittya 2012 roku vijshov novij film T Malika Do diva angl To the Wonder Svitova prem yera filmu vidbulas 2 veresnya 2012 roku na 69 mu Venecijskomu kinofestivali FilmografiyaRik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol1973 f Badlands rezhiser scenarist prodyuser1978 f Dni zhniv Days of Heaven rezhiser scenarist1998 f Tonka chervona liniya The Thin Red Line rezhiser scenarist2005 f Novij Svit The New World rezhiser scenarist2011 f Drevo zhittya The Tree of Life rezhiser scenarist2012 f Do diva To the Wonder rezhiser scenarist2015 f Licar kubkiv Knight of Cups rezhiser scenarist2016 dok Mandrivka chasu Voyage of Time rezhiser scenarist2017 f Pisnya za pisneyu Song to song rezhiser scenarist2019 f A Hidden Life rezhiser scenaristf Ostannya planeta The Way of the Wind rezhiser scenaristPrimitkiRhodes Scholar Database d Track Q88887963d Track Q1204346 WGA Find a Writer d Track Q86272858 DGA Member Directory ISSN 0419 2052 d Track Q86284739 Solomons Jason 3 lipnya 2011 Terrence Malick The return of cinema s invisible man The Observer Procitovano 3 lipnya 2011 Robey Tim 9 kvitnya 2011 Terrence Malick Hollywood s poet returns The Telegraph London Procitovano 29 travnya 2011 A horrible state of war Wsws org 23 sichnya 1999 Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 29 travnya 2011 Terrence Malick Biography Movies amp TV The New York Times Procitovano 25 travnya 2010 Bowles Scott 16 grudnya 2005 The Terrence Malick file USA Today Procitovano 25 travnya 2010