Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодорік I (Þiudareiks I; 390 або 393-451) — король вестготів у 418-451. Ім'я перекладається як «король людей». Був одним з активних учасників битви на Каталаунських полях у 451 році.
| Теодорік I | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | лат. Theoderid гот. Þiudarīks |
| Народився | 390 або 393 Добруджа |
| Помер | 451 Каталаунське поле ·загибель у битві |
| Поховання | Марна |
| Національність | вестгот |
| Діяльність | суверен |
| Учасник | Битва на Каталаунських полях |
| Титул | король |
| Посада | король вестготів |
| Термін | 418—451 роки |
| Попередник | Валлія |
| Наступник | Торізмунд |
| Конфесія | аріанство |
| Рід | династія Балта |
| Родичі | Аларіх I |
| У шлюбі з | 3 дружини |
| Діти | 6 синів та 3 доньки |
| |
Походження
Походив зі знатного готського роду. Про батьків немає відомостей. Народився на території Східної Римської імперії, після міграції готів через Дунай. Вважається, що Теодорік народився десь на території сучасної Добруджи (Румунія).
Був зятем короля Аларіха I, що відкрило шлях до подальшої кар'єри. Освіта обмежилася військовою справою, хоча володів латиною. Водночас потоваришував із представником римо-галльської знаті Авітом. Останній з часом виховував його сина Теодоріка.
Правління
Після смерті короля Валлії у 418 році Теодеріка на загальних зборах вестготів було обрано новим володарем. До Риму він ставився з обережною ворожістю. У роки його царювання вестготи все ще значно поступалися римлянам у військовій силі, і Теодорік I ніколи не здійснював нападів на римську територію, не переконавшись спочатку, що римляни зайняті в цей час чимось іншим. Вже у 418 році за угодою з Римом вестготи стали федератами імперії.
У 419 отримав підкріплення з боку загону остготів на чолі з Беремудом і його сином Вітіріхом, які прагнули позбутися гунського панування. Оскільки Беремуд був сином остготського короля Торізмунда і належав до роду Амалів, він сподівався згодом стати правителем вестготів. Утім, щоб не ламати встановленого порядку, він приховав своє походження. Але, незважаючи на це, разом зі своїм сином був прийнятий королем Теодоріком I з вищими почестями.
Водночас почалося захоплення та колонізація вестготами римської провінції Аквітанії. Слідом за цим було захоплено сусідні провінції. У 422 році Теодорік I спільно з римським полководцем Кастином виступили проти вандалів, які оселилися в Бетіці. Коли перемога була вже близька, готи вдарили своїм союзникам у тил, і римляни зазнали тяжкої поразки. Наказ про це, ймовірно, віддав сам Теодорік I, але римляни не мали змоги покарати за це вестготського короля.
Війни за вихід до Середземного моря
У 423 році, скориставшись смертю імператора Гонорія та узурпацією імператорського трону Іоанном, Теодерік I зробив спробу підкорити Нарбонську Галлію. Під виглядом захисту законного імператора проти узурпатора, він напав на Арелат (сучасне м. Арль), найважливіше місто всіх семи галльських провінцій, місце щорічних зборів духовної і світської знаті Галлії, яке контролювало долину Рони.
У 425 році Теодорік I з величезними силами взяв в облогу це місто, але напад не вдався, завдяки пильності Аеція, якій тоді був галльським префектом. Внаслідок поразки король вимушений укласти договір з Римом. Багато що говорить про збереження статусу федератів Теодеріком I, натомість було узаконено підкорення вестготами Аквітанії.
У 426 році, виконуючи зобов'язання перед імперією, Теодорік I відправив війська до Іспанії, де діяли вандали та алани. Спочатку розбив аланів, які контролювали Лузітанію, а 427 році завдано було поразки вандалам, яких зрештою у 429 році змусили залишити Піренеї.
У 430 році, скориставшись війною Риму з франками, вестготи зробили нову спробу захопити Арелат. Але його знову було відбито Аецієм, при цьому вестготський військовий очільник Анаольс потрапив у полон до римлян. Теодорік I виправдовувався, вказавши на самодіяльність Анаольса. Хоча вестготи після закінчення війни загалом дотримувалися умови договору, їхнє посольство, спрямоване в 431 році до свевів, вело перемовини про укладення антиримської коаліції, але не досягло успіху. У цей період оженився на доньці покійного короля Валлії, напевне після смерті першої дружини.
Політика відносно Риму
У 436 році, коли імперські війська були зайняті боротьбою проти бургундів і багаудів в Арморіці, Теодорік I скористався нагодою позбутися свого небезпечного супротивника — Аеція, вступив у союз з Боніфацієм, дуксом Африки, який намагався вирвати у Аеція першість у Західній Римській імперії. Водночас Теодорік I спробував захопити Нарбонну. Він сам повів військо на Норбонну, залишався у ньому до 437 року, обложивши місто. До взяття міста залишалося зовсім небагато, коли з'явився римський військовик Літорій,що прорвав зі своїми гунськими вершниками кільце готської облоги та змусив вестготів відступити.
Боротьба з римлянами тривала з перемінним успіхом. Протягом 438 року Теодорік I зазнав низки невдач. У 439 році Літорій зміг підійти до столиці вестготів — Тулузи. Вестготське королівство опинилося в складному становищі, коли повстав Вітіріх із роду Амалів, який свого часу разом із батьком знайшов притулок у вестготів. Він перейшов до римлян і проявив себе у них на службі як талановитий полководець. За однією з версій, він намагався з римською допомогою повалити Теодоріка I і самому стати королем. Впевнений у своїй перемозі Літорій відхилив прохання про мир, яке спрямував до нього за допомогою ортодоксально-нікейських єпископів Теодорік I. У вирішальній битві, яка закінчилася на користь римлян, римського полководця було смертельно поранено і захоплено у полон. Після цього Авіт, особистий друг вестготського короля, який став у 439 році префектом преторія Галлії, уклав із вестготами мирний договір.
Але Теодорік I продовжував спроби утворити антиримську колацію. Для цього було укладено союз із королівством вандалів і аланів. Для зміцнення союзу вестготський король 442 року одружив одну із своїх дочок з Хунеріхом, сином короля вандалів Гейзеріха. Але того ж року Гейзеріх уклав із Римом мирний договір. Оскільки після цього виникла можливість весілля його сина Хунеріха з римською принцесою, Гейзеріх звинуватив свою вестготську невістку в змові. Нещасній відрізали ніс і вуха, і в такому вигляді відіслали до батька. У результаті вандало-вестготський союз розпався. Теодорік I планував помститися за образу, але не встиг втілити плани у життя.
У 446 році за наказом імперського уряду Теодорік I відправив війська проти свевів, які втаборилися в Галеції та Лузітанії. Під час військової кампанії вестготи завдали важкої поразки ворогові й захопили багату здобич. Але переслідуючи свої особисті цілі, Теодорік I у 448 або 449 році вступив у перемовини із свевами, а потім уклав союз з їхнім королем Рехіаром, в 449 році видав за нього свою доньку. Потім Рехіар, за підтримки свого тестя спустошив околиці Сарагоси і військовою хитрістю захопив Ілерду (сучасна Леріда). Ймовірно, що в цьому він діяв у згоді з римлянами, оскільки долина Ебро була захоплена повстанцями-багаудами.
До 450 року стосунки з імперією у Теодоріка I були напруженими, оскільки патрикій (головний військовик) Аецій спирався на найманців-гунів, щоб зберігати максимальну незалежність від вестготів. Але великий похід вождя гунів Аттіли проти Західної Римської імперії, змусив Теодоріка I замиритися з Аецієм. Спочатку Теодорік I вирішив очікувати нападу гунів на кордонах своїх володінь, але Авіт переконав його в небезпеці такого маневру, і вестготський король, залишивши вдома чотирьох синів і взявши з собою для участі в битвах тільки старших за народженням, Торізмунда і Теодоріка, у 451 році привів своє військо до Аеція. Вестготи становили одну з найбільш боєздатних частин імперського війська.
Того часу гуни вдерлися до Галлії й взяли в облогу Авреліанум (сучасний Орлеан). Сангібан, король аланів, який керував залогою міста, обіцяв здатися Аттілі й передати в підпорядкування йому місто. Теодорік I разом з Аецієм рушили до Авреліануму, зняли гунськую облогу, а місто зміцнили великими земляними насипами.
Битва на Каталаунських полях
Докладніше: Битва на Каталаунських полях
15 (або 20) липня 451 року на Каталаунських, точніше на Мавріакських полях між сучасними містами Труа і Шалон-на-Марні відбулася битва. Військо Аттіли, незважаючи на успіх у центрі своїх позицій, де вони сильно потіснили аланів, франків, бургундів та інших союзників Аеція, обійшли з флангу вестготи, і в безладді вояки Аттіли відступили в свій укріплений табір. Але в розпал бою загинув Теодорік I. За одним з переказів його вбив остгот Андагіс з роду Амалів. Владу успадкував Торізмунд, якого було обрано королем на полі битви.
Зовнішність та характер
За словами Йордана: «Він був людиною, сповненою вищої обережності і вмів використовувати як душевні, так і тілесні свої здібності». Сам факт довголітнього правління Теодоріка I свідчить про те, що він умів маневрувати між обома частинами свого народу: так, з одного боку, він був досить ворожий до Риму, щоб не розділити долю Атаульфа і Сігеріха; з іншого боку, йому вдалося вмиротворювати вестготську знать і зміцнити її становище, як землеробської аристократії й правлячого класу.
Родина
1. Дружина — Педока, донька короля Аларіха I
Діти:
- Торізмунд (бл.420-453), король у 451—453 роках
- Теодорік (бл. 426—466), король у 453—466 роках
- донька (д/н — після 442), дружина вандала Хунеріха
- Фрідеріх (430—463), головнокомандувач вестготів у 453—463 роках
2. Дружина — Флавія Валіана, донька короля Валлії
Діти:
- Ейріх (440—485), король у 466—485 роках
- Ріцимер
- Гімнеріт
3. Дружина — Амалаберга, з остготського королівського роду Амалів
Діти:
- донька (д/н — після 448), дружина Рехіара, короля свевів
- донька (ім'я невідоме)
Джерела
- Renée Mussot-Goulard, Les Goths, Biarritz, éd. Atlantica, mai 1999, 323 p. () (фр.)
- Herwig Wolfram: Die Goten. 4. Auflage. C.H. Beck, München 2001, . (нім.)
- Heather, Peter. The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians. Oxford: Oxford University Press, 2006. (англ.)
- Sanz Serrano, Rosa. Historia de los Godos. Madrid: La Esfera de los Libros, 2009. . (ісп.)
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теодорік I (король вестготів) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teodorih Teodorik I THiudareiks I 390 abo 393 451 korol vestgotiv u 418 451 Im ya perekladayetsya yak korol lyudej Buv odnim z aktivnih uchasnikiv bitvi na Katalaunskih polyah u 451 roci Teodorik IIm ya pri narodzhenni lat Theoderid got THiudariksNarodivsya 390 abo 393 DobrudzhaPomer 451 Katalaunske pole zagibel u bitviPohovannya MarnaNacionalnist vestgotDiyalnist suverenUchasnik Bitva na Katalaunskih polyahTitul korolPosada korol vestgotivTermin 418 451 rokiPoperednik ValliyaNastupnik TorizmundKonfesiya arianstvoRid dinastiya BaltaRodichi Alarih IU shlyubi z 3 druzhiniDiti 6 siniv ta 3 donki Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaPohodiv zi znatnogo gotskogo rodu Pro batkiv nemaye vidomostej Narodivsya na teritoriyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi pislya migraciyi gotiv cherez Dunaj Vvazhayetsya sho Teodorik narodivsya des na teritoriyi suchasnoyi Dobrudzhi Rumuniya Buv zyatem korolya Alariha I sho vidkrilo shlyah do podalshoyi kar yeri Osvita obmezhilasya vijskovoyu spravoyu hocha volodiv latinoyu Vodnochas potovarishuvav iz predstavnikom rimo gallskoyi znati Avitom Ostannij z chasom vihovuvav jogo sina Teodorika PravlinnyaPislya smerti korolya Valliyi u 418 roci Teoderika na zagalnih zborah vestgotiv bulo obrano novim volodarem Do Rimu vin stavivsya z oberezhnoyu vorozhistyu U roki jogo caryuvannya vestgoti vse she znachno postupalisya rimlyanam u vijskovij sili i Teodorik I nikoli ne zdijsnyuvav napadiv na rimsku teritoriyu ne perekonavshis spochatku sho rimlyani zajnyati v cej chas chimos inshim Vzhe u 418 roci za ugodoyu z Rimom vestgoti stali federatami imperiyi U 419 otrimav pidkriplennya z boku zagonu ostgotiv na choli z Beremudom i jogo sinom Vitirihom yaki pragnuli pozbutisya gunskogo panuvannya Oskilki Beremud buv sinom ostgotskogo korolya Torizmunda i nalezhav do rodu Amaliv vin spodivavsya zgodom stati pravitelem vestgotiv Utim shob ne lamati vstanovlenogo poryadku vin prihovav svoye pohodzhennya Ale nezvazhayuchi na ce razom zi svoyim sinom buv prijnyatij korolem Teodorikom I z vishimi pochestyami Volodinnya Teodorika I poznacheno blido rozhevim kolorom ta poselennya vestgotiv poznacheno pomaranchevim kolorom Vodnochas pochalosya zahoplennya ta kolonizaciya vestgotami rimskoyi provinciyi Akvitaniyi Slidom za cim bulo zahopleno susidni provinciyi U 422 roci Teodorik I spilno z rimskim polkovodcem Kastinom vistupili proti vandaliv yaki oselilisya v Betici Koli peremoga bula vzhe blizka goti vdarili svoyim soyuznikam u til i rimlyani zaznali tyazhkoyi porazki Nakaz pro ce jmovirno viddav sam Teodorik I ale rimlyani ne mali zmogi pokarati za ce vestgotskogo korolya Vijni za vihid do Seredzemnogo morya U 423 roci skoristavshis smertyu imperatora Gonoriya ta uzurpaciyeyu imperatorskogo tronu Ioannom Teoderik I zrobiv sprobu pidkoriti Narbonsku Galliyu Pid viglyadom zahistu zakonnogo imperatora proti uzurpatora vin napav na Arelat suchasne m Arl najvazhlivishe misto vsih semi gallskih provincij misce shorichnih zboriv duhovnoyi i svitskoyi znati Galliyi yake kontrolyuvalo dolinu Roni U 425 roci Teodorik I z velicheznimi silami vzyav v oblogu ce misto ale napad ne vdavsya zavdyaki pilnosti Aeciya yakij todi buv gallskim prefektom Vnaslidok porazki korol vimushenij uklasti dogovir z Rimom Bagato sho govorit pro zberezhennya statusu federativ Teoderikom I natomist bulo uzakoneno pidkorennya vestgotami Akvitaniyi U 426 roci vikonuyuchi zobov yazannya pered imperiyeyu Teodorik I vidpraviv vijska do Ispaniyi de diyali vandali ta alani Spochatku rozbiv alaniv yaki kontrolyuvali Luzitaniyu a 427 roci zavdano bulo porazki vandalam yakih zreshtoyu u 429 roci zmusili zalishiti Pireneyi U 430 roci skoristavshis vijnoyu Rimu z frankami vestgoti zrobili novu sprobu zahopiti Arelat Ale jogo znovu bulo vidbito Aeciyem pri comu vestgotskij vijskovij ochilnik Anaols potrapiv u polon do rimlyan Teodorik I vipravdovuvavsya vkazavshi na samodiyalnist Anaolsa Hocha vestgoti pislya zakinchennya vijni zagalom dotrimuvalisya umovi dogovoru yihnye posolstvo spryamovane v 431 roci do sveviv velo peremovini pro ukladennya antirimskoyi koaliciyi ale ne dosyaglo uspihu U cej period ozhenivsya na donci pokijnogo korolya Valliyi napevne pislya smerti pershoyi druzhini Politika vidnosno Rimu U 436 roci koli imperski vijska buli zajnyati borotboyu proti burgundiv i bagaudiv v Armorici Teodorik I skoristavsya nagodoyu pozbutisya svogo nebezpechnogo suprotivnika Aeciya vstupiv u soyuz z Bonifaciyem duksom Afriki yakij namagavsya virvati u Aeciya pershist u Zahidnij Rimskij imperiyi Vodnochas Teodorik I sprobuvav zahopiti Narbonnu Vin sam poviv vijsko na Norbonnu zalishavsya u nomu do 437 roku oblozhivshi misto Do vzyattya mista zalishalosya zovsim nebagato koli z yavivsya rimskij vijskovik Litorij sho prorvav zi svoyimi gunskimi vershnikami kilce gotskoyi oblogi ta zmusiv vestgotiv vidstupiti Borotba z rimlyanami trivala z pereminnim uspihom Protyagom 438 roku Teodorik I zaznav nizki nevdach U 439 roci Litorij zmig pidijti do stolici vestgotiv Tuluzi Vestgotske korolivstvo opinilosya v skladnomu stanovishi koli povstav Vitirih iz rodu Amaliv yakij svogo chasu razom iz batkom znajshov pritulok u vestgotiv Vin perejshov do rimlyan i proyaviv sebe u nih na sluzhbi yak talanovitij polkovodec Za odniyeyu z versij vin namagavsya z rimskoyu dopomogoyu povaliti Teodorika I i samomu stati korolem Vpevnenij u svoyij peremozi Litorij vidhiliv prohannya pro mir yake spryamuvav do nogo za dopomogoyu ortodoksalno nikejskih yepiskopiv Teodorik I U virishalnij bitvi yaka zakinchilasya na korist rimlyan rimskogo polkovodcya bulo smertelno poraneno i zahopleno u polon Pislya cogo Avit osobistij drug vestgotskogo korolya yakij stav u 439 roci prefektom pretoriya Galliyi uklav iz vestgotami mirnij dogovir Ale Teodorik I prodovzhuvav sprobi utvoriti antirimsku kolaciyu Dlya cogo bulo ukladeno soyuz iz korolivstvom vandaliv i alaniv Dlya zmicnennya soyuzu vestgotskij korol 442 roku odruzhiv odnu iz svoyih dochok z Hunerihom sinom korolya vandaliv Gejzeriha Ale togo zh roku Gejzerih uklav iz Rimom mirnij dogovir Oskilki pislya cogo vinikla mozhlivist vesillya jogo sina Huneriha z rimskoyu princesoyu Gejzerih zvinuvativ svoyu vestgotsku nevistku v zmovi Neshasnij vidrizali nis i vuha i v takomu viglyadi vidislali do batka U rezultati vandalo vestgotskij soyuz rozpavsya Teodorik I planuvav pomstitisya za obrazu ale ne vstig vtiliti plani u zhittya U 446 roci za nakazom imperskogo uryadu Teodorik I vidpraviv vijska proti sveviv yaki vtaborilisya v Galeciyi ta Luzitaniyi Pid chas vijskovoyi kampaniyi vestgoti zavdali vazhkoyi porazki vorogovi j zahopili bagatu zdobich Ale peresliduyuchi svoyi osobisti cili Teodorik I u 448 abo 449 roci vstupiv u peremovini iz svevami a potim uklav soyuz z yihnim korolem Rehiarom v 449 roci vidav za nogo svoyu donku Potim Rehiar za pidtrimki svogo testya spustoshiv okolici Saragosi i vijskovoyu hitristyu zahopiv Ilerdu suchasna Lerida Jmovirno sho v comu vin diyav u zgodi z rimlyanami oskilki dolina Ebro bula zahoplena povstancyami bagaudami Do 450 roku stosunki z imperiyeyu u Teodorika I buli napruzhenimi oskilki patrikij golovnij vijskovik Aecij spiravsya na najmanciv guniv shob zberigati maksimalnu nezalezhnist vid vestgotiv Ale velikij pohid vozhdya guniv Attili proti Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi zmusiv Teodorika I zamiritisya z Aeciyem Spochatku Teodorik I virishiv ochikuvati napadu guniv na kordonah svoyih volodin ale Avit perekonav jogo v nebezpeci takogo manevru i vestgotskij korol zalishivshi vdoma chotiroh siniv i vzyavshi z soboyu dlya uchasti v bitvah tilki starshih za narodzhennyam Torizmunda i Teodorika u 451 roci priviv svoye vijsko do Aeciya Vestgoti stanovili odnu z najbilsh boyezdatnih chastin imperskogo vijska Togo chasu guni vderlisya do Galliyi j vzyali v oblogu Avrelianum suchasnij Orlean Sangiban korol alaniv yakij keruvav zalogoyu mista obicyav zdatisya Attili j peredati v pidporyadkuvannya jomu misto Teodorik I razom z Aeciyem rushili do Avrelianumu znyali gunskuyu oblogu a misto zmicnili velikimi zemlyanimi nasipami Bitva na Katalaunskih polyah Dokladnishe Bitva na Katalaunskih polyahBitva na Katalaunskih polyah 15 abo 20 lipnya 451 roku na Katalaunskih tochnishe na Mavriakskih polyah mizh suchasnimi mistami Trua i Shalon na Marni vidbulasya bitva Vijsko Attili nezvazhayuchi na uspih u centri svoyih pozicij de voni silno potisnili alaniv frankiv burgundiv ta inshih soyuznikiv Aeciya obijshli z flangu vestgoti i v bezladdi voyaki Attili vidstupili v svij ukriplenij tabir Ale v rozpal boyu zaginuv Teodorik I Za odnim z perekaziv jogo vbiv ostgot Andagis z rodu Amaliv Vladu uspadkuvav Torizmund yakogo bulo obrano korolem na poli bitvi Zovnishnist ta harakter Za slovami Jordana Vin buv lyudinoyu spovnenoyu vishoyi oberezhnosti i vmiv vikoristovuvati yak dushevni tak i tilesni svoyi zdibnosti Sam fakt dovgolitnogo pravlinnya Teodorika I svidchit pro te sho vin umiv manevruvati mizh oboma chastinami svogo narodu tak z odnogo boku vin buv dosit vorozhij do Rimu shob ne rozdiliti dolyu Ataulfa i Sigeriha z inshogo boku jomu vdalosya vmirotvoryuvati vestgotsku znat i zmicniti yiyi stanovishe yak zemlerobskoyi aristokratiyi j pravlyachogo klasu Rodina1 Druzhina Pedoka donka korolya Alariha I Diti Torizmund bl 420 453 korol u 451 453 rokah Teodorik bl 426 466 korol u 453 466 rokah donka d n pislya 442 druzhina vandala Huneriha Friderih 430 463 golovnokomanduvach vestgotiv u 453 463 rokah 2 Druzhina Flaviya Valiana donka korolya Valliyi Diti Ejrih 440 485 korol u 466 485 rokah Ricimer Gimnerit 3 Druzhina Amalaberga z ostgotskogo korolivskogo rodu Amaliv Diti donka d n pislya 448 druzhina Rehiara korolya sveviv donka im ya nevidome DzherelaRenee Mussot Goulard Les Goths Biarritz ed Atlantica mai 1999 323 p ISBN 978 2 84394140 5 fr Herwig Wolfram Die Goten 4 Auflage C H Beck Munchen 2001 ISBN 3 406 33733 3 nim Heather Peter The Fall of the Roman Empire A New History of Rome and the Barbarians Oxford Oxford University Press 2006 angl Sanz Serrano Rosa Historia de los Godos Madrid La Esfera de los Libros 2009 ISBN 978 84 9734 807 2 isp PrimitkiA G b Teodorih I Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIa S 881 882 d Track Q656d Track Q23892972d Track Q19908137d Track Q24489041d Track Q602358 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teodorik I korol vestgotiv