Теодора Комніна Кантакузен (бл. 1340 — після 1390) — імператриця, дружина Олексія III Трапезундського.
Теодора Кантакузен | |
---|---|
Народилася | 1340 |
Померла | не раніше 1390 |
Країна | Трапезундська імперія Візантійська імперія |
Батько | d[1] |
Мати | d[2] |
У шлюбі з | Олексій III Великий Комнін |
Діти | d[1], Мануїл III[1], d[1] і d[1] |
|
Сім'я
Теодора вважається дочкою Никифора Кантакузина, севастократора. За історією їхнього родича Іоанна VI Кантакузина, Никифор був ув'язнений за наказом Олексія Апокавка, одного з головних радників Анни Савойської у громадянській війні проти Іоанна VI, у 1341 році. Пізніше Никифора було звільнено та записано як правителя Адріанополя в 1350-х роках, ставши севастократором. стверджує, що Никифор є двоюрідним братом імператора Іоанна VI. Особа матері Феодори невідома.
Шлюб
Коли поваленого імператора Трапезунду Михайла після періоду ув'язнення відправили до Константинополя, його супроводжував татас Михайло Семпсон, якому було доручено знайти відповідну дружину для нового правителя Олексія III. Дональд Нікол припускає, що пошуками керував візантійський імператор Іоанн VI, «бо знайдена дружина була дочкою його двоюрідного брата». Вона досягла Трапезунду 3 вересня 1351 року, а 28 вересня вийшла заміж за Олексія. Вони одружилися в нещодавно відбудованій церкві Святого Євгенія. Її новому чоловікові не виповнилося приблизно тиждень до тринадцятиріччя; Вважається, що Теодора, ймовірно, була такого ж віку.
Те, що ми знаємо про її життя як імператриці, здебільшого базується на хроніці , яка завжди є короткою. Його літопис згадує Теодору по імені шість разів, включаючи записи про її шлюб і смерть; вона згадується ще двічі лише з титулом despoina; а в повідомленнях про народження двох синів Олексія її ім'я опущено. Вона супроводжувала Олексія, коли він пішов на Іоанна Цаніча і придушив його повстання в березні 1352 року; вона супроводжувала Олексія та його матір Ірену, коли він плавав проти повстанського великого корабля Doux Niketas Scholares у 1355 році; вона знову супроводжувала обох, коли вони втікали від спалаху Чорної смерті в Трапезунді в березні 1362 року; і вона була присутня на весіллі своєї дочки Анни з Олексієм і його матір'ю в червні 1367 року. Єдине повідомлення Панарета про Теодору, яке не можна пояснити частиною її ролі дружини чи імператриці, це її дивовижна участь у похоронній процесії позашлюбного сина Олексія, Андроніка, разом із її суперницею, його матір'ю; Андроник загинув за підозрілих обставин після падіння з цитаделі 14 березня 1376 р.
Олексій помер 20 березня 1390 року. Теодора пережила його, пішовши в монастир у Константинополі. Ймовірно, це черниця «Теодосія Кантакузена», яку патріарх Матвій I описав як «покійну імператрицю Сходу» в документі від червня 1400 року про гроші, які черниця заповідала на будівництво ксенону або хоспісу в місті.
У Теодори з Імператором було семеро дітей:
- Анна (1357 — після 1406), яка вийшла заміж за грузинського царя Баграта V;
- Василь (вересень 1358—1377);
- Мануїл III — 1364—1417), імператор 1390—1416 — Одружений на Гюльхан-Євдокії з Грузії;
- Євдокія, яка вийшла заміж за Таджеддіна, еміра Лімнії 8 жовтня 1379 року;
- дочка без імені, яка вийшла заміж за Сулеймана-бека, еміра Чалібії;
- ще одна неназвана дочка, яка вийшла заміж за Мутахартена, еміра Ерзінджана;
- третя дочка без імені, яка вийшла заміж за Кара Османа, вождя Ак-Коюнлу.
Портрети її та її чоловіка Олексія можна побачити на двох хризобулах: одна, яку подаровано монастирю Діонісія на горі Афон, датована вереснем 1374 р.; і один для монастиря Сумела за межами Трапезунду, датований груднем 1364 року. Портрет Теодори та Олексія був намальований на стіні церкви Панагії Хрисокефалос у Трапезунді, але був знищений через деякий час після того, як К. Текс'є зробив його малюнок у 1860-х роках.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Nicol, 1968, с. 141—143.
- Nicol, 1968, с. 143.
- William Miller, Trebizond: The Last Greek Empire of the Byzantine Era, 1926 (Chicago: Argonaut, 1969), p. 55
- Panaretos, Chronicle, chs. 49, 50, 51, 56, 63, 80. Greek text and English translation in Scott Kennedy, Two Works on Trebizond, Dumbarton Oaks Medieval Library 52 (Cambridge: Harvard University, 2019), pp. 24-31, 36-39
- Panaretos, Chronicle, ch. 99. Greek text and English translation in Scott Kennedy, Two Works on Trebizond, pp. 48f
- Nicol, 1968, с. 144.
- Nicol, 1968, с. 145ff..
- Nicol, 1968, с. 144ff..
Джерела
- Nicol, Donald M. (1968). The Byzantine Family of Kantakouzenos (Cantacuzenus), ca. 1100–1460: A Genealogical and Prosopographical Study. Dumbarton Oaks studies 11. Washington, DC: Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies. OCLC 390843.
Посилання
- Профіль Теодори Кантакузен Коулі, Чарльз, веб-сайт Фонду середньовічної генеалогії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodora Komnina Kantakuzen bl 1340 pislya 1390 imperatricya druzhina Oleksiya III Trapezundskogo Teodora KantakuzenNarodilasya1340Pomerlane ranishe 1390Krayina Trapezundska imperiya Vizantijska imperiyaBatkod 1 Matid 2 U shlyubi zOleksij III Velikij KomninDitid 1 Manuyil III 1 d 1 i d 1 Mediafajli u VikishovishiImperatricya Teodora Kantakuzen zi svoyim cholovikom imperatorom Oleksiyem III Trapezundskim vid hrizobula do monastirya Dionisiya seredina XIV stolittyaSim yaTeodora vvazhayetsya dochkoyu Nikifora Kantakuzina sevastokratora Za istoriyeyu yihnogo rodicha Ioanna VI Kantakuzina Nikifor buv uv yaznenij za nakazom Oleksiya Apokavka odnogo z golovnih radnikiv Anni Savojskoyi u gromadyanskij vijni proti Ioanna VI u 1341 roci Piznishe Nikifora bulo zvilneno ta zapisano yak pravitelya Adrianopolya v 1350 h rokah stavshi sevastokratorom stverdzhuye sho Nikifor ye dvoyuridnim bratom imperatora Ioanna VI Osoba materi Feodori nevidoma ShlyubKoli povalenogo imperatora Trapezundu Mihajla pislya periodu uv yaznennya vidpravili do Konstantinopolya jogo suprovodzhuvav tatas Mihajlo Sempson yakomu bulo dorucheno znajti vidpovidnu druzhinu dlya novogo pravitelya Oleksiya III Donald Nikol pripuskaye sho poshukami keruvav vizantijskij imperator Ioann VI bo znajdena druzhina bula dochkoyu jogo dvoyuridnogo brata Vona dosyagla Trapezundu 3 veresnya 1351 roku a 28 veresnya vijshla zamizh za Oleksiya Voni odruzhilisya v neshodavno vidbudovanij cerkvi Svyatogo Yevgeniya Yiyi novomu cholovikovi ne vipovnilosya priblizno tizhden do trinadcyatirichchya Vvazhayetsya sho Teodora jmovirno bula takogo zh viku Te sho mi znayemo pro yiyi zhittya yak imperatrici zdebilshogo bazuyetsya na hronici yaka zavzhdi ye korotkoyu Jogo litopis zgaduye Teodoru po imeni shist raziv vklyuchayuchi zapisi pro yiyi shlyub i smert vona zgaduyetsya she dvichi lishe z titulom despoina a v povidomlennyah pro narodzhennya dvoh siniv Oleksiya yiyi im ya opusheno Vona suprovodzhuvala Oleksiya koli vin pishov na Ioanna Canicha i pridushiv jogo povstannya v berezni 1352 roku vona suprovodzhuvala Oleksiya ta jogo matir Irenu koli vin plavav proti povstanskogo velikogo korablya Doux Niketas Scholares u 1355 roci vona znovu suprovodzhuvala oboh koli voni vtikali vid spalahu Chornoyi smerti v Trapezundi v berezni 1362 roku i vona bula prisutnya na vesilli svoyeyi dochki Anni z Oleksiyem i jogo matir yu v chervni 1367 roku Yedine povidomlennya Panareta pro Teodoru yake ne mozhna poyasniti chastinoyu yiyi roli druzhini chi imperatrici ce yiyi divovizhna uchast u pohoronnij procesiyi pozashlyubnogo sina Oleksiya Andronika razom iz yiyi superniceyu jogo matir yu Andronik zaginuv za pidozrilih obstavin pislya padinnya z citadeli 14 bereznya 1376 r Oleksij pomer 20 bereznya 1390 roku Teodora perezhila jogo pishovshi v monastir u Konstantinopoli Jmovirno ce chernicya Teodosiya Kantakuzena yaku patriarh Matvij I opisav yak pokijnu imperatricyu Shodu v dokumenti vid chervnya 1400 roku pro groshi yaki chernicya zapovidala na budivnictvo ksenonu abo hospisu v misti U Teodori z Imperatorom bulo semero ditej Anna 1357 pislya 1406 yaka vijshla zamizh za gruzinskogo carya Bagrata V Vasil veresen 1358 1377 Manuyil III 1364 1417 imperator 1390 1416 Odruzhenij na Gyulhan Yevdokiyi z Gruziyi Yevdokiya yaka vijshla zamizh za Tadzheddina emira Limniyi 8 zhovtnya 1379 roku dochka bez imeni yaka vijshla zamizh za Sulejmana beka emira Chalibiyi she odna nenazvana dochka yaka vijshla zamizh za Mutahartena emira Erzindzhana tretya dochka bez imeni yaka vijshla zamizh za Kara Osmana vozhdya Ak Koyunlu Portreti yiyi ta yiyi cholovika Oleksiya mozhna pobachiti na dvoh hrizobulah odna yaku podarovano monastiryu Dionisiya na gori Afon datovana veresnem 1374 r i odin dlya monastirya Sumela za mezhami Trapezundu datovanij grudnem 1364 roku Portret Teodori ta Oleksiya buv namalovanij na stini cerkvi Panagiyi Hrisokefalos u Trapezundi ale buv znishenij cherez deyakij chas pislya togo yak K Teks ye zrobiv jogo malyunok u 1860 h rokah PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Nicol 1968 s 141 143 Nicol 1968 s 143 William Miller Trebizond The Last Greek Empire of the Byzantine Era 1926 Chicago Argonaut 1969 p 55 Panaretos Chronicle chs 49 50 51 56 63 80 Greek text and English translation in Scott Kennedy Two Works on Trebizond Dumbarton Oaks Medieval Library 52 Cambridge Harvard University 2019 pp 24 31 36 39 Panaretos Chronicle ch 99 Greek text and English translation in Scott Kennedy Two Works on Trebizond pp 48f Nicol 1968 s 144 Nicol 1968 s 145ff Nicol 1968 s 144ff DzherelaNicol Donald M 1968 The Byzantine Family of Kantakouzenos Cantacuzenus ca 1100 1460 A Genealogical and Prosopographical Study Dumbarton Oaks studies 11 Washington DC Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies OCLC 390843 PosilannyaProfil Teodori Kantakuzen Kouli Charlz veb sajt Fondu serednovichnoyi genealogiyi