Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теннессі́ (англ. Tennessee) — штат США, 109,2 тис. км², 5,1 млн мешканців; головні міста: Мемфіс, Нашвілл, Ноксвілл, Чаттануґа; східна і центральна частини височинно-гористі (Аппалачі), на заході долина Міссісіпі; добре розвинена енергетика: численні гідроелектростанції й теплоелектростанції на річках Теннессі; хімічна, металообробна промисловість; видобуток кам'яного вугілля; вирощування кукурудзи, сої, бавовни; тваринництво. Площа штату Теннессі — 109247 км2 (36 місце в США). Протяжність штату Теннессі: з півночі на південь — 195 км; зі сходу на захід — 710 км; регіон штату Теннессі — Південно-східні центральні штати США; найвища точка штату Теннессі — 2025 метрів над рівнем моря; найнижча точка штату Теннессі — 54 метри над рівнем моря; абревіатура штату Теннессі — TN; столиця штату Теннессі — Нешвілл; найбільше місто штату Теннессі — Мемфіс; дата утворення штату Теннессі — 1 червня 1796 (16 у США); населення штату Теннессі — близько 6250000 осіб (17 місце в США); щільність населення в штаті Теннессі — 54 особи на км2 (19 місце в США); гасло штату Теннессі — Agriculture and Commerce («Сільське господарство і торгівля»); прізвисько штату Теннессі — «Штат добровольців».
| Теннессі англ. Tennessee | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Прізвисько: Добровільний штат (англ. The Volunteer State) (англ. The Volunteer State) | |||||
| Девіз: Сільське господарство та бізнес (англ. Agriculture and Commerce) | |||||
 Карта США з відміченим штатом Теннессі | |||||
| Офіційна мова | англійська | ||||
| Столиця | Нашвілл | ||||
| Найбільше місто | Мемфіс | ||||
| Площа | 109 247 км² (36) | ||||
| • Ширина | 195 км | ||||
| • Довжина | 710 км | ||||
| • Суходіл | 106 844 км2 | ||||
| • Вода | 2 403 км2 (2.2 %) | ||||
| • Широта | 34° 59′ N — 36° 41′ N | ||||
| • Довгота | 81° 39′ W — 90° 19′ W | ||||
| Населення | 6 910 840 (17) | ||||
| • Густота населення | 6.33/км2 (20) | ||||
| [en] | |||||
| • Найвища точка | d 2 025 м | ||||
| • Середня висота | 270 м | ||||
| • Найнижча точка | Міссісіпі 54 м | ||||
| Перед приєднанням | d | ||||
| Приєднання до США | 1 червня 1796 (16) | ||||
| Вільям Лі (політик) | |||||
| Законодавча влада | d | ||||
| Ламар Александер (республіканець) Боб Коркер (республіканець) | |||||
| Часові пояси | EDT і CDT | ||||
| ISO 3166 | US-TN | ||||
| Абревіатури | TN | ||||
| Сайт | tn.gov | ||||
Географія
Штат Теннессі межує з вісьмома іншими штатами: Кентуккі та Вірджинія на півночі; Північна Кароліна на сході; Джорджія, Алабама і Міссісіпі на півдні; Арканзас і Міссурі на річці Міссісіпі на заході.
Теннессі є місцем з найбільшою кількістю печер в США, на сьогодні зареєстровано понад 8350.
Штат ділиться річкою Теннессі на 3 частини: Східний, Середній і Західний Теннесі.
Східний Теннессі знаходиться в гірській місцевості, саме там розташована найвища точка штату — гора (2025 м), яка є також найвищою точкою шляху на Аппалачській стежці. У цій частині штату бере свій початок річка Теннессі. Ця область покрита родючими долинами, відокремленими лісистими гірськими хребтами. У Східному Теннессі розташовані міста Ноксвілл і Чаттануга.
Середній Теннессі розташований на плато Камберленд, середня висота якого 450—500 метрів над рівнем моря.
Історія
Територія Теннессі населена не менше 12 тисяч років. Найменування етнічних груп, що мешкали в цих краях до появи європейців, невідомі, але археологи виявляють кілька основних культур: архаїчну (до X століття до н. е.), Лісову (X ст. до н. е. — X ст. н. е.) та (X—XV ст.), що були попередниками індіанців маскогі, які займали долину річки Теннессі до приходу племен черокі.
Із європейців першими сюди потрапили іспанські конкістадори загону Ернандо де Сото (1540). Вони ще застали тут населення маскогі і, ймовірно, стали однією з причин депопуляції регіону, мимоволі заразивши індіанців європейськими хворобами. Вивільнені землі незабаром зайняли черокі, які переселилися з Вірджинії. У міру проникнення білих колоністів місцеве індіанське населення витіснялося далі на південь і захід.
Першим британським постійним поселенням на території Теннессі був форт Лаудон, розташований поблизу сучасного містечка Воноре в східній частині штату. У 1756 р. він був крайнім західним форпостом англійських колоній. У 1760 р. форт був захоплений індіанцями, а його гарнізон повністю перебитий. У 1760-х роках долина була поступово освоєна колоністами, які спочатку шукали лише нові території для полювання. Наприкінці того ж десятиліття на сході стало знову з'являтися постійне біле населення. Під час американської революції тут планувалося створити колонію Трансильванія, але індіанці черокі, які уклали союз із лоялістами, як і раніше активно чинили опір колонізації. До 1780 року біле населення утримувалося тільки в регіоні форту Ватагуа на вірджинському кордоні, який перетворився на центр боротьби як з індіанцями, так і з британськими військами. У середині 1780-х років Ватагуа і вся західна частина Північної Кароліни відокремилася від США в незалежну державу, але без підтримки зі сходу не змогла організувати оборону проти індіанців і через чотири роки знову об'єдналася з Північною Кароліною. Проте в 1790 р. штат передав цю територію під контроль федерального уряду, який управляв нею в складі Південно-західній території до утворення нового штату Теннессі в 1796 р.
Східний кордон штату, що відокремлює його від Північної Кароліни, пройшов по горах Аппалачі, а на заході територія Теннессі досягала річки Міссісіпі, яка в той час була кордоном з іспанськими колоніями. Колонізація західних територій завершилася в 1830-х роках (виселенням черокі) в Арканзас. На довгому шляху до нових місць поселення загинуло близько 4 тис. індіанців. Черокі назвали цю депортацію «дорогою плачу». Аналогічному виселенню були піддані й інші америндські народи, тому вислів дорога сліз відносять і до них. Особливо він популярний серед індіанців п'яти цивілізованих племен.
У 1861 р. штат Теннессі приєднався до конфедерації Півдня і перетворився на театр бойових дій. Війська генерала Гранта і флот сіверян до 1862 повністю контролювали річки Кумберленд і Теннессі, але в горах східної частини штату жителі півдня утримували позиції до 1865 р., звідки завдавали контрудари в напрямку Чаттануги й Нашвіллу. У цей час президент Лінкольн призначив губернатором Теннессі Ендрю Джонсона, свого майбутнього наступника.
Законодавчі збори Теннессі схвалили поправки до конституції, що забороняють рабство, 22 лютого 1865 р., а 7 квітня того ж року ратифікували й відповідну поправку до конституції США, завдяки чому Теннессі став єдиним штатом колишньої Конфедерації, куди в період Реконструкції не призначено військового губернатора. У 1864 р. губернатор Джонсон був обраний віцепрезидентом США, а після вбивства Лінкольна в 1865 р. став президентом. По закінченні Реконструкції в Теннессі, як і в інших південних штатах, були прийняті закони, що обмежують права афроамериканців, а в 1889 р. Генеральна асамблея штату ухвалила ще чотири закони, які фактично стали реформою виборчого права, що перешкоджає участі в голосуваннях для найбідніших верств населення, включаючи афроамериканців. Наприкінці XIX ст. у Теннессі були також прийняті закони про расову сегрегацію. Зазначені закони стосувалися близько 24 % населення штату або 480 430 осіб. Більшість із них залишалися чинними до 1965 р.
Теннессі неофіційно визнаний столицею музики кантрі. Тут щорічно проводяться фестивалі кантрі, які збирають виконавців з усієї країни.
Населення
Мовний склад населення (2010) [1]
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 93,78 |
| Іспанська | 3,66 |
| Німецька | 0,24 |
| Французька | 0,22 |
| Арабська | 0,21 |
| Китайська | 0,18 |
| В'єтнамська | 0,14 |
| Корейська | 0,14 |
| Лаоська | 0,10 |
| Тагальська | 0,09 |
| інші | 1,24 |
Прізвисько
Офіційне прізвисько штату — «Добровольчий штат». Теннессі отримав це прізвисько під час Англо-американської війни (1812—1815) завдяки своїм добровольцям, які зробили великий внесок у перемогу північноамериканських штатів (особливо — в битві при Новому Орлеані).
Адміністративний устрій
Віскі Теннессі
Теннессі — єдиний штат США, де офіційно дозволено виробництво особливого виду американського кукурудзяного віскі, названого ім'ям штату, — . Від бурбона (виробленого здебільшого в штаті Кентуккі) Теннессі відрізняє особливо ретельна обробка деревним вугіллям з цукрового клена: отриманий після перегонки спирт по краплі фільтрують через забиті кленовим вугіллям бочки висотою понад три метри. У підсумку віскі виходить особливо м'яким. Найвідоміша марка віскі Теннессі — Jack Daniel's.
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Міст через річку Теннессі. -
![image]()
Чепмен шосе (США-441) в обході Сеймура, в зимовий час.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теннессі |
 Міссурі |  Кентуккі |  Вірджинія |
 Арканзас |  |  Північна Кароліна |
 Міссісіпі |  Алабама |  Джорджія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tennessi znachennya Tennessi angl Tennessee shtat SShA 109 2 tis km 5 1 mln meshkanciv golovni mista Memfis Nashvill Noksvill Chattanuga shidna i centralna chastini visochinno goristi Appalachi na zahodi dolina Missisipi dobre rozvinena energetika chislenni gidroelektrostanciyi j teploelektrostanciyi na richkah Tennessi himichna metaloobrobna promislovist vidobutok kam yanogo vugillya viroshuvannya kukurudzi soyi bavovni tvarinnictvo Plosha shtatu Tennessi 109247 km2 36 misce v SShA Protyazhnist shtatu Tennessi z pivnochi na pivden 195 km zi shodu na zahid 710 km region shtatu Tennessi Pivdenno shidni centralni shtati SShA najvisha tochka shtatu Tennessi 2025 metriv nad rivnem morya najnizhcha tochka shtatu Tennessi 54 metri nad rivnem morya abreviatura shtatu Tennessi TN stolicya shtatu Tennessi Neshvill najbilshe misto shtatu Tennessi Memfis data utvorennya shtatu Tennessi 1 chervnya 1796 16 u SShA naselennya shtatu Tennessi blizko 6250000 osib 17 misce v SShA shilnist naselennya v shtati Tennessi 54 osobi na km2 19 misce v SShA gaslo shtatu Tennessi Agriculture and Commerce Silske gospodarstvo i torgivlya prizvisko shtatu Tennessi Shtat dobrovolciv Tennessi angl TennesseePrapor PechatkaPrizvisko Dobrovilnij shtat angl The Volunteer State angl The Volunteer State Deviz Silske gospodarstvo ta biznes angl Agriculture and Commerce Karta SShA z vidmichenim shtatom TennessiOficijna mova anglijskaStolicya NashvillNajbilshe misto MemfisPlosha 109 247 km 36 Shirina 195 km Dovzhina 710 km Suhodil 106 844 km2 Voda 2 403 km2 2 2 Shirota 34 59 N 36 41 N Dovgota 81 39 W 90 19 WNaselennya 6 910 840 17 Gustota naselennya 6 33 km2 20 en Najvisha tochka d 2 025 m Serednya visota 270 m Najnizhcha tochka Missisipi 54 mPered priyednannyam dPriyednannya do SShA 1 chervnya 1796 16 Vilyam Li politik Zakonodavcha vlada dLamar Aleksander respublikanec Bob Korker respublikanec Chasovi poyasi EDT i CDTISO 3166 US TNAbreviaturi TNSajt tn govGeografiyau kviten 2007 Shtat Tennessi mezhuye z vismoma inshimi shtatami Kentukki ta Virdzhiniya na pivnochi Pivnichna Karolina na shodi Dzhordzhiya Alabama i Missisipi na pivdni Arkanzas i Missuri na richci Missisipi na zahodi Tennessi ye miscem z najbilshoyu kilkistyu pecher v SShA na sogodni zareyestrovano ponad 8350 Shtat dilitsya richkoyu Tennessi na 3 chastini Shidnij Serednij i Zahidnij Tennesi Shidnij Tennessi znahoditsya v girskij miscevosti same tam roztashovana najvisha tochka shtatu gora 2025 m yaka ye takozh najvishoyu tochkoyu shlyahu na Appalachskij stezhci U cij chastini shtatu bere svij pochatok richka Tennessi Cya oblast pokrita rodyuchimi dolinami vidokremlenimi lisistimi girskimi hrebtami U Shidnomu Tennessi roztashovani mista Noksvill i Chattanuga Serednij Tennessi roztashovanij na plato Kamberlend serednya visota yakogo 450 500 metriv nad rivnem morya IstoriyaZrazok mistectva rizblennya po perlamutru znajdenij pid chas rozkopok u shtati Tennessi Teritoriya Tennessi naselena ne menshe 12 tisyach rokiv Najmenuvannya etnichnih grup sho meshkali v cih krayah do poyavi yevropejciv nevidomi ale arheologi viyavlyayut kilka osnovnih kultur arhayichnu do X stolittya do n e Lisovu X st do n e X st n e ta X XV st sho buli poperednikami indianciv maskogi yaki zajmali dolinu richki Tennessi do prihodu plemen cheroki Iz yevropejciv pershimi syudi potrapili ispanski konkistadori zagonu Ernando de Soto 1540 Voni she zastali tut naselennya maskogi i jmovirno stali odniyeyu z prichin depopulyaciyi regionu mimovoli zarazivshi indianciv yevropejskimi hvorobami Vivilneni zemli nezabarom zajnyali cheroki yaki pereselilisya z Virdzhiniyi U miru proniknennya bilih kolonistiv misceve indianske naselennya vitisnyalosya dali na pivden i zahid Pershim britanskim postijnim poselennyam na teritoriyi Tennessi buv fort Laudon roztashovanij poblizu suchasnogo mistechka Vonore v shidnij chastini shtatu U 1756 r vin buv krajnim zahidnim forpostom anglijskih kolonij U 1760 r fort buv zahoplenij indiancyami a jogo garnizon povnistyu perebitij U 1760 h rokah dolina bula postupovo osvoyena kolonistami yaki spochatku shukali lishe novi teritoriyi dlya polyuvannya Naprikinci togo zh desyatilittya na shodi stalo znovu z yavlyatisya postijne bile naselennya Pid chas amerikanskoyi revolyuciyi tut planuvalosya stvoriti koloniyu Transilvaniya ale indianci cheroki yaki uklali soyuz iz loyalistami yak i ranishe aktivno chinili opir kolonizaciyi Do 1780 roku bile naselennya utrimuvalosya tilki v regioni fortu Vatagua na virdzhinskomu kordoni yakij peretvorivsya na centr borotbi yak z indiancyami tak i z britanskimi vijskami U seredini 1780 h rokiv Vatagua i vsya zahidna chastina Pivnichnoyi Karolini vidokremilasya vid SShA v nezalezhnu derzhavu ale bez pidtrimki zi shodu ne zmogla organizuvati oboronu proti indianciv i cherez chotiri roki znovu ob yednalasya z Pivnichnoyu Karolinoyu Prote v 1790 r shtat peredav cyu teritoriyu pid kontrol federalnogo uryadu yakij upravlyav neyu v skladi Pivdenno zahidnij teritoriyi do utvorennya novogo shtatu Tennessi v 1796 r Pam yatnik na misci roztashuvannya Tennessi v grafstvi Monro Shidnij kordon shtatu sho vidokremlyuye jogo vid Pivnichnoyi Karolini projshov po gorah Appalachi a na zahodi teritoriya Tennessi dosyagala richki Missisipi yaka v toj chas bula kordonom z ispanskimi koloniyami Kolonizaciya zahidnih teritorij zavershilasya v 1830 h rokah viselennyam cheroki v Arkanzas Na dovgomu shlyahu do novih misc poselennya zaginulo blizko 4 tis indianciv Cheroki nazvali cyu deportaciyu dorogoyu plachu Analogichnomu viselennyu buli piddani j inshi amerindski narodi tomu visliv doroga sliz vidnosyat i do nih Osoblivo vin populyarnij sered indianciv p yati civilizovanih plemen U 1861 r shtat Tennessi priyednavsya do konfederaciyi Pivdnya i peretvorivsya na teatr bojovih dij Vijska generala Granta i flot siveryan do 1862 povnistyu kontrolyuvali richki Kumberlend i Tennessi ale v gorah shidnoyi chastini shtatu zhiteli pivdnya utrimuvali poziciyi do 1865 r zvidki zavdavali kontrudari v napryamku Chattanugi j Nashvillu U cej chas prezident Linkoln priznachiv gubernatorom Tennessi Endryu Dzhonsona svogo majbutnogo nastupnika Zakonodavchi zbori Tennessi shvalili popravki do konstituciyi sho zaboronyayut rabstvo 22 lyutogo 1865 r a 7 kvitnya togo zh roku ratifikuvali j vidpovidnu popravku do konstituciyi SShA zavdyaki chomu Tennessi stav yedinim shtatom kolishnoyi Konfederaciyi kudi v period Rekonstrukciyi ne priznacheno vijskovogo gubernatora U 1864 r gubernator Dzhonson buv obranij viceprezidentom SShA a pislya vbivstva Linkolna v 1865 r stav prezidentom Po zakinchenni Rekonstrukciyi v Tennessi yak i v inshih pivdennih shtatah buli prijnyati zakoni sho obmezhuyut prava afroamerikanciv a v 1889 r Generalna asambleya shtatu uhvalila she chotiri zakoni yaki faktichno stali reformoyu viborchogo prava sho pereshkodzhaye uchasti v golosuvannyah dlya najbidnishih verstv naselennya vklyuchayuchi afroamerikanciv Naprikinci XIX st u Tennessi buli takozh prijnyati zakoni pro rasovu segregaciyu Zaznacheni zakoni stosuvalisya blizko 24 naselennya shtatu abo 480 430 osib Bilshist iz nih zalishalisya chinnimi do 1965 r Tennessi neoficijno viznanij stoliceyu muziki kantri Tut shorichno provodyatsya festivali kantri yaki zbirayut vikonavciv z usiyeyi krayini Osin u Tennessi NaselennyaMovnij sklad naselennya 2010 1 Movi Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 93 78Ispanska 3 66Nimecka 0 24Francuzka 0 22Arabska 0 21Kitajska 0 18V yetnamska 0 14Korejska 0 14Laoska 0 10Tagalska 0 09inshi 1 24PrizviskoOficijne prizvisko shtatu Dobrovolchij shtat Tennessi otrimav ce prizvisko pid chas Anglo amerikanskoyi vijni 1812 1815 zavdyaki svoyim dobrovolcyam yaki zrobili velikij vnesok u peremogu pivnichnoamerikanskih shtativ osoblivo v bitvi pri Novomu Orleani Administrativnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu TennessiViski TennessiTennessi yedinij shtat SShA de oficijno dozvoleno virobnictvo osoblivogo vidu amerikanskogo kukurudzyanogo viski nazvanogo im yam shtatu Vid burbona viroblenogo zdebilshogo v shtati Kentukki Tennessi vidriznyaye osoblivo retelna obrobka derevnim vugillyam z cukrovogo klena otrimanij pislya peregonki spirt po krapli filtruyut cherez zabiti klenovim vugillyam bochki visotoyu ponad tri metri U pidsumku viski vihodit osoblivo m yakim Najvidomisha marka viski Tennessi Jack Daniel s Mist cherez richku Tennessi Chepmen shose SShA 441 v obhodi Sejmura v zimovij chas Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tennessi Missuri Kentukki Virdzhiniya Arkanzas Pivnichna Karolina Missisipi Alabama Dzhordzhiya