Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про телескоп який виготовив Ньютон див Телескоп Ньютона Ньютонівський телескоп або ньютонівський рефлектор це тип телеск

Телескоп Шмідта-Ньютона

Телескоп Шмідта-Ньютона
Про телескоп, який виготовив Ньютон, див. Телескоп Ньютона.

Ньютонівський телескоп або ньютонівський рефлектор — це тип телескопа-рефлектора, винайдений англійським вченим Ісааком Ньютоном, який використовує увігнуте головне дзеркало та плоске діагональне вторинне дзеркало. Перший рефлекторний телескоп Ньютона, завершений 1668 року, є найранішим із відомих робочих рефлекторів. Проста конструкція телескопа Ньютона зробила його дуже популярним серед [en].

image
Жінка дивиться через ньютонівський телескоп

Опис

image
Схема ньютонівського телескопа

Ньютонівський телескоп складається з головного дзеркала або об'єктива, зазвичай [en] форми, і меншого плоского вторинного дзеркала. Основне дзеркало дає від неба, тоді як вторинне дзеркало перенаправляє світло під прямим кутом до оптичної осі, щоб його можна було переглядати за допомогою окуляра.

Переваги ньютонівської схеми

  • Ньютонівські телескопи вільні від хроматичної аберації, яка спостерігається в рефракторних телескопах.
  • Вони зазвичай дешевші, ніж телескопи порівнянної якості інших типів, для будь-якого заданого діаметра об'єктива (або апертури).
  • Оскільки є лише одна поверхня, яку потрібно відшліфувати та відполірувати для отримання складної форми, виготовлення виявляється значно простішим, ніж телескопів інших конструкцій (грегоріанські, кассегренівські та ранні рефрактори мали дві поверхні, які потребують складної обробки. Пізніші ахроматичні об'єктиви рефракторів мали чотири поверхні, які треба обробити).
  • Легше отримати більші значення діафрагмового числа, що розширює поле зору.
  • Окуляр розташований у верхній частині телескопа. У поєднанні з короткими коефіцієнтами f це може забезпечити набагато компактнішу систему кріплення, зменшивши вартість і додавши мобільності.

Недоліки ньютонівської схеми

image
Великий ньютонівський телескоп із драбиною для того, щоб дістатися окуляра
  • Ньютонівські телескопи, як і інші телескопи-рефлектори з , страждають від коми, позаосьової аберації, яка спричиняє відблиск зображення всередину та в напрямку до оптичної осі (зірки ближче до краю поля зору набувають кометоподібної форми). Цей відблиск відсутній на осі та лінійно зростає зі збільшенням кута розходження та обернено пропорційний квадрату фокусного відношення дзеркала (відношення фокусної відстані дзеркала до його діаметра). Формула для тангенціальної коми третього порядку — 3θ/16F², де θ — кут між віссю і точкою зображення в радіанах, а F — фокусне відношення. Вважають, що ньютонівські телескопи з фокусним відношенням f/6 або більшим (наприклад, f/5) мають дедалі значнішу кому. Щоб збільшити різкість зображення в полі, головні дзеркала з низьким фокусним відношенням можна поєднувати з лінзами, які коригують кому.
  • Вторинне дзеркало є центральною перешкодою на шляху світла. Ця перешкода, а також , спричинені кріпленням вторинного дзеркала (так званим «павуком»), зменшують контрастність. Візуально ці ефекти можна зменшити, застосувавши дво- або трилапий вигнутий павук. Це зменшує інтенсивність бічних пелюсток дифракції приблизно в чотири рази та допомагає покращити контрастність зображення, проте круглі павуки більш схильні до вібрації, спричиненої вітром.
  • Проблемою портативних ньютонівських телескопів є [en]. Через поштовхи, пов'язані з транспортуванням та використанням, дзеркала можуть зміститися. Тому може знадобитися повторно вирівнювати (колімувати) телескоп. Інші конструкції, такі як рефрактори та катадіоптрики (зокрема [en]), мають фіксовану колімацію.
  • Фокальна площина розташована асиметрично та у верхній частині оптичної системи. За візуальних спостережень, особливо на екваторіальних монтуваннях, орієнтація труби може поставити окуляр у дуже незручне положення, а для доступу більших телескопів потрібні драбини або опорні конструкції. У деяких конструкціях передбачено механізми для повертання кріплення окуляра або всієї труби в зручніше положення. Для дослідницьких телескопів слід враховувати врівноваження важких інструментів, установлених у цьому фокусі.

Варіації

Існує кілька варіантів ньютонівського дизайну, в яких до системи додано лінзу й отримано катадіоптричний телескоп. Це робиться для виправлення сферичної аберації або зниження вартості.

Телескоп Шмідта — Ньютона

image
Телескоп Шмідта-Ньютона.

Телескоп Шмідта — Ньютона поєднує ньютонівську оптичну конструкцію з повноапертурною [en] перед основним дзеркалом, яка не лише коригує сферичну аберацію, але й може підтримувати вторинне дзеркало. Така система має менше ефектів дифракції, спричинених комою та тримачем вторинного дзеркала.

Телескоп Максутова — Ньютона

Подібно до телескопа Шмідта — Ньютона, до ньютонівської схеми можна додати [en] [en], що дає мінімальну аберацію в широкому полі зору, з однією чвертю коми подібної стандартної ньютонівської схеми та половину коми схеми Шмідта — Ньютона. Також за допомогою високого фокусного відношення з пропорційно малим діагональним дзеркалом, установленим на коректорі, можна мінімізувати дифракцію.

Телескоп Джонса — Берда

Ньютонівський телескоп Джонса — Берда (іноді — Берда — Джонса) використовує, замість параболічного, сферичне первинне дзеркало, сферичні аберації якого коригують субапертурною коректорною лінзою, зазвичай встановлюваною всередині труби фокусатора або перед вторинним дзеркалом. Така конструкція зменшує розмір і вартість телескопа завдяки зменшенню загальної довжини труби телескопа (з коректором, що збільшує фокусну відстань у компонуванні типу «телеоб'єктив») у поєднанні з дешевшим сферичним дзеркалом. Відзначено, що комерційно вироблені версії цієї конструкції мають оптичні порушення через складність виготовлення коректора субапертури правильної форми, і орієнтовані на недорогу частину ринку телескопів.

Історія

Ідея Ньютона про телескоп-рефлекторний не була новою. Галілео Галілей і [en] обговорювали використання дзеркала як об'єктива для формування зображення незабаром після винаходу рефракційного телескопа, а інші, наприклад, [en], стверджували, що експериментували з цією ідеєю ще 1616 року. Можливо, Ньютон навіть читав книгу Джеймса Грегорі «Optica Promota» 1663 року, в якій описувалися конструкції рефлекторних телескопів із використанням параболічних дзеркал (телескоп, який Грегорі безуспішно намагався створити).

Ньютон побудував свій рефлектор, оскільки припускав, що це може підтвердити його теорію про те, що біле світло складається зі спектру кольорів. За часів Ньютона основним недоліком телескопів-рефракторів було спотворення кольору (хроматична аберація), і було багато теорій щодо його причини. У середині 1660-х років, працюючи над теорією кольору, Ньютон дійшов висновку, що причиною цього є те, що лінза телескопа-рефрактора поводиться так само як призми, з якими він експериментував, розкладаючи біле світло навколо яскравих астрономічних об'єктів на веселкові кольори. Якби це було так, то хроматичну аберацію можна було б усунути, побудувавши телескоп, у якому немає лінз — телескоп-рефлектор.

image
Копія другого телескопа-рефлектора, представленого Ньютоном Королівському товариству 1672 року (перший телескоп, який він виготовив 1668 року, був позичений виробнику інструментів, але немає жодних записів про те, що з ним сталося)

Наприкінці 1668 року Ісаак Ньютон побудував свій телескоп-рефлектор. Матеріалом для дзеркального об'єктива він вибрав сплав олова та міді (спекулум). Пізніше він розробив засоби для формування та шліфування дзеркала і, можливо, був першим, хто використав накладку (англ. pitch lap) для полірування оптичної поверхні. Щоб спростити виготовлення, форма дзеркала була сферичною, а не параболічною; попри наявність сферичної аберації, це виправило хроматичну аберацію. Він також додав до рефлектора характерне для ньютонівського телескопа вторинне дзеркало, встановлене діагонально біля фокуса основного дзеркала, щоб відбивати зображення під кутом 90° в окуляр, розташований збоку від телескопа. Це унікальне доповнення дозволяло переглядати зображення з мінімальними перешкодами перед дзеркалом об'єктива. Також Ньютон виготовив трубу, монтування та фітинги. Перший Ньютонів телескоп мав головне дзеркало діаметром 1,3 дюйма (33 мм) і фокусне відношення f/5. Він виявив, що телескоп не спотворює кольорів і що за допомогою нього можна побачити чотири галілеєві супутники Юпітера та фазу півмісяця Венери. Наприкінці 1671 року друг Ньютона Ісаак Барроу показав другий телескоп невеликій групі з Лондонського королівського товариства. Вражені, в січні 1672 року вони продемонстрували його Карлу II. Того ж року Ньютона прийнято членом товариства.

Як і Грегорі до нього, Ньютону було важко побудувати ефективний відбивач. Було складно відшліфувати метал дзеркала до правильної кривини. Поверхня швидко тьмяніла, що знижувало відбивну здатність дзеркала, а це, разом із малим його розміром, робило телескоп дуже тьмяним, порівняно зі сучасними рефракторами. Через ці труднощі ньютонівський рефлектор спочатку не набув поширення. 1721 року [en] продемонстрував Королівському товариству значно вдосконалену модель. Він вирішив багато проблем створення параболічного дзеркала. Його ньютонівський телескоп із діаметром дзеркала 6 дюймів (150 мм) справляв гарне враження у порівнянні з великими телескопами-рефракторами того часу.

Див. також

Примітки

  1. Hall, A. Rupert (1992). Isaac Newton: Adventurer in Thought (англ.). Cambridge University Press. с. 67. ISBN .
  2. Ingalls, Albert Graham (1935). Ingalls, Albert G. (ред.). Amateur Telescope Making (англ.) (вид. 4th). Munn and Co., Inc.
  3. Sacek, Vladimir (14 липня 2006). 8.1.1. Newtonian off-axis aberrations (англ.). Процитовано 29 вересня 2009. off-axis performance of the paraboloidal mirror drops so quickly with the increase in relative aperture beyond ~ƒ/6
  4. Knisely, David (2004). Tele Vue Paracor Coma Corrector for Newtonians (PDF). Cloudy Nights Telescope Review (англ.). Процитовано 29 листопада 2010.
  5. Hebra, Alex (2010). The Physics of Metrology: All about Instruments: From Trundle Wheels to Atomic Clocks (англ.). Media. с. 258—259. ISBN .
  6. Cooke, Antony (2009). Make Time for the Stars: Fitting Astronomy into Your Busy Life (англ.). . с. 14. ISBN .
  7. Schmidt-Newton telescope (англ.). telescopeOptics.net. Процитовано 28 August 2012.
  8. Rutten, Harrie G. J.; van Venrooij, Martin A.M. (1988). Telescope Optics: Evaluation and design (англ.). ISBN .
  9. Mollise, Rod (28 February 2009). Choosing and Using a New CAT (англ.). с. 101. ISBN .
  10. 10.1.2. Sub-aperture corrector examples: Single-mirror systems — Jones-Bird(англ.)
  11. (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 18 листопада 2014.
  12. Fred Watson (2007). Stargazer: The Life and Times of the Telescope (англ.). Allen & Unwin. с. 108. ISBN .
  13. The Galileo Project > Science > Zucchi, Niccolo(англ.)
  14. Derek Gjertsen (1986). The Newton Handbook (англ.). Routledge & Kegan Paul. с. 562. ISBN .
  15. Michael White (1999). Isaac Newton: The Last Sorcerer (англ.). Basic Books. с. 169. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  16. Michael White (1999). Isaac Newton: The Last Sorcerer (англ.). Basic Books. с. 170. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  17. Ньютон вважав, що для виправлення аберації слід виготовляти об'єктиви з f/50 або більше: «об'єктив будь-якого телескопа не може зібрати всіх променів, які виходять з однієї точки об'єкта, тому слід намагатися зібрати їх у його фокусі в крузі, діаметр якого менший від 50-ї частини його апертури»
    Оригінальний текст (англ.)
    the object-glass of any telescope cannot collect all the rays which come from one point of an object, so as to make them convene at its focus in less room than in a circular space, whose diameter is the 50th part of the diameter of its aperture
  18. Stephen Parkinson (1870). A Treatise on Optics. Macmillan. с. 112.
  19. Henry C. King (1955). The History of the Telescope (англ.). с. 74. ISBN . Процитовано 1 серпня 2013.
  20. Raymond N. Wilson (2007). Reflecting Telescope Optics I: Basic Design Theory and its Historical Development (англ.). Springer Science & Business Media. с. 9. ISBN .
  21. telescope-optics.net Reflecting Telescopes: Newtonian, two- and three-mirror systems
  22. amazing-space.stsci.edu — Hadley's Reflector
  23. The complete Amateur Astronomer — John Hadley's Reflector

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньютонівський телескоп
  • Smith, Warren J., Modern Optical Engineering, McGraw-Hill Inc., 1966, p. 400

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro teleskop yakij vigotoviv Nyuton div Teleskop Nyutona Nyutonivskij teleskop abo nyutonivskij reflektor ce tip teleskopa reflektora vinajdenij anglijskim vchenim Isaakom Nyutonom yakij vikoristovuye uvignute golovne dzerkalo ta ploske diagonalne vtorinne dzerkalo Pershij reflektornij teleskop Nyutona zavershenij 1668 roku ye najranishim iz vidomih robochih reflektoriv Prosta konstrukciya teleskopa Nyutona zrobila jogo duzhe populyarnim sered en Zhinka divitsya cherez nyutonivskij teleskopOpisShema nyutonivskogo teleskopa Nyutonivskij teleskop skladayetsya z golovnogo dzerkala abo ob yektiva zazvichaj en formi i menshogo ploskogo vtorinnogo dzerkala Osnovne dzerkalo daye vid neba todi yak vtorinne dzerkalo perenapravlyaye svitlo pid pryamim kutom do optichnoyi osi shob jogo mozhna bulo pereglyadati za dopomogoyu okulyara Perevagi nyutonivskoyi shemi Nyutonivski teleskopi vilni vid hromatichnoyi aberaciyi yaka sposterigayetsya v refraktornih teleskopah Voni zazvichaj deshevshi nizh teleskopi porivnyannoyi yakosti inshih tipiv dlya bud yakogo zadanogo diametra ob yektiva abo aperturi Oskilki ye lishe odna poverhnya yaku potribno vidshlifuvati ta vidpoliruvati dlya otrimannya skladnoyi formi vigotovlennya viyavlyayetsya znachno prostishim nizh teleskopiv inshih konstrukcij gregorianski kassegrenivski ta ranni refraktori mali dvi poverhni yaki potrebuyut skladnoyi obrobki Piznishi ahromatichni ob yektivi refraktoriv mali chotiri poverhni yaki treba obrobiti Legshe otrimati bilshi znachennya diafragmovogo chisla sho rozshiryuye pole zoru Okulyar roztashovanij u verhnij chastini teleskopa U poyednanni z korotkimi koeficiyentami f ce mozhe zabezpechiti nabagato kompaktnishu sistemu kriplennya zmenshivshi vartist i dodavshi mobilnosti Nedoliki nyutonivskoyi shemi Velikij nyutonivskij teleskop iz drabinoyu dlya togo shob distatisya okulyara Nyutonivski teleskopi yak i inshi teleskopi reflektori z strazhdayut vid komi pozaosovoyi aberaciyi yaka sprichinyaye vidblisk zobrazhennya vseredinu ta v napryamku do optichnoyi osi zirki blizhche do krayu polya zoru nabuvayut kometopodibnoyi formi Cej vidblisk vidsutnij na osi ta linijno zrostaye zi zbilshennyam kuta rozhodzhennya ta oberneno proporcijnij kvadratu fokusnogo vidnoshennya dzerkala vidnoshennya fokusnoyi vidstani dzerkala do jogo diametra Formula dlya tangencialnoyi komi tretogo poryadku 38 16F de 8 kut mizh vissyu i tochkoyu zobrazhennya v radianah a F fokusne vidnoshennya Vvazhayut sho nyutonivski teleskopi z fokusnim vidnoshennyam f 6 abo bilshim napriklad f 5 mayut dedali znachnishu komu Shob zbilshiti rizkist zobrazhennya v poli golovni dzerkala z nizkim fokusnim vidnoshennyam mozhna poyednuvati z linzami yaki koriguyut komu Vtorinne dzerkalo ye centralnoyu pereshkodoyu na shlyahu svitla Cya pereshkoda a takozh sprichineni kriplennyam vtorinnogo dzerkala tak zvanim pavukom zmenshuyut kontrastnist Vizualno ci efekti mozhna zmenshiti zastosuvavshi dvo abo trilapij vignutij pavuk Ce zmenshuye intensivnist bichnih pelyustok difrakciyi priblizno v chotiri razi ta dopomagaye pokrashiti kontrastnist zobrazhennya prote krugli pavuki bilsh shilni do vibraciyi sprichinenoyi vitrom Problemoyu portativnih nyutonivskih teleskopiv ye en Cherez poshtovhi pov yazani z transportuvannyam ta vikoristannyam dzerkala mozhut zmistitisya Tomu mozhe znadobitisya povtorno virivnyuvati kolimuvati teleskop Inshi konstrukciyi taki yak refraktori ta katadioptriki zokrema en mayut fiksovanu kolimaciyu Fokalna ploshina roztashovana asimetrichno ta u verhnij chastini optichnoyi sistemi Za vizualnih sposterezhen osoblivo na ekvatorialnih montuvannyah oriyentaciya trubi mozhe postaviti okulyar u duzhe nezruchne polozhennya a dlya dostupu bilshih teleskopiv potribni drabini abo oporni konstrukciyi U deyakih konstrukciyah peredbacheno mehanizmi dlya povertannya kriplennya okulyara abo vsiyeyi trubi v zruchnishe polozhennya Dlya doslidnickih teleskopiv slid vrahovuvati vrivnovazhennya vazhkih instrumentiv ustanovlenih u comu fokusi VariaciyiIsnuye kilka variantiv nyutonivskogo dizajnu v yakih do sistemi dodano linzu j otrimano katadioptrichnij teleskop Ce robitsya dlya vipravlennya sferichnoyi aberaciyi abo znizhennya vartosti Teleskop Shmidta Nyutona Teleskop Shmidta Nyutona Teleskop Shmidta Nyutona poyednuye nyutonivsku optichnu konstrukciyu z povnoaperturnoyu en pered osnovnim dzerkalom yaka ne lishe koriguye sferichnu aberaciyu ale j mozhe pidtrimuvati vtorinne dzerkalo Taka sistema maye menshe efektiv difrakciyi sprichinenih komoyu ta trimachem vtorinnogo dzerkala Teleskop Maksutova Nyutona Podibno do teleskopa Shmidta Nyutona do nyutonivskoyi shemi mozhna dodati en en sho daye minimalnu aberaciyu v shirokomu poli zoru z odniyeyu chvertyu komi podibnoyi standartnoyi nyutonivskoyi shemi ta polovinu komi shemi Shmidta Nyutona Takozh za dopomogoyu visokogo fokusnogo vidnoshennya z proporcijno malim diagonalnim dzerkalom ustanovlenim na korektori mozhna minimizuvati difrakciyu Teleskop Dzhonsa Berda Nyutonivskij teleskop Dzhonsa Berda inodi Berda Dzhonsa vikoristovuye zamist parabolichnogo sferichne pervinne dzerkalo sferichni aberaciyi yakogo koriguyut subaperturnoyu korektornoyu linzoyu zazvichaj vstanovlyuvanoyu vseredini trubi fokusatora abo pered vtorinnim dzerkalom Taka konstrukciya zmenshuye rozmir i vartist teleskopa zavdyaki zmenshennyu zagalnoyi dovzhini trubi teleskopa z korektorom sho zbilshuye fokusnu vidstan u komponuvanni tipu teleob yektiv u poyednanni z deshevshim sferichnim dzerkalom Vidznacheno sho komercijno virobleni versiyi ciyeyi konstrukciyi mayut optichni porushennya cherez skladnist vigotovlennya korektora subaperturi pravilnoyi formi i oriyentovani na nedorogu chastinu rinku teleskopiv IstoriyaIdeya Nyutona pro teleskop reflektornij ne bula novoyu Galileo Galilej i en obgovoryuvali vikoristannya dzerkala yak ob yektiva dlya formuvannya zobrazhennya nezabarom pislya vinahodu refrakcijnogo teleskopa a inshi napriklad en stverdzhuvali sho eksperimentuvali z ciyeyu ideyeyu she 1616 roku Mozhlivo Nyuton navit chitav knigu Dzhejmsa Gregori Optica Promota 1663 roku v yakij opisuvalisya konstrukciyi reflektornih teleskopiv iz vikoristannyam parabolichnih dzerkal teleskop yakij Gregori bezuspishno namagavsya stvoriti Nyuton pobuduvav svij reflektor oskilki pripuskav sho ce mozhe pidtverditi jogo teoriyu pro te sho bile svitlo skladayetsya zi spektru koloriv Za chasiv Nyutona osnovnim nedolikom teleskopiv refraktoriv bulo spotvorennya koloru hromatichna aberaciya i bulo bagato teorij shodo jogo prichini U seredini 1660 h rokiv pracyuyuchi nad teoriyeyu koloru Nyuton dijshov visnovku sho prichinoyu cogo ye te sho linza teleskopa refraktora povoditsya tak samo yak prizmi z yakimi vin eksperimentuvav rozkladayuchi bile svitlo navkolo yaskravih astronomichnih ob yektiv na veselkovi kolori Yakbi ce bulo tak to hromatichnu aberaciyu mozhna bulo b usunuti pobuduvavshi teleskop u yakomu nemaye linz teleskop reflektor Kopiya drugogo teleskopa reflektora predstavlenogo Nyutonom Korolivskomu tovaristvu 1672 roku pershij teleskop yakij vin vigotoviv 1668 roku buv pozichenij virobniku instrumentiv ale nemaye zhodnih zapisiv pro te sho z nim stalosya Naprikinci 1668 roku Isaak Nyuton pobuduvav svij teleskop reflektor Materialom dlya dzerkalnogo ob yektiva vin vibrav splav olova ta midi spekulum Piznishe vin rozrobiv zasobi dlya formuvannya ta shlifuvannya dzerkala i mozhlivo buv pershim hto vikoristav nakladku angl pitch lap dlya poliruvannya optichnoyi poverhni Shob sprostiti vigotovlennya forma dzerkala bula sferichnoyu a ne parabolichnoyu popri nayavnist sferichnoyi aberaciyi ce vipravilo hromatichnu aberaciyu Vin takozh dodav do reflektora harakterne dlya nyutonivskogo teleskopa vtorinne dzerkalo vstanovlene diagonalno bilya fokusa osnovnogo dzerkala shob vidbivati zobrazhennya pid kutom 90 v okulyar roztashovanij zboku vid teleskopa Ce unikalne dopovnennya dozvolyalo pereglyadati zobrazhennya z minimalnimi pereshkodami pered dzerkalom ob yektiva Takozh Nyuton vigotoviv trubu montuvannya ta fitingi Pershij Nyutoniv teleskop mav golovne dzerkalo diametrom 1 3 dyujma 33 mm i fokusne vidnoshennya f 5 Vin viyaviv sho teleskop ne spotvoryuye koloriv i sho za dopomogoyu nogo mozhna pobachiti chotiri galileyevi suputniki Yupitera ta fazu pivmisyacya Veneri Naprikinci 1671 roku drug Nyutona Isaak Barrou pokazav drugij teleskop nevelikij grupi z Londonskogo korolivskogo tovaristva Vrazheni v sichni 1672 roku voni prodemonstruvali jogo Karlu II Togo zh roku Nyutona prijnyato chlenom tovaristva Yak i Gregori do nogo Nyutonu bulo vazhko pobuduvati efektivnij vidbivach Bulo skladno vidshlifuvati metal dzerkala do pravilnoyi krivini Poverhnya shvidko tmyanila sho znizhuvalo vidbivnu zdatnist dzerkala a ce razom iz malim jogo rozmirom robilo teleskop duzhe tmyanim porivnyano zi suchasnimi refraktorami Cherez ci trudnoshi nyutonivskij reflektor spochatku ne nabuv poshirennya 1721 roku en prodemonstruvav Korolivskomu tovaristvu znachno vdoskonalenu model Vin virishiv bagato problem stvorennya parabolichnogo dzerkala Jogo nyutonivskij teleskop iz diametrom dzerkala 6 dyujmiv 150 mm spravlyav garne vrazhennya u porivnyanni z velikimi teleskopami refraktorami togo chasu Div takozhSpisok tipiv teleskopivPrimitkiHall A Rupert 1992 Isaac Newton Adventurer in Thought angl Cambridge University Press s 67 ISBN 9780521566698 Ingalls Albert Graham 1935 Ingalls Albert G red Amateur Telescope Making angl vid 4th Munn and Co Inc Sacek Vladimir 14 lipnya 2006 8 1 1 Newtonian off axis aberrations angl Procitovano 29 veresnya 2009 off axis performance of the paraboloidal mirror drops so quickly with the increase in relative aperture beyond ƒ 6 Knisely David 2004 Tele Vue Paracor Coma Corrector for Newtonians PDF Cloudy Nights Telescope Review angl Procitovano 29 listopada 2010 Hebra Alex 2010 The Physics of Metrology All about Instruments From Trundle Wheels to Atomic Clocks angl Springer Science Business Media s 258 259 ISBN 978 3 211 78381 8 Cooke Antony 2009 Make Time for the Stars Fitting Astronomy into Your Busy Life angl Springer Science Business Media s 14 ISBN 978 0 387 89341 9 Schmidt Newton telescope angl telescopeOptics net Procitovano 28 August 2012 Rutten Harrie G J van Venrooij Martin A M 1988 Telescope Optics Evaluation and design angl ISBN 9780943396187 Mollise Rod 28 February 2009 Choosing and Using a New CAT angl s 101 ISBN 9780387097725 10 1 2 Sub aperture corrector examples Single mirror systems Jones Bird angl angl Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 18 listopada 2014 Fred Watson 2007 Stargazer The Life and Times of the Telescope angl Allen amp Unwin s 108 ISBN 978 1 74176 392 8 The Galileo Project gt Science gt Zucchi Niccolo angl Derek Gjertsen 1986 The Newton Handbook angl Routledge amp Kegan Paul s 562 ISBN 978 0 7102 0279 6 Michael White 1999 Isaac Newton The Last Sorcerer angl Basic Books s 169 ISBN 978 0 7382 0143 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Michael White 1999 Isaac Newton The Last Sorcerer angl Basic Books s 170 ISBN 978 0 7382 0143 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Nyuton vvazhav sho dlya vipravlennya aberaciyi slid vigotovlyati ob yektivi z f 50 abo bilshe ob yektiv bud yakogo teleskopa ne mozhe zibrati vsih promeniv yaki vihodyat z odniyeyi tochki ob yekta tomu slid namagatisya zibrati yih u jogo fokusi v kruzi diametr yakogo menshij vid 50 yi chastini jogo aperturi Originalnij tekst angl the object glass of any telescope cannot collect all the rays which come from one point of an object so as to make them convene at its focus in less room than in a circular space whose diameter is the 50th part of the diameter of its aperture Stephen Parkinson 1870 A Treatise on Optics Macmillan s 112 Henry C King 1955 The History of the Telescope angl s 74 ISBN 978 0 486 43265 6 Procitovano 1 serpnya 2013 Raymond N Wilson 2007 Reflecting Telescope Optics I Basic Design Theory and its Historical Development angl Springer Science amp Business Media s 9 ISBN 978 3 540 40106 3 telescope optics net Reflecting Telescopes Newtonian two and three mirror systems amazing space stsci edu Hadley s Reflector The complete Amateur Astronomer John Hadley s ReflectorPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nyutonivskij teleskop Smith Warren J Modern Optical Engineering McGraw Hill Inc 1966 p 400

Дата публікації:
Топ