Ісаа́к Барро́в (також Барро́у; англ. Isaac Barrow; жовтень 1630, Лондон, Велика Британія — 4 травня 1677, Лондон, Велика Британія) — англійський математик, фізик і богослов, відомий багатьма вченими працями, був учителем Ньютона.
Ісаак Барров | |
---|---|
Isaac Barrow | |
портрет роботи Неллера (1689) | |
Народився | 1630 Лондон, Велика Британія |
Помер | 4 травня 1677 Лондон, Велика Британія |
Поховання | Вестмінстерське абатство |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | богослов, математик, історик математики, фізик, викладач університету, філософ |
Alma mater | Кембриджський університет (Триніті-коледж) |
Галузь | теологія, математика, фізика |
Заклад | Ґрешем-коледж |
Посада | d |
Науковий ступінь | доктор богослов'я |
Науковий керівник | Вінченцо Вівіані, |
Відомі учні | Ісаак Ньютон |
Аспіранти, докторанти | Ісаак Ньютон[1] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Висловлювання у Вікіцитатах Ісаак Барроу у Вікісховищі |
Життєпис
Початкове виховання отримав у школі картузіанського монастиря, в дитинстві не виявляв бажання до навчальних занять і відрізнявся буйною вдачею. Однак, коли на 15-му році його перевели в Триніті-коледж Кембриджського університету, Барров різко змінився: він пристрастився до вивчення стародавніх мов, богослов'я та природної філософії, в якій тоді панували Бекон, Декарт і Галілей. Заняття богослов'ям привели його до необхідності зайнятися стародавньою хронологією і спонукали звернутися до вивчення математики та астрономії древніх.
Барров завдяки знанню латинської, грецької та арабської мов здобув глибокі знання з стародавньої математики, видав згодом твори Евкліда, Архімеда, Аполлонія та Феодосія зі своїми коментарями. Після закінчення курсу наук у коледжі він спробував очолити катедру грецької мови в Кембриджському університеті, але отримав відмову з політичних причин. У результаті він вирішив вирушити у подорож, яка тривала чотири роки.
Барров відвідав Францію, Італію, жив у Константинополі та Смірні, а на зворотному шляху до Англії відвідав Німеччину й Голландію. Після повернення на Батьківщину він отримав нарешті катедру грецької мови, але через два роки залишив її для читання геометрії та оптики в Ґрешем-коледжі Кембриджського університету. Серед його слухачів був й Ісаак Ньютон, у якому Барров відразу розгледів геніальні здібності.
У 1669 році Барров залишив катедру математики, щоб передати її своєму учневі, слава якого незабаром далеко перевершила його власну. Відтоді Барров присвячує себе богослов'ю і майже сходить із терену точних наук. У 1670 р. Барров здобув ступінь доктора богослов'я, а в 1675 році стає президентом Триніті-коледжу; через 4 роки Барров помер і був похований у Вестмінстерського абатства.
Сучасником Ісаака Барров був математик Валліс, який розділяв із ним популярність найкращого англійського геометра доньютонівського часу.
Наукова діяльність
Геометрія
Серед найголовніших праць Барров:
- «Euclidis elementorum libri XV breviter demonstrati» (Лондон, 1659—1678 — два видання, «Елементи Евкліда, коротенько доведені»),
- «Archimedis opera, Apollonii Pergaei conicorum» libri IV («Твори Архімеда, конічні перерізи Аполлонія»),
- «Theodosii spherica, metodo novo illustrata et succinite demonstra ta», 1665 («Сферика Феодосія»).
У математиці Барров розробив спосіб знаходження дотичних, більш загальний, аніж метод П. Ферма, і вельми близький до сучасних методів, заснованих на застосуванні диференціалів. Барров перший усвідомив, що задача про дотичні обернена по відношенню до задачі про квадратури, але його прихильність геометричному підходу у викладі та відсутність викладу в термінах змінної і функції не дозволили більшості читачів оцінити значення цього зв'язку. Втім, відомо, що студентом, що слухав лекції Барров, читав його книгу з викладом цьому зв'язку і навіть вносив (в інших частинах) деякі поправки, був Ньютон, а Ґ. Ляйбніц купив цю книгу. Стверджується (див. В. І. Арнольд у списку літератури, с. 31), що Ньютон навіть ніколи не оскаржував пріоритет Барров у відкритті формули Ньютона-Ляйбніца та методу розв'язку рівнянь розділенням змінних, що містяться в цій книзі.
Геометрична оптика
Робота «Isaaci Barrow, mathematici professorii Lucasiani, lectiones habitae in scholis publicis academiae Cantabrigensis» 1684 року містить лекції Барров у Кембриджі, надрукована після його смерті. Його лекції з оптики, видані за його життя, мають назву «Lectiones, opticae et geometricae, in quibus phoenomenon opticorum genuinae rationes investigantur ac exponentur, et generalia curvorum linearum symptomata declarantur» (1674, Лекції з оптики, геометрії та ін.), пізніше видані Вевезем (Лондон, 1861). У цьому творі Барров помістив, між іншим, витончене й загальне розв'язання питання про розміщення фокусу оптичного скла. Він вивів формулу для визначення місця фокусу променів, що падають — паралельних, тих, що сходяться та розсіюються; він же перший ввів принцип уявних зображень. Ця його робота була надзвичайно великим внеском у геометричну оптику, яка зберегла значення дотепер.
Богослів'я
Барров залишив також багато творів богословських, моральних і поетичних, зібраних і виданих Тілотсоном (Лондон, 1859). Серед них маємо більше 100 промов і проповідей на різні теми, твір про владу пап, виклад віри, молитви Господні, багато поем і листів. В Англії він більше цінується як богослов і літератор, аніж як математик і фізик.
Характер Барров
Барров був надзвичайно безкорисливий і до такої міри скромний, що не дозволяв списати з себе портрета, і хоча це і було згодом зроблено його друзями, але потайки і без його згоди. За однієї обставини висловилися інші сторони його темпераменту: енергія та хоробрість. Під час його подорожі на шляху до Смірни корабель, на якому він перебував, зазнав нападу піратів. З усіх пасажирів один тільки Барров разом із екіпажем судна брав участь у битві, яка закінчилася втечею ворожого корабля.
Детальний життєпис Барров описаний Юзом (англ. Hughes) при зібранні його богословських творів. Зворушливий опис останніх годин його життя, коли він ніби з радістю очікує смерти. Він каже друзям, що оточували його постіль: «Нарешті я дізнаюся розв'язок багатьох геометричних і астрономічних питань у лоні Божества. О Господи, який ти геометр!».
Барров відрізнявся незвичайною працьовитістю: він скорочував час свого відпочинку і сну до крайніх меж. Таким був і його знаменитий учень — Ньютон, який навіть сам приписував свої успіхи переважно своїй старанності.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03.09.2021.
Джерела
- Барроу или Барров, Исаак // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. III. — С. 97—98. (рос. дореф.)
- В. И. Арнольд, «Гюйгенс и Барроу, Ньютон и Гук» [ 3 червня 2011 у Wayback Machine.]. М., Наука, 1989 г., 96 с.(рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісаак Барроу
- Барров, ИСААК [ 23 лютого 2009 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Кругосвет».(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isaa k Barro v takozh Barro u angl Isaac Barrow zhovten 1630 London Velika Britaniya 4 travnya 1677 London Velika Britaniya anglijskij matematik fizik i bogoslov vidomij bagatma vchenimi pracyami buv uchitelem Nyutona Isaak BarrovIsaac Barrowportret roboti Nellera 1689 portret roboti Nellera 1689 Narodivsya 1630 1630 London Velika BritaniyaPomer 4 travnya 1677 1677 05 04 London Velika BritaniyaPohovannya Vestminsterske abatstvoKrayina Velika BritaniyaDiyalnist bogoslov matematik istorik matematiki fizik vikladach universitetu filosofAlma mater Kembridzhskij universitet Triniti koledzh Galuz teologiya matematika fizikaZaklad Greshem koledzhPosada dNaukovij stupin doktor bogoslov yaNaukovij kerivnik Vinchenco Viviani Vidomi uchni Isaak NyutonAspiranti doktoranti Isaak Nyuton 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvoVislovlyuvannya u Vikicitatah Isaak Barrou u VikishovishiZhittyepisPochatkove vihovannya otrimav u shkoli kartuzianskogo monastirya v ditinstvi ne viyavlyav bazhannya do navchalnih zanyat i vidriznyavsya bujnoyu vdacheyu Odnak koli na 15 mu roci jogo pereveli v Triniti koledzh Kembridzhskogo universitetu Barrov rizko zminivsya vin pristrastivsya do vivchennya starodavnih mov bogoslov ya ta prirodnoyi filosofiyi v yakij todi panuvali Bekon Dekart i Galilej Zanyattya bogoslov yam priveli jogo do neobhidnosti zajnyatisya starodavnoyu hronologiyeyu i sponukali zvernutisya do vivchennya matematiki ta astronomiyi drevnih Skulptura Barrov v kaplici Triniti koledzhu Barrov zavdyaki znannyu latinskoyi greckoyi ta arabskoyi mov zdobuv gliboki znannya z starodavnoyi matematiki vidav zgodom tvori Evklida Arhimeda Apolloniya ta Feodosiya zi svoyimi komentaryami Pislya zakinchennya kursu nauk u koledzhi vin sprobuvav ocholiti katedru greckoyi movi v Kembridzhskomu universiteti ale otrimav vidmovu z politichnih prichin U rezultati vin virishiv virushiti u podorozh yaka trivala chotiri roki Barrov vidvidav Franciyu Italiyu zhiv u Konstantinopoli ta Smirni a na zvorotnomu shlyahu do Angliyi vidvidav Nimechchinu j Gollandiyu Pislya povernennya na Batkivshinu vin otrimav nareshti katedru greckoyi movi ale cherez dva roki zalishiv yiyi dlya chitannya geometriyi ta optiki v Greshem koledzhi Kembridzhskogo universitetu Sered jogo sluhachiv buv j Isaak Nyuton u yakomu Barrov vidrazu rozglediv genialni zdibnosti U 1669 roci Barrov zalishiv katedru matematiki shob peredati yiyi svoyemu uchnevi slava yakogo nezabarom daleko perevershila jogo vlasnu Vidtodi Barrov prisvyachuye sebe bogoslov yu i majzhe shodit iz terenu tochnih nauk U 1670 r Barrov zdobuv stupin doktora bogoslov ya a v 1675 roci staye prezidentom Triniti koledzhu cherez 4 roki Barrov pomer i buv pohovanij u Vestminsterskogo abatstva Suchasnikom Isaaka Barrov buv matematik Vallis yakij rozdilyav iz nim populyarnist najkrashogo anglijskogo geometra donyutonivskogo chasu Naukova diyalnistGeometriya Sered najgolovnishih prac Barrov Euclidis elementorum libri XV breviter demonstrati London 1659 1678 dva vidannya Elementi Evklida korotenko dovedeni Archimedis opera Apollonii Pergaei conicorum libri IV Tvori Arhimeda konichni pererizi Apolloniya Theodosii spherica metodo novo illustrata et succinite demonstra ta 1665 Sferika Feodosiya U matematici Barrov rozrobiv sposib znahodzhennya dotichnih bilsh zagalnij anizh metod P Ferma i velmi blizkij do suchasnih metodiv zasnovanih na zastosuvanni diferencialiv Barrov pershij usvidomiv sho zadacha pro dotichni obernena po vidnoshennyu do zadachi pro kvadraturi ale jogo prihilnist geometrichnomu pidhodu u vikladi ta vidsutnist vikladu v terminah zminnoyi i funkciyi ne dozvolili bilshosti chitachiv ociniti znachennya cogo zv yazku Vtim vidomo sho studentom sho sluhav lekciyi Barrov chitav jogo knigu z vikladom comu zv yazku i navit vnosiv v inshih chastinah deyaki popravki buv Nyuton a G Lyajbnic kupiv cyu knigu Stverdzhuyetsya div V I Arnold u spisku literaturi s 31 sho Nyuton navit nikoli ne oskarzhuvav prioritet Barrov u vidkritti formuli Nyutona Lyajbnica ta metodu rozv yazku rivnyan rozdilennyam zminnih sho mistyatsya v cij knizi Geometrichna optika Robota Isaaci Barrow mathematici professorii Lucasiani lectiones habitae in scholis publicis academiae Cantabrigensis 1684 roku mistit lekciyi Barrov u Kembridzhi nadrukovana pislya jogo smerti Jogo lekciyi z optiki vidani za jogo zhittya mayut nazvu Lectiones opticae et geometricae in quibus phoenomenon opticorum genuinae rationes investigantur ac exponentur et generalia curvorum linearum symptomata declarantur 1674 Lekciyi z optiki geometriyi ta in piznishe vidani Vevezem London 1861 U comu tvori Barrov pomistiv mizh inshim vitonchene j zagalne rozv yazannya pitannya pro rozmishennya fokusu optichnogo skla Vin viviv formulu dlya viznachennya miscya fokusu promeniv sho padayut paralelnih tih sho shodyatsya ta rozsiyuyutsya vin zhe pershij vviv princip uyavnih zobrazhen Cya jogo robota bula nadzvichajno velikim vneskom u geometrichnu optiku yaka zberegla znachennya doteper Bogosliv ya Barrov zalishiv takozh bagato tvoriv bogoslovskih moralnih i poetichnih zibranih i vidanih Tilotsonom London 1859 Sered nih mayemo bilshe 100 promov i propovidej na rizni temi tvir pro vladu pap viklad viri molitvi Gospodni bagato poem i listiv V Angliyi vin bilshe cinuyetsya yak bogoslov i literator anizh yak matematik i fizik Harakter BarrovBarrov buv nadzvichajno bezkorislivij i do takoyi miri skromnij sho ne dozvolyav spisati z sebe portreta i hocha ce i bulo zgodom zrobleno jogo druzyami ale potajki i bez jogo zgodi Za odniyeyi obstavini vislovilisya inshi storoni jogo temperamentu energiya ta horobrist Pid chas jogo podorozhi na shlyahu do Smirni korabel na yakomu vin perebuvav zaznav napadu pirativ Z usih pasazhiriv odin tilki Barrov razom iz ekipazhem sudna brav uchast u bitvi yaka zakinchilasya vtecheyu vorozhogo korablya Detalnij zhittyepis Barrov opisanij Yuzom angl Hughes pri zibranni jogo bogoslovskih tvoriv Zvorushlivij opis ostannih godin jogo zhittya koli vin nibi z radistyu ochikuye smerti Vin kazhe druzyam sho otochuvali jogo postil Nareshti ya diznayusya rozv yazok bagatoh geometrichnih i astronomichnih pitan u loni Bozhestva O Gospodi yakij ti geometr Barrov vidriznyavsya nezvichajnoyu pracovitistyu vin skorochuvav chas svogo vidpochinku i snu do krajnih mezh Takim buv i jogo znamenitij uchen Nyuton yakij navit sam pripisuvav svoyi uspihi perevazhno svoyij starannosti PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 3 veresnya 2021 Procitovano 03 09 2021 DzherelaBarrou ili Barrov Isaak Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T III S 97 98 ros doref V I Arnold Gyujgens i Barrou Nyuton i Guk 3 chervnya 2011 u Wayback Machine M Nauka 1989 g 96 s ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Isaak Barrou Barrov ISAAK 23 lyutogo 2009 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet ros