Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таємниця жреців мая (книга) — документально-літературний твір Кузьміщева Володимира Олександровича, російського і радянського журналіста, перекладача з іспанської і письменника. Вперше вийшла з друку 1968 року.
 | |
| Автор | |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Тайна жрецов майя |
| Ілюстрації | Галина Бойко та Ігор Шаліто |
| Дизайн обкладинки | Галина Бойко та Ігор Шаліто |
| Країна |  Росія |
| Мова | російська |
| Серія | "Евріка" |
| Тема | історія поневолення американських індіанців мая |
| Жанр | |
| Видавництво | «Молодая гвардия», Москва |
| Видано | 1968 |
| Сторінок | 368 с. |
| Попередній твір | 1968 р. |
| Наступний твір | 1975 р. |
Довідка про автора
Кузьміщев Володимир Олександрович розпочав власну літературну діяльність в 1950 році, коли була надрукована його перша стаття про Аргентину. З тої пори він регулярно друкував власні статті і нариси в радянських періодичних виданнях, укладаючись у всі вимоги радянської цензури доби Сталіна і Хрущова. Остання обставина дозвлолила мати замови на нові переклади іспаномовних творів художньої літератури, він також створював передмови до радянських видань латиноамериканських авторів. 1974 року в СРСР вийшла з друку «Історія держави інків» (російською «Істория государства инков»). Це був переклад В. Кузьміщева твору Інки Гарсіласо де ла Вегі, перуанського письменника зламу 16-17 ст. Лояльний до політики СРСР письменник і перекладач В. Кузьміщев роками працював в московському Союзі радянських товариств дружби. Згодом отримав посаду голови сектора культури радянського Інституту Латинської Америки Академії наук СРСР.
Окрім перекладів роками працював над збиранням матеріалів та створенням оригінальних текстів для книги «Таємниця жреців мая». Видання вперше вийшло з друку 1968 року, мало популярність незважаючи на специфічну і вузьку тематику (дешифрування писемності мая). Скорочене і цензуроване видання книги у 256 сторінок вийшло вдруге 1975 року.
Трагедія поневолення індіанців
Трагічна історія зіткнення двох цивілізацій (іспано-католицької і маянської) найбільш яскраво відбилася як в знищенні людських ресурсів мая і ацтеків, так і в цілеспрямованому знищенні бібліотек цих народів.
- За неповними підрахунками іспанські завойовники під час конкісти (загарбницької війни в Америці) винищили близько 70 000 000 індіанців.
- Католицька політика контрреформації, широко використана як в Європі, так і в тогочасній Америці, спонукала католиків-іспанців до майже повного знищення літературних джерел захопленого і сильно винищеного народу. Саме тому нащадки мають так мало документальних джерел на паперових носіях.
- Після широкомасштабних загарбницьких боїв в Америці іспанські вояки, неписьменні в більшості, масово винищували індіанські кодекси. Переклади текстів, які почули католицькі священики в війсках, переконали тих в демонології і єретизмі книжок — на тогочасний стан відношення до носіїв чужих культур. Вояки отримали дозвіл на неконтрольоване винищення усіх книжок мая чи ацтеків. Так, збережені відомості про значну загибель кодексів ацтеків під час руйнації міста Теночтітлан у 1521 р. Те ж саме спіткало і рукописи мая.
Побудова видання і художники книги
Ілюстрації до першого видання доручили створити віртуозним малювальникам-художникам Галині Бойко та Ігорю Шаліто. Вони розрізняються художніми манерами, бо хтось надає перевагу лінії і її віртуозному і вибагливому відтворенні на папері, а хтось — первагу плямі і живописним ефектам, отриманим в роботі з літографським каменем і літографським олівцем. Зіткнення двох різних художніх манер сприяло насиченню видання високоякісними візуальними зображеннями і дозволило повністю відмовитись від фотоматеріалів. Якість розворотних композицій була такою високою, що була здатна зробити їх окремими графічними творами по за межами видання.
Тексти книги розбиті на три частини. Кожна частина має "документальний " розділ, виверений за історичними фактами чи історичними джерелами. Автор дав волю власним романтичним асоціаціям лише в невеликих розповідях після документальних розділів, в авторських інтерпретаціях дрібних подій, які нібито мали місце в старовинній історії народів мая. Кожній частині книги передують зображення облич індіанців, ніби віхоплених сполохами велетенських вогнищ вночі, що задає головний, драматичний настрій оповідей. Низку драм і трагійчних подій історії мая також вісвітлюють розворотні композиції художників, сміливі за ракурсами (зіштовхування в жертовний колодязь юнака, подане знизу, з води) чи вкрай динамічні (спалення рукописів мая 12 липня 1562 року іспанцями-завойовниками, покарання рабів у каменярні, сцена повстання рабів і боїв на пірамідах). Передчуттям майбутнього людського жертвоприношення віє навіть від динамічної композиції художників в сцені ритуальної гри у м'яч. Адже перемога команди ночі віщувала індіацям мая про нові лихоліття, яких було вдосталь в їхньому житті і в їхній історії.
Головні висновки книги зібрані в кінцевому розділі, назва якого — «Це потрібно живим».
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tayemnicya zhreciv maya kniga dokumentalno literaturnij tvir Kuzmisheva Volodimira Oleksandrovicha rosijskogo i radyanskogo zhurnalista perekladacha z ispanskoyi i pismennika Vpershe vijshla z druku 1968 roku Tayemnicya zhreciv maya AvtorNazva movoyu originaluTajna zhrecov majyaIlyustraciyiGalina Bojko ta Igor ShalitoDizajn obkladinkiGalina Bojko ta Igor ShalitoKrayina RosiyaMovarosijskaSeriya Evrika Temaistoriya ponevolennya amerikanskih indianciv mayaZhanrVidavnictvo Molodaya gvardiya MoskvaVidano1968Storinok368 s Poperednij tvir1968 r Nastupnij tvir1975 r Dovidka pro avtoraKuzmishev Volodimir Oleksandrovich rozpochav vlasnu literaturnu diyalnist v 1950 roci koli bula nadrukovana jogo persha stattya pro Argentinu Z toyi pori vin regulyarno drukuvav vlasni statti i narisi v radyanskih periodichnih vidannyah ukladayuchis u vsi vimogi radyanskoyi cenzuri dobi Stalina i Hrushova Ostannya obstavina dozvlolila mati zamovi na novi perekladi ispanomovnih tvoriv hudozhnoyi literaturi vin takozh stvoryuvav peredmovi do radyanskih vidan latinoamerikanskih avtoriv 1974 roku v SRSR vijshla z druku Istoriya derzhavi inkiv rosijskoyu Istoriya gosudarstva inkov Ce buv pereklad V Kuzmisheva tvoru Inki Garsilaso de la Vegi peruanskogo pismennika zlamu 16 17 st Loyalnij do politiki SRSR pismennik i perekladach V Kuzmishev rokami pracyuvav v moskovskomu Soyuzi radyanskih tovaristv druzhbi Zgodom otrimav posadu golovi sektora kulturi radyanskogo Institutu Latinskoyi Ameriki Akademiyi nauk SRSR Okrim perekladiv rokami pracyuvav nad zbirannyam materialiv ta stvorennyam originalnih tekstiv dlya knigi Tayemnicya zhreciv maya Vidannya vpershe vijshlo z druku 1968 roku malo populyarnist nezvazhayuchi na specifichnu i vuzku tematiku deshifruvannya pisemnosti maya Skorochene i cenzurovane vidannya knigi u 256 storinok vijshlo vdruge 1975 roku Tragediya ponevolennya indiancivTragichna istoriya zitknennya dvoh civilizacij ispano katolickoyi i mayanskoyi najbilsh yaskravo vidbilasya yak v znishenni lyudskih resursiv maya i actekiv tak i v cilespryamovanomu znishenni bibliotek cih narodiv Za nepovnimi pidrahunkami ispanski zavojovniki pid chas konkisti zagarbnickoyi vijni v Americi vinishili blizko 70 000 000 indianciv Katolicka politika kontrreformaciyi shiroko vikoristana yak v Yevropi tak i v togochasnij Americi sponukala katolikiv ispanciv do majzhe povnogo znishennya literaturnih dzherel zahoplenogo i silno vinishenogo narodu Same tomu nashadki mayut tak malo dokumentalnih dzherel na paperovih nosiyah Pislya shirokomasshtabnih zagarbnickih boyiv v Americi ispanski voyaki nepismenni v bilshosti masovo vinishuvali indianski kodeksi Perekladi tekstiv yaki pochuli katolicki svyasheniki v vijskah perekonali tih v demonologiyi i yeretizmi knizhok na togochasnij stan vidnoshennya do nosiyiv chuzhih kultur Voyaki otrimali dozvil na nekontrolovane vinishennya usih knizhok maya chi actekiv Tak zberezheni vidomosti pro znachnu zagibel kodeksiv actekiv pid chas rujnaciyi mista Tenochtitlan u1521 r Te zh same spitkalo i rukopisi maya Pobudova vidannya i hudozhniki knigiIlyustraciyi do pershogo vidannya doruchili stvoriti virtuoznim malyuvalnikam hudozhnikam Galini Bojko ta Igoryu Shalito Voni rozriznyayutsya hudozhnimi manerami bo htos nadaye perevagu liniyi i yiyi virtuoznomu i vibaglivomu vidtvorenni na paperi a htos pervagu plyami i zhivopisnim efektam otrimanim v roboti z litografskim kamenem i litografskim olivcem Zitknennya dvoh riznih hudozhnih maner spriyalo nasichennyu vidannya visokoyakisnimi vizualnimi zobrazhennyami i dozvolilo povnistyu vidmovitis vid fotomaterialiv Yakist rozvorotnih kompozicij bula takoyu visokoyu sho bula zdatna zrobiti yih okremimi grafichnimi tvorami po za mezhami vidannya Teksti knigi rozbiti na tri chastini Kozhna chastina maye dokumentalnij rozdil viverenij za istorichnimi faktami chi istorichnimi dzherelami Avtor dav volyu vlasnim romantichnim asociaciyam lishe v nevelikih rozpovidyah pislya dokumentalnih rozdiliv v avtorskih interpretaciyah dribnih podij yaki nibito mali misce v starovinnij istoriyi narodiv maya Kozhnij chastini knigi pereduyut zobrazhennya oblich indianciv nibi vihoplenih spolohami veletenskih vognish vnochi sho zadaye golovnij dramatichnij nastrij opovidej Nizku dram i tragijchnih podij istoriyi maya takozh visvitlyuyut rozvorotni kompoziciyi hudozhnikiv smilivi za rakursami zishtovhuvannya v zhertovnij kolodyaz yunaka podane znizu z vodi chi vkraj dinamichni spalennya rukopisiv maya 12 lipnya 1562 roku ispancyami zavojovnikami pokarannya rabiv u kamenyarni scena povstannya rabiv i boyiv na piramidah Peredchuttyam majbutnogo lyudskogo zhertvoprinoshennya viye navit vid dinamichnoyi kompoziciyi hudozhnikiv v sceni ritualnoyi gri u m yach Adzhe peremoga komandi nochi vishuvala indiacyam maya pro novi liholittya yakih bulo vdostal v yihnomu zhitti i v yihnij istoriyi Golovni visnovki knigi zibrani v kincevomu rozdili nazva yakogo Ce potribno zhivim Div takozhMistectvo Meksiki Knorozov Yurij Valentinovich Kultura dokolumbovoyi Ameriki Maya civilizaciya Kodeksi maya Drezdenskij kodeks Madridskij kodeks Kodeks GrolyePosilannyaPortal Literatura Portal Knigi