Ukrcenter Примітки Галина Тимофіївна ТарасюкНародилася26 жовтня 1948 1948 10 26 76 років Теплицький район Вінницька обла

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Галина Тимофіївна Тарасюк

Народилася

26 жовтня 1948 (76 років)
Теплицький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР

Громадянство

УРСР →

Україна

Національність

українка

Діяльність

письменниця

Alma mater

ЧНУ імені Юрія Федьковича

Мова творів

українська

Членство

Національна спілка письменників України

У шлюбі з

Сандига Юрій Григорович

Нагороди

Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Заслужений працівник культури України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарасюк.

Гали́на Тимофі́ївна Тарасю́к (нар. 26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) — українська поетеса, письменниця, редакторка, критикиня, перекладачка. Членкиня Національної спілки письменників України (1977—2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині з глибокими національними традиціями. Батько: Тарасюк Тимофій Омелянович — був бібліотекарем, завідувачем . Мати: Тарасюк Ксенія Кирилівна — колгоспниця.

Після закінчення з відзнакою Великомочульської середньої школи Галина Тарасюк працювала вчителькою англійської мови Бджільнянської восьмирічної школи та літпрацівницею Теплицької районної газети «Зірка» на Вінниччині.

В 1968 році через гоніння за «націоналістичні погляди» змушена була переїхати на Буковину. У 1974 році закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Жила в Чернівцях. Працювала в Заставнівській районній газеті «Прапор перемоги», обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Буковина», «Чернівці», «Доба», на обласному телебаченні, старшою науковою співробітницею Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. Була редакторкою першої в країні демократичної (відродженої) газети «Час», організаторкою прогресивного жіночого руху, головою Жіночої громади Буковини.

Восени 1970 року Галина познайомилася з Володимиром Івасюком. Він присвятив їй свою пісню «Пісня буде поміж нас», закінчену наступного року.

2000 року переїхала в Київ до чоловіка — кінорежисера Володимира Андрощука. Працювала заступницею редактора газети «Слово Просвіти», кореспондентом «Вечірнього Києва», редакторуою відділу «Літературної України», головною редакторкою телестудії «Наше місто» (м. Бровари), заввідділу «Української літературної газети».

В першому шлюбі — з чернівецьким художником Юрієм Сандигою. Вдруге одружилася з режисером Володимиром Андрощуком. Дочка Олеся Сандига — поетеса, критикиня, перекладачка, викладачка іноземних мов. Син Назар Сандига — програміст, дизайнер.

Творчість

Нині Галина Тарасюк займається творчістю.

Твори (поезія і проза) перекладені італійською, німецькою, румунською, польською, литовською, латвійською, туркменською, білоруською, російською (сб. «Свет родника». — «Советский списатель». — 1989 г.).

У 2009 році була виключена зі Спілки письменників України через конфлікт з її керівником Володимиром Яворівським. Галина Тарасюк публічно звинуватила голову НСПУ та його команду в «дерибані» спілчанського нерухомого майна — поліклініки, будинків творчості тощо.

На зборах Київської письменницької організації 20 жовтня 2009 року Галину Тарасюк поновили в лавах членів НСПУ, але вона відмовилася.

19 листопада 2011 року на VI з'їзді НСПУ, після переобрання керівництва спілки, Галину Тарасюк одностайно поновлено в лавах Спілки письменників та обрано головою контрольно-ревізійної комісії.

Бібліографія

Збірки поезії

(К.: Рад. письменник, 1976),
«Множина» (К.: «Молодь» 1982),
(Ужгород: Карпати, 1984),
(К.: Рад. письменник, 1987),
(К.: Молодь, 1988),
(Ужгород: «Карпати», 1989),
(Чернівці: Місто, 1998),
(вибране) (Чернівці: Облдрук, 1995).
«Осінній благовіст» (Київ: «Барми», 2019).

Книги прози

(збірка новел) (Чернівці: «Місто», 2004),
(роман) (Чернівці: «Місто», 2005),
(Бровари: «Відродження», 2006).
(Київ: «Либідь», 2006),
«Новели» (Бровари: «Відродження», 2006),
(роман) (Бровари: Відродження, 2007),
(Бровари: «Відродження», 2007),
(роман) (Біла Церква: «Буква», 2008),
(Бровари: «Відродження», 2009),
(новели) (Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009),
(роман) (Київ: «Освіта України», 2010),
(роман), (Київ: Дніпро, 2015).

Публіцистика

«Трепанація» (Бровари: «Відродження», 2006), а також понад 500 публіцистичних статей на захист української мови, духовності, свободи слова та інших демократичних завоювань, надрукованих у різні роки в різних виданнях та ЗМІ.

Книга прози білоруської письменниці «Гра в Альбарутенію» (Переклад Олесі Сандиги), (Київ: «Золоті ворота», 2012),
Антологія жіночої прози «Острів зимового мовчання», (Київ: Преса України, 2013),
Антологія сучасної української жіночої поезії «Сама!», (Київ: Преса України, 2013),
«Володимир Андрощук: Кіно і доля». Збірник статей, рецензій, спогадів, (Київ — Новоград-Волинський: «НОВОград», 2019).

Перекладачка

З білоруської поезії: Максим Танк, , ;
З білоруської прози: , , , (повість-казка «Пригоди Шубуршуна», К.: «Ярославів вал», 2014);
З російської поезії: Петро Кошель;
З румунської поезії: Міхай Емінеску, , Іон Ватаману, , Леоніда Ларі, , Аркадіє Сучевяну, , Йон Хадирке, , , , ;
З латвійської поезії: , ;
З литовської поезії: .

Звання та нагороди

Премії

Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1998 р.),
(1999 р.),
(2000 р),
літературна премія імені Олеся Гончара (2006),
Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди (2007 р.),
літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської (2008 р.),
(2008 р),
(2009 р.),
(м. Кишинів, 2014 р.)
Премія імені Дмитра Нитченка

а також журналів «Жінка», «Німчич», «Березіль». Тричі книжки удостоювалися звання «Найкраща книга року». Багаторазово висувалася на здобуття Шевченківської премії.

Нагороди

«Орден княгині Ольги» III ст.
Міжнародного Академічного Рейтингу популярності ,
відзнака .

Звання

Заслужений працівник культури України.

Примітки

Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 443. .
"ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС": ХІТИ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА, ЩО СТАЛИ ЧАСТИНОЮ ЙОГО БЕЗСМЕРТНОЇ ІСТОРІЇ. 5.ua. 27.04.2020. Процитовано 29 січня 2023.
Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]

Посилання

Тарасюк Галина Тимофіївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 34-35.
Персональний сайт Галини Тарасюк
Щоденник Галини Тарасюк

[1] Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 443. .

[2] "ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС": ХІТИ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА, ЩО СТАЛИ ЧАСТИНОЮ ЙОГО БЕЗСМЕРТНОЇ ІСТОРІЇ. 5.ua. 27.04.2020. Процитовано 29 січня 2023.

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]