Тама́нсько-Запоро́зький заказник (рос. Тамано-Запорожский заказник) — природоохоронна територія, зоологічний заказник федерального значення в межах Темрюцького району Краснодарського краю Російської Федерації.
Берег Таманської затоки у районі станиці Тамань | |
45°17′34″ пн. ш. 36°45′46″ сх. д. / 45.29277778002777666° пн. ш. 36.76277778002777552° сх. д.Координати: 45°17′34″ пн. ш. 36°45′46″ сх. д. / 45.29277778002777666° пн. ш. 36.76277778002777552° сх. д. | |
Країна | Росія |
---|---|
Розташування | Росія |
Найближче місто | Темрюк |
Площа | 30000 га |
Засновано | 1967 року |
Оператор | Управління Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду по Краснодарському краю та Республіці Адегеї |
Вебсторінка | dprgek.ru |
Тамансько-Запорозький заказник (Росія) | |
Розташування та склад
Заказник включає в себе всю Таманську затоку, а також прибережну смугу шириною до 500 м. До складу заказника входять і прибережні низинні острови коси Чушка — Безіменний, , Дзендзик, , , .
Був утворений 1967 року і складається з двох частин:
- Таманський заказник — включає безпосередньо основну частину Таманської затоки без північної частини — Дінської затоки. Площа — 18 тисяч га.
- Запорозький (Дінський) заказник — включає в себе північну частину Таманської затоки — Дінську затоку. Площа — 12 тисяч га.
Охорона
Заказник створений для охорони спільнот псамофільної та гідрофільної рослинності, надважливі прибережні мілководдя, черепашкові коси та острови для існування водоплавних птахів.
Флора
Одне з найбільш широко поширених спільнот рослин — псамофітна рослинність, найкраще збережена екосистема на всьому Таманському півострові. На прибережних пісках зростають колосняк піщаний (Léymus arenárius), морська гірчиця звичайна (Cakile maritima), свинорий пальчастий (Cýnodon dáctylon), (Crambe pontica), локриця (Glycyrrhíza glabra), льонок дроколистий (Linaria genistifolia). Із галофітів на прибережних піщано-черепашкових дюнах поширені буркун білий (Melilótus álbus), (Suaeda confusa) та (Suaeda prostrata), (Salsola soda) та (Salsola tragus), (Limonium meyeri). На морських солончаках поширені тонконого-пирійні, ситниково-осокові та солеросові асоціації. Рослинність водойм формується із видів, занурених у воду: гігрофітів, гідрофітів та . Широкого розповсюдження набули фітоценози камки морського (Zostera marina) та камки малої (Zostera noltii), які часто утворюють угрупування на значних площах. Такими ж поширеними є рдесник гостролистий (Potamogeton acutifolius). У водоймах прибережних ділянок зустрічається типово плавнева рослинність з присутністю очерету звичайного, рогозу та осок.
Фауна
Заказник виступає як місце гніздування навколоводних видів птахів, занесених до та Краснодарського краю: галагаз (Tadorna tadorna), кулик-сорока (а саме підвид Haematopus ostralegus longipes), пісочник морський (Charadrius alexandrinus), крячок малий (Sterna albifrons). На території островів розташовані колонії баклана великого (Phalacrocorax carbo, 750 пар), крячка річкового (Sterna hirundo, 300 пар) та крячка рябодзьобого (Sterna sandvicensis, 300 пар). Таманська затока виступає також і як місце зупинки перелітних птахів, так як знаходиться на інтенсивній міграційній трасі. Відмічаються осінні скупчення мартина жовтоногого (Larus cachinnans) та мартина звичайного (Larus ridibundus), чаплі рудої (Ardea purpurea). Восени 1995 року тут були відмічені лиски (Fulica atra, 200 тисяч особин), крижні (Anas platyrhynchos, 54 тисячі особин), попелюхи (Aythya ferina, 200 тисяч особин) та лебідь-шипун (Cygnus olor, 1,5 тисячі особин). Заказник є місцем зупинки і великих концентрацій пролітних куликів: турухтан (Philomachus pugnax), крем'яшник звичайний (Arenaria interpres), коловодник звичайний (Tringa totanus). На зимівлі у межах заказника залишаються водоплавні птахи: лебідь-кликун (Cygnus cygnus, 1,5 тисячі особин у 2003 році) та лебідь-шипун; серед качок — чернь чубата (Aythya fuligula, 11,5 тисяч особин у 2003 році), крижень, попелюх, пірникоза велика (Podiceps cristatus), баклан великий, лиска, мартин жовтоногий; серед куликів — коловодник звичайний та коловодник великий (Tringa nebularia), кульон середній (Numenius phaeopus) та кульон великий (Numenius arquata), баранець звичайний (Gallinago gallinago), побережник чорногрудий (Calidris alpina), на косі Чушка відмічений кулик-сорока. Серед рідкісних птахів відмічені гагара чорношия (Gavia arctica), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), журавель степовий (Anthropoides virgo), дрохва (Otis tarda), хохітва (Tetrax tetrax), кулик-сорока, кроншнеп великий, мартин каспійський (Larus ichthyaetus).
Таманська та частково Дінська затоки є місцем проживання афаліни чорноморської (Tursiops truncatus ponticus), підвиду, занесеного до Червоних книг Росії та Краснодарського краю. Тут також знаходяться під охороною і значна кількість риби: севрюга, білуга, рибець звичайний, шемая, судак, сазан, тараня та лящ.
Екологія
У листопаді 2007 року у Керченській протоці біля берегів коси Чушка сталась екологічна катастрофа: затонули танкер із мазутом та сухогруз із сіркою. Таким чином до води потрапило 2,2 тисячі тон мазути. Забруднення зачепило і Таманську затоку та дрібні низинні острови біля коси.
- Дінська затока у районі селища Ілліч
-
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2011. Процитовано 29 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Тильба, Нагалевский, 1996
- Винокуров, 1965
- Виноградов, 2000
- Станом на 1967 рік — 6000 особин, на 1972 рік — 250 тисяч особин, на 2006 рік — 48500 особин
- Мнацеканов и др., 2004б; Динкевич и др., 2005
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 29 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://ecoshock.ru/?p=33[недоступне посилання]
Посилання
- Водно-болотні угіддя Північного Кавказу [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- На azovtravel.narod.ru [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
- На kurort.yuga.ru [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama nsko Zaporo zkij zakaznik ros Tamano Zaporozhskij zakaznik prirodoohoronna teritoriya zoologichnij zakaznik federalnogo znachennya v mezhah Temryuckogo rajonu Krasnodarskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Tamansko Zaporozkij zakaznikBereg Tamanskoyi zatoki u rajoni stanici TamanBereg Tamanskoyi zatoki u rajoni stanici Taman45 17 34 pn sh 36 45 46 sh d 45 29277778002777666 pn sh 36 76277778002777552 sh d 45 29277778002777666 36 76277778002777552 Koordinati 45 17 34 pn sh 36 45 46 sh d 45 29277778002777666 pn sh 36 76277778002777552 sh d 45 29277778002777666 36 76277778002777552Krayina RosiyaRoztashuvannya RosiyaNajblizhche mistoTemryukPlosha30000 gaZasnovano1967 rokuOperatorUpravlinnya Federalnoyi sluzhbi z veterinarnogo ta fitosanitarnogo naglyadu po Krasnodarskomu krayu ta Respublici AdegeyiVebstorinkadprgek ruTamansko Zaporozkij zakaznik Rosiya Roztashuvannya ta skladZakaznik vklyuchaye v sebe vsyu Tamansku zatoku a takozh priberezhnu smugu shirinoyu do 500 m Do skladu zakaznika vhodyat i priberezhni nizinni ostrovi kosi Chushka Bezimennij Dzendzik Buv utvorenij 1967 roku i skladayetsya z dvoh chastin Tamanskij zakaznik vklyuchaye bezposeredno osnovnu chastinu Tamanskoyi zatoki bez pivnichnoyi chastini Dinskoyi zatoki Plosha 18 tisyach ga Zaporozkij Dinskij zakaznik vklyuchaye v sebe pivnichnu chastinu Tamanskoyi zatoki Dinsku zatoku Plosha 12 tisyach ga OhoronaZakaznik stvorenij dlya ohoroni spilnot psamofilnoyi ta gidrofilnoyi roslinnosti nadvazhlivi priberezhni milkovoddya cherepashkovi kosi ta ostrovi dlya isnuvannya vodoplavnih ptahiv Flora Odne z najbilsh shiroko poshirenih spilnot roslin psamofitna roslinnist najkrashe zberezhena ekosistema na vsomu Tamanskomu pivostrovi Na priberezhnih piskah zrostayut kolosnyak pishanij Leymus arenarius morska girchicya zvichajna Cakile maritima svinorij palchastij Cynodon dactylon Crambe pontica lokricya Glycyrrhiza glabra lonok drokolistij Linaria genistifolia Iz galofitiv na priberezhnih pishano cherepashkovih dyunah poshireni burkun bilij Melilotus albus Suaeda confusa ta Suaeda prostrata Salsola soda ta Salsola tragus Limonium meyeri Na morskih solonchakah poshireni tonkonogo pirijni sitnikovo osokovi ta solerosovi asociaciyi Roslinnist vodojm formuyetsya iz vidiv zanurenih u vodu gigrofitiv gidrofitiv ta Shirokogo rozpovsyudzhennya nabuli fitocenozi kamki morskogo Zostera marina ta kamki maloyi Zostera noltii yaki chasto utvoryuyut ugrupuvannya na znachnih ploshah Takimi zh poshirenimi ye rdesnik gostrolistij Potamogeton acutifolius U vodojmah priberezhnih dilyanok zustrichayetsya tipovo plavneva roslinnist z prisutnistyu ocheretu zvichajnogo rogozu ta osok Fauna Zakaznik vistupaye yak misce gnizduvannya navkolovodnih vidiv ptahiv zanesenih do ta Krasnodarskogo krayu galagaz Tadorna tadorna kulik soroka a same pidvid Haematopus ostralegus longipes pisochnik morskij Charadrius alexandrinus kryachok malij Sterna albifrons Na teritoriyi ostroviv roztashovani koloniyi baklana velikogo Phalacrocorax carbo 750 par kryachka richkovogo Sterna hirundo 300 par ta kryachka ryabodzobogo Sterna sandvicensis 300 par Tamanska zatoka vistupaye takozh i yak misce zupinki perelitnih ptahiv tak yak znahoditsya na intensivnij migracijnij trasi Vidmichayutsya osinni skupchennya martina zhovtonogogo Larus cachinnans ta martina zvichajnogo Larus ridibundus chapli rudoyi Ardea purpurea Voseni 1995 roku tut buli vidmicheni liski Fulica atra 200 tisyach osobin krizhni Anas platyrhynchos 54 tisyachi osobin popelyuhi Aythya ferina 200 tisyach osobin ta lebid shipun Cygnus olor 1 5 tisyachi osobin Zakaznik ye miscem zupinki i velikih koncentracij prolitnih kulikiv turuhtan Philomachus pugnax krem yashnik zvichajnij Arenaria interpres kolovodnik zvichajnij Tringa totanus Na zimivli u mezhah zakaznika zalishayutsya vodoplavni ptahi lebid klikun Cygnus cygnus 1 5 tisyachi osobin u 2003 roci ta lebid shipun sered kachok chern chubata Aythya fuligula 11 5 tisyach osobin u 2003 roci krizhen popelyuh pirnikoza velika Podiceps cristatus baklan velikij liska martin zhovtonogij sered kulikiv kolovodnik zvichajnij ta kolovodnik velikij Tringa nebularia kulon serednij Numenius phaeopus ta kulon velikij Numenius arquata baranec zvichajnij Gallinago gallinago poberezhnik chornogrudij Calidris alpina na kosi Chushka vidmichenij kulik soroka Sered ridkisnih ptahiv vidmicheni gagara chornoshiya Gavia arctica orlan bilohvist Haliaeetus albicilla zhuravel stepovij Anthropoides virgo drohva Otis tarda hohitva Tetrax tetrax kulik soroka kronshnep velikij martin kaspijskij Larus ichthyaetus Tamanska ta chastkovo Dinska zatoki ye miscem prozhivannya afalini chornomorskoyi Tursiops truncatus ponticus pidvidu zanesenogo do Chervonih knig Rosiyi ta Krasnodarskogo krayu Tut takozh znahodyatsya pid ohoronoyu i znachna kilkist ribi sevryuga biluga ribec zvichajnij shemaya sudak sazan taranya ta lyash EkologiyaU listopadi 2007 roku u Kerchenskij protoci bilya beregiv kosi Chushka stalas ekologichna katastrofa zatonuli tanker iz mazutom ta suhogruz iz sirkoyu Takim chinom do vodi potrapilo 2 2 tisyachi ton mazuti Zabrudnennya zachepilo i Tamansku zatoku ta dribni nizinni ostrovi bilya kosi Dinska zatoka u rajoni selisha Illich Tuzlinska kosaPrimitki Arhiv originalu za 16 grudnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tilba Nagalevskij 1996 Vinokurov 1965 Vinogradov 2000 Stanom na 1967 rik 6000 osobin na 1972 rik 250 tisyach osobin na 2006 rik 48500 osobin Mnacekanov i dr 2004b Dinkevich i dr 2005 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 29 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http ecoshock ru p 33 nedostupne posilannya PosilannyaVodno bolotni ugiddya Pivnichnogo Kavkazu 25 grudnya 2014 u Wayback Machine Na azovtravel narod ru 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Na kurort yuga ru 20 zhovtnya 2012 u Wayback Machine