Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Талдикорганська область (до 1993 року — Талди-Курганська область, рос. Талды-Курганская область, каз. Талдықорған облысы) — колишня область, що існувала у 1944—1959 і 1967—1991 роках у складі Казахської РСР та 1991—1997 роках у складі Казахстану з адміністративним центром у місті Талдикорган.
| Талдикорганська область | |
|---|---|
| | |
| Адм. центр | Талдикорган |
| Країна |  СРСР і  Казахстан |
| Регіон | Казахська РСР Казахстан |
| Населення | |
| - повне | 720 870 осіб (1989)[1] |
| Площа | |
| - повна | 118 500 км² |
| Дата заснування | 16 березня 1944 |
| Дата ліквідації | 22 квітня 1997 |
 | |
Географія
Площа території — 118,5 тис. км². Складалася з 12 районів, 5 міст та 10 селищ міського типу. Розміщувалася у південно-східній частині Казахстану, південніше озера Балхаш та Алакольських озер, на північ від річки Ілі. На сході межувала з Китаєм. Східну та південно-східну частини області займав Джунгарський Алатау, між ним та хребтом Барлик утворився широкий прохід — Джунгарська брама. Велику частину Балхаш-Алакольської улоговини та Ілійської рівнини займали піски.
Клімат — різко континентальний, зима помірно холодна, літо сухе гаряче. Середньорічна кількість опадів різниться від 128 мм на рівнинах до 700—800 мм у горах. Найбільші річки: Ілі, Каратал, Аксу, Лепси, Вісі, Тентен; мають льовдовиково-снігове живлення, належать до безстічного басейну Балхаш-Алакольських озер, їх води використовуються для зрошення та вироблення електроенергії. Найбільші озера: Балхаш (частково солоне), Алаколь, Жаланашколь (солоні), Сасикколь та Уяли (прісні). В горах є мінеральні джерела — Арасан-Капал, Ойзас та інші.
На рівнинних частинах області переважають полинно-солончакові пустелі та напівпустелі на пустельно-бурих ґрунтах, які є основними масивами зимових пасовищ. Великі масиви займають піски із зарослями саксаула, піщаних злаків та чагарників, заплави річок та узбережжя озер зайняті тугаями або зарослями очерету та лускоосника. Гори мають виражену висотну поясність: напівпустеля переходить у степ, на висоті 1200—1300 м з'являються листяні осиково-березові та яблуневі ліси, які переходять у хвойні ліси, за ними — субальпійські та альпійські луки, основні масиви літніх пасовищ. Під лісами та чагарниками зайнято 3,2 %. В напівпустелях водяться вовки, лисиці, зайці, дрібні гризуни, сайгаки, дрохви, змії, степові черепахи, ящірки, в очеретах зустрічаються кабани, фазани, ондатри, на водоймах — качки, гуси та лебеді, в горах — бурі ведмеді, борсуки, гірські козли, архари, марали, кам'яна куріпка, в озерах та Ілі водяться короп, маринка, окунь, лящ та інші риби.
Населення
У 1975 році чисельність населення становила 664 тис. осіб, з них 269 тис. (41 %) — міське населення. Проживали переважно казахи, росіяни, українці, також уйгури, татари, німці, поляки та інші. Середня густота населення — 5,6 чол./км². Найщільніше були заселені передгір'я та гірські долини, малозаселеними були напівпустельні регіони та високогір'я.
Відповідно до перепису населення СРСР 1989 року, кількість населення області становила 720 870 осіб, з них 350 864 чоловіків та 70 006 жінок, міське населення — 324 888 осіб, сільське населення — 395 982 особи.
Історія
Вперше утворена 16 березня 1944 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради СРСР «Об образовании Кокчетавской и Талды-Курганской областей в составе Казахской ССР», в складі Аксуського, Алакульського, [kk], Бурлю-Тобинського, [kk], [kk], [kk], Каратальського, [kk], Панфіловського, Саркандського і Талди-Курганського районів, виділених зі складу Алматинської області Казахської РСР. 6 червня 1959 року, після ліквідації, територію приєднано до неї ж.
Відновлена 23 грудня 1967 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Казахської РСР. 4 травня 1993 року, постановою Президії Верховної Ради Казахстану, змінено назву області в російській транскрипції на Талдикорганську.
Ліквідована 22 квітня 1997 року, відповідно до указу Президента Республики Казахстан № 3466 «О мерах по оптимизации административно-территориального устройства Республики Казахстан», територію включено до складу Алматинської області Казахстану.
Господарство
На 1975 рік основними галузями господарства були зрошуване та неполивне рільництво, м'ясо-молочне та м'ясо-шерстяне тваринництво, харчова, легка та гірнича промисловість. Основними центрами промисловости були Талди-Курган, Текелі, Уштобе, селища Кіровський, Карабулак, Джансугуров, Лепси, рибзаводи на узбережжі та островах Балхаша та Алакольських озер.
Площа сільськогосподарських угідь у 1973 році становила 7,9 млн га, з них 6,7 млн га (85 %) займали пасовища, рілля становила 846 тис. га (11 %), з них 233 тис. га — зрошувана рілля. У агровиробництві частка тваринництва становила 65 %, рослинництва — 35 %. На річках та озерах розвивалося рибальство та рибництво, на базі мінеральних джерел працювали бальнеологічні курорти.
Довжина залізниці становила 837 км, територією області проходила магістраль «Турксиб», від якої були проведені залізничні гілки. Довжина автошляхів у 1974 році становила 4 368 км, з них 3 089 км з твердим покриттям, найважливіша — Алма-Ата—Талди-Курган—Семипалатинськ. На оз. Балхаш та р. Ілі було пароплавне сполучення, обласний центр мав повітряне сполучення зі столицею та багатьма райцентрами області.
Примітки
- Всесоюзная перепись населения 1989 г.
- Талды-Курганская область. Большая советская энциклопедия. Академик (російська) . Процитовано 19 березня 2023.
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 19 березня 2023.
- Об образовании Кокчетавской и Талды-Курганской областей в составе Казахской ССР. (Указ от 16 марта 1944 г.). Электронная библитотека исторических документов (російська) . Процитовано 19 березня 2023.
- Березин А. Талдыкорган в тени минувшего. Білім Шапафаты (російська) . Процитовано 20 березня 2023.
- . kazinform (російська) . Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 20 березня 2023.
- Указ Президента Республики Казахстан от 22 апреля 1997 года № 3466 «О мерах по оптимизации административно-территориального устройства Республики Казахстан». online.zakon.kz (російська) . Процитовано 20 березня 2023.
- Талды-Курганская область. Энциклопедический словарь. Академик (російська) . Процитовано 19 березня 2023.
 | Це незавершена стаття про Казахстан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taldikorganska oblast do 1993 roku Taldi Kurganska oblast ros Taldy Kurganskaya oblast kaz Taldykorgan oblysy kolishnya oblast sho isnuvala u 1944 1959 i 1967 1991 rokah u skladi Kazahskoyi RSR ta 1991 1997 rokah u skladi Kazahstanu z administrativnim centrom u misti Taldikorgan Taldikorganska oblast ros Taldy Kurganskaya oblast kaz Taldykorgan oblysy Adm centr Taldikorgan Krayina SRSR i Kazahstan Region Kazahska RSR Kazahstan Naselennya povne 720 870 osib 1989 1 Plosha povna 118 500 km Data zasnuvannya 16 bereznya 1944 Data likvidaciyi 22 kvitnya 1997GeografiyaPlosha teritoriyi 118 5 tis km Skladalasya z 12 rajoniv 5 mist ta 10 selish miskogo tipu Rozmishuvalasya u pivdenno shidnij chastini Kazahstanu pivdennishe ozera Balhash ta Alakolskih ozer na pivnich vid richki Ili Na shodi mezhuvala z Kitayem Shidnu ta pivdenno shidnu chastini oblasti zajmav Dzhungarskij Alatau mizh nim ta hrebtom Barlik utvorivsya shirokij prohid Dzhungarska brama Veliku chastinu Balhash Alakolskoyi ulogovini ta Ilijskoyi rivnini zajmali piski Klimat rizko kontinentalnij zima pomirno holodna lito suhe garyache Serednorichna kilkist opadiv riznitsya vid 128 mm na rivninah do 700 800 mm u gorah Najbilshi richki Ili Karatal Aksu Lepsi Visi Tenten mayut lovdovikovo snigove zhivlennya nalezhat do bezstichnogo basejnu Balhash Alakolskih ozer yih vodi vikoristovuyutsya dlya zroshennya ta viroblennya elektroenergiyi Najbilshi ozera Balhash chastkovo solone Alakol Zhalanashkol soloni Sasikkol ta Uyali prisni V gorah ye mineralni dzherela Arasan Kapal Ojzas ta inshi Na rivninnih chastinah oblasti perevazhayut polinno solonchakovi pusteli ta napivpusteli na pustelno burih gruntah yaki ye osnovnimi masivami zimovih pasovish Veliki masivi zajmayut piski iz zaroslyami saksaula pishanih zlakiv ta chagarnikiv zaplavi richok ta uzberezhzhya ozer zajnyati tugayami abo zaroslyami ocheretu ta luskoosnika Gori mayut virazhenu visotnu poyasnist napivpustelya perehodit u step na visoti 1200 1300 m z yavlyayutsya listyani osikovo berezovi ta yablunevi lisi yaki perehodyat u hvojni lisi za nimi subalpijski ta alpijski luki osnovni masivi litnih pasovish Pid lisami ta chagarnikami zajnyato 3 2 V napivpustelyah vodyatsya vovki lisici zajci dribni grizuni sajgaki drohvi zmiyi stepovi cherepahi yashirki v ocheretah zustrichayutsya kabani fazani ondatri na vodojmah kachki gusi ta lebedi v gorah buri vedmedi borsuki girski kozli arhari marali kam yana kuripka v ozerah ta Ili vodyatsya korop marinka okun lyash ta inshi ribi NaselennyaU 1975 roci chiselnist naselennya stanovila 664 tis osib z nih 269 tis 41 miske naselennya Prozhivali perevazhno kazahi rosiyani ukrayinci takozh ujguri tatari nimci polyaki ta inshi Serednya gustota naselennya 5 6 chol km Najshilnishe buli zaseleni peredgir ya ta girski dolini malozaselenimi buli napivpustelni regioni ta visokogir ya Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 1989 roku kilkist naselennya oblasti stanovila 720 870 osib z nih 350 864 cholovikiv ta 70 006 zhinok miske naselennya 324 888 osib silske naselennya 395 982 osobi IstoriyaVpershe utvorena 16 bereznya 1944 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Ob obrazovanii Kokchetavskoj i Taldy Kurganskoj oblastej v sostave Kazahskoj SSR v skladi Aksuskogo Alakulskogo kk Burlyu Tobinskogo kk kk kk Karatalskogo kk Panfilovskogo Sarkandskogo i Taldi Kurganskogo rajoniv vidilenih zi skladu Almatinskoyi oblasti Kazahskoyi RSR 6 chervnya 1959 roku pislya likvidaciyi teritoriyu priyednano do neyi zh Vidnovlena 23 grudnya 1967 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Kazahskoyi RSR 4 travnya 1993 roku postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Kazahstanu zmineno nazvu oblasti v rosijskij transkripciyi na Taldikorgansku Likvidovana 22 kvitnya 1997 roku vidpovidno do ukazu Prezidenta Respubliki Kazahstan 3466 O merah po optimizacii administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan teritoriyu vklyucheno do skladu Almatinskoyi oblasti Kazahstanu GospodarstvoNa 1975 rik osnovnimi galuzyami gospodarstva buli zroshuvane ta nepolivne rilnictvo m yaso molochne ta m yaso sherstyane tvarinnictvo harchova legka ta girnicha promislovist Osnovnimi centrami promislovosti buli Taldi Kurgan Tekeli Ushtobe selisha Kirovskij Karabulak Dzhansugurov Lepsi ribzavodi na uzberezhzhi ta ostrovah Balhasha ta Alakolskih ozer Plosha silskogospodarskih ugid u 1973 roci stanovila 7 9 mln ga z nih 6 7 mln ga 85 zajmali pasovisha rillya stanovila 846 tis ga 11 z nih 233 tis ga zroshuvana rillya U agrovirobnictvi chastka tvarinnictva stanovila 65 roslinnictva 35 Na richkah ta ozerah rozvivalosya ribalstvo ta ribnictvo na bazi mineralnih dzherel pracyuvali balneologichni kurorti Dovzhina zaliznici stanovila 837 km teritoriyeyu oblasti prohodila magistral Turksib vid yakoyi buli provedeni zaliznichni gilki Dovzhina avtoshlyahiv u 1974 roci stanovila 4 368 km z nih 3 089 km z tverdim pokrittyam najvazhlivisha Alma Ata Taldi Kurgan Semipalatinsk Na oz Balhash ta r Ili bulo paroplavne spoluchennya oblasnij centr mav povitryane spoluchennya zi stoliceyu ta bagatma rajcentrami oblasti PrimitkiVsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Taldy Kurganskaya oblast Bolshaya sovetskaya enciklopediya Akademik rosijska Procitovano 19 bereznya 2023 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Chislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu Demoskop Weekly rosijska Procitovano 19 bereznya 2023 Ob obrazovanii Kokchetavskoj i Taldy Kurganskoj oblastej v sostave Kazahskoj SSR Ukaz ot 16 marta 1944 g Elektronnaya biblitoteka istoricheskih dokumentov rosijska Procitovano 19 bereznya 2023 Berezin A Taldykorgan v teni minuvshego Bilim Shapafaty rosijska Procitovano 20 bereznya 2023 kazinform rosijska Arhiv originalu za 20 bereznya 2023 Procitovano 20 bereznya 2023 Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 22 aprelya 1997 goda 3466 O merah po optimizacii administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan online zakon kz rosijska Procitovano 20 bereznya 2023 Taldy Kurganskaya oblast Enciklopedicheskij slovar Akademik rosijska Procitovano 19 bereznya 2023 Ce nezavershena stattya pro Kazahstan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi