Та зівський район рос Тазовский район адміністративна одиниця Ямало Ненецького автономного округу Російської Федерації Т

Та́зівський район (рос. Тазовский район) — адміністративна одиниця Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації.

Тазівський район

рос. Тазовский район

Основні дані

Суб'єкт Російської Федерації:

Ямало-Ненецький автономний округ

Утворений:

10 грудня 1930 року

Населення (2018):

17235 осіб

Площа:

133896,20 км²

Густота населення:

0,13 осіб/км²

Населені пункти та поселення

Адміністративний центр:

селище Тазовський

Кількість сільських поселень:

5

Кількість сіл та присілків:

8

Кількість селищ:

1

Влада

Вебсторінка:

http://tasu.ru/

Голова району:

Паршаков Василь Петрович

Мапа

Адміністративний центр — селище Тазовський.

Географія

Розташований за Полярним колом. Велика частина району розташовується на Гиданському півострові. Важливе транспортне значення в районі мають річки Таз, Пур, Обська губа, Гиданська губа, Тазівська губа. Навігація триває з липня по вересень.

Найбільші річки району — Таз, Танама, Месояха, Юрибей. Районний центр селище Тазівський розташоване за 200 кілометрів на північ від Полярного кола.

Історія

Район утворений 10 грудня 1930 року.

Освоєння цієї території почалося ще в XVI столітті, після походів Єрмака, а перше поселення було засновано в 1601 році на березі річки Таз і отримало назву Мангазея (за місцевим енецьким племенем ). До середини століття поселення почало занепадати через спустошливі пожежі, проблем з продовольчим постачанням та скорочення популяції хутрових звірів у регіоні. В 1672 році поселення було перенесено на річку .

З 50-х років XIX століття свою діяльність в районі почали вести сурогатські купці, організувавши промислове рибальство, на перших порах задіюючи місцеве населення. 1883 року в гирлі Тазівської губи була організована факторія (Ненецька. Сопка небіжчиків).

Перша радянська факторія з'явилася 1920 року. Факторія зайняла націоналізований рибопромисловий заклад купців Плотнікових.

До 1923 року територія нинішнього району входила до складу Єнісейської губернії, а в 1923 році перейшла до складу Уральської області.10 грудня 1930 року ВЦВК РРФСР ухвалив рішення про організацію Ямальського (Ненецького) національного округу в складі Уральської області, з центром в селищі Обдорськ. Одночасно був створений Тазівський район з центром в .

Після прийняття рішення про організацію національного округу на місці факторії Хальмер-Седе виросло селище. До початку 1939 року тут проживали 1937 осіб. З них трохи більше половини були робітниками і службовцями, інші були членами їх сімей.

Основним підприємством райцентру був , організований 1931 року.

14 серпня 1944 року в складі Ямало-Ненецького округу переданий з Омської області в Тюменську область.
4 червня 1946 року Гидоямська і Таранська сільради передані в Тазівский район.
1 лютого 1949 року районний центр — село Хальмер-Седе — перейменоване в Тазовське.
3 жовтня 1959 року Таранська сільрада ліквідована.
1961 року на місці нинішнього села Газ-Сале висадився перший десант геологорозвідників, почалося буріння пошукової свердловини № 1, а 27 вересня 1962 року на цій свердловині вже отримано перший газ бригадою майстра Н. І. Риндіна.
Наприкінці 1962 року відкрито . Рішенням Тюменського облвиконкому від 29 червня 1964 року село Тазовське віднесено до категорії робітничих селищ, Тазівська сільрада скасована.
24 січня 1968 року Ямбургська сільрада перейменована в Находкинську.
28 лютого 1975 року утворена Газсаленська сільрада.
12 жовтня 1976 року Гидоямська сільрада перейменована в Гиданську.
1 квітня 1977 року ліквідовано Тібейсалинську сільраду.
16 червня 1998 року затверджений герб Тазівського району.

Населення

Населення району становить 17235 осіб (2018; 16537 у 2010, 15600 у 2002).

Частина населення є кочівниками і живуть поза населеними пунктами.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:

Національність	Чисельність (чол.)	Процентне співвідношення
Ненці	8 871	53,64%
Росіяни	4 992	30,19%
Українці	779	4,71%
Татари	505	3,05%
Ногайці	162	0,98%
Азербайджанці	158	0,96%
Чуваші	129	0,78%
Білоруси	79	0,48%
Кумики	72	0,44%
Марійці	70	0,42%
Башкири	69	0,42%
Інші	468	2,83%
Не вказали	183	1,11%
Всього	16 537	100,00%

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 5 сільських поселень:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2017)	Центр	Населені пункти
Антипаютинське сільське поселення	-	2439	2545	2685	Антипаюта	1
Газ-Салинське сільське поселення	-	2146	1940	1735	Газ-Сале	1
Гидинське сільське поселення	-	2436	3331	3614	Гида	1
Находкинське сільське поселення	-	1143	1205	1305	Находка	1
Тазовське сільське поселення	-	5965	6793	7201	Тазовський	1
міжселенна територія	-	1471	723	711	-	4

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Тазовський	5 965	6 793
2	Гида	2 436	3 331
3	Антипаюта	2 439	2 545
4	Газ-Сале	2 146	1 940
5	Находка	1 143	1 205

Економіка

У 1970-ті роки в Тазівському районі розвідана ціла низка великих газових і газоконденсатних родовищ: Ямбурзьке, Заполярне, Юрхарівське, Семаковське, Находкінське, Антипаютинське, Північно-Уренгойське.

Транспорт

Єдиною сухопутної магістраллю, яка зв'язує Тазівський район з великою землею, є автомобільна дорога — селище Уренгой — — Тазовський. Від останньої ділянки дороги діє гілка до села Газ-Сале.
У період літньої навігації по маршруту Салехард — Антипаюта курсує пасажирський теплохід «Механік Калашников»
Цілий працюють авіарейси «Тазовський — Находка — Антипаюта — Гида» і «Тазовський — Новий Уренгой» вертольотів авіакомпаній Ютейр і Ямал.

Примітки

Ямал. Короткий довідник. Салехард, 2008
Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.

Посилання

Офіційна сторінка району (рос.)

Це незавершена стаття з географії Ямало-Ненецького автономного округу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ямал. Короткий довідник. Салехард, 2008

[rus-population2018-2] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-tyu-census-3] Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-census2002-4] Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.