Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будинок № 24 — садиба другої половини XIX століття, зведена в цегляному стилі, колишні Бессарабські казарми, в яких 1918 року розквартировувалися Січові Стрільці. Розташована на вулиці Січових Стрільців (Київ).
| Січових Стрільців, 24 | |
|---|---|
|
| |
| 50°27′23″ пн. ш. 30°29′57″ сх. д. / 50.45654400002777606° пн. ш. 30.49926400002777882° сх. д.Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°29′57″ сх. д. / 50.45654400002777606° пн. ш. 30.49926400002777882° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | будівля |
| Стиль | цегляний стиль |
| Архітектор | Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія ділянки
Садиба № 16 (за тогочасною нумерацією) сформувалася вздовж червоної лінії забудови Львівської вулиці (тепер — вулиці Січових Стрільців) на ділянці, яка пролягала вглиб до долини струмка Кудрявець. Станом на 1882 рік вона належала Фемистоклу Попандопулу. Згодом нею володів інший грек Іван Толлі, який у 1884—1887 був київським міським головою.
Спочатку тут була цегляна одноповерхова кам'яниця із фасадом на вулицю. Згодом єврейська лікарня, яка орендувала у 1876—1885 роках садибу, на подвір'ї для своїх потреб збудувала дерев'яні корпуси. На території садиби була криниця.
У 1886—1900 роках у головному будинку жив професор Софійського духовного училища, гласний міської думи Микола Хойнацький. 1886 року на його замовлення архітектор Едуард Брадтман спорудив другий поверх. Пізніше ліворуч добудували двоповерхову будівлю з проїздом. У наступні роки садибу успадкувала жінка професора Марія Хойнацька та його діти.
Близько 1922 року будівлю націоналізували більшовики.
Бессарабські казарми
1900 року садибу орендувало військове відомство. Тут до початку Першої світової війни й у 1918 році розквартировувався 129-й піхотний Бессарабський полк. У ньому служили офіцери-випускники Київського піхотного училища і солдати, набрані здебільшого з Київської, Подільської та Волинської губерній.
Під час Першої світової війни в казармах розмістився Київський караульний полк, який 1917 року українізували та перейменували на 1-й Український запасний, з осені 1917 року — 3-й Сердюцький полк імені гетьмана Петра Дорошенка, згодом — 1-й Запорізький піший полк імені Петра Дорошенка. На чолі частини в різні часи стояли генерал-полковник армії УНР Олександр Загродський (1889—1968) і полковник Іван Литвиненко (1891—1947).
У листопаді 1917 року на території казарм організували Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який очолив Євген Коновалець (1891—1938). З-поміж активних організаторів куреня були Василь Дідушок, Кость Воєвідка, Федір Черник, Іван Чмола, Роман Дашкевич, Андрій Мельник, Роман Сушко, Дмитро Герчанівський, Василь Кучабський та інші. Через кілька днів підрозділ перевели до будівлі духовної семінарії (тепер — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури на Вознесенському узвозі, 20). З 26 березня до 31 квітня 1918 року 1-й полк Січових стрільців знову розквартировувався у Бессарабських казармах.
У День соборності України, 22 січня 2017 року, на будинку № 24 відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю (автор — скульптор Олександр Михайлицький). На урочистостях були присутні віцепрем'єр-міністр Павло Розенко, міністр культури Євген Нищук, ветерани російсько-української війни, учні військової школи імені Євгена Коновальця та інші.
- Січові Стрільці, 1918 рік
-
![image]()
Бессарабські казарми -
![image]()
Криниця на території казарми -
![image]()
Похорон загиблого січового стрільця.
Біля Бессарабських казарм
Використання будівлі у ХХ — ХХІ сторіччях
У 1919—1941 роках у казармах розмістили підрозділи 45-ї Київської дивізії. Напередодні окупації Києва приміщення займав штаб Київського укріпленого району. Німецькі окупанти садибу перетворили на пункт відправлення остарбайтерів. За повідомленням Київської міської управи з Києва до кінця 1942 року на примусові праці до Німеччини вивезли близько 29 000 осіб, а всього з Київщини — близько 170 тисяч осіб.
Після Німецько-радянської війни садибу повернули військовому відомству. Окремі приміщення займали редакції військових газет Київського округу.
Після здобуття незалежності споруди використовують Управління професійно-технічної освіти МОН України та Київський військовий гарнізон. Ще одна будівля пристосована під житловий будинок.
Архітектура
Головний будинок
Головний будинок — двоповерховий, цегляний, прямокутний у плані. Має плоскі перекриття. Будівля складається з двох різночасових частин: лівого п'ятивіконного і правого семивіконного об'ємів. Композиція їхніх фасадів симетрична.
Права частина фланкована ризалітами, які увінчані прямокутними аттиками. Лівий об'єм прикрашає чотиригранна наметова банька.
У цілому будинок розчленований на яруси. Ритмічність фасаду досягнута чергуванням аркових та прямокутних віконних отворів.
Цегляний декор стриманий. Фризи оформлені арочками.
Будівлі у подвір'ї
1897 року у подвір'ї спорудили дві триповерхові цегляні будівлі у цегляному стилі.
Коментарі
- Станом на 1948 рік до Київської області повернулося 168 419 репатріантів. А сучасні дослідники нарахували 174 263 депортованих з Київщини. Водночас на той час до складу області входили населені пункти, які тепер адміністративно належать, наприклад, до Черкаської області
Примітки
- Київ і його околиці, 1882, с. 106.
- Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 176.
- Календар Києва на 1916, 1915, с. 138 (стовп. 181).
- Список власників садиб, 2020.
- У Києві відкрили меморіальну дошку Коновальцю. BBC. 22 січня 2017. Процитовано 5 травня 2021.
- Остарбайтери з Київщини, 2009, с. 83.
- Остарбайтери з Київщини, 2009, с. 79, 269, 274.
- Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 177.
Джерела
- Календарь: Адресная и справочная книга на 1916 год. — К., 1915.
- І-й додаток до путівника «Київ і його околиці»: вулиці, домовласники і номера їх будинків у всіх восьми частинах міста Києва з його передмістями (за даними, зібраними Київською міською поліцією) = I-е прибавление к путеводителю «Киев и его окрестности»: улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией). — К., 1882. — С. 106.
- Галайба Василь, Маковський Євген. Список власників садиб (1882-1914) // Старий Київ. — 2020.
- Михайло Кальницький, Дмитро Малаков, Ярослав Тинченко, Тетяна Трегубова. Садиба другої половини ХІХ ст., де містилися Бессарабські казарми // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: А—Л / П. Тронько та ін. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 1999. — Т. 1, ч. 1. — С. 176–177.
- Пастушенко Т. В. Остарбайтери з Київщини: вербування, примусова праця, репатріація (1942 - 1953). — К., 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok 24 sadiba drugoyi polovini XIX stolittya zvedena v ceglyanomu stili kolishni Bessarabski kazarmi v yakih 1918 roku rozkvartirovuvalisya Sichovi Strilci Roztashovana na vulici Sichovih Strilciv Kiyiv Sichovih Strilciv 2450 27 23 pn sh 30 29 57 sh d 50 45654400002777606 pn sh 30 49926400002777882 sh d 50 45654400002777606 30 49926400002777882 Koordinati 50 27 23 pn sh 30 29 57 sh d 50 45654400002777606 pn sh 30 49926400002777882 sh d 50 45654400002777606 30 49926400002777882Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivTip budivlyaStil ceglyanij stilArhitektor Bradtman Eduard Ferdinand Petrovich Mediafajli u VikishovishiIstoriya dilyankiSadiba 16 za togochasnoyu numeraciyeyu sformuvalasya vzdovzh chervonoyi liniyi zabudovi Lvivskoyi vulici teper vulici Sichovih Strilciv na dilyanci yaka prolyagala vglib do dolini strumka Kudryavec Stanom na 1882 rik vona nalezhala Femistoklu Popandopulu Zgodom neyu volodiv inshij grek Ivan Tolli yakij u 1884 1887 buv kiyivskim miskim golovoyu Spochatku tut bula ceglyana odnopoverhova kam yanicya iz fasadom na vulicyu Zgodom yevrejska likarnya yaka orenduvala u 1876 1885 rokah sadibu na podvir yi dlya svoyih potreb zbuduvala derev yani korpusi Na teritoriyi sadibi bula krinicya U 1886 1900 rokah u golovnomu budinku zhiv profesor Sofijskogo duhovnogo uchilisha glasnij miskoyi dumi Mikola Hojnackij 1886 roku na jogo zamovlennya arhitektor Eduard Bradtman sporudiv drugij poverh Piznishe livoruch dobuduvali dvopoverhovu budivlyu z proyizdom U nastupni roki sadibu uspadkuvala zhinka profesora Mariya Hojnacka ta jogo diti Blizko 1922 roku budivlyu nacionalizuvali bilshoviki Bessarabski kazarmiMemorialna doshka Ye Konovalcyu na budinku 24 1900 roku sadibu orenduvalo vijskove vidomstvo Tut do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni j u 1918 roci rozkvartirovuvavsya 129 j pihotnij Bessarabskij polk U nomu sluzhili oficeri vipuskniki Kiyivskogo pihotnogo uchilisha i soldati nabrani zdebilshogo z Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi gubernij Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v kazarmah rozmistivsya Kiyivskij karaulnij polk yakij 1917 roku ukrayinizuvali ta perejmenuvali na 1 j Ukrayinskij zapasnij z oseni 1917 roku 3 j Serdyuckij polk imeni getmana Petra Doroshenka zgodom 1 j Zaporizkij pishij polk imeni Petra Doroshenka Na choli chastini v rizni chasi stoyali general polkovnik armiyi UNR Oleksandr Zagrodskij 1889 1968 i polkovnik Ivan Litvinenko 1891 1947 U listopadi 1917 roku na teritoriyi kazarm organizuvali Galicko Bukovinskij kurin Sichovih Strilciv yakij ocholiv Yevgen Konovalec 1891 1938 Z pomizh aktivnih organizatoriv kurenya buli Vasil Didushok Kost Voyevidka Fedir Chernik Ivan Chmola Roman Dashkevich Andrij Melnik Roman Sushko Dmitro Gerchanivskij Vasil Kuchabskij ta inshi Cherez kilka dniv pidrozdil pereveli do budivli duhovnoyi seminariyi teper Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi na Voznesenskomu uzvozi 20 Z 26 bereznya do 31 kvitnya 1918 roku 1 j polk Sichovih strilciv znovu rozkvartirovuvavsya u Bessarabskih kazarmah U Den sobornosti Ukrayini 22 sichnya 2017 roku na budinku 24 vidkrili memorialnu doshku Yevgenu Konovalcyu avtor skulptor Oleksandr Mihajlickij Na urochistostyah buli prisutni viceprem yer ministr Pavlo Rozenko ministr kulturi Yevgen Nishuk veterani rosijsko ukrayinskoyi vijni uchni vijskovoyi shkoli imeni Yevgena Konovalcya ta inshi Sichovi Strilci 1918 rik Bessarabski kazarmi Krinicya na teritoriyi kazarmi Pohoron zagiblogo sichovogo strilcya Bilya Bessarabskih kazarmVikoristannya budivli u HH HHI storichchyahPered punktom vidpravlennya ostarbajteriv Z boku teperishnoyi vulici Ivana Dracha 1942 U 1919 1941 rokah u kazarmah rozmistili pidrozdili 45 yi Kiyivskoyi diviziyi Naperedodni okupaciyi Kiyeva primishennya zajmav shtab Kiyivskogo ukriplenogo rajonu Nimecki okupanti sadibu peretvorili na punkt vidpravlennya ostarbajteriv Za povidomlennyam Kiyivskoyi miskoyi upravi z Kiyeva do kincya 1942 roku na primusovi praci do Nimechchini vivezli blizko 29 000 osib a vsogo z Kiyivshini blizko 170 tisyach osib Pislya Nimecko radyanskoyi vijni sadibu povernuli vijskovomu vidomstvu Okremi primishennya zajmali redakciyi vijskovih gazet Kiyivskogo okrugu Pislya zdobuttya nezalezhnosti sporudi vikoristovuyut Upravlinnya profesijno tehnichnoyi osviti MON Ukrayini ta Kiyivskij vijskovij garnizon She odna budivlya pristosovana pid zhitlovij budinok ArhitekturaDobudovane krilo z proyizdom Golovnij budinok Golovnij budinok dvopoverhovij ceglyanij pryamokutnij u plani Maye ploski perekrittya Budivlya skladayetsya z dvoh riznochasovih chastin livogo p yativikonnogo i pravogo semivikonnogo ob yemiv Kompoziciya yihnih fasadiv simetrichna Prava chastina flankovana rizalitami yaki uvinchani pryamokutnimi attikami Livij ob yem prikrashaye chotirigranna nametova banka U cilomu budinok rozchlenovanij na yarusi Ritmichnist fasadu dosyagnuta cherguvannyam arkovih ta pryamokutnih vikonnih otvoriv Ceglyanij dekor strimanij Frizi oformleni arochkami Budivli u podvir yi 1897 roku u podvir yi sporudili dvi tripoverhovi ceglyani budivli u ceglyanomu stili KomentariStanom na 1948 rik do Kiyivskoyi oblasti povernulosya 168 419 repatriantiv A suchasni doslidniki narahuvali 174 263 deportovanih z Kiyivshini Vodnochas na toj chas do skladu oblasti vhodili naseleni punkti yaki teper administrativno nalezhat napriklad do Cherkaskoyi oblastiPrimitkiKiyiv i jogo okolici 1882 s 106 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini 1999 s 176 Kalendar Kiyeva na 1916 1915 s 138 stovp 181 Spisok vlasnikiv sadib 2020 U Kiyevi vidkrili memorialnu doshku Konovalcyu BBC 22 sichnya 2017 Procitovano 5 travnya 2021 Ostarbajteri z Kiyivshini 2009 s 83 Ostarbajteri z Kiyivshini 2009 s 79 269 274 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini 1999 s 177 DzherelaKalendar Adresnaya i spravochnaya kniga na 1916 god K 1915 I j dodatok do putivnika Kiyiv i jogo okolici vulici domovlasniki i nomera yih budinkiv u vsih vosmi chastinah mista Kiyeva z jogo peredmistyami za danimi zibranimi Kiyivskoyu miskoyu policiyeyu I e pribavlenie k putevoditelyu Kiev i ego okrestnosti ulicy domovladelcy i nomera ih domov vo vseh vosmi chastyah goroda Kieva s ego predmestyami po svedeniyam sobrannym Kievskoj gorodskoj policiej K 1882 S 106 Galajba Vasil Makovskij Yevgen Spisok vlasnikiv sadib 1882 1914 Starij Kiyiv 2020 Mihajlo Kalnickij Dmitro Malakov Yaroslav Tinchenko Tetyana Tregubova Sadiba drugoyi polovini HIH st de mistilisya Bessarabski kazarmi Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv A L P Tronko ta in K Ukrayinska enciklopediya imeni Mikoli Bazhana 1999 T 1 ch 1 S 176 177 Pastushenko T V Ostarbajteri z Kiyivshini verbuvannya primusova pracya repatriaciya 1942 1953 K 2009