Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Худий» (англ. Thin Man) — кодова назва запропонованої плутонієвої ядерної бомби гарматного типу, яку Сполучені Штати розробляли під час Мангеттенського проєкту. Її розробку було припинено, коли було виявлено, що швидкість спонтанного поділу плутонію, отриманого в ядерному реакторі, була надто високою для використання в конструкції гарматного типу через високу концентрацію ізотопу Pu-240 у робочій масі плутонію, виробленого на Інженерному заводі Клінтона.
| Худий | |
|---|---|
 Оболонки для тестової плутонієвої бомби "Худий". | |
| Тип | Ядерна зброя |
| Походження |  США |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Лос-Аламоська національна лабораторія |
| Характеристики | |
| Довжина | 5,2 м |
| Діаметр | 97 см |
 Худий (бомба) у Вікісховищі | |
Ранні рішення
У 1942 році, ще до того як армія Сполучених Штатів взяла під контроль атомні дослідження під час війни, стало відомо, що Роберт Оппенгеймер в рамках Мангеттенського проєкту провів конференції в Чикаго в червні та Берклі, штат Каліфорнія, в липні, на яких фізики обговорювали питання розробки ядерної бомби. Була обрана конструкція гарматного типу, в якій дві субкритичні маси плутонію будуть об'єднані шляхом пострілу «кулі» в «мішень». Альтернативна ідея ядерної зброї імплозійного типу була запропонована Річардом Толменом, але вона не привернула уваги, оскільки була набагато складнішою.
Оппенгеймер переглянув свої варіанти на початку 1943 року, і віддав перевагу зброї гарматного типу, але, щоб захиститися від загрози попереднього вибуху, він створив групу E-5 в лабораторії Лос-Аламоса під керівництвом Сета Неддермейера для дослідження імплозії. Було визначено, що бомби імплозійного типу є значно ефективнішими з точки зору потужності вибухової речовини на одиницю маси матеріалу, що розщеплюється в бомбі, оскільки стиснуті матеріали, що розщеплюються, реагують швидше і, отже, об‘ємніше. Але було вирішено, що основна частина дослідницьких зусиль припаде на плутонієву бомбу гарматного типу, оскільки це був проєкт з найменшою кількістю невизначеності. Передбачалося, що з нього легше пристосувати уранову бомбу гарматного типу.
Найменування
Конструкції гарматного та імплозійного типу отримали кодові назви «Худий» та «Товстун» відповідно. Ці кодові назви придумав Роберт Сербер, колишній учень Оппенгеймера, який працював над Мангеттенським проєктом. Обрав їх на основі їхніх дизайнерських форм. «Худий» був би дуже довгим пристроєм, і назва походить від детективного роману Дешилл Гемметт Худий і серії фільмів з такою ж назвою. Товстун був круглим і товстим і був названий на честь персонажа Сідні Грінстріт у фільмі «Мальтійський сокіл». Конструкція типу уранової гармати Малюк з'явилася пізніше і була названа лише для контрасту з «Худий». Кодові назви Лос Аламосу «Худий» і «Товстун» були прийняті Повітряними силами армії США (USAAF). Була придумана історія про те, що Silverplate модифікувала вагон Пульмана для використання президентом Франкліном Рузвельтом («Худим») і прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем («Товстуном») під час таємного туру Сполученими Штатами. Персонал ВВС використовував кодові назви по телефону, щоб вийшло так, ніби вони модифікували літак для Рузвельта та Черчилля.
Розробка
Для роботи над дизайном плутонієвої гармати Оппенгеймер зібрав команду в лабораторії Лос-Аламоса, до якої увійшли старший інженер Едвін Макміллан і старші фізики Чарльз Крічфілд і Джозеф Гіршфельдер. Крічфілд працював із саботами, які, як вважав Оппенгеймер, знадобляться «Худому» для досягнення високих початкових швидкостей, необхідних для критичного складання; Гіршфельдер працював над внутрішньою балістикою. Оппенгеймер сам керував проєктуванням до червня 1943 року, коли прибув капітан ВМС Сполучених Штатів Вільям Стерлінг Парсонс і взяв на себе керівництво відділом боєприпасів та техніки та безпосереднім керівництвом проєктом «Худий».
Технічні характеристики
Проєкт «Худий» був раннім проєктом ядерної зброї, запропонованим до успішного виведення плутонію в ядерному реакторі з опромінення урану-238. Передбачалося, що плутоній, як і уран-235, може бути зібраний у критичну масу за допомогою пістолетного методу, який передбачав стрілянину однієї субкритичної частини в іншу. Щоб уникнути попередньої детонації, або «шипіння», плутонієву «кулю» потрібно було б розігнати до швидкості щонайменше 910 м/с — інакше реакція поділу почнеться до завершення складання, що передчасно рознесе пристрій.
Худий був 5,2 метра завдовжки, з шириною хвоста і носа 97 см, а також 58 см в середній частині. Довжина була необхідна для того, щоб плутонієва «куля» досягла відповідної швидкості перед тим, як досягти «цілі». Вага була приблизно 3 600 кілограм для кінцевої моделі зброї. В інвентарі ВПС США не було літаків, які могли б перевозити таку бомбу без модифікації, і в 1943 році Норман Ремсі запропонував британський Avro Lancaster як єдиний літак, який міг перевозити її всередині завдяки його 10 метровому бомбовому відсіку. Однак американський Boeing B-29 Superfortress можна було модифікувати, щоб нести його, видаливши частину перегородки під головним лонжероном крила та деякі кисневі баки, розташовані між двома бомбовими відсіками. Цю модифікацію було виконано на 58-му серійному зразку з виробничої лінії Boeing Wichita, серійний номер AAF 42-6259.
Примітки
- Hoddeson та ін., 1993, с. 42—44.
- Hoddeson та ін., 1993, с. 55.
- Hoddeson та ін., 1993, с. 87.
- Serber та Crease, 1998, с. 104.
- Bowen, 1959, с. 96.
- Rhodes, 1986, с. 481.
- Hoddeson та ін., 1993, с. 83—84.
- Hansen, 1995, с. 106.
- Campbell, 2005, с. 76—77.
- Rhodes, 1986, с. 478.
- Hansen, 1995, с. 107, 119.
- Newman, 2020, с. 52.
Література
- Bowen, Lee (1959). (PDF). The History of Air Force Participation in the Atomic Energy Program, 1943–1953. Washington, D.C.: U.S. Air Force, Air University Historical Liaison Office. Архів оригіналу (PDF) за 22 February 2014. Процитовано 28 липня 2013.
- Campbell, Richard H. (2005). The Silverplate Bombers: A History and Registry of the Enola Gay and Other B-29s Configured to Carry Atomic Bombs. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company. ISBN . OCLC 58554961.
- (1995). Volume V: US Nuclear Weapons Histories. Swords of Armageddon: US Nuclear Weapons Development since 1945. Sunnyvale, California: Chukelea Publications. ISBN . OCLC 231585284.
- ; Henriksen, Paul W.; Meade, Roger A.; Westfall, Catherine L. (1993). Critical Assembly: A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years, 1943–1945. New York: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 26764320.
- McKinstry, Leo (2009). Lancaster: The Second World War's Greatest Bomber. London: John Murray. ISBN . OCLC 520736950.
- Newman, Grant (August 2020). Mission Improbable. Aeroplane Monthly. № 568. с. 50—59. ISSN 0143-7240.
- (1987). The Road to Trinity. New York: William Morrow and Company. ISBN . OCLC 15223648.
- (1986). . New York: Simon & Schuster. ISBN . OCLC 13793436.
- ; Crease, Robert P. (1998). Peace & War: Reminiscences of a Life on the Frontiers of Science. New York: Columbia University Press. ISBN . OCLC 37631186.
 | Це незавершена стаття про зброю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hudij angl Thin Man kodova nazva zaproponovanoyi plutoniyevoyi yadernoyi bombi garmatnogo tipu yaku Spolucheni Shtati rozroblyali pid chas Mangettenskogo proyektu Yiyi rozrobku bulo pripineno koli bulo viyavleno sho shvidkist spontannogo podilu plutoniyu otrimanogo v yadernomu reaktori bula nadto visokoyu dlya vikoristannya v konstrukciyi garmatnogo tipu cherez visoku koncentraciyu izotopu Pu 240 u robochij masi plutoniyu viroblenogo na Inzhenernomu zavodi Klintona HudijObolonki dlya testovoyi plutoniyevoyi bombi Hudij TipYaderna zbroyaPohodzhennyaSShAIstoriya virobnictvaRozrobnikLos Alamoska nacionalna laboratoriyaHarakteristikiDovzhina5 2 mDiametr97 smHudij bomba u VikishovishiRanni rishennyaU 1942 roci she do togo yak armiya Spoluchenih Shtativ vzyala pid kontrol atomni doslidzhennya pid chas vijni stalo vidomo sho Robert Oppengejmer v ramkah Mangettenskogo proyektu proviv konferenciyi v Chikago v chervni ta Berkli shtat Kaliforniya v lipni na yakih fiziki obgovoryuvali pitannya rozrobki yadernoyi bombi Bula obrana konstrukciya garmatnogo tipu v yakij dvi subkritichni masi plutoniyu budut ob yednani shlyahom postrilu kuli v mishen Alternativna ideya yadernoyi zbroyi implozijnogo tipu bula zaproponovana Richardom Tolmenom ale vona ne privernula uvagi oskilki bula nabagato skladnishoyu Oppengejmer pereglyanuv svoyi varianti na pochatku 1943 roku i viddav perevagu zbroyi garmatnogo tipu ale shob zahistitisya vid zagrozi poperednogo vibuhu vin stvoriv grupu E 5 v laboratoriyi Los Alamosa pid kerivnictvom Seta Neddermejera dlya doslidzhennya imploziyi Bulo viznacheno sho bombi implozijnogo tipu ye znachno efektivnishimi z tochki zoru potuzhnosti vibuhovoyi rechovini na odinicyu masi materialu sho rozsheplyuyetsya v bombi oskilki stisnuti materiali sho rozsheplyuyutsya reaguyut shvidshe i otzhe ob yemnishe Ale bulo virisheno sho osnovna chastina doslidnickih zusil pripade na plutoniyevu bombu garmatnogo tipu oskilki ce buv proyekt z najmenshoyu kilkistyu neviznachenosti Peredbachalosya sho z nogo legshe pristosuvati uranovu bombu garmatnogo tipu NajmenuvannyaKonstrukciyi garmatnogo ta implozijnogo tipu otrimali kodovi nazvi Hudij ta Tovstun vidpovidno Ci kodovi nazvi pridumav Robert Serber kolishnij uchen Oppengejmera yakij pracyuvav nad Mangettenskim proyektom Obrav yih na osnovi yihnih dizajnerskih form Hudij buv bi duzhe dovgim pristroyem i nazva pohodit vid detektivnogo romanu Deshill Gemmett Hudij i seriyi filmiv z takoyu zh nazvoyu Tovstun buv kruglim i tovstim i buv nazvanij na chest personazha Sidni Grinstrit u filmi Maltijskij sokil Konstrukciya tipu uranovoyi garmati Malyuk z yavilasya piznishe i bula nazvana lishe dlya kontrastu z Hudij Kodovi nazvi Los Alamosu Hudij i Tovstun buli prijnyati Povitryanimi silami armiyi SShA USAAF Bula pridumana istoriya pro te sho Silverplate modifikuvala vagon Pulmana dlya vikoristannya prezidentom Franklinom Ruzveltom Hudim i prem yer ministrom Velikobritaniyi Vinstonom Cherchillem Tovstunom pid chas tayemnogo turu Spoluchenimi Shtatami Personal VVS vikoristovuvav kodovi nazvi po telefonu shob vijshlo tak nibi voni modifikuvali litak dlya Ruzvelta ta Cherchillya RozrobkaKorpusi dlya viprobuvan plutoniyevih zaryadiv Hudogo na armijskomu aerodromi Vendover yak chastina proyektu Alberta v Mangettenskomu proyekti Za nimi vidno gilzi Tovstuna Dlya roboti nad dizajnom plutoniyevoyi garmati Oppengejmer zibrav komandu v laboratoriyi Los Alamosa do yakoyi uvijshli starshij inzhener Edvin Makmillan i starshi fiziki Charlz Krichfild i Dzhozef Girshfelder Krichfild pracyuvav iz sabotami yaki yak vvazhav Oppengejmer znadoblyatsya Hudomu dlya dosyagnennya visokih pochatkovih shvidkostej neobhidnih dlya kritichnogo skladannya Girshfelder pracyuvav nad vnutrishnoyu balistikoyu Oppengejmer sam keruvav proyektuvannyam do chervnya 1943 roku koli pribuv kapitan VMS Spoluchenih Shtativ Vilyam Sterling Parsons i vzyav na sebe kerivnictvo viddilom boyepripasiv ta tehniki ta bezposerednim kerivnictvom proyektom Hudij Tehnichni harakteristikiProyekt Hudij buv rannim proyektom yadernoyi zbroyi zaproponovanim do uspishnogo vivedennya plutoniyu v yadernomu reaktori z oprominennya uranu 238 Peredbachalosya sho plutonij yak i uran 235 mozhe buti zibranij u kritichnu masu za dopomogoyu pistoletnogo metodu yakij peredbachav strilyaninu odniyeyi subkritichnoyi chastini v inshu Shob uniknuti poperednoyi detonaciyi abo shipinnya plutoniyevu kulyu potribno bulo b rozignati do shvidkosti shonajmenshe 910 m s inakshe reakciya podilu pochnetsya do zavershennya skladannya sho peredchasno roznese pristrij Hudij buv 5 2 metra zavdovzhki z shirinoyu hvosta i nosa 97 sm a takozh 58 sm v serednij chastini Dovzhina bula neobhidna dlya togo shob plutoniyeva kulya dosyagla vidpovidnoyi shvidkosti pered tim yak dosyagti cili Vaga bula priblizno 3 600 kilogram dlya kincevoyi modeli zbroyi V inventari VPS SShA ne bulo litakiv yaki mogli b perevoziti taku bombu bez modifikaciyi i v 1943 roci Norman Remsi zaproponuvav britanskij Avro Lancaster yak yedinij litak yakij mig perevoziti yiyi vseredini zavdyaki jogo 10 metrovomu bombovomu vidsiku Odnak amerikanskij Boeing B 29 Superfortress mozhna bulo modifikuvati shob nesti jogo vidalivshi chastinu peregorodki pid golovnim lonzheronom krila ta deyaki kisnevi baki roztashovani mizh dvoma bombovimi vidsikami Cyu modifikaciyu bulo vikonano na 58 mu serijnomu zrazku z virobnichoyi liniyi Boeing Wichita serijnij nomer AAF 42 6259 PrimitkiHoddeson ta in 1993 s 42 44 Hoddeson ta in 1993 s 55 Hoddeson ta in 1993 s 87 Serber ta Crease 1998 s 104 Bowen 1959 s 96 Rhodes 1986 s 481 Hoddeson ta in 1993 s 83 84 Hansen 1995 s 106 Campbell 2005 s 76 77 Rhodes 1986 s 478 Hansen 1995 s 107 119 Newman 2020 s 52 LiteraturaBowen Lee 1959 PDF The History of Air Force Participation in the Atomic Energy Program 1943 1953 Washington D C U S Air Force Air University Historical Liaison Office Arhiv originalu PDF za 22 February 2014 Procitovano 28 lipnya 2013 Campbell Richard H 2005 The Silverplate Bombers A History and Registry of the Enola Gay and Other B 29s Configured to Carry Atomic Bombs Jefferson North Carolina McFarland amp Company ISBN 0 7864 2139 8 OCLC 58554961 1995 Volume V US Nuclear Weapons Histories Swords of Armageddon US Nuclear Weapons Development since 1945 Sunnyvale California Chukelea Publications ISBN 978 0 9791915 0 3 OCLC 231585284 Henriksen Paul W Meade Roger A Westfall Catherine L 1993 Critical Assembly A Technical History of Los Alamos During the Oppenheimer Years 1943 1945 New York Cambridge University Press ISBN 0 521 44132 3 OCLC 26764320 McKinstry Leo 2009 Lancaster The Second World War s Greatest Bomber London John Murray ISBN 978 0 7195 2363 2 OCLC 520736950 Newman Grant August 2020 Mission Improbable Aeroplane Monthly 568 s 50 59 ISSN 0143 7240 1987 The Road to Trinity New York William Morrow and Company ISBN 0 688 06910 X OCLC 15223648 1986 New York Simon amp Schuster ISBN 0 671 44133 7 OCLC 13793436 Crease Robert P 1998 Peace amp War Reminiscences of a Life on the Frontiers of Science New York Columbia University Press ISBN 978 0 231 10546 0 OCLC 37631186 Ce nezavershena stattya pro zbroyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi