Сін'я Яманака

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Яманака).

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Яманака Сін'я
яп. 山中伸弥
Народився	4 вересня 1962(1962-09-04) (61 рік) (Хіґасі-Осака), Префектура Осака
Місце проживання	Японія, США
Країна	Японія
Діяльність	біолог, лікар, професор, хірург, фізик, генетик, дослідник
Alma mater	Університет Кобе
Галузь	медицина
Заклад	Кіотський університет ^d Каліфорнійський університет у Сан-Франциско
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії і ^d (1993)
Науковий керівник	^d
Відомі учні	^d
Аспіранти, докторанти	^d
Членство	Папська академія наук Національна академія наук США Академія наук Японії Французька академія наук ^d^[1]
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (2012) , Премія за прорив у науках про життя (2013)
Особ. сторінка	profiles.ucsf.edu/shinya.yamanaka
Яманака Сін'я у Вікісховищі

Ямана́ка Сі́н'я (яп. 山中伸弥, やまなかしんや, МФА: [jamanaka ɕinja]; нар. 4 вересня 1962) — японський науковець, професор Інституту передових медичних наук в Кіотському університеті. Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин (Center for iPS Cell Research and Application (CiRA) ) цього університету, провідний дослідник Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2012 року (разом з (Джоном Гердоном)) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».

Біографія

• 4 вересня 1962 — народився в місті (Хіґасі-Осака) префектури Осака.
• 1980–1987 — отримав вищу медичну освіту в , Кобе, Японія.
• 1987–1993 — захистив докторську дисертацію в галузі фармакології у Вищій школі Міського Університету Осаки, Осака, Японія. після захисту Яманака вирішив продовжити наукові дослідження в США.
• 1993–1996 — працював в Інституті серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Там вивчав функції продукту гена c-Myc за допомогою специфічних ліній нокаутував мишей.
• 1996–1999 — професор-асистент в Медичній школі Університету Осаки
• 1999–2005 — професор Інституту науки та технологій Нара — саме тут Яманака почав зосереджувати свої дослідження на механізми, що обумовлюють унікальні властивості ембріональних стовбурових клітин.
• З 2005 року до сьогодні — професор Інституту передових медичних наук в Кіото, де і почав проводити перші експерименти з індукції плюрипотентності в соматичних клітинах.

Основні наукові досягнення

• 2003 — визначив найважливішу роль транскрипційного фактора (Nanog) у підтримці плюрипотентності в ембріональних стовбурових клітин миші
• 2004 — виявив роль mTOR в самовідновленні ембріональних стовбурових клітин миші
• 2006 — уперше в світі отримав індуковані плюрипотентні стовбурові клітини миші
• 2007 — отримав повністю епігенетично перепрограмовані ІПС-клітини
• 2007 — вперше в світі отримав ІПС-клітини людини (одночасно з Томсоном)
• 2008 — отримав ІПС-клітини без використання вірусних векторів, які інтегруються в ДНК

Публікації

• Takahashi, K., Yamanaka, S.: Induction of pluripotent stem cells from mouse embryonic and adult fibroblast cultures by defined factors. In: Cell. Band 126, 2006, S. 663–676.

Нагороди та визнання

• 2007: ^[ja]
• 2007: ^[en]
• 2007: ^[en], «For development and verification of a new method to generate pluripotent stem cells»
• 2008: ^[ja]
• 2008: (Медаль Пошани з пурпурової стрічкою)
• 2008: ^[en] (спільно з (Джоном Гердоном) та ^[en] «For their pioneering work in the field of stem cell research.»
• 2008: ^[en]
• 2008: ^[ja]
• 2008: Премія Шао (спільно з ^[en] та ^[en]«За їх недавні кардинальні інновації в галузі поводження диференціації клітин ссавців, що просувають наші знання в біології розвитку.»
• 2008: ^[en]
• 2009: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Джоном Гердоном) «For discoveries concerning nuclear reprogramming, the process that instructs specialized adult cells to form early stem cells — creating the potential to become any type of mature cell for experimental or therapeutic purposes.»
• 2009: Міжнародна премія Гайрднера, «For his demonstration that the key transcription factors which specify pluripotency may become reprogrammed somatic cells to pluripotent stem cells.»
• 2010: ^[en]
• 2010: ^[en] та ^[en]
• 2010: Премія Бальцана
• 2010: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
• 2010: (Премія Кіото)
• 2010: ^[en]? «For research on how certain master genes and protein signals regulate formation and growth of organs such as the brain and limbs during embryonic and fetal development.»
• 2011: Премія Вольфа з медицини ( спільно з ^[en]), «For the generation of induced pluripotent stem cells (iPS cells) from skin cells (SY) and demonstration that iPS cells can be used to cure genetic disease in a mammal, thus establishing their therapeutic potential (RJ).»
• 2011: Міжнародна премія короля Фейсала
• 2011: ^[en]
• 2011: ,
• 2011: McEwen Award for Innovation
• 2012: ^[en]
• 2012: Технологічна премія тисячоліття, Фінляндія.
• 2012: Нобелівська премія з фізіології або медицини
• 2013: член (Американської академії наук)
• 2013: Премії за прорив в науках про життя — за створення індукованих стовбурових клітин.
• 2013: член Папської академії наук
• 2014: 150th Anniversary Alumni Excellence Awards
• 2016: почесний емеріт професор Хіросімського університету
• 2016: член Французької академії наук
• 2017: член ^[en]

Див. також

• Епігенетичне перепрограмування
• Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини

Примітки

1. http://www.academyforlife.va/content/pav/en/the-academics.html
2. The 2012 Nobel Prize in Physiology or Medicine — Press Release (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
3. Cell^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
4. Mol. Cell Biol.
5. . Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012.
6. . Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
7. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012.
8. . Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012.
9. . The Asahi Shimbun Company (яп.). asahi.com. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
10. Maria José Viñas (10 червня 2008). . ^[en]. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2013.
11. Announcement and Citation - The Shaw Prize in Life Science and Medicine 2008. ShawPrize.org. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
12. Lasker Foundation. (англ.). The Lasker Foundation. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
13. (англ.). Gairdner Foundation. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
14. http://www.kyotoprize.org/en/laureates/shinya_yamanaka/ [ 6 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2017. Процитовано 9 серпня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
16. Technology Academy Finland — Stem cell pioneer and open source software engineer are 2012 Millennium Technology Prize laureates [ 20 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
17. [. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 2 березня 2015. Breakthrough Prize in Life Sciences - Laureates Shinya Yamanaka(англ.)]
18. (Пресреліз) (Italian) . Holy See Press Office. 9 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2013.
19. . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• Лабораторія Яманака (Японія)(яп.), Лабораторія Яманака (США)
• Сін'я Яманака серед 100 фіналістів найвпливовіших людей у світі [ 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
• Біографія Яманака^{[недоступне посилання з серпня 2019]}(англ.)