Atari 400, Atari 800, серії XL і XE — сімейство 8-розрядних домашніх комп'ютерів виробництва компанії Atari, які випускалися від 1979 року і продавалися в США. Останні моделі сімейства вироблялися до 1992 року і поширювалися в Європі.
Atari | |
Початок випуску | листопад 1979 |
Центральний процесор усіх моделей сімейства — MOS Technology 6502, який працює на частоті 1,79 МГц (1,77 МГц для PAL-версії). Для обробки графіки, звуку, введення/виведення використано спеціалізовані мікросхеми — це розвантажувало процесор для інших завдань. Така продуктивність та архітектура дозволили успішно конкурувати з іншими домашніми комп'ютерами того часу — Apple II та Commodore PET.
Сімейство мало комерційний успіх: від 1979 до 1985 року продано близько 2 млн Atari 400 і 800, у 1981—1982 роках Atari лідирувала на ринку домашніх комп'ютерів. Найпопулярнішою моделлю сімейства стала Atari 800XL — продано понад 600 тис примірників. Однак на продаж сімейства драматично вплинули поява Commodore 64 і криза індустрії відеоігор 1983 року.
Історія
1976 року Warner Communications придбала компанію Atari в Нолана Бушнелла. Тоді готувалася до виходу на ринок ігрова приставка Atari 2600.
Наприкінці 1977 року Atari 2600 вийшла, і зразу ж розпочалася розробка нової машини. У команді інженерів Atari з дослідницького центру Grass Valley Research Center відчували, що вони мають близько трьох років до того, як Atari 2600 застаріє, і почали розробку проєкту нової консолі, яка стала б заміною 2600 до 1979 року. Те, до чого вони прийшли, було по суті «скоригованою» версією 2600, в якій виправлено найочевидніші недоліки. Нова модель мала бути швидшою від 2600, з покращеною графікою та значно кращим звуком. Робота над чіпами для нової системи тривала протягом 1978 року і переважно стосувалась покращення відеопідсистеми, названої Color Television Interface Adaptor (CTIA).
1977 року ринок домашніх комп'ютерів ділили між собою Apple II, Commodore PET і TRS-80. У лютому 1978 року директором Atari став [en]. Кассар хотів, щоб нові домашні комп'ютери Atari дозволили конкурувати з Apple. Для такої ролі потрібно було, щоб машина підтримувала символьну графіку, мала можливості розширення периферійними пристроями, завантаження програм зі стрічки або диска, розширення пам'яті і дозволяла використовувати мову програмування BASIC.
Необхідність у символьній графіці призвела до появи ANTIC – співпроцесора, що працює разом із CTIA для формування зображення. Як і TIA в моделі 2600, CTIA відповідав лише за спрайти. ANTIC, створений для роботи з растровими зображеннями та символами, надавав набір текстових та графічних відеорежимів різної роздільної здатності .
Перші моделі: 400 та 800
Менеджмент окреслив дві цільові моделі: Candy для нижнього цінового сегмента та Colleen для верхнього. Основна відмінність між двома машинами була в маркетингу: Atari позиціювала Colleen як комп'ютер з ігровими функціями, а Candy як ігрову приставку з функціями комп'ютера. Colleen повинна була мати слоти для ОЗП і ПЗП, а також другий слот під картридж на 8 КБ, вихід на монітор і повноцінну клавіатуру, тоді як на Candy використовувалася та внутрішні слоти для пам'яті (недоступні для користувача). На той час стандарти Федеральної комісії зв'язку (FCC) вимагали, щоб перешкоди від споживчих пристроїв у ТБ-діапазоні були мінімальними, тому машини 400 і 800 мали міцний корпус із важким внутрішнім алюмінієвим екрануванням, що формує клітину Фарадея .
Спочатку, як і більшість виробників домашніх комп'ютерів, Atari мала намір використовувати для нових машин Microsoft BASIC, плануючи постачати його у 8 КБ картриджі. Але куплена в Microsoft версія для 6502 займала 9 КБ; крім того, Atari бажала розширити можливості стандартного Бейсика підтримкою апаратних можливостей нових комп'ютерів, що збільшило обсяг до 11 КБ, і всі спроби Atari вкластися у 8 КБ провалилися. У вересні 1978 року Atari звернулася з цією проблемою до консалтингової фірми Shepardson Microsystems (SMI), яка вже мала досвід написання BASIC для Apple II. У SMI їм запропонували написати власну версію BASIC з нуля, результатом став [en].
Вихід на ринок моделей, які стали називатися 400 і 800, анонсовано на виставці CES у січні 1979 року, на West Coast Computer Faire у Сан-Франциско в травні і знову на CES у червні, але випуск машин почато лише в серпні і до листопада 1979 року вони набули поширення. Спочатку моделей відрізнялися обсягом пам'яті - 4 КБ ОЗП в моделі 400 і 8 КБ у моделі 800. Однак на час випуску ціни на пам'ять стали падати, як наслідок, обидві моделі вийшли з 8 КБ ОЗП. У міру того, як ціни падали, Atari довела обсяг пам'яті для моделі 800 до 48 КБ, заповнивши всі слоти. Проблема з перегріванням у модулях пам'яті призвела до того, що Atari довелося відмовитись від корпусів для модулів розширення пам'яті. Пізніше кришку над слотами розширення пам'яті стали прикручувати (спочатку вона встановлювалася на защіпках).
Через обмеження FCC на нові машини не можна було встановити слот розширення, як у Apple II. Натомість було створено власний дорогий інтерфейс, названий Serial Input/Output (SIO), який дозволяв підключити кілька зовнішніх пристроїв, з'єднуючи їх послідовно.
Попри мембранну клавіатуру і єдиний слот картриджа, продаж Atari 400 вдвічі перевищив продаж Atari 800. Тому розробники практично не використовували правий слот, який був тільки на моделі 800. У наступних моделях правий слот картриджа прибрано.
Пік продажів моделей 400/800 припав на 1982 рік. Їх виробництво припинено в травні 1983 рік.
Проект Sweet 8/16
Atari ледь вдавалося конкурувати з Commodore, Apple і Tandy на ринку мікрокомп'ютерів. У середині 1981 року повідомлялося, що Atari втратила 10 млн доларів за такого ж загального обсягу продажів. Моделі 400 і 800 були складними і дорогими у виробництві, вони складалися з кількох друкованих плат, частина яких розташовувалась усередині масивного алюмінієвого захисту. Розширення пам'яті було можливим лише за допомогою спеціальних карт, що вимагало застосування дорогих з'єднувальних шин та пакування карт, але машини повністю комплектувалися розширеннями пам'яті безпосередньо при виробництві.
Ще одним суттєвим фактором стала поява рейтингів комісії FCC для цифрових пристроїв, які використовуються в побуті та на робочих місцях. Один із рейтингів, відомий як Class B, вимагав, щоб пристрій не створював перешкод лише для інших пристроїв, таких як телевізори та радіоприймачі. Тому стало можливим застосування локального захисту лише від найсильніших радіоперешкод, а потреба у важкому екрануванні, як у моделях 400 і 800, зникла.
1981 року Atari почала проєкт Z800, основною метою якого було здешевити модель 800. 1982 року в Atari ця робота мала назву Sweet 8 (або Liz NY) и Sweet 16. Результатом став оновлений ряд машин, дещо подібних до моделей 400 і 800, але значно дешевших і простіших у виробництві. Покращення технології створення мікросхем дозволили звести весь набір чипів початкової моделі в один чип. У початковому дизайні було сім окремих друкованих плат, у новій моделі залишилась одна. Atari навіть замовила спеціальну версію процесора 6502 (модель 6502C «Sally»), в якій додано вивід HALT, що дозволило вилучити зі схеми 4 чипи.
У нових моделях також з'явився порт розширення для зовнішніх пристроїв – 50-контактний [en] (PBI). До нього мав підключатися зовнішній пристрій зі слотами під карти розширення (1090XL, не випускався).
1200XL
Як і перші моделі, Sweet 8/16 планувалося випустити у двох варіантах — 1000 з 16 КБ ОЗП та 1000X із 64 КБ. Але в результаті замість пари моделей 1000 і 1000X випущена лише одну машину — 1200XL, що поєднувала обидва проєкти Sweet 8/16. Найпомітніші особливості: лише одна плата, 64 КБ ОЗП, вбудована перевірка обладнання, змінена клавіатура (з чотирма функціональними клавішами та клавішею HELP) та перероблені зовнішні порти. В цілому, 1200XL була ближчою до концепції Sweet 16, призначеної для верхнього цінового сегмента.
Частину функцій у 1200XL прибрано або погано реалізовано. Порт PBI прибрано, SIO-порт так і залишився єдиним способом підключення периферії. Але лінію +12В у SIO-порту відключено, тому деякі зовнішні пристрої не могли працювати з новою моделлю. Зміна розташування портів призвела до того, що деякі з джойстиків і картриджів, що випускалися раніше, стало складно або неможливо використовувати. Зміни у вбудованому програмному забезпеченні призвели до несумісності з деякими програмами.
Як наслідок, модель 1200XL отримала функціональність моделі 800, але за необґрунтовано високу ціну 899 доларів. Після появи 1200XL, продажі моделі 800 навіть зросли. Незабаром ціну 1200 XL довелося знизити до 600—700 доларів. Всього випущено близько 100 000 екземплярів 1200XL, модель вироблялася від січня до липня 1983 року, для неї не випускалося PAL-версії.
Нові моделі XL
У цей час Atari виявилася втягнутою в справжню цінову війну після того, як [en] із Commodore International спробував збити ціни свого старого ворога Texas Instruments. За кілька років до цього TI "підрізала" Commodore у секторі калькуляторів, майже витіснивши з ринку. Але цього разу Треміел придбав компанію MOS Technology, і його пропозиція була сильнішою, ніж у TI, тому він міг перемогти в цій боротьбі.
Хоча Atari й не мала наміру вступати в цю війну, їй довелося це зробити для того, щоб утримати свою частку ринку. 1983 року комп'ютер (TI-99/4A) продавався за ціною 99 доларів, і TI збиралася випустити новий 99/2 за тією ж ціною. Ціна Atari 800 у травні 1981 становила 1050 доларів, а в червні 1983 її довелося знизити до 165 доларів.
Відштовхуючись від 1200XL як основи нової лінійки, інженери Atari додали кілька інтегральних мікросхем, які покривали і розширювали функціональність, наявну в 1200XL. Нова модель також уміщалася на одній друкованій платі, але була ще меншою і простішою, і як результат значно дешевшою.
Декілька моделей нового дизайну — 600XL, 800XL, 1400XL і 1450XLD — анонсовано на виставці CES улітку 1983 року. Машина мала вбудований Atari BASIC та порт розширення Parallel Bus Interface (PBI), розташований на задній стінці. Нові моделі нагадували 1200XL, але відстань від переднього краю до задньої стінки була меншою. Моделі 1400 та 1450 мали вбудований модем на 300 бод та вбудований синтезатор мови, крім того, модель 1450XLD мала більший корпус та вбудований (привід) для двосторонніх гнучких дисків.
Намагаючись зберегти прибуток на тлі падіння цін, Atari скористалася можливістю перенести виробництво на Далекий Схід. Але проблеми із новими виробничими лініями затримали вихід машин на ринок. Спочатку передбачалося, що нова лінійка замінить 1200XL в середині 1983 року, але нові машини з'явилися лише до кінця року, і в різдвяний сезон 1983 було доступно значно менше примірників, ніж очікувалося. Це не завадило 800XL стати найпопулярнішим комп'ютером Atari: від початку виробництва до кінця 1984 випущено більше 600 000 примірників 800XL. Дати випуску 1400XL і 1450XLD все зсувалися, пріоритет надавався спочатку 600XL/800XL, а потім 3600 System. Зрештою, випуск 1400XL зовсім скасували, а 1450XLD відклали настільки, що його випуск так і не відбувся. Також доведено до рівня прототипу, але не випущено моделі 1600XL, 1650XLD і 1850XLD — їх скасували, коли директором компанії став [en].
Модель 600XL вироблялася в Гонконгу та Китаї, виробництво припинено в липні 1984 року. 800XL випускалася в Гонконгу та на Тайвані до 1985 року.
Серія XE
До кінця 1983 року цінова війна на ринку домашніх комп'ютерів досягла апогею. Хоча моделі 600/800 добре позиціювалися в термінах ціни/можливостей, їх вихід на ринок запізнився настільки, що Commodore значно обійшла Atari в сезон Різдва 1983 року. Враховуючи одночасний початок кризи індустрії відеоігор 1983 року, Atari стала втрачати мільйони доларів на день. Її власники, Warner Communications, у розпачі шукали можливість продати цей підрозділ.
Хоча Commodore вийшла з цінової війни цілою та неушкодженою, розбіжності всередині фірми призвели до зняття Джека Треміела з посади. Розглядаючи можливості повернутися на ринок, він незабаром придбав Atari у Warner за низькою ціною. Отримавши підрозділи, що займаються домашніми комп'ютерами та приставками, Треміел сформував на їх основі Atari Corporation.
1984 року Atari продала близько 700 000 комп'ютерів, тоді як Commodore — близько 2 млн. Компанія готувалася до постачання нової Atari ST, але Треміел був незадоволеним продажами 8-розрядних машин і казав, що вони йдуть «дуже, дуже повільно». Комп'ютери ніколи не були основною частиною бізнесу Atari і, можливо, сімейство 8-розрядних Atari взагалі ніколи не було прибутковим, попри те, що на початок 1986 року було продано близько 1,5 млн машин.
У 1985 і на початку 1986 року ринок ігор і програм для Atari став скорочуватися. Раніше нові ігри виходили насамперед для Atari, а потім вже для інших платформ, тепер ситуація змінилася.
Треміел був родом із Польщі та зберігав зв'язки з людьми з Європи. Наприкінці 1980-х він отримав можливість використовувати ці зв'язки для розширення бізнесу компанії. Для продажу в Європі потрібна була нова, дуже дешева модель комп'ютера.
Останніми комп'ютерами 8-розрядного сімейства стали 65XE і 130XE (XE означало "XL Expanded" — "розширена XL"). Їх анонсовано 1985 року, тоді ж, як і перші моделі серії Atari ST і вигляд нових моделей також був близький до стилю ST. Спочатку передбачалося, що 65XE буде названо 900XLF, це був функціональний еквівалент 800XL, але без порту розширення PBI. Європейська версія 65XE та модель 130XE мали порт [en] (ECI), напівсумісний варіант PBI. 130XE постачалася зі 128 КБ пам'яті, доступної через вибір банку ОЗП.
Крім цього, в Європі (переважно в Східній Європі) продавалася модель 800XE — по суті, особлива комплектація 65XE.
XEGS
Останньою моделлю серії стала XE Game System (XEGS), випущена 1987 року за ціною 199 доларів. Система постачалася з окремою клавіатурою, що відключається, джойстиком, світловим пістолетом і парою ігрових картриджів. По суті це була машина 65XE, випущена в новому корпусі і тим самим сумісна з усім програмним забезпеченням 8-розрядного сімейства. Продажі системи були в цілому провальними, що пов'язано з невдалим маркетингом і малою кількістю релізів нових ігор.
Від січня 1992 Atari офіційно припинила підтримку всіх 8-розрядних систем.
Часова шкала
Дані про дати початку та закінчення виробництва для діаграми взято з Atari 8-Bit Computers FAQ та Chronology of Personal Computers.
Моделі сімейства
- 400 та 800 (1979) — початкові моделі; 400 мала мембранну клавіатуру, 800 — повноцінну клавіатуру, два порти картриджів, вихід на монітор, слоти розширення пам'яті (до 48 КБ). Пізніше PAL-версія випускалася із процесором 6502C.
- 1200XL (1982) — новий корпус із алюмінію та пластику, 64 КБ пам'яті, два порти для джойстиків. Клавіша Help, чотири функціональні клавіші. Нова операційна система мала проблеми сумісності з програмами для попередніх моделей.
- 600XL та 800XL (1983)
- 800XLF — 800XL із FREDDIE-чіпом та BASIC версії C. Продавалася лише у Європі.
- 65XE і 130XE (1985) — 800XLF із новим корпусом та клавіатурою
- XEGS (1987) — ігрова приставка в легкому корпусі з клавіатурою, що підключається (від Atari ST)
- 800XE — фінальна машина серії, виконана в стилі 65XE та 130XE; власне, 130XE з 64 КБ ОЗП. Поширена переважно в Східній Європі.
- Прототипи (офіційно не випущені)
- 1400XL — машина, подібна до 1200XL, плюс PBI, чіп FREDDIE, вбудований модем і чип синтезатора мови. Скасував Джеймс Дж. Морган.
- 1450XLD — кодова назва Dynasty. 1400XL із вбудованим дисководом 5,25 дюйма та місцем під ще один дисковод. Скасував Джеймс Дж. Морган.
- 1600XL — кодова назва Shakti, система з двома процесорами — 6502 і 80186.
- 900XLF — редизайн 800XLF, у результаті стала 65XE.
- 65XEM — 65XE зі звуковим/голосовим синтезатором AMY. Модель представлено на CES 1985, але пізніше скасовано.
- 65XEP — «портативний» варіант 65XE із зеленим монітором та пакунком батарей. Не випущено.
- 1090XL — зовнішній пристрій розширення, 5 слотів розширення у великому корпусі. Не випущено.
- 1055, XF351, XF354 — дисководи на 3,5 дюйми.
Технічні особливості
Atari використовувала процесор 6502, пару чіпів ANTIC та GTIA для графіки, чіп [en] для звуку та послідовного введення-виведення (SIO). Цими додатковими чіпами керував набір регістрів, спроєктованих на пам'ять центрального процесора.
Спеціалізовані мікросхеми
- SALLY (6502С)
- Спеціальна версія мікропроцесора 6502 з виведеним сигналом HALT'. Цей сигнал дозволяв пригальмовувати процесор на той час, коли ANTIC використовував шину процесора для обміну даними; з використанням звичайного 6502 для тієї ж мети служила схема на чотирьох мікросхемах. SALLY використовувався в пізніх версіях моделей 400/800, у всіх моделях XL/XE, а також ігрових приставках Atari 5200 і 7800.
- ANTIC
- AlphaNumeric Television Interface Controller — мікропроцесор, який виконує інструкції для формування зображення; повний список інструкцій, що формують екран, відомий як Display List. Кожна інструкція описує, як має зображуватися один рядок екрана (із зазначенням текстового або графічного режиму), де він відображається, чи містить переривання, чи скролінг, і де брати інформацію для відображення. Оскільки кожен рядок програмується окремо, то можливе поєднання тексту та графіки та використання кількох режимів на одному екрані. Вертикальний і горизонтальний скролінг виконується без копіювання даних.
- CTIA/GTIA
- Color Television Interface Adaptor – використовувався в Atari 400/800. CTIA отримує інформацію від ANTIC, керує спрайтами, визначає зіткнення, пріоритет та колір/яскравість об'єктів. На виході чіпа формуються розділені цифрові сигнали яскравості та колірності, з яких формується аналоговий композитний відеосигнал. У пізніших моделях CTIA замінено Graphic Television Interface Adaptor, збережено сумісність зі CTIA та додано ще 3 відеорежими.
- POKEY
- POtentiometer and KEYboard — чіп введення-виведення: відповідає за опитування клавіатури, генерування звуку та обмін із зовнішніми пристроями. Також надає таймер, генератор випадкових чисел (використовується для генерування шуму) і масковані переривання. POKEY має чотири 8-бітових напівнезалежних звукових канали, кожен зі своєю частотою, шумом і гучністю. Для формування якіснішого звуку (16 біт) два канали звуку можна об'єднати в один.
- Чіп POKEY, крім домашніх комп'ютерів Atari, використовувався також у ігрових автоматах, таких як Missile Command та [en].
- FREDDIE
- Окремий чіп, який відповідає за роботу з динамічним ОЗП. Заміщав низку мікросхем малого та середнього ступеня інтеграції, з метою здешевлення конструкції. FREDDIE використовувався в моделях 800XL (пізніх випусків) та XE.
Відеорежими
Апаратура дозволяла виводити до 384 пікселів по горизонталі та до 240 рядків по вертикалі. Відеорежими, надавані операційною системою:
- Текстові 40×24
- Текстовий 20х24, одноколірний текст, символ 8х8, режим відповідає графічному режиму 160х192
- Текстові 20×12
- Графічний 40×24, 4 кольори
- Графічні 80×48, 2 або 4 кольори
- Графічні 160×96, 2 або 4 кольори
- Графічні 160×192, 2 або 4 кольори
- Графічний 320×192, 2 кольори
- Графічні 80×192 (тільки GTIA), 9 або 15 кольорів, або 16 градацій яскравості
Існувала можливість програмно формувати зображення, що виходить за обмеження стандартних відеорежимів, наприклад відеорежим 80×192 з будь-яким кольором у кожній точці. Але через відмінності в телевізійних стандартах розкладання програмне формування зображення, що працює у версії PAL комп'ютера, могло неправильно працювати в NTSC версії і навпаки.
Програмне забезпечення
У бібліотеці програм для 8-розрядних комп'ютерів Atari переважали ігри. Так, у збірці оглядів за 1984 рік 198 сторінок присвячено іграм і 167 сторінок — решті програм.
Вбудоване ПЗ
Комп'ютери поставлялися з подобою операційної системи, вбудованою в ПЗП. В Atari 400/800 це були три чіпи загальним обсягом 10 КБ: спочатку з OS Rev A, потім із виправленою OS Rev B.
Машини серії XL/XE мали ОС об'ємом 16 КБ, з низкою несумісностей із програмами, випущеними для Atari 400/800. Проблеми несумісності вирішувалися за допомогою спеціального диска Translator Disk.
Ігрова приставка XEGS мала 32 КБ ПЗП, включно з 16 КБ ОС, 8 КБ BASIC та грою Missile Command.
Atari DOS
Вбудоване програмне забезпечення Atari містило процедури для низькорівневого доступу до диска. Але для роботи з файловою системою був потрібен додатковий шар, [en]. Таким шаром стала [en], яку потрібно було завантажувати з диска після кожного вимкнення живлення або перезавантаження. Atari DOS не мала командного рядка та керувалася за допомогою меню.
Існувало кілька версій Atari DOS:
- DOS 1.0 — початкова версія Atari DOS, випущена 1979 року.
- DOS 2.0S, 2.0D — покращений варіант DOS 1.0, стала стандартом для дисковода 810; Версію 2.0D випущено для дисковода 815.
- DOS 3.0 — спочатку постачалася з дисководом 1050. Використовувала інший формат диска і була несумісною з DOS 2.0, тому не стала популярною.
- DOS 2.5 — замінила DOS 3.0 для дисковода 1050. Функціонально ідентична DOS 2.0S, але може читати диски розширеної щільності.
- DOS 4.0 — розроблена для 1450XLD, скасована.
- DOS XE — розроблена для дисковода XF551; працює лише на моделях XL/XE. Підтримує дати файлів та піддиректорії.
Також існує близько десятка дискових операційних систем Atari від сторонніх розробників. Деякі були досить просунутими, наприклад, [en] .
Ігри
Для 8-розрядного сімейства Atari випущено кілька тисяч комерційних ігор, основна маса — від 1981 до 1989 року.
Гра [en] (1979) добре демонструвала графічні можливості комп'ютера, використовувалася для демонстрування в магазинах, і по суті вона стала «killer app» — для багатьох людей вона стала причиною купівлі комп'ютера Atari на початку 1980-х.
Деякі з найпопулярніших ігор (за даними сайту AtariMania):
Інше ПЗ
Мови програмування:
- Асемблери: Atari Assembler Editor, Atari Macro Assembler, [en] тощо.
- BASIC: у ПЗП, Atari Microsoft BASIC, [en] тощо.
- Сі: Deep Blue C, Lightspeed C, cc65.
- Паскаль, Форт — кілька реалізацій.
- INTER-LISP/65, [en], Atari PILOT.
- [en] — мова, спеціалізована під 8-розрядні Atari, за синтаксисом схожа з Алгол-68.
Для Atari також випускалися текстові процесори (AtariWriter, Bank Street Writer), електронні таблиці (VisiCalc), музичні редактори (Music Construction Set), навчальні програми.
Периферія
За час використання 8-розрядної серії для неї випущено багато периферійних пристроїв як самою Atari, так і сторонніми виробниками. Периферія Atari використовувала пропрієтарний порт [en], який допускав з'єднання кількох пристроїв "ланцюжком". Крім того, на моделях XL з'явився порт розширення PBI і кілька пристроїв було призначено для нього.
- Джойстики від Atari 2600 були сумісними з 8-розрядними комп'ютерами Atari. Крім того, для комп'ютерів випускалися свої контролери та інші пристрої введення: цифрова клавіатура, трекбол, світлове перо, світловий пістолет.
- Декілька касетних магнітофонів (на відміну від багатьох інших домашніх комп'ютерів, з 8-розрядними Atari неможливо використовувати звичайний побутовий магнітофон).
- Декілька моделей дисководів для дискет на 5,25 дюйма — одинарної, розширеної та подвійної щільності.
- Принтери різних типів: матричні, термічні, кольорові.
- Модеми як акустичні, так і з прямим з'єднанням із лінією.
- Інша периферія, зокрема, порти Centronics/RS-232, інтерфейси SASI/SCSI, модулі пам'яті тощо.
- Протягом нетривалого часу випускалися комплекти [en], що включають прилад та картридж із програмою, що дозволяло використовувати комп'ютер для деяких простих фізичних експериментів.
- Магнітофон Atari 410
- Інтерфейс Atari 850
- Магнітофон Atari 1010
- Плоттер [en]
- Принтер Atari 1027
- Дисковод
- Магнітофон Atari XC12
- Джойстик CX40 у кольорах XE
- Клавіатура XEGS
- Світловий пістолет Atari XG-1
- AtariLab
Примітки
- Atari 8-Bit Computers FAQ. Section - 11.1) What is the history of Atari's 8-bit computers platform? (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Atari Awash in Product Rumors (англ.). InfoWorld. 7 січня 1985. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- Atari — Computer Systems. Atari (англ.). Atari.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
- Joe Decuir. 3 Generations of Game Machine Architecture (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2012. [Архівовано 2012-03-13 у Wayback Machine.]
- Atari BASIC, The Good, the Bad, and the Ugly
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 1.11) What are SALLY, ANTIC, CTIA/GTIA/FGTIA, POKEY, and FREDDIE? (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 26 вересня 2011.
- Steve Fulton (21 квітня 2008). 1978: VCS Follow-Up: Colleen & Candy (англ.). Gamasutra. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- Interview with Joe Decuir (англ.). AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 13 грудня 2015.
- Craig, John. Winter Consumer Electronics Show // [en] : magazine. — 1979. — No. vol. 5, no. 4 (4). — P. 16.
- The Atari 800 Personal Computer System — AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2015.
- Atari's bet on home computers. 15 червня 1981. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2015.
- Heppler, Wes. FCC Clampdown Hurts Micro Manufacturers // : magazine. — 1981. — . — 1.
- Marty Goldberg, Curt Vendel. Intermission: Atari R&D: Lots of R Not Much D // Atari Inc. Business Is Fun. — 2012.
- The Atari 600 Prototype Computer System Sweet-8 «Liz NY». AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2015.
- The Atari Sweet-16 Project (англ.). AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Sally — AtariMax. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- The Atari 1090: XL Expansion System. AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Halfhill, Tom R. (1983-03). Atari's New Top-Line Home Computer. Compute! (англ.). с. 66. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
- The Atari 1200XL Computer Systems (англ.). AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
- Lock, Robert (1983-02). Editor's Notes. Compute!. с. 8. Процитовано 1 листопада 2015.
- Lock, Robert (1983-06). Editor's Notes. Compute! (англ.). с. 6. Процитовано 28 жовтня 2015.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 1.4) What is the Atari 1200XL? (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2011. Процитовано 26 вересня 2011.
- David H. Ahl. The first decade of personal computing // [en] : magazine. — 1984. — Vol. 10, no. 11 (11). — P. 30.
- Bisson, Gigi (1986-05). Antic Then & Now. Antic (англ.). с. 16—23. Процитовано 26 жовтня 2015.
- The ATARI800XL — AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 10 грудня 2015.
- ТТХ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-30 у Wayback Machine.]
- Old-Computers.com — ATARI — 1450 XLD (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2012.
- Atari 1600XL Prototype Case (англ.). AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. Section - 1.6) What is the Atari 800XL? (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
- David E. Sagner. (3 липня 1984). Warner Sells Atari To Tramiel (англ.). NY Times. Архів оригіналу за 1 березня 2012.
- Kleinfield, N. R. (22 грудня 1984). Trading Up in Computer Gifts. The New York Times. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
- Maremaa, Tom (3 червня 1985). Atari Ships New 520 ST. InfoWorld. с. 23. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- Anderson, John J. (1984-03). Atari. Creative Computing. с. 51. Процитовано 29 жовтня 2015.
- Williams, Gregg (Jan–Feb 1986). Atari Playfield. Computer Gaming World. с. 32.
- Atari 65 / 130 XE — Old-Computers.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- Atari 800XE (англ.). Old-Computers.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 26 жовтня 2015.
- The Video Game Critic’s Atari XE Game System Review. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015.
- ClassicGaming Museum. Atari 8 Bit Computers — 1979—1987 (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2012.
- Polsson, Ken (3 квітня 2014). Chronology of Personal Computers. с. 1978. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. [Архівовано 2015-09-12 у Wayback Machine.]
- Atari 600 / 800 XL — Old-Computers.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 10 грудня 2015.
- Atari 1400 XL (англ.). Old-Computers.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Atari 65XE Personal Computer System (англ.). AtariMuseum.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- The Atari 65XEM (and the AMY-1 Chip) (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Atari 65XEP / 65XEM (англ.). Old-Computers.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
- De Re Atari — Chapter 2. ANTIC and the Display List. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- De Re Atari — Chapter 7. Sound — 16-Bit Frequency Options. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
- «Multipede — Trouble shooting guide» [Архівовано 2009-02-13 у Wayback Machine.], Braze Technologies
- De Re Atari — Chapter 2. ANTIC and the Display List — ANTIC, a video microprocessor. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- AtariWiki. APAC Graphics Mode (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2012. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
- The Addison-Wesley Book of Atari Software / Stanton, Jeffrey; Wells, Robert P. Ph.D.; Rochowansky, Sandra; Mellid, Michael Ph.D. — Addison-Wesley, 1984. — С. TOC,12,210. — .
- Atari 8-Bit Computers FAQ. Section - 7.1) What versions of the Atari Operating System (OS) are there? (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. Section - 7.5) What are Atari DOS I, DOS II, DOS 3, DOS 2.5, and DOS XE? (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Atari 400 800 XL XE Games Database (англ.). AtariMania.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 23 вересня 2011.
- Williams, Gregg (1981-05). Star Raiders. BYTE. с. 106. Процитовано 29 жовтня 2015.
- Top 100 Games Total downloads Atari 400 800 XL XE (англ.). AtariMania.com. Архів оригіналу за 1 березня 2012.
- Atari 8-Bit Computers: Frequently Asked Questions 8.1) What programming languages are available for the Atari?. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 13 грудня 2015.
- OSS Action! Supercart Info (англ.). Retrobits.net. Архів оригіналу за 1 березня 2012.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 3.1) What are the Atari 410, 1010, XC11, and XC12 Program Recorders? (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 26 вересня 2011.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 3.4) What are the Atari 810, 815, 1050, and XF551 Disk Drives? (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 4.3) What are the Atari XMM801 and XDM121 Printers? (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
- Atari 8-Bit Computers FAQ. 5.1) What are the Atari 830, 835, 1030, XM301, and SX212 Modems? (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 26 вересня 2011.
- ATARILAB — New breakthrough in science learning — ANTIC VOL. 3, NO. 6 / OCTOBER 1984. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2015.
Посилання
- Atari 8-Bit Computers: Frequently Asked Questions Архивная копия (англ.)
- Atari Computer Museum - Personal Computer Systems(англ.)
- Atari Technical Information(англ.)
- AtariMania.com(англ.) — база даних про ігри та інше програмне забезпечення для Atari
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atari 400 Atari 800 seriyi XL i XE simejstvo 8 rozryadnih domashnih komp yuteriv virobnictva kompaniyi Atari yaki vipuskalisya vid 1979 roku 1 i prodavalisya v SShA Ostanni modeli simejstva viroblyalisya do 1992 roku 1 i poshiryuvalisya v Yevropi Atari 400 800 XL XEVirobnikAtariPochatok vipuskulistopad 1979 Centralnij procesor usih modelej simejstva MOS Technology 6502 yakij pracyuye na chastoti 1 79 MGc 1 77 MGc dlya PAL versiyi Dlya obrobki grafiki zvuku vvedennya vivedennya vikoristano specializovani mikroshemi ce rozvantazhuvalo procesor dlya inshih zavdan Taka produktivnist ta arhitektura dozvolili uspishno konkuruvati z inshimi domashnimi komp yuterami togo chasu Apple II ta Commodore PET Simejstvo malo komercijnij uspih vid 1979 do 1985 roku prodano blizko 2 mln Atari 400 i 800 u 1981 1982 rokah Atari lidiruvala na rinku domashnih komp yuteriv 2 Najpopulyarnishoyu modellyu simejstva stala Atari 800XL prodano ponad 600 tis primirnikiv 3 Odnak na prodazh simejstva dramatichno vplinuli poyava Commodore 64 i kriza industriyi videoigor 1983 roku Zmist 1 Istoriya 1 1 Pershi modeli 400 ta 800 1 2 Proekt Sweet 8 16 1 3 1200XL 1 4 Novi modeli XL 1 5 Seriya XE 1 6 XEGS 1 7 Chasova shkala 2 Modeli simejstva 3 Tehnichni osoblivosti 3 1 Specializovani mikroshemi 3 2 Videorezhimi 4 Programne zabezpechennya 4 1 Vbudovane PZ 4 2 Atari DOS 4 3 Igri 4 4 Inshe PZ 5 Periferiya 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriyared 1976 roku Warner Communications pridbala kompaniyu Atari v Nolana Bushnella 4 Todi gotuvalasya do vihodu na rinok igrova pristavka Atari 2600 Naprikinci 1977 roku Atari 2600 vijshla i zrazu zh rozpochalasya rozrobka novoyi mashini U komandi inzheneriv Atari z doslidnickogo centru Grass Valley Research Center vidchuvali sho voni mayut blizko troh rokiv do togo yak Atari 2600 zastariye i pochali rozrobku proyektu novoyi konsoli yaka stala b zaminoyu 2600 do 1979 roku Te do chogo voni prijshli bulo po suti skorigovanoyu versiyeyu 2600 v yakij vipravleno najochevidnishi nedoliki 5 Nova model mala buti shvidshoyu vid 2600 z pokrashenoyu grafikoyu ta znachno krashim zvukom Robota nad chipami dlya novoyi sistemi trivala protyagom 1978 roku i perevazhno stosuvalas pokrashennya videopidsistemi nazvanoyi Color Television Interface Adaptor CTIA 5 1977 roku rinok domashnih komp yuteriv dilili mizh soboyu Apple II Commodore PET i TRS 80 U lyutomu 1978 roku direktorom Atari stav Rej Kassar en Kassar hotiv shob novi domashni komp yuteri Atari dozvolili konkuruvati z Apple 4 Dlya takoyi roli potribno bulo shob mashina pidtrimuvala simvolnu grafiku mala mozhlivosti rozshirennya periferijnimi pristroyami zavantazhennya program zi strichki abo diska rozshirennya pam yati 5 i dozvolyala vikoristovuvati movu programuvannya BASIC 6 Neobhidnist u simvolnij grafici prizvela do poyavi ANTIC spivprocesora sho pracyuye razom iz CTIA dlya formuvannya zobrazhennya Yak i TIA v modeli 2600 CTIA vidpovidav lishe za sprajti ANTIC stvorenij dlya roboti z rastrovimi zobrazhennyami ta simvolami nadavav nabir tekstovih ta grafichnih videorezhimiv riznoyi rozdilnoyi zdatnosti 7 Pershi modeli 400 ta 800red nbsp Atari 400 1979 rik nbsp Atari 800 nbsp Sloti rozshirennya ta kartridzhiv Atari 800 Menedzhment okresliv dvi cilovi modeli Candy dlya nizhnogo cinovogo segmenta ta Colleen dlya verhnogo Osnovna vidminnist mizh dvoma mashinami bula v marketingu Atari poziciyuvala Colleen yak komp yuter z igrovimi funkciyami a Candy yak igrovu pristavku z funkciyami komp yutera 8 Colleen povinna bula mati sloti dlya OZP i PZP a takozh drugij slot pid kartridzh na 8 KB vihid na monitor i povnocinnu klaviaturu todi yak na Candy vikoristovuvalasya membranna klaviatura ta vnutrishni sloti dlya pam yati nedostupni dlya koristuvacha Na toj chas standarti Federalnoyi komisiyi zv yazku FCC vimagali shob pereshkodi vid spozhivchih pristroyiv u TB diapazoni buli minimalnimi tomu mashini 400 i 800 mali micnij korpus iz vazhkim vnutrishnim alyuminiyevim ekranuvannyam sho formuye klitinu Faradeya 9 Spochatku yak i bilshist virobnikiv domashnih komp yuteriv Atari mala namir vikoristovuvati dlya novih mashin Microsoft BASIC planuyuchi postachati jogo u 8 KB kartridzhi Ale kuplena v Microsoft versiya dlya 6502 zajmala 9 KB krim togo Atari bazhala rozshiriti mozhlivosti standartnogo Bejsika pidtrimkoyu aparatnih mozhlivostej novih komp yuteriv sho zbilshilo obsyag do 11 KB i vsi sprobi Atari vklastisya u 8 KB provalilisya U veresni 1978 roku Atari zvernulasya z ciyeyu problemoyu do konsaltingovoyi firmi Shepardson Microsystems SMI yaka vzhe mala dosvid napisannya BASIC dlya Apple II 6 U SMI yim zaproponuvali napisati vlasnu versiyu BASIC z nulya rezultatom stav Atari BASIC en 6 Vihid na rinok modelej yaki stali nazivatisya 400 i 800 anonsovano na vistavci CES u sichni 1979 roku 10 na West Coast Computer Faire u San Francisko v travni i znovu na CES u chervni ale vipusk mashin pochato lishe v serpni i do listopada 1979 roku voni nabuli poshirennya Spochatku modelej vidriznyalisya obsyagom pam yati 4 KB OZP v modeli 400 i 8 KB u modeli 800 Odnak na chas vipusku cini na pam yat stali padati yak naslidok obidvi modeli vijshli z 8 KB OZP U miru togo yak cini padali Atari dovela obsyag pam yati dlya modeli 800 do 48 KB zapovnivshi vsi sloti Problema z peregrivannyam u modulyah pam yati prizvela do togo sho Atari dovelosya vidmovitis vid korpusiv dlya moduliv rozshirennya pam yati Piznishe krishku nad slotami rozshirennya pam yati stali prikruchuvati spochatku vona vstanovlyuvalasya na zashipkah 4 11 Cherez obmezhennya FCC na novi mashini ne mozhna bulo vstanoviti slot rozshirennya yak u Apple II Natomist bulo stvoreno vlasnij dorogij interfejs nazvanij Serial Input Output SIO yakij dozvolyav pidklyuchiti kilka zovnishnih pristroyiv z yednuyuchi yih poslidovno 9 Popri membrannu klaviaturu i yedinij slot kartridzha prodazh Atari 400 vdvichi perevishiv prodazh Atari 800 2 Tomu rozrobniki praktichno ne vikoristovuvali pravij slot yakij buv tilki na modeli 800 U nastupnih modelyah pravij slot kartridzha pribrano Pik prodazhiv modelej 400 800 pripav na 1982 rik 2 Yih virobnictvo pripineno v travni 1983 rik 1 Proekt Sweet 8 16red Atari led vdavalosya konkuruvati z Commodore Apple i Tandy na rinku mikrokomp yuteriv U seredini 1981 roku povidomlyalosya sho Atari vtratila 10 mln dolariv za takogo zh zagalnogo obsyagu prodazhiv 12 Modeli 400 i 800 buli skladnimi i dorogimi u virobnictvi voni skladalisya z kilkoh drukovanih plat chastina yakih roztashovuvalas useredini masivnogo alyuminiyevogo zahistu Rozshirennya pam yati bulo mozhlivim lishe za dopomogoyu specialnih kart sho vimagalo zastosuvannya dorogih z yednuvalnih shin ta pakuvannya kart ale mashini povnistyu komplektuvalisya rozshirennyami pam yati bezposeredno pri virobnictvi She odnim suttyevim faktorom stala poyava rejtingiv komisiyi FCC dlya cifrovih pristroyiv yaki vikoristovuyutsya v pobuti ta na robochih miscyah Odin iz rejtingiv vidomij yak Class B vimagav shob pristrij ne stvoryuvav pereshkod lishe dlya inshih pristroyiv takih yak televizori ta radioprijmachi Tomu stalo mozhlivim zastosuvannya lokalnogo zahistu lishe vid najsilnishih radiopereshkod a potreba u vazhkomu ekranuvanni yak u modelyah 400 i 800 znikla 13 1981 roku Atari pochala proyekt Z800 osnovnoyu metoyu yakogo bulo zdesheviti model 800 14 1982 roku v Atari cya robota mala nazvu Sweet 8 abo Liz NY 15 i Sweet 16 16 Rezultatom stav onovlenij ryad mashin desho podibnih do modelej 400 i 800 ale znachno deshevshih i prostishih u virobnictvi Pokrashennya tehnologiyi stvorennya mikroshem dozvolili zvesti ves nabir chipiv pochatkovoyi modeli v odin chip U pochatkovomu dizajni bulo sim okremih drukovanih plat u novij modeli zalishilas odna Atari navit zamovila specialnu versiyu procesora 6502 model 6502C Sally v yakij dodano vivid HALT sho dozvolilo viluchiti zi shemi 4 chipi 7 17 U novih modelyah takozh z yavivsya port rozshirennya dlya zovnishnih pristroyiv 50 kontaktnij Parallel Bus Interface en PBI Do nogo mav pidklyuchatisya zovnishnij pristrij zi slotami pid karti rozshirennya 1090XL ne vipuskavsya 18 1200XLred nbsp Atari 1200XL Yak i pershi modeli Sweet 8 16 planuvalosya vipustiti u dvoh variantah 1000 z 16 KB OZP ta 1000X iz 64 KB 16 Ale v rezultati zamist pari modelej 1000 i 1000X vipushena lishe odnu mashinu 1200XL sho poyednuvala obidva proyekti Sweet 8 16 Najpomitnishi osoblivosti lishe odna plata 64 KB OZP vbudovana perevirka obladnannya zminena klaviatura z chotirma funkcionalnimi klavishami ta klavisheyu HELP ta pererobleni zovnishni porti 19 20 V cilomu 1200XL bula blizhchoyu do koncepciyi Sweet 16 priznachenoyi dlya verhnogo cinovogo segmenta Chastinu funkcij u 1200XL pribrano abo pogano realizovano Port PBI pribrano SIO port tak i zalishivsya yedinim sposobom pidklyuchennya periferiyi Ale liniyu 12V u SIO portu vidklyucheno tomu deyaki zovnishni pristroyi ne mogli pracyuvati z novoyu modellyu Zmina roztashuvannya portiv prizvela do togo sho deyaki z dzhojstikiv i kartridzhiv sho vipuskalisya ranishe stalo skladno abo nemozhlivo vikoristovuvati Zmini u vbudovanomu programnomu zabezpechenni prizveli do nesumisnosti z deyakimi programami 20 Yak naslidok model 1200XL otrimala funkcionalnist modeli 800 ale za neobgruntovano visoku cinu 899 dolariv 21 Pislya poyavi 1200XL prodazhi modeli 800 navit zrosli 4 20 Nezabarom cinu 1200 XL dovelosya zniziti do 600 700 dolariv 22 Vsogo vipusheno blizko 100 000 ekzemplyariv 1200XL model viroblyalasya vid sichnya do lipnya 1983 roku 1 23 dlya neyi ne vipuskalosya PAL versiyi Novi modeli XLred nbsp Atari 600XL nbsp Atari 800XL U cej chas Atari viyavilasya vtyagnutoyu v spravzhnyu cinovu vijnu pislya togo yak Dzhek Tremiel en iz Commodore International sprobuvav zbiti cini svogo starogo voroga Texas Instruments Za kilka rokiv do cogo TI pidrizala Commodore u sektori kalkulyatoriv majzhe vitisnivshi z rinku Ale cogo razu Tremiel pridbav kompaniyu MOS Technology i jogo propoziciya bula silnishoyu nizh u TI tomu vin mig peremogti v cij borotbi 24 Hocha Atari j ne mala namiru vstupati v cyu vijnu yij dovelosya ce zrobiti dlya togo shob utrimati svoyu chastku rinku 1983 roku komp yuter TI 99 4A prodavavsya za cinoyu 99 dolariv i TI zbiralasya vipustiti novij 99 2 za tiyeyu zh cinoyu 22 Cina Atari 800 u travni 1981 stanovila 1050 dolariv a v chervni 1983 yiyi dovelosya zniziti do 165 dolariv 25 Vidshtovhuyuchis vid 1200XL yak osnovi novoyi linijki inzheneri Atari dodali kilka integralnih mikroshem yaki pokrivali i rozshiryuvali funkcionalnist nayavnu v 1200XL Nova model takozh umishalasya na odnij drukovanij plati ale bula she menshoyu i prostishoyu i yak rezultat znachno deshevshoyu 26 Dekilka modelej novogo dizajnu 600XL 800XL 27 1400XL i 1450XLD anonsovano na vistavci CES ulitku 1983 roku Mashina mala vbudovanij Atari BASIC ta port rozshirennya Parallel Bus Interface PBI roztashovanij na zadnij stinci Novi modeli nagaduvali 1200XL ale vidstan vid perednogo krayu do zadnoyi stinki bula menshoyu Modeli 1400 ta 1450 mali vbudovanij modem na 300 bod ta vbudovanij sintezator movi krim togo model 1450XLD mala bilshij korpus ta vbudovanij privid dlya dvostoronnih gnuchkih diskiv 28 Namagayuchis zberegti pributok na tli padinnya cin Atari skoristalasya mozhlivistyu perenesti virobnictvo na Dalekij Shid Ale problemi iz novimi virobnichimi liniyami zatrimali vihid mashin na rinok Spochatku peredbachalosya sho nova linijka zaminit 1200XL v seredini 1983 roku ale novi mashini z yavilisya lishe do kincya roku i v rizdvyanij sezon 1983 bulo dostupno znachno menshe primirnikiv nizh ochikuvalosya Ce ne zavadilo 800XL stati najpopulyarnishim komp yuterom Atari vid pochatku virobnictva do kincya 1984 vipusheno bilshe 600 000 primirnikiv 800XL 3 Dati vipusku 1400XL i 1450XLD vse zsuvalisya prioritet nadavavsya spochatku 600XL 800XL a potim 3600 System Zreshtoyu vipusk 1400XL zovsim skasuvali a 1450XLD vidklali nastilki sho jogo vipusk tak i ne vidbuvsya Takozh dovedeno do rivnya prototipu ale ne vipusheno modeli 1600XL 1650XLD i 1850XLD yih skasuvali koli direktorom kompaniyi stav Dzhejms Dzh Morgan en 29 Model 600XL viroblyalasya v Gonkongu ta Kitayi virobnictvo pripineno v lipni 1984 roku 800XL vipuskalasya v Gonkongu ta na Tajvani do 1985 roku 30 Seriya XEred Do kincya 1983 roku cinova vijna na rinku domashnih komp yuteriv dosyagla apogeyu Hocha modeli 600 800 dobre poziciyuvalisya v terminah cini mozhlivostej yih vihid na rinok zapiznivsya nastilki sho Commodore znachno obijshla Atari v sezon Rizdva 1983 roku Vrahovuyuchi odnochasnij pochatok krizi industriyi videoigor 1983 roku Atari stala vtrachati miljoni dolariv na den Yiyi vlasniki Warner Communications u rozpachi shukali mozhlivist prodati cej pidrozdil 31 Hocha Commodore vijshla z cinovoyi vijni ciloyu ta neushkodzhenoyu rozbizhnosti vseredini firmi prizveli do znyattya Dzheka Tremiela z posadi Rozglyadayuchi mozhlivosti povernutisya na rinok vin nezabarom pridbav Atari u Warner za nizkoyu cinoyu 31 Otrimavshi pidrozdili sho zajmayutsya domashnimi komp yuterami ta pristavkami Tremiel sformuvav na yih osnovi Atari Corporation 1984 roku Atari prodala blizko 700 000 komp yuteriv todi yak Commodore blizko 2 mln 32 Kompaniya gotuvalasya do postachannya novoyi Atari ST ale Tremiel buv nezadovolenim prodazhami 8 rozryadnih mashin i kazav sho voni jdut duzhe duzhe povilno 33 Komp yuteri nikoli ne buli osnovnoyu chastinoyu biznesu Atari i mozhlivo simejstvo 8 rozryadnih Atari vzagali nikoli ne bulo pributkovim popri te sho na pochatok 1986 roku bulo prodano blizko 1 5 mln mashin 34 U 1985 i na pochatku 1986 roku rinok igor i program dlya Atari stav skorochuvatisya Ranishe novi igri vihodili nasampered dlya Atari a potim vzhe dlya inshih platform teper situaciya zminilasya 35 Tremiel buv rodom iz Polshi ta zberigav zv yazki z lyudmi z Yevropi Naprikinci 1980 h vin otrimav mozhlivist vikoristovuvati ci zv yazki dlya rozshirennya biznesu kompaniyi Dlya prodazhu v Yevropi potribna bula nova duzhe desheva model komp yutera nbsp Atari 130XE Ostannimi komp yuterami 8 rozryadnogo simejstva stali 65XE i 130XE XE oznachalo XL Expanded rozshirena XL Yih anonsovano 1985 roku todi zh yak i pershi modeli seriyi Atari ST i viglyad novih modelej takozh buv blizkij do stilyu ST Spochatku peredbachalosya sho 65XE bude nazvano 900XLF ce buv funkcionalnij ekvivalent 800XL ale bez portu rozshirennya PBI Yevropejska versiya 65XE ta model 130XE mali port Enhanced Cartridge Interface en ECI napivsumisnij variant PBI 130XE postachalasya zi 128 KB pam yati dostupnoyi cherez vibir banku OZP 36 Krim cogo v Yevropi perevazhno v Shidnij Yevropi prodavalasya model 800XE po suti osobliva komplektaciya 65XE 37 XEGSred nbsp Atari XE Game System Ostannoyu modellyu seriyi stala XE Game System XEGS vipushena 1987 roku za cinoyu 199 dolariv Sistema postachalasya z okremoyu klaviaturoyu sho vidklyuchayetsya dzhojstikom svitlovim pistoletom i paroyu igrovih kartridzhiv Po suti ce bula mashina 65XE vipushena v novomu korpusi i tim samim sumisna z usim programnim zabezpechennyam 8 rozryadnogo simejstva Prodazhi sistemi buli v cilomu provalnimi sho pov yazano z nevdalim marketingom i maloyu kilkistyu reliziv novih igor 38 Vid sichnya 1992 Atari oficijno pripinila pidtrimku vsih 8 rozryadnih sistem 39 Chasova shkalared Dani pro dati pochatku ta zakinchennya virobnictva dlya diagrami vzyato z Atari 8 Bit Computers FAQ 1 ta Chronology of Personal Computers 40 Modeli simejstvared 400 ta 800 1979 pochatkovi modeli 400 mala membrannu klaviaturu 800 povnocinnu klaviaturu dva porti kartridzhiv vihid na monitor sloti rozshirennya pam yati do 48 KB Piznishe PAL versiya vipuskalasya iz procesorom 6502C 1200XL 1982 novij korpus iz alyuminiyu ta plastiku 64 KB pam yati dva porti dlya dzhojstikiv Klavisha Help chotiri funkcionalni klavishi Nova operacijna sistema mala problemi sumisnosti z programami dlya poperednih modelej nbsp Atari 800XL diskovodi 1050 ta pristrij rozshirennya 1090XL ne vipushenij 600XL ta 800XL 1983 30 41 800XLF 800XL iz FREDDIE chipom ta BASIC versiyi C Prodavalasya lishe u Yevropi 65XE i 130XE 1985 36 800XLF iz novim korpusom ta klaviaturoyu XEGS 1987 igrova pristavka v legkomu korpusi z klaviaturoyu sho pidklyuchayetsya vid Atari ST 800XE finalna mashina seriyi vikonana v stili 65XE ta 130XE vlasne 130XE z 64 KB OZP Poshirena perevazhno v Shidnij Yevropi 37 Prototipi oficijno ne vipusheni 1400XL mashina podibna do 1200XL plyus PBI chip FREDDIE vbudovanij modem i chip sintezatora movi 42 Skasuvav Dzhejms Dzh Morgan 14 1450XLD kodova nazva Dynasty 1400XL iz vbudovanim diskovodom 5 25 dyujma ta miscem pid she odin diskovod 28 Skasuvav Dzhejms Dzh Morgan 14 1600XL kodova nazva Shakti sistema z dvoma procesorami 6502 i 80186 29 900XLF redizajn 800XLF u rezultati stala 65XE 43 65XEM 65XE zi zvukovim golosovim sintezatorom AMY 44 Model predstavleno na CES 1985 ale piznishe skasovano 65XEP portativnij variant 65XE iz zelenim monitorom ta pakunkom batarej 45 Ne vipusheno 1090XL zovnishnij pristrij rozshirennya 5 slotiv rozshirennya u velikomu korpusi 18 Ne vipusheno 1055 XF351 XF354 diskovodi na 3 5 dyujmi Tehnichni osoblivostired nbsp Plata Atari 800XL bez chipa FREDDIE Atari vikoristovuvala procesor 6502 paru chipiv ANTIC ta GTIA dlya grafiki chip POKEY en dlya zvuku ta poslidovnogo vvedennya vivedennya SIO 7 Cimi dodatkovimi chipami keruvav nabir registriv sproyektovanih na pam yat centralnogo procesora Specializovani mikroshemired SALLY 6502S Specialna versiya mikroprocesora 6502 z vivedenim signalom HALT 17 Cej signal dozvolyav prigalmovuvati procesor na toj chas koli ANTIC vikoristovuvav shinu procesora dlya obminu danimi z vikoristannyam zvichajnogo 6502 dlya tiyeyi zh meti sluzhila shema na chotiroh mikroshemah SALLY vikoristovuvavsya v piznih versiyah modelej 400 800 u vsih modelyah XL XE a takozh igrovih pristavkah Atari 5200 i 7800 7 ANTIC AlphaNumeric Television Interface Controller mikroprocesor yakij vikonuye instrukciyi dlya formuvannya zobrazhennya povnij spisok instrukcij sho formuyut ekran vidomij yak Display List Kozhna instrukciya opisuye yak maye zobrazhuvatisya odin ryadok ekrana iz zaznachennyam tekstovogo abo grafichnogo rezhimu de vin vidobrazhayetsya chi mistit pererivannya chi skroling i de brati informaciyu dlya vidobrazhennya Oskilki kozhen ryadok programuyetsya okremo to mozhlive poyednannya tekstu ta grafiki ta vikoristannya kilkoh rezhimiv na odnomu ekrani Vertikalnij i gorizontalnij skroling vikonuyetsya bez kopiyuvannya danih 46 CTIA GTIA Color Television Interface Adaptor vikoristovuvavsya v Atari 400 800 CTIA otrimuye informaciyu vid ANTIC keruye sprajtami viznachaye zitknennya prioritet ta kolir yaskravist ob yektiv Na vihodi chipa formuyutsya rozdileni cifrovi signali yaskravosti ta kolirnosti z yakih formuyetsya analogovij kompozitnij videosignal 7 U piznishih modelyah CTIA zamineno Graphic Television Interface Adaptor zberezheno sumisnist zi CTIA ta dodano she 3 videorezhimi POKEY POtentiometer and KEYboard chip vvedennya vivedennya vidpovidaye za opituvannya klaviaturi generuvannya zvuku ta obmin iz zovnishnimi pristroyami Takozh nadaye tajmer generator vipadkovih chisel vikoristovuyetsya dlya generuvannya shumu i maskovani pererivannya POKEY maye chotiri 8 bitovih napivnezalezhnih zvukovih kanali kozhen zi svoyeyu chastotoyu shumom i guchnistyu Dlya formuvannya yakisnishogo zvuku 16 bit dva kanali zvuku mozhna ob yednati v odin 47 Chip POKEY krim domashnih komp yuteriv Atari vikoristovuvavsya takozh u igrovih avtomatah takih yak Missile Command ta Asteroids Deluxe en 48 FREDDIE Okremij chip yakij vidpovidaye za robotu z dinamichnim OZP Zamishav nizku mikroshem malogo ta serednogo stupenya integraciyi z metoyu zdeshevlennya konstrukciyi FREDDIE vikoristovuvavsya v modelyah 800XL piznih vipuskiv ta XE 7 Videorezhimired Aparatura dozvolyala vivoditi do 384 pikseliv po gorizontali ta do 240 ryadkiv po vertikali Videorezhimi nadavani operacijnoyu sistemoyu 49 Tekstovi 40 24 Tekstovij 20h24 odnokolirnij tekst simvol 8h8 rezhim vidpovidaye grafichnomu rezhimu 160h192 Tekstovi 20 12 Grafichnij 40 24 4 kolori Grafichni 80 48 2 abo 4 kolori Grafichni 160 96 2 abo 4 kolori Grafichni 160 192 2 abo 4 kolori Grafichnij 320 192 2 kolori Grafichni 80 192 tilki GTIA 9 abo 15 koloriv abo 16 gradacij yaskravosti Isnuvala mozhlivist programno formuvati zobrazhennya sho vihodit za obmezhennya standartnih videorezhimiv napriklad videorezhim 80 192 z bud yakim kolorom u kozhnij tochci 50 Ale cherez vidminnosti v televizijnih standartah rozkladannya programne formuvannya zobrazhennya sho pracyuye u versiyi PAL komp yutera moglo nepravilno pracyuvati v NTSC versiyi i navpaki Programne zabezpechennyared U biblioteci program dlya 8 rozryadnih komp yuteriv Atari perevazhali igri Tak u zbirci oglyadiv za 1984 rik 198 storinok prisvyacheno igram i 167 storinok reshti program 51 Vbudovane PZred Komp yuteri postavlyalisya z podoboyu operacijnoyi sistemi vbudovanoyu v PZP V Atari 400 800 ce buli tri chipi zagalnim obsyagom 10 KB spochatku z OS Rev A potim iz vipravlenoyu OS Rev B 52 Mashini seriyi XL XE mali OS ob yemom 16 KB z nizkoyu nesumisnostej iz programami vipushenimi dlya Atari 400 800 Problemi nesumisnosti virishuvalisya za dopomogoyu specialnogo diska Translator Disk Igrova pristavka XEGS mala 32 KB PZP vklyuchno z 16 KB OS 8 KB BASIC ta groyu Missile Command Atari DOSred Vbudovane programne zabezpechennya Atari mistilo proceduri dlya nizkorivnevogo dostupu do diska Ale dlya roboti z fajlovoyu sistemoyu buv potriben dodatkovij shar diskova operacijna sistema en Takim sharom stala Atari DOS en yaku potribno bulo zavantazhuvati z diska pislya kozhnogo vimknennya zhivlennya abo perezavantazhennya Atari DOS ne mala komandnogo ryadka ta keruvalasya za dopomogoyu menyu Isnuvalo kilka versij Atari DOS 53 DOS 1 0 pochatkova versiya Atari DOS vipushena 1979 roku DOS 2 0S 2 0D pokrashenij variant DOS 1 0 stala standartom dlya diskovoda 810 Versiyu 2 0D vipusheno dlya diskovoda 815 DOS 3 0 spochatku postachalasya z diskovodom 1050 Vikoristovuvala inshij format diska i bula nesumisnoyu z DOS 2 0 tomu ne stala populyarnoyu DOS 2 5 zaminila DOS 3 0 dlya diskovoda 1050 Funkcionalno identichna DOS 2 0S ale mozhe chitati diski rozshirenoyi shilnosti DOS 4 0 rozroblena dlya 1450XLD skasovana DOS XE rozroblena dlya diskovoda XF551 pracyuye lishe na modelyah XL XE Pidtrimuye dati fajliv ta piddirektoriyi Takozh isnuye blizko desyatka diskovih operacijnih sistem Atari vid storonnih rozrobnikiv Deyaki buli dosit prosunutimi napriklad SpartaDOS X en Igrired nbsp Igrovij kartridzh Star Riders dlya 8 rozryadnih Atari Dlya 8 rozryadnogo simejstva Atari vipusheno kilka tisyach komercijnih igor osnovna masa vid 1981 do 1989 roku 54 Gra Star Raiders en 1979 dobre demonstruvala grafichni mozhlivosti komp yutera vikoristovuvalasya dlya demonstruvannya v magazinah i po suti vona stala killer app dlya bagatoh lyudej vona stala prichinoyu kupivli komp yutera Atari na pochatku 1980 h 55 Deyaki z najpopulyarnishih igor za danimi sajtu AtariMania 56 Boulder Dash Montezuma s Revenge Bruce Lee Rescue on Fractalus River Raid Pole Position International Karate Star Raiders Dropzone Pitfall II Lost Caverns Alley Cat Zybex Archon M U L E Q bert Inshe PZred Movi programuvannya 57 Asembleri Atari Assembler Editor Atari Macro Assembler MAC 65 en tosho BASIC Atari BASIC u PZP Atari Microsoft BASIC Turbo Basic XL en tosho Si Deep Blue C Lightspeed C cc65 Paskal Fort kilka realizacij INTER LISP 65 Atari Logo en Atari PILOT Action en mova specializovana pid 8 rozryadni Atari za sintaksisom shozha z Algol 68 58 Dlya Atari takozh vipuskalisya tekstovi procesori AtariWriter Bank Street Writer elektronni tablici VisiCalc muzichni redaktori Music Construction Set navchalni programi Periferiyared Za chas vikoristannya 8 rozryadnoyi seriyi dlya neyi vipusheno bagato periferijnih pristroyiv yak samoyu Atari tak i storonnimi virobnikami Periferiya Atari vikoristovuvala propriyetarnij port SIO en yakij dopuskav z yednannya kilkoh pristroyiv lancyuzhkom Krim togo na modelyah XL z yavivsya port rozshirennya PBI i kilka pristroyiv bulo priznacheno dlya nogo Dzhojstiki vid Atari 2600 buli sumisnimi z 8 rozryadnimi komp yuterami Atari Krim togo dlya komp yuteriv vipuskalisya svoyi kontroleri ta inshi pristroyi vvedennya cifrova klaviatura trekbol svitlove pero svitlovij pistolet Dekilka kasetnih magnitofoniv 59 na vidminu vid bagatoh inshih domashnih komp yuteriv z 8 rozryadnimi Atari nemozhlivo vikoristovuvati zvichajnij pobutovij magnitofon Dekilka modelej diskovodiv dlya disket na 5 25 dyujma odinarnoyi rozshirenoyi ta podvijnoyi shilnosti 60 Printeri riznih tipiv matrichni termichni kolorovi 61 Modemi yak akustichni tak i z pryamim z yednannyam iz liniyeyu 62 Insha periferiya zokrema porti Centronics RS 232 interfejsi SASI SCSI moduli pam yati tosho Protyagom netrivalogo chasu vipuskalisya komplekti AtariLab Starter Kit en sho vklyuchayut prilad ta kartridzh iz programoyu sho dozvolyalo vikoristovuvati komp yuter dlya deyakih prostih fizichnih eksperimentiv 63 nbsp Magnitofon Atari 410 nbsp Interfejs Atari 850 nbsp Magnitofon Atari 1010 nbsp Plotter Atari 1020 en nbsp Printer Atari 1027 nbsp Diskovod Atari 1050 nbsp Magnitofon Atari XC12 nbsp Dzhojstik CX40 u kolorah XE nbsp Klaviatura XEGS nbsp Svitlovij pistolet Atari XG 1 nbsp AtariLabPrimitkired a b v g d Atari 8 Bit Computers FAQ Section 11 1 What is the history of Atari s 8 bit computers platform angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b v Jeremi Reimer Total Share Personal Computer Market Share 1975 2005 angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 a b Atari Awash in Product Rumors angl InfoWorld 7 sichnya 1985 Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 a b v g Atari Computer Systems Atari angl Atari com Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Arhivovano 2015 12 08 u Wayback Machine a b v Joe Decuir 3 Generations of Game Machine Architecture angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Arhivovano 2012 03 13 u Wayback Machine a b v Atari BASIC The Good the Bad and the Ugly a b v g d e Atari 8 Bit Computers FAQ 1 11 What are SALLY ANTIC CTIA GTIA FGTIA POKEY and FREDDIE angl Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2011 Steve Fulton 21 kvitnya 2008 1978 VCS Follow Up Colleen amp Candy angl Gamasutra Arhiv originalu za 25 travnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 a b Interview with Joe Decuir angl AtariMuseum com Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2015 Craig John Winter Consumer Electronics Show Creative Computing en magazine 1979 No vol 5 no 4 4 P 16 The Atari 800 Personal Computer System AtariMuseum com Arhiv originalu za 8 grudnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2015 Atari s bet on home computers 15 chervnya 1981 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2015 Heppler Wes FCC Clampdown Hurts Micro Manufacturers InfoWorld magazine 1981 1 a b v Marty Goldberg Curt Vendel Intermission Atari R amp D Lots of R Not Much D Atari Inc Business Is Fun 2012 The Atari 600 Prototype Computer System Sweet 8 Liz NY AtariMuseum com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 grudnya 2015 a b The Atari Sweet 16 Project angl AtariMuseum com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b Sally AtariMax Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b The Atari 1090 XL Expansion System AtariMuseum com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Halfhill Tom R 1983 03 Atari s New Top Line Home Computer Compute angl s 66 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b v The Atari 1200XL Computer Systems angl AtariMuseum com Arhiv originalu za 29 lipnya 2012 Procitovano 26 veresnya 2011 Lock Robert 1983 02 Editor s Notes Compute s 8 Procitovano 1 listopada 2015 a b Lock Robert 1983 06 Editor s Notes Compute angl s 6 Procitovano 28 zhovtnya 2015 Atari 8 Bit Computers FAQ 1 4 What is the Atari 1200XL angl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2011 Procitovano 26 veresnya 2011 David H Ahl The first decade of personal computing Creative Computing en magazine 1984 Vol 10 no 11 11 P 30 Bisson Gigi 1986 05 Antic Then amp Now Antic angl s 16 23 Procitovano 26 zhovtnya 2015 The ATARI800XL AtariMuseum com Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2015 TTH Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016 Arhivovano 2016 10 30 u Wayback Machine a b Old Computers com ATARI 1450 XLD angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 a b Atari 1600XL Prototype Case angl AtariMuseum com Arhiv originalu za 13 veresnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b Atari 8 Bit Computers FAQ Section 1 6 What is the Atari 800XL angl Arhiv originalu za 30 listopada 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b David E Sagner 3 lipnya 1984 Warner Sells Atari To Tramiel angl NY Times Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Kleinfield N R 22 grudnya 1984 Trading Up in Computer Gifts The New York Times Arhiv originalu za 5 lyutogo 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Maremaa Tom 3 chervnya 1985 Atari Ships New 520 ST InfoWorld s 23 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 Anderson John J 1984 03 Atari Creative Computing s 51 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Williams Gregg Jan Feb 1986 Atari Playfield Computer Gaming World s 32 a b Atari 65 130 XE Old Computers com Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 a b Atari 800XE angl Old Computers com Arhiv originalu za 21 listopada 2010 Procitovano 26 zhovtnya 2015 The Video Game Critic s Atari XE Game System Review Arhiv originalu za 3 grudnya 2015 Procitovano 7 grudnya 2015 ClassicGaming Museum Atari 8 Bit Computers 1979 1987 angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Polsson Ken 3 kvitnya 2014 Chronology of Personal Computers s 1978 Arhiv originalu za 12 veresnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Arhivovano 2015 09 12 u Wayback Machine Atari 600 800 XL Old Computers com Arhiv originalu za 25 lyutogo 2010 Procitovano 10 grudnya 2015 Atari 1400 XL angl Old Computers com Arhiv originalu za 21 listopada 2010 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Atari 65XE Personal Computer System angl AtariMuseum com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 The Atari 65XEM and the AMY 1 Chip angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Atari 65XEP 65XEM angl Old Computers com Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2015 De Re Atari Chapter 2 ANTIC and the Display List Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 De Re Atari Chapter 7 Sound 16 Bit Frequency Options Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2015 Multipede Trouble shooting guide Arhivovano 2009 02 13 u Wayback Machine Braze Technologies De Re Atari Chapter 2 ANTIC and the Display List ANTIC a video microprocessor Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 AtariWiki APAC Graphics Mode angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Arhivovano 2012 03 16 u Wayback Machine The Addison Wesley Book of Atari Software Stanton Jeffrey Wells Robert P Ph D Rochowansky Sandra Mellid Michael Ph D Addison Wesley 1984 S TOC 12 210 ISBN 0 201 16454 X Atari 8 Bit Computers FAQ Section 7 1 What versions of the Atari Operating System OS are there angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 Atari 8 Bit Computers FAQ Section 7 5 What are Atari DOS I DOS II DOS 3 DOS 2 5 and DOS XE angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Atari 400 800 XL XE Games Database angl AtariMania com Arhiv originalu za 2 veresnya 2011 Procitovano 23 veresnya 2011 Williams Gregg 1981 05 Star Raiders BYTE s 106 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Top 100 Games Total downloads Atari 400 800 XL XE angl AtariMania com Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Atari 8 Bit Computers Frequently Asked Questions 8 1 What programming languages are available for the Atari Arhiv originalu za 3 sichnya 2016 Procitovano 13 grudnya 2015 OSS Action Supercart Info angl Retrobits net Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Atari 8 Bit Computers FAQ 3 1 What are the Atari 410 1010 XC11 and XC12 Program Recorders angl Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 26 veresnya 2011 Atari 8 Bit Computers FAQ 3 4 What are the Atari 810 815 1050 and XF551 Disk Drives angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 26 veresnya 2011 Atari 8 Bit Computers FAQ 4 3 What are the Atari XMM801 and XDM121 Printers angl Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 26 veresnya 2011 Atari 8 Bit Computers FAQ 5 1 What are the Atari 830 835 1030 XM301 and SX212 Modems angl Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2011 ATARILAB New breakthrough in science learning ANTIC VOL 3 NO 6 OCTOBER 1984 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 grudnya 2015 Posilannyared Atari 8 Bit Computers Frequently Asked Questions Arhivnaya kopiya angl Atari Computer Museum Personal Computer Systems angl Atari Technical Information angl AtariMania com angl baza danih pro igri ta inshe programne zabezpechennya dlya Atari Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atari 400 800 XL XE amp oldid 43981606