Microsoft BASIC Майкрософт Бейсик діалект мови Бейсик розроблений Microsoft 1975 року як програмний продукт Altair BASIC

Microsoft BASIC (Майкрософт Бейсик) — діалект мови Бейсик, розроблений Microsoft 1975 року (як програмний продукт Altair BASIC для аматорського комп'ютера Altair 8800). Від кінця 1970-х до середини 1980-х Microsoft BASIC ліцензували багато виробників комп'ютерів і його портовано практично на всі платформи домашніх комп'ютерів (від Apple II до японських NEC PC-9800).

Microsoft BASIC
Дата появи	1975
Розробник	Microsoft

Історія

Altair BASIC розробили засновники Microsoft Пол Аллен та Білл Гейтс за допомогою саморобного емулятора мікропроцесора Intel 8080, написаного для мейнфрейма PDP-10. Діалект нагадував для PDP-11 від DEC, з яким Гейтс був знайомим. Перша версія підтримувала тільки цілочисельні операції, пізніше найнятий Microsoft Монте Давідофф реалізував бібліотеку для роботи з числами з рухомою комою. Оригінальний Altair BASIC поширювався на перфострічках і займав 4 КБ оперативної пам'яті. Пізніше компанія випустила версії інтерпретатора, обсягом 8 і 12 КБайт, що мали багатший функціонал, наприклад, можливість роботи з рядками, підтримку 64-бітових змінних, функцій користувача і розширену обробку помилок.

Розширена версія для 8 Кбайт стала основою для BASIC-80 для архітектур 8080/85 та Zilog Z80, після чого її портовано для BASIC-68 (Motorola 6800), BASIC-69 (Motorola 6809) та 6502-BASIC (MOS Technology 6502). Останній у розширеній версії займав уже 9 КБайт і міг використовуати проміжний 40-бітовий формат подання чисел із рухомою комою, поширений для процесорів 6502. Ця версія стала основою для 16-бітового BASIC-86 (Intel 8086/88).

Базовий набір команд і синтаксис був єдиним для всіх реалізацій Microsoft BASIC, і, строго кажучи, програма, написана без використання можливостей, специфічних для платформи, могла запускатися на будь-якій версії інтерпретатора для будь-якої платформи.

Після успіху Altair BASIC, Microsoft зробила цей продукт основою для ліцензування виробникам комп'ютерів, які бажають надати підтримку Бейсика своїм користувачам. У порівнянні з Altair 8800, який міг продаватися окремо від комп'ютера, діалект, що постачався для платформи, вбудовувався зразу в ПЗП, частково виконуючи роль рудиментарної операційної системи. Популярність Бейсика була настільки великою, що спонукала багатьох ІТ-гігантів, як IBM та Atari Inc., ліцензувати продукт та випускати його під власним ім'ям. Ліцензування не було ексклюзивним для кожної платформи: наприклад, ліцензувавши IBM код для інтерпретатора IBM Advanced BASIC, Microsoft також надавала ліцензії сумісного для виробників клонів IBM PC, а також продавала продукт безпосередньо користувачам. Так само, компанія ліцензувала сумісний з інтерпретатор для для клону Apple II.

Примітки

Fridson, Martin S. (1999). How to be a billionaire: proven strategies from the titans of wealth (англ.). John Wiley and Sons. с. 116—120. ISBN .
Curran, Lawrence J., Shuford, Richard S. (November 1983). IBM's Estridge. BYTE. с. 88—97. Процитовано 19 березня 2016.
Cherry, Charles (June 1987). . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
. PC. 13 січня 1987. с. 325. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
Grevstad, Eric (December 1986). Laser 128 / An Affordable Compatible. inCider. с. 58. Процитовано 29 червня 2014.

[Fridson99-1] Fridson, Martin S. (1999). How to be a billionaire: proven strategies from the titans of wealth (англ.). John Wiley and Sons. с. 116—120. ISBN .

[byte198311-2] Curran, Lawrence J., Shuford, Richard S. (November 1983). IBM's Estridge. BYTE. с. 88—97. Процитовано 19 березня 2016.

[cherry198706-3] Cherry, Charles (June 1987). . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.

[pc19870113-4] . PC. 13 січня 1987. с. 325. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.

[grevstad198612-5] Grevstad, Eric (December 1986). Laser 128 / An Affordable Compatible. inCider. с. 58. Процитовано 29 червня 2014.