PDP-10

PDP-10 — мейнфрейм, вироблений Digital Equipment Corporation (DEC) з кінця 1960-х років. Його ім'я розшифровується як «Programmed Data Processor модель 10». Ця машина використовувалася в багатьох університетах, у тому числі Массачусетському технологічному інституті (MIT) і Стенфордському університеті.

Центральний процесор KL10-DA 1090 і 6 блоків оперативної пам'яті

Архітектура PDP-10 була майже ідентична ранньої архітектурі , мала 36-бітну довжину машинного слова і злегка модифікований набір інструкцій.

Моделі

• KA10
• KI10 и KL10
• MASSbus
• Model B
• KS10
• MCA25

Програмне забезпечення

Перша операційна система для PDP-10 називалася просто «Монітор», але була перейменована в TOPS-10. Пізніше сама машина PDP-10 була перейменована в DECsystem-10. Ранні версії TOPS-10 дали початок системі WAITS Стенфордського університету і системі CompuServe з поділом часу.

З плином часу, деякі замовники стали застосовувати операційні системи, зібрані з компонентів, розроблених за межами DEC. Наприклад, планувальник завдань міг бути розроблений в одному університеті, дискова система — у іншому, і так далі. Учасники товариства також обмінювалися програмовим забезпеченням, розробленим власними силами.

BBN розробила альтернативну операційну систему TENEX, яка швидко стала стандартом де-факто в дослідницьких спільнотах. DEC пізніше перенесла Tenex на KL10 зі значними поліпшеннями і назвала TOPS-20, сформувавши серію DECSYSTEM-20. У MIT також було розроблено впливову операційну систему ITS (назва є пародією на Compatible Time-Sharing System, розроблену раніше також у MIT для машин IBM).

Посилання

http://www.columbia.edu/cu/computinghistory/pdp10.html [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]