Сіма Лозанич

Сіма Лозанич (серб. Сима Лозанић; 24 лютого 1847(18470224), Белград, Князівство Сербія — 7 липня 1935, Белград, Королівство Югославія) — сербський політичний і державний діяч, дипломат, хімік, педагог, професор. Президент Сербської королівської академії наук і мистецтв (1899—1900 і 1903—1906).

Сіма Лозанич
Народився	24 лютого 1847(1847-02-24)^[1] Белград, Князівство Сербія
Помер	7 липня 1935(1935-07-07)^[1](88 років) Белград, Королівство Югославія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Сербія
Діяльність	хімік, дипломат
Alma mater	Белградський університет Цюрихський університет ^d ^d
Заклад	Белградський університет
Посада	^d
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	Сербська академія наук і мистецтв ^d
Діти	^d ^d^[2] ^d
Сіма Лозанич у Вікісховищі

Біографія

Вивчав право в Белграді, пізніше, хімію в університеті Цюриха у професора Йоханнеса Вісліценуса, а потім у професора Августа Вільгельма фон Гофмана в Берліні. У березні 1870 року в Цюрихському університеті отримав докторську ступінь.

Із 1872 по 1924 рік читав лекції в Белградській вищій школі (нині Белградський університет). Професор філософського факультету. Перший ректор Белградського університету (1905—1906). Перший почесний доктор наук Белградського університету.

У 1894, 1894—1895, 1897—1899 роках обіймав посаду міністра промисловості Королівства Сербії, міністр закордонних справ Королівства Сербії (1894, 1902—1903).

Був послом Сербії в Лондоні та Вашингтоні.

Наукова діяльність

Займався дослідженнями в області електросинтезу, в якому він вивчав реакції СО та CO₂ з іншими речовинами під дією електричного розряду.

Опублікував понад 200 наукових робіт із прикладної та експериментальної хімії.

Автор ряду підручників, які охоплювали різні галузі хімії: неорганічна хімія, органічна хімія, аналітична хімія та хімічна технологія. Його підручники були всесвітньо відомі й в деяких областях були новаторськими. Наприклад, підручник з неорганічної хімії Лозанича був першим європейським університетським підручником, що посилався на періодичну таблицю Д. І. Менделєєва й один з перших, що містив розділ із термохімії. Його підручники з органічної хімії є одними з перших книг, в яких сполуки були представлені структурними формулами.

Входить до сотні найвизначніших сербів.

Примітки

1. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
2. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686

Посилання

• (серб.)
• Некролог^{[недоступне посилання з Сентябрь 2019]}(серб.)