Сюнь-цзи (荀子, 313 до н. е. — 238 до н. е.) — один із найбільших філософів Стародавнього Китаю, поряд із Мен-цзи — головний серед доімперських пропонентів конфуціанства. Першим здійснив універсальну інтерпретацію класичних текстів «П'ятиканоння» («У цзин») і представив своє вчення в систематичному вигляді. Вчитель Хань Фея та Лі Си, видатних представників легізму.
Сюнь-цзи | |
---|---|
веньянь 荀況 | |
Прізвисько | 荀子 і 荀卿 |
Псевдо | Сюнь Цін, Сюнь Куан |
Народився | 313 до н. е. Чжао (держава) |
Помер | 238 до н. е. Чу, Західна Чжоу |
Підданство | держава Чжао |
Національність | китаєць |
Діяльність | філософ, державний діяч |
Галузь | філософія |
Відомі учні | Хань Фей і Лі Си |
Magnum opus | d |
Конфесія | конфуціанство |
Рід | |
Родичі | d |
|
Життєпис
Народився у 313 році до н. е. у державі (південна частина сучасної провінції Шаньдун). Отримав гарну освіту. Проте на батьківщині не мав змоги застосувати свої ідеї. Сюнь-цзи здійснював поїздки в держави Цінь, Ці і Чу, де спонукав правителів до практичної реалізації своїх соціально-політичних і етико-правових думок. У Ці він очолив академію Цзіся. Втім, став жертвою наклепу. Тому у 255 році переїхав до держави Чу, де був призначений правителем повіту Ланьлін і отримав шанобливе звання цін (кит. 卿) — міністр. Після відсторонення від цієї посади у 238 році цілком віддався освітній діяльності, організував власну школу. Коли учень Сюнь-цзи Лі Си став першим міністром (сян) у цінського імператора Цинь Шихуанді, вчитель «оголосив голодування». Помер у злиднях у 238 році до н. е. і був похований в Ланьліне, залишивши після себе твори в кілька десятків тисяч слів.
Філософія
Твори Сюнь-цзи першим відредагував Лю Сян, звіривши 322 глави і видалив з них 290 повторень. У підсумку він склав «Нову книгу Сунь Цина» («Сунь Цін синьшу»), що складається з 32 глав. Прийнята нині архітектоніка і назва трактату з'явилися у видавництві його першого коментатора Ян Ляна у 818 році. Найбільш вивірені і ретельно прокоментовані тексти «Сюнь-цзи» були опубліковані Ван Сяньцянем у 1891 році, Лян Цисюном у 1956 році у Пекіні, Сюн Гунчже у 1975 році в Тайбеї. Сучасний текст «Сюнь-цзи» складається з 32 глав, серед яких 21 із ймовірно написано самим Сюнь-цзи.
Сприйнявши даоський натуралізм, Сюнь-цзи рішуче відсік характерний для протофілософських і ранньоконфуціанських пам'яток релігійно-волюнтаристський зміст поняття «небо» (тянь) і обмежився його тлумаченням або як частини всесвіту, складовою парою землі у «тріаді» з людиною.
Радикальна натуралізація неба спричинила за собою не тільки заперечення божественних і надприродних сил, що раніше приписувалися небу, але й визнання за людиною можливості «пізнання неба» і «підпорядкування (чжи 致?) небесного приречення (мін 命)», тобто певного контролю над природою і власною долею. Те, що «досконаломудра людина діє, не намагаючись пізнати небо», означає відмову від спроб довільного впливу на природні процеси, але все-таки доступне людям «пізнання неба» має на увазі згідну з природним порядком речей успішну життєдіяльність. При такому підході «шляхетний чоловік (цзюньцзі) намагається знаходиться в собі» і «заощадження неба само приводить до заощадження Шляху-дао». Остання категорія стала у Сюнь-цзи виразом субстанційної єдності світобудови і одночасно узагальненням всіх її закономірностей, як об'єктивних, так і суб'єктивних[].
Почавши пов'язувати шлях-дао з поняттям «принцип», Сюнь-цзи не ставив під сумнів тілесну оформленість того й іншого. Присутністю «принципів» зумовлена також пізнаванність усіх речей, що входять у контакт з людиною, яка пізнає «природу». Однак це універсальне розуміння світу потребує обмеження певними рамками відповідно до практичних цілей, висунутими людською спільнотою. Цієї межею у Сюнь-цзи виявляється «вичерпання норм людського співжиття» (цзинь лунь) — атрибут досконаломудрого.
Сюнь-цзи, подібно до Мен-цзи, виходив з положення Конфуція про спільність природи всіх людей. Але на відміну від Мен-цзи він стверджував, що «звичайна людина з вулиці може стати досконаломудрим Юєм» тільки шляхом подолання своїх природжених інстинктів і природних схильностей, шляхом перетворення своєї споконвічної природи (фаньюйсін 反於性), а аж ніяк не слідування їй (цунсін 從性).
В узагальненому вигляді гносеологічні погляди Сюнь-цзи, виходять з традиційної ідеї «вищості дії над знанням». Сюнь-цзи розвинув її в цілісну теорію знання як адекватної відповідності реальності, що перевіряється ефективною дією. У ній, зокрема, знайшли відображення вищі досягнення давньокитайської протологіки, яка як універсальна методологія конкурувала з нумерологією («вчення сяншу» 象数之学).
Джерела
- Сюнь Цзи (Сюнь Куан, Сюнь Цин) // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 626. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Rozemont H.J. State and Society in Hsün-tzu: A Philoslphical Commentary // Monumenta Serica. 1970/1971, vol. 29
- Ivanhoe P.J. Humane Nature and Moral Understanding in Xunzi // International Philosophical Quarterly. 1994, vol. 34
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syun czi 荀子 313 do n e 238 do n e odin iz najbilshih filosofiv Starodavnogo Kitayu poryad iz Men czi golovnij sered doimperskih proponentiv konfucianstva Pershim zdijsniv universalnu interpretaciyu klasichnih tekstiv P yatikanonnya U czin i predstaviv svoye vchennya v sistematichnomu viglyadi Vchitel Han Feya ta Li Si vidatnih predstavnikiv legizmu Syun czivenyan 荀況Prizvisko荀子 i 荀卿PsevdoSyun Cin Syun KuanNarodivsya313 do n e 313 Chzhao derzhava Pomer238 do n e 238 Chu Zahidna ChzhouPiddanstvoderzhava ChzhaoNacionalnistkitayecDiyalnistfilosof derzhavnij diyachGaluzfilosofiyaVidomi uchniHan Fej i Li SiMagnum opusdKonfesiyakonfucianstvoRidRodichid Mediafajli u Vikishovishi Tekst z tvoru Syun czi ZhittyepisNarodivsya u 313 roci do n e u derzhavi pivdenna chastina suchasnoyi provinciyi Shandun Otrimav garnu osvitu Prote na batkivshini ne mav zmogi zastosuvati svoyi ideyi Syun czi zdijsnyuvav poyizdki v derzhavi Cin Ci i Chu de sponukav praviteliv do praktichnoyi realizaciyi svoyih socialno politichnih i etiko pravovih dumok U Ci vin ocholiv akademiyu Czisya Vtim stav zhertvoyu naklepu Tomu u 255 roci pereyihav do derzhavi Chu de buv priznachenij pravitelem povitu Lanlin i otrimav shanoblive zvannya cin kit 卿 ministr Pislya vidstoronennya vid ciyeyi posadi u 238 roci cilkom viddavsya osvitnij diyalnosti organizuvav vlasnu shkolu Koli uchen Syun czi Li Si stav pershim ministrom syan u cinskogo imperatora Cin Shihuandi vchitel ogolosiv goloduvannya Pomer u zlidnyah u 238 roci do n e i buv pohovanij v Lanline zalishivshi pislya sebe tvori v kilka desyatkiv tisyach sliv FilosofiyaTvori Syun czi pershim vidredaguvav Lyu Syan zvirivshi 322 glavi i vidaliv z nih 290 povtoren U pidsumku vin sklav Novu knigu Sun Cina Sun Cin sinshu sho skladayetsya z 32 glav Prijnyata nini arhitektonika i nazva traktatu z yavilisya u vidavnictvi jogo pershogo komentatora Yan Lyana u 818 roci Najbilsh vivireni i retelno prokomentovani teksti Syun czi buli opublikovani Van Syancyanem u 1891 roci Lyan Cisyunom u 1956 roci u Pekini Syun Gunchzhe u 1975 roci v Tajbeyi Suchasnij tekst Syun czi skladayetsya z 32 glav sered yakih 21 iz jmovirno napisano samim Syun czi Sprijnyavshi daoskij naturalizm Syun czi rishuche vidsik harakternij dlya protofilosofskih i rannokonfucianskih pam yatok religijno volyuntaristskij zmist ponyattya nebo tyan i obmezhivsya jogo tlumachennyam abo yak chastini vsesvitu skladovoyu paroyu zemli u triadi z lyudinoyu Radikalna naturalizaciya neba sprichinila za soboyu ne tilki zaperechennya bozhestvennih i nadprirodnih sil sho ranishe pripisuvalisya nebu ale j viznannya za lyudinoyu mozhlivosti piznannya neba i pidporyadkuvannya chzhi 致 nebesnogo prirechennya min 命 tobto pevnogo kontrolyu nad prirodoyu i vlasnoyu doleyu Te sho doskonalomudra lyudina diye ne namagayuchis piznati nebo oznachaye vidmovu vid sprob dovilnogo vplivu na prirodni procesi ale vse taki dostupne lyudyam piznannya neba maye na uvazi zgidnu z prirodnim poryadkom rechej uspishnu zhittyediyalnist Pri takomu pidhodi shlyahetnij cholovik czyunczi namagayetsya znahoditsya v sobi i zaoshadzhennya neba samo privodit do zaoshadzhennya Shlyahu dao Ostannya kategoriya stala u Syun czi virazom substancijnoyi yednosti svitobudovi i odnochasno uzagalnennyam vsih yiyi zakonomirnostej yak ob yektivnih tak i sub yektivnih dzherelo Pochavshi pov yazuvati shlyah dao z ponyattyam princip Syun czi ne staviv pid sumniv tilesnu oformlenist togo j inshogo Prisutnistyu principiv zumovlena takozh piznavannist usih rechej sho vhodyat u kontakt z lyudinoyu yaka piznaye prirodu Odnak ce universalne rozuminnya svitu potrebuye obmezhennya pevnimi ramkami vidpovidno do praktichnih cilej visunutimi lyudskoyu spilnotoyu Ciyeyi mezheyu u Syun czi viyavlyayetsya vicherpannya norm lyudskogo spivzhittya czin lun atribut doskonalomudrogo Syun czi podibno do Men czi vihodiv z polozhennya Konfuciya pro spilnist prirodi vsih lyudej Ale na vidminu vid Men czi vin stverdzhuvav sho zvichajna lyudina z vulici mozhe stati doskonalomudrim Yuyem tilki shlyahom podolannya svoyih prirodzhenih instinktiv i prirodnih shilnostej shlyahom peretvorennya svoyeyi spokonvichnoyi prirodi fanyujsin 反於性 a azh niyak ne sliduvannya yij cunsin 從性 V uzagalnenomu viglyadi gnoseologichni poglyadi Syun czi vihodyat z tradicijnoyi ideyi vishosti diyi nad znannyam Syun czi rozvinuv yiyi v cilisnu teoriyu znannya yak adekvatnoyi vidpovidnosti realnosti sho pereviryayetsya efektivnoyu diyeyu U nij zokrema znajshli vidobrazhennya vishi dosyagnennya davnokitajskoyi protologiki yaka yak universalna metodologiya konkuruvala z numerologiyeyu vchennya syanshu 象数之学 DzherelaSyun Czi Syun Kuan Syun Cin Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 626 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Rozemont H J State and Society in Hsun tzu A Philoslphical Commentary Monumenta Serica 1970 1971 vol 29 Ivanhoe P J Humane Nature and Moral Understanding in Xunzi International Philosophical Quarterly 1994 vol 34