Схі́дні Пірене́ї (фр. Pyrénées-Orientales, кат. Pirineus Orientals, окс. Pirenèus Orientals) — департамент на півдні Франції, один з департаментів регіону Окситанія.
Східні Піренеї фр. Pyrénées-Orientales кат. Pirineus Orientals окс. Pirenèus Orientals | |
---|---|
Департамент | |
Герб департаменту | |
№ департаменту | 66 |
Регіон | Окситанія |
Префектура | Перпіньян |
Супрефектури | Прад Сере |
Населення | 392,8 тис. (1999) |
Густота населення | 95 осіб/км² |
Площа | 4 116 км² |
Округів | 3 |
Кантонів | 31 |
Комун | 226 |
Президент генеральної ради | Крістіан Буркен (фр. Christian Bourquin) |
Розташування | |
[[Зображення:фр. Pyrénées-Orientales | |
Офіційний сайт http://www.cg66.fr/ |
- Див. також Русільйон
Порядковий номер 66.
Адміністративний центр — Перпіньян.
Населення 392,8 тисяч чоловік (57-е місце серед департаментів, дані 1999 року.).
Географія
Площа території 4 116 км². Розташований в межах системи Піренеїв департамент на сході виходить до Середземного моря, на півдні межує з Іспанією.
Департамент включає 3 округи, 31 кантон і 226 комун.
Історія
Історія Русільйону тісно пов'язана з історією Каталонського князівства, за винятком його короткого перебування в складі Майорканського королівства. Однак після укладання Піренейського договору, в 1659 році ця територія була передана в склад Французького королівства.
Колиска Барселонського дому
Родина графів і королів Барселонського дому почалася на півночі Каталонії: в селі Ріа (колишня Арріа), поблизу міста Прада, в Конфлані.
На місці, де зараз розташовані Східні Піренеї або Північна Каталонія, в середні віки існували Серданьське, Конфланське та Руссільйонське графства. Мало-помалу їх приєднали до Барселонського дому, так, як і інші каталонські графства. Останнім приєднаним графством з Північної Каталонії став Руссільон у 1172 році, після того, як останній граф Руссільону, Жірарт II, помер без потомства [1].
Між 1276 і 1344 роками північні каталонські графства разом з окситанським містом Монпельє перебували в складі Майрканського королівства[1] . Це відбулось згідно рішення короля Хайме I, який після смерті розділив свої володіння між двома своїми синами, Педро і Хайме[1]. У 1343 році король Педро Церемонійний розпочав вторгнення в королівство і відновив його в складі Корони Арагона в 1344 році [2] [1]
Війни з Францією
У 1258 році Корбейський договір встановив кордон між Каталонією та територіями французької корони, розташованими в Ле-Корберес, так що графства Россельо, Капсір, Серданья та Валєспір залишаються на каталонській стороні, а Фенольєда — на французькій [3]. ]
У XV столітті Франція кілька разів окупувала графства Руссільон і Серданья і в деяких випадках окупація тривала до двадцяти років [1] . Відбулися важливі облоги міста Перпіньян, жителі якого отримали прізвисько щурожери і з тих пір місто носило титул «Fidelíssima» [1].
У XVII столітті відбулися події, які призвели до поділу Каталонії. Іспанська монархія, яка перебувала у стані війні з Францією, напрасила кастильські війська до Каталонії, які через неотрману плату займаються пограбуваннями, зґвалтуваннями та вбивствами, [1] що викликає невдоволення каталонців. Отже, у 1640 році Генералітат Каталонії розпочав війну на відєднання від Іспанської Монархії, яку назвали Війною женців і яка тривала 19 років [1] . Врешті війна була програна, і тому частина Каталонії на півночі була окупована французами, а на півдні — кастильцями.
Східні Піренеї — один з перших серед 83 департаментів, створених в березні 1790 р. Знаходиться на території колишньої провінції Русcільйон.
Північна Каталонія традиційно поділяється на історичні райони (кат. comarca, кумарки) : Алта-Сарданью, Капсі, Кунфлен, Баляспі та Руcсільйон, який у свою чергу поділяється на під-райони (під-кумарки) — Курбера, Саланка, Рібарал, Аспрас, Долина Руcсільйону та Албера і Коста Бармеля.
Сучасний адміністративний устрій
Не зважаючи на те, що французьким законодавством не передбачено поділу департаментів на дрібніші адміністративні території, багато комун Східних Піренеїв об'єднуються у так звані «об'єднання комун» (фр. communautés de communes та фр. communauté d'agglomération), які повторюють історичні райони (кумарки) Північної Каталонії.
Посилання
- General Council of Pyrénées-Orientales [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
- L'Indépendant [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
- Perpignan — tout va bien [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
- Vilaweb Catalunya Nord [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Сайт політичної партії «Демократична конверґенція Каталонії» [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] (фр.), (кат.)
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi dni Pirene yi fr Pyrenees Orientales kat Pirineus Orientals oks Pireneus Orientals departament na pivdni Franciyi odin z departamentiv regionu Oksitaniya Shidni Pireneyi fr Pyrenees Orientales kat Pirineus Orientals oks Pireneus Orientals Departament Gerb departamentu departamentu 66 Region Oksitaniya Prefektura Perpinyan Suprefekturi Prad Sere Naselennya 392 8 tis 1999 Gustota naselennya 95 osib km Plosha 4 116 km Okrugiv 3 Kantoniv 31 Komun 226 Prezident generalnoyi radi Kristian Burken fr Christian Bourquin Roztashuvannya Zobrazhennya fr Pyrenees Orientales kat Pirineus Orientals oks Pireneus Orientals Position svg 240px Departament Shidni Pireneyi na karti Franciyi Oficijnij sajt http www cg66 fr U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shidni Pireneyi znachennya Div takozh Rusiljon Roztashuvannya Pivnichnoyi Kataloniyi na mapi katalanskih krayin Poryadkovij nomer 66 Administrativnij centr Perpinyan Naselennya 392 8 tisyach cholovik 57 e misce sered departamentiv dani 1999 roku GeografiyaPlosha teritoriyi 4 116 km Roztashovanij v mezhah sistemi Pireneyiv departament na shodi vihodit do Seredzemnogo morya na pivdni mezhuye z Ispaniyeyu Departament vklyuchaye 3 okrugi 31 kanton i 226 komun IstoriyaIstoriya Rusiljonu tisno pov yazana z istoriyeyu Katalonskogo knyazivstva za vinyatkom jogo korotkogo perebuvannya v skladi Majorkanskogo korolivstva Odnak pislya ukladannya Pirenejskogo dogovoru v 1659 roci cya teritoriya bula peredana v sklad Francuzkogo korolivstva Koliska Barselonskogo domu Rodina grafiv i koroliv Barselonskogo domu pochalasya na pivnochi Kataloniyi v seli Ria kolishnya Arria poblizu mista Prada v Konflani Na misci de zaraz roztashovani Shidni Pireneyi abo Pivnichna Kataloniya v seredni viki isnuvali Serdanske Konflanske ta Russiljonske grafstva Malo pomalu yih priyednali do Barselonskogo domu tak yak i inshi katalonski grafstva Ostannim priyednanim grafstvom z Pivnichnoyi Kataloniyi stav Russilon u 1172 roci pislya togo yak ostannij graf Russilonu Zhirart II pomer bez potomstva 1 Mizh 1276 i 1344 rokami pivnichni katalonski grafstva razom z oksitanskim mistom Monpelye perebuvali v skladi Majrkanskogo korolivstva 1 Ce vidbulos zgidno rishennya korolya Hajme I yakij pislya smerti rozdiliv svoyi volodinnya mizh dvoma svoyimi sinami Pedro i Hajme 1 U 1343 roci korol Pedro Ceremonijnij rozpochav vtorgnennya v korolivstvo i vidnoviv jogo v skladi Koroni Aragona v 1344 roci 2 1 Vijni z Franciyeyu U 1258 roci Korbejskij dogovir vstanoviv kordon mizh Kataloniyeyu ta teritoriyami francuzkoyi koroni roztashovanimi v Le Korberes tak sho grafstva Rosselo Kapsir Serdanya ta Valyespir zalishayutsya na katalonskij storoni a Fenolyeda na francuzkij 3 U XV stolitti Franciya kilka raziv okupuvala grafstva Russilon i Serdanya i v deyakih vipadkah okupaciya trivala do dvadcyati rokiv 1 Vidbulisya vazhlivi oblogi mista Perpinyan zhiteli yakogo otrimali prizvisko shurozheri i z tih pir misto nosilo titul Fidelissima 1 U XVII stolitti vidbulisya podiyi yaki prizveli do podilu Kataloniyi Ispanska monarhiya yaka perebuvala u stani vijni z Franciyeyu naprasila kastilski vijska do Kataloniyi yaki cherez neotrmanu platu zajmayutsya pograbuvannyami zgvaltuvannyami ta vbivstvami 1 sho viklikaye nevdovolennya katalonciv Otzhe u 1640 roci Generalitat Kataloniyi rozpochav vijnu na vidyednannya vid Ispanskoyi Monarhiyi yaku nazvali Vijnoyu zhenciv i yaka trivala 19 rokiv 1 Vreshti vijna bula prograna i tomu chastina Kataloniyi na pivnochi bula okupovana francuzami a na pivdni kastilcyami Shidni Pireneyi odin z pershih sered 83 departamentiv stvorenih v berezni 1790 r Znahoditsya na teritoriyi kolishnoyi provinciyi Rusciljon Pivnichna Kataloniya tradicijno podilyayetsya na istorichni rajoni kat comarca kumarki Alta Sardanyu Kapsi Kunflen Balyaspi ta Rucsiljon yakij u svoyu chergu podilyayetsya na pid rajoni pid kumarki Kurbera Salanka Ribaral Aspras Dolina Rucsiljonu ta Albera i Kosta Barmelya Suchasnij administrativnij ustrijNe zvazhayuchi na te sho francuzkim zakonodavstvom ne peredbacheno podilu departamentiv na dribnishi administrativni teritoriyi bagato komun Shidnih Pireneyiv ob yednuyutsya u tak zvani ob yednannya komun fr communautes de communes ta fr communaute d agglomeration yaki povtoryuyut istorichni rajoni kumarki Pivnichnoyi Kataloniyi PosilannyaPortal Kataloniya General Council of Pyrenees Orientales 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine fr L Independant 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine fr Perpignan tout va bien 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine fr Vilaweb Catalunya Nord 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine kat Sajt politichnoyi partiyi Demokratichna konvergenciya Kataloniyi 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine fr kat Ce nezavershena stattya z geografiyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi