Су́шківка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 1248 осіб.
село Сушківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Рада | Сушківська сільська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1654 |
Населення | 1248 |
Площа | 0 км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20353 |
Телефонний код | +380 4744 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′00″ пн. ш. 30°20′56″ сх. д. / 48.68333° пн. ш. 30.34889° сх. д.Координати: 48°41′00″ пн. ш. 30°20′56″ сх. д. / 48.68333° пн. ш. 30.34889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 157 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20353, Черкаська обл., Уманський район, с. Сушківка |
Сільський голова | Степнов Павло Дмитрович |
Карта | |
Сушківка | |
Сушківка | |
Мапа | |
Назва села
Існує три легенди, пов'язані з назвою села:
- Колись на місці, де розташоване с. Сушківка, стояла козацька сотня, яка охороняла село від набігів кочових племен. Сотником у козаків був Сушковецький. З того часу і пішла назва Сушковецька сотня, Сушковецьке поселення.
- Внаслідок певного географічного положення, а саме гранітні породи, які виступають вздовж бурунів річок Уманка і Ятрань, в даній місцевості випадає мало опадів. Тому назва села походить від слова суш, сухо.
- Серед жителів села було багато відьом. Тому Бог прогнівався на них і послав посуху на цю територію.
Історія
Стародавні часи
Розташоване за 12 км від міста Умань, на берегах річок Уманка і Ятрань. З археологічних розкопок, які проводились в 1916, 1926, 1932 роках науковими співробітниками Києва та Умані, було виявлено речові пам'ятки. Тут знайдено одну з перших моделей жител періоду Трипільської культури, а також пам'ятки Черняхівської культури. З речових пам'яток нам стало відомо, що стародавні жителі займалися землеробством, скотарством, рибальством. В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в Сушківці є 2 кургани.
Село Сушківка існує з незапам'ятних часів. Перші письмові відомості про цей населений пункт належать до XVI ст. В окремих історичних документах записано, що в 1654 році село було названо містечком, а в 1657 році в кінці серпня з'явилася татарська навала біля села і зараз же відступила, чекаючи більшої кількості орди.
Із розкопок, проведених на території села, відомо, що містечко Сушківка було укріплене великим кам'яним муром від ворогів.
В 1664 році містечко належало польському магнатові Мартину Калиновському. В ньому було 43 двори і один водяний млин.
З 1726 р. село Сушківка стало володінням магната Ф. С. Потоцького.
В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" описано село Гродзево, де зазначені відомості щодо Сушківки. В книзі вказано, що церква в Сушківці Троїцька, дерев'яна, збудована в 1748 році. Вона була самостійною приходською і мала узаконену кількість землі.
В 1758 році в Сушківці налічувалось 100 дворів. За даними 1800 р., в селі було 216 чоловік-кріпаків.
Російська імперія
В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано в описі с. Гродзева, що церква в Сушківці була відновлена в 1855 році. І за розпорядженням військового керівництва в 1841 році вона була приписана до Гродзевської, і землі віддані селянам в тому ж році. А загалом мешканців 1040.
З 1843 р. по 1856 р. Сушківка належала до військових поселень, а Умань була центром п'яти округів Київської та Подільської губернії. Військові поселення були вигадкою всесильного царського міністра графа Аракчеєва, щоб дешевше обходилося державі утримання армії. Солдати військових поселень вели сільське господарство і мусили займатися військовою муштрою. Село являло собою «волость» якогось офіцера, який командував волостю і солдатами, що тут жили.
Дались вони взнаки поселенцям: треба було прохарчувати себе, свою сім'ю, а за спиною завжди стояла військова муштра. Дехто пробував тікати. Та куди втечеш? В Уманському краєзнавчому музеї зберігається колія наказу від 18 січня 1852 року по II Маньківському резервному гусарському полку, надіслана в 6-й ескадрон в с. Цеберманівку (нині Іванівку) для оголошення про те, що солдата Омельяна Загурського за побіг покарано тисячею ударів шпіцрутенами (довгими дубцями). Він був проведений крізь стрій в 500 солдатів два рази.
За записом архівних матеріалів, в селі в 1836 році було населення 460 душ кріпаків-чоловіків, а за переписом на 7.10.1958 року в Сушківці налічувалось 507 чоловіків і 450 жінок. Згодом військові поселення були ліквідовані. В Сушківці, як і скрізь, це сталося в 1857 році.
Кріпаччина гнітила думку прогресивних діячів, гальмувала подальший розвиток продуктивних сил суспільства. Кримська війна 1853—1856 років показала всю гнилість кріпосницького ладу. Становище селян дедалі ставало гіршим. Весь розвиток суспільства поставив на чергу скасування кріпаччини. Реформа 1861 року, яка скасувала кріпаччину, прискорила розклад феодального ладу і створила сприятливі умови для розвитку капіталізму в царській Росії, в тому числі і на Уманщині. На території Сушківки знайдено декілька медалей Кримської війни 1853—1856 рр. Це підтверджує те, що багато наших односельчан були учасниками цієї війни і відзначені нагородами.
Реформа, яку провів царський уряд, поліпшила селянське життя. Трудовий люд Сушківки виплачував великий грошовий викуп за землю.
Населення села зростало. Вже в 1861 році тут налічувалось 1309 осіб.
На вимогу українців уряд змушений був відкрити в 1860 р. церковно-парафіяльну школу. Але в ній не всі діти могли навчатися грамоти. Навчалися переважно діти заможніших селян. Крім цього, не було приміщення.
Що являло собою село Сушківка в 1900 році? Це було невелике село, всього 210 дворів й населенням 2019 осіб з них чоловічої статі — 1012, жіночої — 1007 душ. Селяни жили в невеличких хатах під солом'яними стріхами.
Через важке становите сільської бідноти селяни змушені були відправлятись на заробітки в Херсонську губернію. В селі була церква і як вже зазначалось церковно-приходська школа. В 1910 році школа розміщалась в селянській хаті заможного селянина Павла, який на той час в селі не жив. Потім цю школу перевели ближче до церкви, в солом'яну(?) хату. В школі навчались діти в двох групах по 12-15 осіб в кожній. Дітей навчав дячок Драган. Освітою, церквою управляв на той час Мельник Федосій. Неписьменність селян була майже повною.
В 1912 розпочалось будівництво приміщення для школи. Місце для її спорудження вибрали в центрі села, біля церкви, оскільки на той час фактичним керівником села був піп Кротевич.
Навчання в школі розпочиналось восени і закінчувалось перед різдвяними святами. Розпочинались уроки із служіння в церкві. Діти навчались у трьох групах, старшим учителем був Оратівський Василь, помічниками учителя були учні старших класів. Учитель Оратівський харчувався в селянина Пустомитенка, дід Сидір один раз в тиждень приносив до школи воду. Будівництво школи закінчилось в 1914 р. Із спогадів старожилів Мельника Л. М. і Слабінського Т. С. відомо, що в цьому ж 1914 році в Сушківці за третю групу складали екзамени учні із 12 навколишніх сіл, присутніми на екзаменах були 12 попів.
Важкі умови життя вчителів привели до частої їх зміни, тому окремі учні, після закінчення школи, ставали на їх місце.
Був в селі водяний млин, крупорушка, олійня, що належали Мельнику Феодосію.
Письменних людей в селі було дуже мало. Хвиля революційних подій 1905—1907 років докотилась і до с. Сушківки. Лікар Василь Пушкін, висланий сюди з робітничого центру за політичну неблагонадійність, в 1906 році оселився в селі, надавав селянам медичну допомогу і одночасно поширював революційні ідеї.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація
У 1920-х роках у селі діяла дослідна станція кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка.
В 1927 році була створена семирічна школа, де навчались всі діти селян. На папері була ліквідована неписьменність і малописьменність. Селяни почали об'єднуватись у сільськогосподарські артілі.
В селі було створено три артілі: «Нове життя», «Друга П'ятирічка», «Червона зірка».
В 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид.
Німецька окупація
З початком німецько-радянської війни понад 250 сушківчан було примусово мобілізовано до лав Червоної Армії.
1 серпня 1941 року гітлерівці увійшли в село. 210 юнаків і дівчат було забрано на "каторжні" роботи до Німеччини.
Відступаючи, гітлерівці намагались знищити село, але їм це не вдалось.
Відновлена радянська окупація
До початку війни з 1941 р. в Сушківці працювала початкова школа, яка продовжувала працювати протягом воєнних років. Директором школи під час Німецько-радянської війни був Мельник Іван Кіндратович. В 1948-49 рр. початкова школа стала семирічкою, директором школи був Стороженко М. Г.
В 1953 р. Сушківська семирічна школа стала середньою.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,72% |
російська | 0,8% |
Трипільська культура
Біля Сушківки в 1916 році виявлене поселення трипільської культури
Цікавинки
В Уманському краєзнавчому музеї зберігається ткацький верстат, переданий жителем Сушківки В. Солодчук.
Див. також
Примітки
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — .
Посилання
- Погода в селі Сушківка [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Su shkivka selo v Ukrayini v Umanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 1248 osib selo SushkivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonRada Sushkivska silska radaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1654Naselennya 1248Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 20353Telefonnij kod 380 4744Geografichni daniGeografichni koordinati 48 41 00 pn sh 30 20 56 sh d 48 68333 pn sh 30 34889 sh d 48 68333 30 34889 Koordinati 48 41 00 pn sh 30 20 56 sh d 48 68333 pn sh 30 34889 sh d 48 68333 30 34889Serednya visota nad rivnem morya 157 mMisceva vladaAdresa radi 20353 Cherkaska obl Umanskij rajon s SushkivkaSilskij golova Stepnov Pavlo DmitrovichKartaSushkivkaSushkivkaMapaNazva selaIsnuye tri legendi pov yazani z nazvoyu sela Kolis na misci de roztashovane s Sushkivka stoyala kozacka sotnya yaka ohoronyala selo vid nabigiv kochovih plemen Sotnikom u kozakiv buv Sushkoveckij Z togo chasu i pishla nazva Sushkovecka sotnya Sushkovecke poselennya Vnaslidok pevnogo geografichnogo polozhennya a same granitni porodi yaki vistupayut vzdovzh buruniv richok Umanka i Yatran v danij miscevosti vipadaye malo opadiv Tomu nazva sela pohodit vid slova sush suho Sered zhiteliv sela bulo bagato vidom Tomu Bog prognivavsya na nih i poslav posuhu na cyu teritoriyu IstoriyaStarodavni chasi Roztashovane za 12 km vid mista Uman na beregah richok Umanka i Yatran Z arheologichnih rozkopok yaki provodilis v 1916 1926 1932 rokah naukovimi spivrobitnikami Kiyeva ta Umani bulo viyavleno rechovi pam yatki Tut znajdeno odnu z pershih modelej zhitel periodu Tripilskoyi kulturi a takozh pam yatki Chernyahivskoyi kulturi Z rechovih pam yatok nam stalo vidomo sho starodavni zhiteli zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom ribalstvom V knizi 1895 roku avtorom yakoyi ye V B Antonovich yaka maye nazvu Arheologichna mapa Kiyivskoyi guberniyi zaznacheno sho v Sushkivci ye 2 kurgani Getmanshina Selo Sushkivka isnuye z nezapam yatnih chasiv Pershi pismovi vidomosti pro cej naselenij punkt nalezhat do XVI st V okremih istorichnih dokumentah zapisano sho v 1654 roci selo bulo nazvano mistechkom a v 1657 roci v kinci serpnya z yavilasya tatarska navala bilya sela i zaraz zhe vidstupila chekayuchi bilshoyi kilkosti ordi Iz rozkopok provedenih na teritoriyi sela vidomo sho mistechko Sushkivka bulo ukriplene velikim kam yanim murom vid vorogiv V 1664 roci mistechko nalezhalo polskomu magnatovi Martinu Kalinovskomu V nomu bulo 43 dvori i odin vodyanij mlin Z 1726 r selo Sushkivka stalo volodinnyam magnata F S Potockogo V knizi Pohilevicha 1864 roku Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi opisano selo Grodzevo de zaznacheni vidomosti shodo Sushkivki V knizi vkazano sho cerkva v Sushkivci Troyicka derev yana zbudovana v 1748 roci Vona bula samostijnoyu prihodskoyu i mala uzakonenu kilkist zemli V 1758 roci v Sushkivci nalichuvalos 100 dvoriv Za danimi 1800 r v seli bulo 216 cholovik kripakiv Rosijska imperiya V knizi Pohilevicha 1864 roku Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi vkazano v opisi s Grodzeva sho cerkva v Sushkivci bula vidnovlena v 1855 roci I za rozporyadzhennyam vijskovogo kerivnictva v 1841 roci vona bula pripisana do Grodzevskoyi i zemli viddani selyanam v tomu zh roci A zagalom meshkanciv 1040 Z 1843 r po 1856 r Sushkivka nalezhala do vijskovih poselen a Uman bula centrom p yati okrugiv Kiyivskoyi ta Podilskoyi guberniyi Vijskovi poselennya buli vigadkoyu vsesilnogo carskogo ministra grafa Arakcheyeva shob deshevshe obhodilosya derzhavi utrimannya armiyi Soldati vijskovih poselen veli silske gospodarstvo i musili zajmatisya vijskovoyu mushtroyu Selo yavlyalo soboyu volost yakogos oficera yakij komanduvav volostyu i soldatami sho tut zhili Dalis voni vznaki poselencyam treba bulo proharchuvati sebe svoyu sim yu a za spinoyu zavzhdi stoyala vijskova mushtra Dehto probuvav tikati Ta kudi vtechesh V Umanskomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya koliya nakazu vid 18 sichnya 1852 roku po II Mankivskomu rezervnomu gusarskomu polku nadislana v 6 j eskadron v s Cebermanivku nini Ivanivku dlya ogoloshennya pro te sho soldata Omelyana Zagurskogo za pobig pokarano tisyacheyu udariv shpicrutenami dovgimi dubcyami Vin buv provedenij kriz strij v 500 soldativ dva razi Za zapisom arhivnih materialiv v seli v 1836 roci bulo naselennya 460 dush kripakiv cholovikiv a za perepisom na 7 10 1958 roku v Sushkivci nalichuvalos 507 cholovikiv i 450 zhinok Zgodom vijskovi poselennya buli likvidovani V Sushkivci yak i skriz ce stalosya v 1857 roci Kripachchina gnitila dumku progresivnih diyachiv galmuvala podalshij rozvitok produktivnih sil suspilstva Krimska vijna 1853 1856 rokiv pokazala vsyu gnilist kriposnickogo ladu Stanovishe selyan dedali stavalo girshim Ves rozvitok suspilstva postaviv na chergu skasuvannya kripachchini Reforma 1861 roku yaka skasuvala kripachchinu priskorila rozklad feodalnogo ladu i stvorila spriyatlivi umovi dlya rozvitku kapitalizmu v carskij Rosiyi v tomu chisli i na Umanshini Na teritoriyi Sushkivki znajdeno dekilka medalej Krimskoyi vijni 1853 1856 rr Ce pidtverdzhuye te sho bagato nashih odnoselchan buli uchasnikami ciyeyi vijni i vidznacheni nagorodami Reforma yaku proviv carskij uryad polipshila selyanske zhittya Trudovij lyud Sushkivki viplachuvav velikij groshovij vikup za zemlyu Naselennya sela zrostalo Vzhe v 1861 roci tut nalichuvalos 1309 osib Na vimogu ukrayinciv uryad zmushenij buv vidkriti v 1860 r cerkovno parafiyalnu shkolu Ale v nij ne vsi diti mogli navchatisya gramoti Navchalisya perevazhno diti zamozhnishih selyan Krim cogo ne bulo primishennya Sho yavlyalo soboyu selo Sushkivka v 1900 roci Ce bulo nevelike selo vsogo 210 dvoriv j naselennyam 2019 osib z nih cholovichoyi stati 1012 zhinochoyi 1007 dush Selyani zhili v nevelichkih hatah pid solom yanimi strihami Cherez vazhke stanovite silskoyi bidnoti selyani zmusheni buli vidpravlyatis na zarobitki v Hersonsku guberniyu V seli bula cerkva i yak vzhe zaznachalos cerkovno prihodska shkola V 1910 roci shkola rozmishalas v selyanskij hati zamozhnogo selyanina Pavla yakij na toj chas v seli ne zhiv Potim cyu shkolu pereveli blizhche do cerkvi v solom yanu hatu V shkoli navchalis diti v dvoh grupah po 12 15 osib v kozhnij Ditej navchav dyachok Dragan Osvitoyu cerkvoyu upravlyav na toj chas Melnik Fedosij Nepismennist selyan bula majzhe povnoyu V 1912 rozpochalos budivnictvo primishennya dlya shkoli Misce dlya yiyi sporudzhennya vibrali v centri sela bilya cerkvi oskilki na toj chas faktichnim kerivnikom sela buv pip Krotevich Navchannya v shkoli rozpochinalos voseni i zakinchuvalos pered rizdvyanimi svyatami Rozpochinalis uroki iz sluzhinnya v cerkvi Diti navchalis u troh grupah starshim uchitelem buv Orativskij Vasil pomichnikami uchitelya buli uchni starshih klasiv Uchitel Orativskij harchuvavsya v selyanina Pustomitenka did Sidir odin raz v tizhden prinosiv do shkoli vodu Budivnictvo shkoli zakinchilos v 1914 r Iz spogadiv starozhiliv Melnika L M i Slabinskogo T S vidomo sho v comu zh 1914 roci v Sushkivci za tretyu grupu skladali ekzameni uchni iz 12 navkolishnih sil prisutnimi na ekzamenah buli 12 popiv Vazhki umovi zhittya vchiteliv priveli do chastoyi yih zmini tomu okremi uchni pislya zakinchennya shkoli stavali na yih misce Buv v seli vodyanij mlin kruporushka olijnya sho nalezhali Melniku Feodosiyu Pismennih lyudej v seli bulo duzhe malo Hvilya revolyucijnih podij 1905 1907 rokiv dokotilas i do s Sushkivki Likar Vasil Pushkin vislanij syudi z robitnichogo centru za politichnu neblagonadijnist v 1906 roci oselivsya v seli nadavav selyanam medichnu dopomogu i odnochasno poshiryuvav revolyucijni ideyi Ukrayinska revolyuciya V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya U 1920 h rokah u seli diyala doslidna stanciya kabinetu antropologiyi ta etnologiyi im F Vovka V 1927 roci bula stvorena semirichna shkola de navchalis vsi diti selyan Na paperi bula likvidovana nepismennist i malopismennist Selyani pochali ob yednuvatis u silskogospodarski artili V seli bulo stvoreno tri artili Nove zhittya Druga P yatirichka Chervona zirka V 1932 1933 selyani perezhili stalinskij genocid Nimecka okupaciya Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni ponad 250 sushkivchan bulo primusovo mobilizovano do lav Chervonoyi Armiyi 1 serpnya 1941 roku gitlerivci uvijshli v selo 210 yunakiv i divchat bulo zabrano na katorzhni roboti do Nimechchini Vidstupayuchi gitlerivci namagalis znishiti selo ale yim ce ne vdalos Vidnovlena radyanska okupaciya Do pochatku vijni z 1941 r v Sushkivci pracyuvala pochatkova shkola yaka prodovzhuvala pracyuvati protyagom voyennih rokiv Direktorom shkoli pid chas Nimecko radyanskoyi vijni buv Melnik Ivan Kindratovich V 1948 49 rr pochatkova shkola stala semirichkoyu direktorom shkoli buv Storozhenko M G V 1953 r Sushkivska semirichna shkola stala serednoyu Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 72 rosijska 0 8 Tripilska kulturaBilya Sushkivki v 1916 roci viyavlene poselennya tripilskoyi kulturiCikavinkiTkackij verstat iz Sushkivki V Umanskomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya tkackij verstat peredanij zhitelem Sushkivki V Solodchuk Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 28 listopada 2019 Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Sushkivka 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi