Сухі рідколісся та ліси Канарських островів (ідентифікатор WWF: PA1203) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований на Канарських островах. Він охоплює західну групу Канарських островів (Ла-Пальму, Ель-Ієрро, Ла-Гомеру, Тенерифе та Гран-Канарію) в Атлантичному океані. Ці вулканічні острови є автономною спільнотою Іспанії і лежать на південний захід від материкової частини Іспанії та на захід від узбережжя Північної Африки.
Сосновий ліс на Ла-Пальмі | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
Назва WWF | PA1203 |
Площа, км² | 4 693 |
Країни | Іспанія |
Охороняється | 2 417 км² (52 %) |
Карта Канарських островів. Екорегіон охоплює п'ять західних островів – Ла-Пальму, Ель-Ієрро, Ла-Гомеру, Тенерифе та Гран-Канарію. |
Географія
Екорегіон займає площу 4693 км². Острови гористі та вулканічного походження. Висота вулкана Тейде на Тенерифе становить 3718 м, [en] на Ла-Пальмі — 2426 м, [en] на Гран-Канарії — 1956 м, [en] на Ель-Ієрро — 1501 м, Альто-де-Гарахонай на Ла-Гомері — 1487 м.
Острови Фуертевентура і Лансароте та сусідні острівці [en] належать до східної групи Канарського архіпелагу, є більш низькими, мають більш посушливий клімат та розташовані ближче до африканського узбережжя. Ці острови східної групи є частиною екорегіону середземноморських акацієво-арганієвих сухих рідколісь.
Канарські острови є частиною Макаронезії, групи архіпелагів в Атлантичному океані, які мають подібний клімат і екологію.
Клімат
На Канарських островах панує морський середземноморський клімат. Дощі випадають переважно в зимові місяці, найбільше в листопаді та грудні. Клімат змінюється залежно від висоти та рельєфу. Гори перехоплюють сильні вітри та формують орографічні опади. Опадів більше на надвітряних північно-східних схилах островів і менше на південно-західних схилах, в зоні дощової тіні. На найвищих вершинах островів трапляються морози та випадає сніг.
Флора
Перепади висот та різниця в кількості опадів на островах підтримують різноманітні рослинні угруповання.
У прибережних районах ростуть канарські пальми (Phoenix canariensis) та багато інших ендемічних видів, зокрема [en] (Euphorbiaceae), [en] (Apocynaceae), [en] (Rubiaceae), [en] (Lamiaceae), Argyranthemum frutescens (Asteraceae), [en] (Polygonaceae), [es] (Convolvulaceae) і [sv] (Boraginaceae).
На висоті від 50 до 500 м над рівнем моря існує перехідна зона між прибережними заростями і лісами. Чагарникові зарості і рідколісся цієї зони характеризуються присутністю ендемічного драконового дерева (Dracaena draco), різних видів рослин з родини товстолистових ([en] та інших еоніумів, [de]) та багатьох інших теплолюбивих видів, таких як [en] (Amaranthaceae), [es] (Boraginaceae), [sv] (Plantaginaceae) і [en] (Urticaceae).
На висоті від 500 до 1400 м над рівнем моря зростає [en] — реліктовий вічнозелений широколистяний ліс, названий так через переважання в ньому рослин з родини лаврових, таких як [en], Apollonias barbujana, Laurus novocanariensis і [en]. Цей ліс раніше покривав значну частину Середземномор'я, перш ніж зникнув внаслідок кліматичних змін, що відбулися в четвертинному періоді. Інші макаронезійські ендемічні види, які можна спостерігати в лаурісілві, — це [en], Prunus lusitanica, Ilex canariensis, Picconia excelsa, [en] і Salix pedicellata subsp. canariensis. Рідше зустрічаються [en] і [en].
На висоті від 500 до 1700 м над рівнем моря спостерігаються зарості [es], де переважають високі чагарники [en], Erica arborea і Erica scoparia.
Соснові ліси, в яких переважає ендемічна Pinus canariensis, спостерігаються майже на рівні моря на південних схилах островів та на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря на північних схилах. Крім сосен, в цих лісах також ростуть [en] spp., [en] Ephedra spp., Cistus spp., та Micromeria spp. На більших висотах сосни змішуються з ялівцями Juniperus cedrus і Juniperus phoenicea. В соснових лісах також зростають такі ендемічні види, як Bystropogon plumosus (Lamiaceae), [es] (Crassulaceae), Asparagus plocamoides (Asparagaceae) і Tolpis laciniata (Asteraceae).
На найвищих вершинах Ла-Пальми і Тенерифе, які характеризуються низькою кількістю опадів і значними коливаннями температур, росте багато ендемічних видів рослин, зокрема [en] (Fabaceae), [en] (Brassicaceae), [en] (Lamiaceae), Bethencourtia palmensis (Asteraceae) і Juniperus cedrus (Cupressaceae)
Фауна
Фауна екорегіону характеризується високим рівнем ендемізму як серед хребетних, так і безхребетних тварин.
Серед ссавців слід згадати два види кажанів: мадейрського нетопиря (Pipistrellus maderensis), широко поширеного на Мадейрі та на Канарських островах, та канарського вуханя (Plecotus teneriffae), ареал якого обмежений островами Тенерифе, Ла-Пальма та Ель-Ієрро. Обидва види класифікуються МСОП як вразливі.
У орнітофауні екорегіону присутні такі ендемічні види птахів, як [en] (Columba bollii), [en] (Columba junoniae), блакитний зяблик (Fringilla teydea), [en] (Fringilla polatzeki) і канарський вівчарик (Phylloscopus canariensis). Крім того, існують деякі ендемічні підвиди, такі як підвид звичайного боривітра Falco tinnunculus canariensis, підвид жовточубої золотомушки Regulus regulus teneriffae та підвид вухатої сови Asio otus canariensis. В деяких випадках є навіть підвиди, ендемічні для окремих островів. Так, серед підвидів звичайного дятла (Dendrocopos major) D. m. canariensis є ендеміком Тенерифе, а D. m. thanneri — Гран-Канарії. Серед підвидів канарської синиці (Cyanistes teneriffae) C. t. teneriffae поширені на Тенерифе та Ла-Гомері, C. t. ombriosus є ендеміком Ель-Ієрро, C. t. palmensis — Ла-Пальми, а C. t. hedwigae — Гран-Канарії. Серед підвидів звичайного зяблика (Fringilla coelebs) F. c. canariensis поширені на Ла-Гомері і Тенерифе, F. c. bakeri є ендеміком Гран-Канарії, F. c. ombriosa — Ель-Ієрро, а F. c. palmae — Ла-Пальми. Такі види, як архіпелаговий щеврик (Anthus berthelotii), канарський серпокрилець (Apus unicolor) і канарка (Serinus canaria), також поширені на інших островах Макаронезії.
Герпетофауна екорегіону також демонструє цікаві приклади адаптивної радіації. [en] з роду Gallotia представлені різними видами на кожному острові або навіть більш ніж одним видом для різних екологічних ніш на одному острові. Подібна ситуація також спостерігається серед сцинкових: [en] поширений на Гран-Канарії, [en] мешкає на Ла-Гомері та Ель-Ієрро, а [en] — на Тенерифе, Ла-Гомері та Ель-Ієрро.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 2 417 км², або 52 % екорегіону, є заповідними територіями. Значні природоохоронні території в екорегіоні включають:
- Інтегральний природний заповідник [es] — Ель-Ієрро;
- Національний парк [es] — Ла-Пальма;
- Національний парк Гарахонай — Ла-Гомера;
- Національний парк Тейде — Тенерифе;
- Біосферний заповідник [es] — Тенерифе;
- Сільський парк [es] — Тенерифе;
- Природний парк [es] — Тенерифе;
- Сільський парк [es] — Гран-Канарія;
- Спеціальний природний заповідник [es] — Гран-Канарія;
- Спеціальний природний заповідник [es] — Гран-Канарія.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
- Bramwell D. and Z. Bramwell (2001). Rueda (ред.). Flores silvestres de las Islas Canarias 4ª ed (ісп.). ISBN .
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - González, M.N., J.D. Rodrigo, and C. Suárez (1986). EDIRCA S.L. (ред.). Flora y Vegetación del Archipiélago Canario (ісп.). ISBN .
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - Betzin, Anja; Thiv, Mike; Koch, Marcus A. (2016). Diversity hotspots of the laurel forest on Tenerife, Canary Islands: a phylogeographic study of Laurus and Ixanthus. Annals of Botany. 118 (3): 495—510. doi:10.1093/aob/mcw124.
Посилання
- «Canary Islands dry woodlands and forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi ridkolissya ta lisi Kanarskih ostroviv identifikator WWF PA1203 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij na Kanarskih ostrovah 2 Vin ohoplyuye zahidnu grupu Kanarskih ostroviv La Palmu El Iyerro La Gomeru Tenerife ta Gran Kanariyu v Atlantichnomu okeani Ci vulkanichni ostrovi ye avtonomnoyu spilnotoyu Ispaniyi i lezhat na pivdennij zahid vid materikovoyi chastini Ispaniyi ta na zahid vid uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki Suhi ridkolissya ta lisi Kanarskih ostroviv Sosnovij lis na La Palmi Ekozona Palearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF PA1203 Plosha km 4 693 Krayini Ispaniya Ohoronyayetsya 2 417 km 52 1 Karta Kanarskih ostroviv Ekoregion ohoplyuye p yat zahidnih ostroviv La Palmu El Iyerro La Gomeru Tenerife ta Gran Kanariyu Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion zajmaye ploshu 4693 km Ostrovi goristi ta vulkanichnogo pohodzhennya Visota vulkana Tejde na Tenerife stanovit 3718 m Roke de los Muchachosa en na La Palmi 2426 m Morro de la Aguheredi en na Gran Kanariyi 1956 m Piko de Malpaso en na El Iyerro 1501 m Alto de Garahonaj na La Gomeri 1487 m Ostrovi Fuerteventura i Lansarote ta susidni ostrivci arhipelagu Chiniho en nalezhat do shidnoyi grupi Kanarskogo arhipelagu ye bilsh nizkimi mayut bilsh posushlivij klimat ta roztashovani blizhche do afrikanskogo uzberezhzhya Ci ostrovi shidnoyi grupi ye chastinoyu ekoregionu seredzemnomorskih akaciyevo arganiyevih suhih ridkolis Kanarski ostrovi ye chastinoyu Makaroneziyi grupi arhipelagiv v Atlantichnomu okeani yaki mayut podibnij klimat i ekologiyu Klimatred Na Kanarskih ostrovah panuye morskij seredzemnomorskij klimat Doshi vipadayut perevazhno v zimovi misyaci najbilshe v listopadi ta grudni Klimat zminyuyetsya zalezhno vid visoti ta relyefu Gori perehoplyuyut silni vitri ta formuyut orografichni opadi Opadiv bilshe na nadvitryanih pivnichno shidnih shilah ostroviv i menshe na pivdenno zahidnih shilah v zoni doshovoyi tini Na najvishih vershinah ostroviv traplyayutsya morozi ta vipadaye snig Florared Perepadi visot ta riznicya v kilkosti opadiv na ostrovah pidtrimuyut riznomanitni roslinni ugrupovannya 3 4 U priberezhnih rajonah rostut kanarski palmi Phoenix canariensis ta bagato inshih endemichnih vidiv zokrema Euphorbia canariensis en Euphorbiaceae Ceropegia fusca en Apocynaceae Plocama pendula en Rubiaceae Salvia canariensis en Lamiaceae Argyranthemum frutescens Asteraceae Rumex lunaria en Polygonaceae Convolvulus floridus es Convolvulaceae i Myriopus candidulus sv Boraginaceae Na visoti vid 50 do 500 m nad rivnem morya isnuye perehidna zona mizh priberezhnimi zarostyami i lisami Chagarnikovi zarosti i ridkolissya ciyeyi zoni harakterizuyutsya prisutnistyu endemichnogo drakonovogo dereva Dracaena draco riznih vidiv roslin z rodini tovstolistovih Aeonium aureum en ta inshih eoniumiv Monanthes laxiflora de ta bagatoh inshih teplolyubivih vidiv takih yak Bosea yervamora en Amaranthaceae Echium strictum es Boraginaceae Campylanthus salsoloides sv Plantaginaceae i Forsskaolea angustifolia en Urticaceae nbsp Laurisilva u nacionalnomu parku Garahonaj nbsp Blakitnij zyablik Fringilla teydea nbsp Gran kanarska galotiya Gallotia stehlini Na visoti vid 500 do 1400 m nad rivnem morya zrostaye laurisilva en reliktovij vichnozelenij shirokolistyanij lis nazvanij tak cherez perevazhannya v nomu roslin z rodini lavrovih takih yak Ocotea foetens en Apollonias barbujana Laurus novocanariensis i Persea indica en Cej lis ranishe pokrivav znachnu chastinu Seredzemnomor ya persh nizh zniknuv vnaslidok klimatichnih zmin sho vidbulisya v chetvertinnomu periodi Inshi makaronezijski endemichni vidi yaki mozhna sposterigati v laurisilvi ce Arbutus canariensis en Prunus lusitanica Ilex canariensis Picconia excelsa Visnea mocanera en i Salix pedicellata subsp canariensis Ridshe zustrichayutsya Pleiomeris canariensis en i Heberdenia excelsa en 5 Na visoti vid 500 do 1700 m nad rivnem morya sposterigayutsya zarosti feyal brezal es de perevazhayut visoki chagarniki Myrica faya en Erica arborea i Erica scoparia Sosnovi lisi v yakih perevazhaye endemichna Pinus canariensis sposterigayutsya majzhe na rivni morya na pivdennih shilah ostroviv ta na visoti vid 1200 do 2400 m nad rivnem morya na pivnichnih shilah Krim sosen v cih lisah takozh rostut Adenocarpus en spp Cytisus proliferus en Ephedra spp Cistus spp ta Micromeria spp Na bilshih visotah sosni zmishuyutsya z yalivcyami Juniperus cedrus i Juniperus phoenicea V sosnovih lisah takozh zrostayut taki endemichni vidi yak Bystropogon plumosus Lamiaceae Aeonium spathulatum es Crassulaceae Asparagus plocamoides Asparagaceae i Tolpis laciniata Asteraceae Na najvishih vershinah La Palmi i Tenerife yaki harakterizuyutsya nizkoyu kilkistyu opadiv i znachnimi kolivannyami temperatur roste bagato endemichnih vidiv roslin zokrema Cytisus supranubius en Fabaceae Erysimum scoparium en Brassicaceae Nepeta teydea en Lamiaceae Bethencourtia palmensis Asteraceae i Juniperus cedrus Cupressaceae Faunared Fauna ekoregionu harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu yak sered hrebetnih tak i bezhrebetnih tvarin Sered ssavciv slid zgadati dva vidi kazhaniv madejrskogo netopirya Pipistrellus maderensis shiroko poshirenogo na Madejri ta na Kanarskih ostrovah ta kanarskogo vuhanya Plecotus teneriffae areal yakogo obmezhenij ostrovami Tenerife La Palma ta El Iyerro Obidva vidi klasifikuyutsya MSOP yak vrazlivi U ornitofauni ekoregionu prisutni taki endemichni vidi ptahiv yak kanarskij golub en Columba bollii lavrovij golub en Columba junoniae blakitnij zyablik Fringilla teydea gran kanarskij zyablik en Fringilla polatzeki i kanarskij vivcharik Phylloscopus canariensis Krim togo isnuyut deyaki endemichni pidvidi taki yak pidvid zvichajnogo borivitra Falco tinnunculus canariensis pidvid zhovtochuboyi zolotomushki Regulus regulus teneriffae ta pidvid vuhatoyi sovi Asio otus canariensis V deyakih vipadkah ye navit pidvidi endemichni dlya okremih ostroviv Tak sered pidvidiv zvichajnogo dyatla Dendrocopos major D m canariensis ye endemikom Tenerife a D m thanneri Gran Kanariyi Sered pidvidiv kanarskoyi sinici Cyanistes teneriffae C t teneriffae poshireni na Tenerife ta La Gomeri C t ombriosus ye endemikom El Iyerro C t palmensis La Palmi a C t hedwigae Gran Kanariyi Sered pidvidiv zvichajnogo zyablika Fringilla coelebs F c canariensis poshireni na La Gomeri i Tenerife F c bakeri ye endemikom Gran Kanariyi F c ombriosa El Iyerro a F c palmae La Palmi Taki vidi yak arhipelagovij shevrik Anthus berthelotii kanarskij serpokrilec Apus unicolor i kanarka Serinus canaria takozh poshireni na inshih ostrovah Makaroneziyi Gerpetofauna ekoregionu takozh demonstruye cikavi prikladi adaptivnoyi radiaciyi Kanarski yashirki en z rodu Gallotia predstavleni riznimi vidami na kozhnomu ostrovi abo navit bilsh nizh odnim vidom dlya riznih ekologichnih nish na odnomu ostrovi Podibna situaciya takozh sposterigayetsya sered scinkovih Chalcides sexlineatus en poshirenij na Gran Kanariyi Chalcides coeruleopunctatus en meshkaye na La Gomeri ta El Iyerro a Chalcides viridanus en na Tenerife La Gomeri ta El Iyerro Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 2 417 km abo 52 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Znachni prirodoohoronni teritoriyi v ekoregioni vklyuchayut Integralnij prirodnij zapovidnik Rokes de Salmor es El Iyerro Nacionalnij park Kaldera de Tabur yente es La Palma Nacionalnij park Garahonaj La Gomera Nacionalnij park Tejde Tenerife Biosfernij zapovidnik Anaga es Tenerife Silskij park Teno es Tenerife Prirodnij park Korona Forestal es Tenerife Silskij park Doramas es Gran Kanariya Specialnij prirodnij zapovidnik Los Tilos de Mojya es Gran Kanariya Specialnij prirodnij zapovidnik El Brezal es Gran Kanariya Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Bramwell D and Z Bramwell 2001 Rueda red Flores silvestres de las Islas Canarias 4ª ed isp ISBN 8472071286 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Gonzalez M N J D Rodrigo and C Suarez 1986 EDIRCA S L red Flora y Vegetacion del Archipielago Canario isp ISBN 8485438809 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Betzin Anja Thiv Mike Koch Marcus A 2016 Diversity hotspots of the laurel forest on Tenerife Canary Islands a phylogeographic study of Laurus and Ixanthus Annals of Botany 118 3 495 510 doi 10 1093 aob mcw124 Posilannyared Canary Islands dry woodlands and forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suhi ridkolissya ta lisi Kanarskih ostroviv amp oldid 40947051