Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середземноморські акацієво-арганієві сухі рідколісся та сукулентні хащі (ідентифікатор WWF: PA1203) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований у Північній Африці, переважно на території Марокко, а також на півночі Західної Сахари та на сході Канарських островів.
 Арганове дерево, що переважає в лісах екорегіону | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1203 |
| Межі | Середземноморські рідколісся та ліси Північносахарські степи та рідколісся Атлантична прибережна пустеля |
| Площа, км² | 99 619 |
| Країни | Марокко, Західна Сахара, Іспанія, Алжир |
| Охороняється | 17 725 км² (18 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон займає площу 99,619 км². Він майже повністю розташований в межах Марокко, а також поширюється на північно-західну частину Західної Сахари. До нього також входять два найсхідніші острови Канарського архіпелагу, Фуертевентура і Лансароте, а також сусідні острівці [en]. Екорегіон також пошиюється на крайній захід Алжирської Сахари в районі Тіндуфу, поблизу кордону з Марокко. На материку екорегіон займає атлантичну прибережну рівнину, низовини регіонів Марракеш — Сафі та Бені-Меллаль — Хеніфра, долини річок Сус і Драа, а також західні частини гір Високого Атласу та Антиатласу.
Порівняно з рештою Канарських островів, острови східної групи набагато нижчі та старші, їхній вік приблизно становить від 16 до 20 мільйонів років. Канарські острови мають вулканічне походження, але жоден з цих двох островів не є активним вулканом. Крім того, їх ландшафт менш суворий, ніж ландшафт інших островів, а найвища точка становить лише 807 м над рівнем моря. Материкова частина екорегіону відносно пласка і розташована на висоті нижче 800 м над рівнем моря; висота зростає в напрямку до Атлаських гір, які на сході формують кордон між цим екорегіоном та середземноморськими рідколіссями і лісами. Материкові породи різноманітні, включають вапнякові та піщані відклади крейдового та кайнозойського походження. Ґрунти відносно бідні.
Екорегіон середземноморських акацієво-арганієвих сухих рідколісь і сукулентних хащів на півночі межує з регіоном середземноморських рідколісь та лісів, на сході — з північносахарськими степами та рідколіссями, на півдні — з атлантичною прибережною пустелею, а на заході з Атлантичним океаном.
Клімат
В межах екорегіону панує середземноморський та семіаридний, місцями навіть аридний клімат. Загалом у регіоні випадає в середньому від 100 до 500 мм опадів на рік, а в найбільш посушливих частинах екорегіону — лише 50 мм опадів на рік. Зима м'яка і не морозна, а літо відносно прохолодне завдяки пом’якшувальному впливу океану (особливо на Канарських островах). Середня температура становить від 18 до 20 °C. Проте всередині країни, поблизу пустелі Сахара, стовпчик термометра може досягати 50 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями цього екорегіону є ліси, де домінують арганові дерева (Argania spinosa) і різні види акацій, та сукулентні зарості, де домінують молочаї (Euphorbia).
Арганієві ліси займають площу близько 6500 км² на південному заході Марокко. Окрім Argania spinosa, в цих лісах також зростають [en], [fr], [de], [en], [fr], [he], [es], [es], [sv], Ephedra altissima і Tetraclinis articulata. Загалом межі екорегіону збігаються з межами поширення арганієвих лісів. З аргановими деревами часто асоціюються кущі Vachellia gummifera. Інші акації, такі як Vachellia tortilis і [en], є найпоширенішими видами у внутрішній частині екорегіону і широко поширені по всій пустелі Сахара. Balanites aegyptiaca та [en] зазвичай ростуть серед акацієво-арганієвих заростей у східній частині екорегіону.
В глибині країни арганові ліси змінюються сукулентними хащами молочаю. У північно-західній частині Марокко поширені три сукулентні та два деревні види молочаю. За винятком Euphorbia resinifera, всі вони досягають найбільших розмірів у приморських районах, де часто трапляються тумани, а літні температури м'якіші. В Алжирі арганія росте виключно в тимчасових руслах річок. У цих районах з арганією асоціюються такі рослини, як Launaea arborescens, Senecio anteuphorbium, Waronia saharae, [en] і Vachellia gummifera
На Канарських островах флора більш різноманітна і включає більшу кількість ендемічних видів, ніж на материковій частині екорегіону. Загалом на архіпелазі зростає близько 500 ендемічних видів рослин і 20 ендемічних родів. У межах цього екорегіону на вкритих лавою землях [es] зростає 3 види рослин, ендемічних для Лансароте: [es], [es] і [sv]. На прибережних дюнах Лансароте і Фуертевентури зустрічаються як місцеві ендеміки, такі як [sv], так і види, що походять із Північної Африки, такі як [sv] і [sv]. Ендеміком Фуертевентури є кактусоподібний молочай [es].
Нещодавно на африканському континенті був виявлений новий підвид драконового дерева (D. draco subsp. ajgal), виду, який раніше вважався ендемічним для Канарських островів. Ці реліктові дерева зустрічаються в каньйоні річки Масса у західній частині Антиатласу, прямо в центрі екорегіону. Незважаючи на дуже обмежену територію, було нараховано кілька тисяч екземплярів цієї рослини, які складають найбільшу реліктову популяцію цього підвиду.
Фауна
Фауна материкової частини екорегіону представлена сумішшю видів палеарктичного і афротропічного походження, а також деякими ендемічними формами. Серед поширених тут ссавців слід згадати медоїда (Mellivora capensis), єгипетського мангуста (Herpestes ichneumon), атлаську вивірку (Atlantoxerus getulus), північноафриканського стрибунця (Petrosaltator rozeti), піщанку Хуґстрала (Gerbillus hoogstraali), берберійську смугасту трав'яну мишу (Lemniscomys barbarus) та дику свиню (Sus scrofa).
Досить рідкісними є каракал (Caracal caracal) і степовий кіт (Felis lybica), а також газель-доркас (Gazella dorcas), газель Кюв’є (Gazella cuvieri) і гривастий баран (Ammotragus lervia), яким загрожують браконьєри. Річкова видра (Lutra lutra) зрідка трапляється, однак є надзвичайно рідкісною. В екорегіоні розташована важлива орнітологічна територія — національний парк Сус-Масса, який є прихистком для колонії марокканських ібісів-лисоголовів (Geronticus eremita). Цей птах трапляється майже виключно в цьому екорегіоні. В марокканській провінції [en] зустрічаються такі види, як африканські яйцеві змії (Dasypeltis scabra), смугасті ховрахи (Euxerus erythropus) і темні яструби-крикуни (Melierax metabates). Серед метеликів цієї території численні палеоендемічні види, релікти кайнозойської ери. В межах екорегіону зустрічаються такі види лускокрилих, як [en], [en], [en] та [en].
Канарська білозубка (Crocidura canariensis) є єдиним ендемічним ссавцем острівної частини цього екорегіону. Також ендеміками Лансароте і Фуертевентури, а також менших острівців, пов'язаних з ними, є [en] (Tarentola angustimentalis) і [en] (Gallotia atlantica) з двома підвидами G. a. atlantica і G. a. mahoratae. В острівній частині екорегіону також зустрічається ендемічна [en] (Saxicola dacotiae) та ендемічні підвиди звичайного боривітра (Falco tinnunculus dacotiae), західного джека (Chlamydotis undulata fuertaventurae), крапчастої сипухи (Tyto alba gracilirostris) та степового лежня (Burhinus oedicnemus insularum). Існує також низка видів і підвидів, яких цей екорегіон розділяє з екорегіоном сухих лісів і рідколісь Канарських островів. Серед них — канарський серпокрилець (Apus unicolor), архіпелаговий щеврик (Anthus berthelotii), підвиди звичайного канюка (Buteo buteo]] insularum), піренейської кропив'янки (Sylvia conspicillata orbitalis), сірого сорокопуда (Lanius excubitor koenigi), сірого жайворонка (Alaudala rufescens rufescens) і коноплянки (Linaria cannabina harterti). Острівні безхребетні ще не були достатньо вивчені і здебільшого залишаються невідомими. [fr], поширений на Фуертевентурі представник родини біланових (Pieridae), є єдиним метеликом, ендемічним для острівної частини цього екорегіону.
Збереження
Зовнішній вигляд Канарських островів значно змінився після колонізації європейцями у XV столітті. Крім того, різні середовища існування вже були фрагментовані через їх первинне поширення на різних островах архіпелагу. На кожному з цих островів первинний рослинний покрив є більш чи менш фрагментованим залежно від кліматичних умов та історії освоєння їх людьми. Первинні природні угруповання на островах цього екорегіону (на Фуертевентурі, Лансароте і сусідніх островах), збереглися набагато краще, ніж на західних островах архіпелагу, завдяки меншій кількості жителів і значно більш посушливому клімату, загалом не сприятливому для ведення сільського господарства. На жаль, вони сильно постраждали від надмірного випасу худоби. Тим не менш, в останні десятиліття спостерігається збільшення програм збереження та захисту навколишнього середовища, що стимулюється великою кількістю туристів, які відвідують ці острови щороку. Хоча туризм призвів до надмірної експлуатації та деградації деяких територій, мережі заповідних територій більш-менш вдалося стабілізувати екологічну ситуацію на більшості островів.
У Марокко арганієві ліси становлять близько 7% лісового покриву країни, а також відіграють важливу екологічну та соціально-економічну роль. Арганові дерева дають можливість отримувати олію, мед, деревне вугілля та будівельну деревину, випасати худобу. Їхня експлуатація забезпечує виживання двох мільйонів жителів. Арганії також створюють тінь і дуже важливі для збереження ґрунту. У регіоні Ес-Сувейра щороку виробляється від 1000 до 2000 тонн арганової олії. Незважаючи на їхню важливість, 20 км² арганових заростей знищували щороку між 1918 і 1924 роками на користь розширення міст та іншої людської діяльності. З 1925 року вид охороняється законом, який регламентує право його використання місцевими жителями. Однак заростям арганії все ще загрожує продовження деградації через відмову від традиційного господарювання та надмірну експлуатацію. Випас численних стад тварин в заростях арганії лише погіршує і без того складну ситуацію. Щороку втрачається близько 6 км² заростей цієї рослини.
Оцінка 2017 року показала, що 17 725 км², або 18% екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території в Марокко включають: [es] та національні парки Сус-Масса і Хеніфісс. Природоохоронні території на сході Канарського архіпелагу включають національний парк [es], природний парк [en], [es] (Лансароте), природний парк [es] та природний парк [es] (Фуертевентура).
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 24 липня 2022.
Посилання
- «Mediterranean Acacia-Argania dry woodlands and succulent thickets». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seredzemnomorski akaciyevo arganiyevi suhi ridkolissya ta sukulentni hashi identifikator WWF PA1203 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij u Pivnichnij Africi perevazhno na teritoriyi Marokko a takozh na pivnochi Zahidnoyi Sahari ta na shodi Kanarskih ostroviv Seredzemnomorski akaciyevo arganiyevi suhi ridkolissya Arganove derevo sho perevazhaye v lisah ekoregionuEkozona PalearktikaBiom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarnikiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1203Mezhi Seredzemnomorski ridkolissya ta lisi Pivnichnosaharski stepi ta ridkolissya Atlantichna priberezhna pustelyaPlosha km 99 619Krayini Marokko Zahidna Sahara Ispaniya AlzhirOhoronyayetsya 17 725 km 18 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion zajmaye ploshu 99 619 km Vin majzhe povnistyu roztashovanij v mezhah Marokko a takozh poshiryuyetsya na pivnichno zahidnu chastinu Zahidnoyi Sahari Do nogo takozh vhodyat dva najshidnishi ostrovi Kanarskogo arhipelagu Fuerteventura i Lansarote a takozh susidni ostrivci en Ekoregion takozh poshiyuyetsya na krajnij zahid Alzhirskoyi Sahari v rajoni Tindufu poblizu kordonu z Marokko Na materiku ekoregion zajmaye atlantichnu priberezhnu rivninu nizovini regioniv Marrakesh Safi ta Beni Mellal Henifra dolini richok Sus i Draa a takozh zahidni chastini gir Visokogo Atlasu ta Antiatlasu Porivnyano z reshtoyu Kanarskih ostroviv ostrovi shidnoyi grupi nabagato nizhchi ta starshi yihnij vik priblizno stanovit vid 16 do 20 miljoniv rokiv Kanarski ostrovi mayut vulkanichne pohodzhennya ale zhoden z cih dvoh ostroviv ne ye aktivnim vulkanom Krim togo yih landshaft mensh suvorij nizh landshaft inshih ostroviv a najvisha tochka stanovit lishe 807 m nad rivnem morya Materikova chastina ekoregionu vidnosno plaska i roztashovana na visoti nizhche 800 m nad rivnem morya visota zrostaye v napryamku do Atlaskih gir yaki na shodi formuyut kordon mizh cim ekoregionom ta seredzemnomorskimi ridkolissyami i lisami Materikovi porodi riznomanitni vklyuchayut vapnyakovi ta pishani vidkladi krejdovogo ta kajnozojskogo pohodzhennya Grunti vidnosno bidni Ekoregion seredzemnomorskih akaciyevo arganiyevih suhih ridkolis i sukulentnih hashiv na pivnochi mezhuye z regionom seredzemnomorskih ridkolis ta lisiv na shodi z pivnichnosaharskimi stepami ta ridkolissyami na pivdni z atlantichnoyu priberezhnoyu pusteleyu a na zahodi z Atlantichnim okeanom KlimatV mezhah ekoregionu panuye seredzemnomorskij ta semiaridnij miscyami navit aridnij klimat Zagalom u regioni vipadaye v serednomu vid 100 do 500 mm opadiv na rik a v najbilsh posushlivih chastinah ekoregionu lishe 50 mm opadiv na rik Zima m yaka i ne morozna a lito vidnosno proholodne zavdyaki pom yakshuvalnomu vplivu okeanu osoblivo na Kanarskih ostrovah Serednya temperatura stanovit vid 18 do 20 C Prote vseredini krayini poblizu pusteli Sahara stovpchik termometra mozhe dosyagati 50 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami cogo ekoregionu ye lisi de dominuyut arganovi dereva Argania spinosa i rizni vidi akacij ta sukulentni zarosti de dominuyut molochayi Euphorbia Arganiyevi lisi zajmayut ploshu blizko 6500 km na pivdennomu zahodi Marokko Okrim Argania spinosa v cih lisah takozh zrostayut en fr de en fr he es es sv Ephedra altissima i Tetraclinis articulata Zagalom mezhi ekoregionu zbigayutsya z mezhami poshirennya arganiyevih lisiv Z arganovimi derevami chasto asociyuyutsya kushi Vachellia gummifera Inshi akaciyi taki yak Vachellia tortilis i en ye najposhirenishimi vidami u vnutrishnij chastini ekoregionu i shiroko poshireni po vsij pusteli Sahara Balanites aegyptiaca ta en zazvichaj rostut sered akaciyevo arganiyevih zarostej u shidnij chastini ekoregionu V glibini krayini arganovi lisi zminyuyutsya sukulentnimi hashami molochayu U pivnichno zahidnij chastini Marokko poshireni tri sukulentni ta dva derevni vidi molochayu Za vinyatkom Euphorbia resinifera vsi voni dosyagayut najbilshih rozmiriv u primorskih rajonah de chasto traplyayutsya tumani a litni temperaturi m yakishi V Alzhiri arganiya roste viklyuchno v timchasovih ruslah richok U cih rajonah z arganiyeyu asociyuyutsya taki roslini yak Launaea arborescens Senecio anteuphorbium Waronia saharae en i Vachellia gummifera Na Kanarskih ostrovah flora bilsh riznomanitna i vklyuchaye bilshu kilkist endemichnih vidiv nizh na materikovij chastini ekoregionu Zagalom na arhipelazi zrostaye blizko 500 endemichnih vidiv roslin i 20 endemichnih rodiv U mezhah cogo ekoregionu na vkritih lavoyu zemlyah es zrostaye 3 vidi roslin endemichnih dlya Lansarote es es i sv Na priberezhnih dyunah Lansarote i Fuerteventuri zustrichayutsya yak miscevi endemiki taki yak sv tak i vidi sho pohodyat iz Pivnichnoyi Afriki taki yak sv i sv Endemikom Fuerteventuri ye kaktusopodibnij molochaj es Neshodavno na afrikanskomu kontinenti buv viyavlenij novij pidvid drakonovogo dereva D draco subsp ajgal vidu yakij ranishe vvazhavsya endemichnim dlya Kanarskih ostroviv Ci reliktovi dereva zustrichayutsya v kanjoni richki Massa u zahidnij chastini Antiatlasu pryamo v centri ekoregionu Nezvazhayuchi na duzhe obmezhenu teritoriyu bulo narahovano kilka tisyach ekzemplyariv ciyeyi roslini yaki skladayut najbilshu reliktovu populyaciyu cogo pidvidu FaunaFauna materikovoyi chastini ekoregionu predstavlena sumishshyu vidiv palearktichnogo i afrotropichnogo pohodzhennya a takozh deyakimi endemichnimi formami Sered poshirenih tut ssavciv slid zgadati medoyida Mellivora capensis yegipetskogo mangusta Herpestes ichneumon atlasku vivirku Atlantoxerus getulus pivnichnoafrikanskogo stribuncya Petrosaltator rozeti pishanku Hugstrala Gerbillus hoogstraali berberijsku smugastu trav yanu mishu Lemniscomys barbarus ta diku svinyu Sus scrofa Dosit ridkisnimi ye karakal Caracal caracal i stepovij kit Felis lybica a takozh gazel dorkas Gazella dorcas gazel Kyuv ye Gazella cuvieri i grivastij baran Ammotragus lervia yakim zagrozhuyut brakonyeri Richkova vidra Lutra lutra zridka traplyayetsya odnak ye nadzvichajno ridkisnoyu V ekoregioni roztashovana vazhliva ornitologichna teritoriya nacionalnij park Sus Massa yakij ye prihistkom dlya koloniyi marokkanskih ibisiv lisogoloviv Geronticus eremita Cej ptah traplyayetsya majzhe viklyuchno v comu ekoregioni V marokkanskij provinciyi en zustrichayutsya taki vidi yak afrikanski yajcevi zmiyi Dasypeltis scabra smugasti hovrahi Euxerus erythropus i temni yastrubi krikuni Melierax metabates Sered metelikiv ciyeyi teritoriyi chislenni paleoendemichni vidi relikti kajnozojskoyi eri V mezhah ekoregionu zustrichayutsya taki vidi luskokrilih yak en en en ta en Kanarska bilozubka Crocidura canariensis ye yedinim endemichnim ssavcem ostrivnoyi chastini cogo ekoregionu Takozh endemikami Lansarote i Fuerteventuri a takozh menshih ostrivciv pov yazanih z nimi ye en Tarentola angustimentalis i en Gallotia atlantica z dvoma pidvidami G a atlantica i G a mahoratae V ostrivnij chastini ekoregionu takozh zustrichayetsya endemichna en Saxicola dacotiae ta endemichni pidvidi zvichajnogo borivitra Falco tinnunculus dacotiae zahidnogo dzheka Chlamydotis undulata fuertaventurae krapchastoyi sipuhi Tyto alba gracilirostris ta stepovogo lezhnya Burhinus oedicnemus insularum Isnuye takozh nizka vidiv i pidvidiv yakih cej ekoregion rozdilyaye z ekoregionom suhih lisiv i ridkolis Kanarskih ostroviv Sered nih kanarskij serpokrilec Apus unicolor arhipelagovij shevrik Anthus berthelotii pidvidi zvichajnogo kanyuka Buteo buteo insularum pirenejskoyi kropiv yanki Sylvia conspicillata orbitalis sirogo sorokopuda Lanius excubitor koenigi sirogo zhajvoronka Alaudala rufescens rufescens i konoplyanki Linaria cannabina harterti Ostrivni bezhrebetni she ne buli dostatno vivcheni i zdebilshogo zalishayutsya nevidomimi fr poshirenij na Fuerteventuri predstavnik rodini bilanovih Pieridae ye yedinim metelikom endemichnim dlya ostrivnoyi chastini cogo ekoregionu ZberezhennyaZovnishnij viglyad Kanarskih ostroviv znachno zminivsya pislya kolonizaciyi yevropejcyami u XV stolitti Krim togo rizni seredovisha isnuvannya vzhe buli fragmentovani cherez yih pervinne poshirennya na riznih ostrovah arhipelagu Na kozhnomu z cih ostroviv pervinnij roslinnij pokriv ye bilsh chi mensh fragmentovanim zalezhno vid klimatichnih umov ta istoriyi osvoyennya yih lyudmi Pervinni prirodni ugrupovannya na ostrovah cogo ekoregionu na Fuerteventuri Lansarote i susidnih ostrovah zbereglisya nabagato krashe nizh na zahidnih ostrovah arhipelagu zavdyaki menshij kilkosti zhiteliv i znachno bilsh posushlivomu klimatu zagalom ne spriyatlivomu dlya vedennya silskogo gospodarstva Na zhal voni silno postrazhdali vid nadmirnogo vipasu hudobi Tim ne mensh v ostanni desyatilittya sposterigayetsya zbilshennya program zberezhennya ta zahistu navkolishnogo seredovisha sho stimulyuyetsya velikoyu kilkistyu turistiv yaki vidviduyut ci ostrovi shoroku Hocha turizm prizviv do nadmirnoyi ekspluataciyi ta degradaciyi deyakih teritorij merezhi zapovidnih teritorij bilsh mensh vdalosya stabilizuvati ekologichnu situaciyu na bilshosti ostroviv U Marokko arganiyevi lisi stanovlyat blizko 7 lisovogo pokrivu krayini a takozh vidigrayut vazhlivu ekologichnu ta socialno ekonomichnu rol Arganovi dereva dayut mozhlivist otrimuvati oliyu med derevne vugillya ta budivelnu derevinu vipasati hudobu Yihnya ekspluataciya zabezpechuye vizhivannya dvoh miljoniv zhiteliv Arganiyi takozh stvoryuyut tin i duzhe vazhlivi dlya zberezhennya gruntu U regioni Es Suvejra shoroku viroblyayetsya vid 1000 do 2000 tonn arganovoyi oliyi Nezvazhayuchi na yihnyu vazhlivist 20 km arganovih zarostej znishuvali shoroku mizh 1918 i 1924 rokami na korist rozshirennya mist ta inshoyi lyudskoyi diyalnosti Z 1925 roku vid ohoronyayetsya zakonom yakij reglamentuye pravo jogo vikoristannya miscevimi zhitelyami Odnak zarostyam arganiyi vse she zagrozhuye prodovzhennya degradaciyi cherez vidmovu vid tradicijnogo gospodaryuvannya ta nadmirnu ekspluataciyu Vipas chislennih stad tvarin v zarostyah arganiyi lishe pogirshuye i bez togo skladnu situaciyu Shoroku vtrachayetsya blizko 6 km zarostej ciyeyi roslini Ocinka 2017 roku pokazala sho 17 725 km abo 18 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi v Marokko vklyuchayut es ta nacionalni parki Sus Massa i Henifiss Prirodoohoronni teritoriyi na shodi Kanarskogo arhipelagu vklyuchayut nacionalnij park es prirodnij park en es Lansarote prirodnij park es ta prirodnij park es Fuerteventura PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 24 lipnya 2022 Posilannya Mediterranean Acacia Argania dry woodlands and succulent thickets Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund