Суспільне служіння — добровільна та безоплатна праця людини, групи, громади на благо інших, мотивована бажанням дієво стверджувати свої світоглядні переконання. З огляду на таке визначення служіння, необхідно вказати на певну послугу як процес та , цим суспільне служіння чітко відрізняється від, наприклад:
- молитви за ближнього, яка позбавлена практичної складової;
- богослужіння, «адресатом» якого не можна назвати особу, що потребує допомоги;
- військової служби, яка замість «перетворення предметів праці за допомогою засобів праці у життєві блага (продукт)» передбачає знищення предметів (техніки, живої сили ворога).
З огляду на мотивацію та безоплатний характер, служіння вирізняється з-поміж інших діяльностей, спрямованих на благо інших людей:
- соціальної роботи, де вагомою ознакою є професійність, а рушіями — цілі конкретної організації;
- державного управління, яке, хоч і має служити інтересам громади, часто-густо ігнорує або суперечить їм;
- комерційних послуг (побутових, інформаційних та інших), які, за визначенням, мають на меті отримання доходу.
Це виокремлення не означає протиставлення: в ідеалі, названі види діяльности мали б збігатися з поняттям служіння, тобто ставити в центр взаємин інтерес загалу (який би природно містив у собі й особистий зиск), базуватись на свідомому моральному виборі.
Така продуктивна і безкорислива праця може бути організованою або спонтанною, тривалою чи короткотерміновою, не має значення кваліфікація виконавців та категорія споживачів послуг.
Оскільки немає жодної специфіки в змісті та характері роботи, яку виконують ті, хто займається суспільним служінням, визначальним критерієм є мотивація та самовизначення виконавців, а також ставлення й оцінка тих, на кого вона спрямована.
Світоглядними мотивами суспільного служіння можуть бути релігійні переконання, ідеологія гуманізму або філантропія, патріотизм. Додатково слід згадати про альтруїзм, який визначають як поведінкову звичку, рису характеру або, навіть, похідним від фізіологічних функцій мозку. Він є частим, але не обов'язковим супутником суспільного служіння, адже схильність не спричинює діяльності, а лише робить її перебіг більш або менш комфортним. Головним же чинником слід вважати свідомий вибір людини діяти на користь ближнього.
Споріднені терміни
В юридичному сенсі: Благодійництво
В соціально-філософському Соціалізм
В релігійному сенсі: Милосердя
Служіння як основа суспільного життя
Служіння можна визначити як любов у дії, найвідповіднішим середовищем служіння слід розглядати родину. Вочевидь, саме взаємне піклування, щирість і довірливість у взаєминах є моделлю для формування подальших мотивацій та поведінки служіння (слід зауважити, мова — не про безпосередній досвід гармонійних сімейних стосунків, скоріше «архетипічний» їх образ).
Таким чином, служіння в суспільстві є перенесенням на новий, вищий щабель рис, притаманних родинним взаєминам: увага та сприяння ближнім — аж до самопожертви, безкорислива любов.
З точки зору етики
Згідно з «Етикою» Арістотеля, кожен прагне щастя, а воно передбачає дію душі, цілком узгоджену з доброчесністю [1] та сутністю людини. Людина за природою суспільна істота, тому є логічним висновок: «У чому сенс життя? Служити іншим і творити добро».
На думку Ф. Бекона, кожному предмету притаманні такі прагнення:
- — до індивідуального блага, що робить його цілісним у самому собі;
- — до суспільного блага, що робить його частиною іншого, більшого, цілого.
Прагнення до суспільного блага, за його переконаннями, є важливішим, оскільки воно зорієнтоване на збереження загальної форми, що найвиразніше виявляється у взаєминах між людьми.
Князь Кропоткін у незавершеній роботі «Етика. Походження і розвиток моральності» пов'язує доброчинність з еволюційною теорією, прогресивною на той час. З його точки зору, [2] сама природа навчає людей взаємодопомоги, яку можна спостерігати на видовому та міжвидовому рівнях. Служіння у суспільстві, таким чином виглядає справді природним. Існування присвячене виключно власній вигоді зробило б неможливим будь-яке .
З точки зору релігій
Головною цінністю вважається духовне спасіння, а справді важливою діяльністю — проповідь. Однак, справи милосердя заохочуються як такі, що відповідають вищому порядку, допомагають тому, хто вчиняє їх, очищатись, наближатись до початкового Божого ідеалу. Тому служіння є частиною духовних практик чернецтва, а діяльна любов — визнаною чеснотою.
З точки зору соціальних наук
З точки зору психології
З точки зору економіки
З точки зору біології
Споріднені поняття
Громадська
Соціальна робота за мотиваціями її виконавців може відповідати поняттю суспільного служіння, хоча важливішими ознаками або рушіями в ній виглядають професійність, цілі конкретної організації. Як правило, соціальна служба реалізує державну політику в соціальній сфері або візію неурядової інституції, що може певною мірою суперечити або збігатися з поглядами працівників.
Див. також
Додаток
- Socialism. Routledge Encyclopedia of Philosophy. London та New York: Routledge. 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suspilne sluzhinnya dobrovilna ta bezoplatna pracya lyudini grupi gromadi na blago inshih motivovana bazhannyam diyevo stverdzhuvati svoyi svitoglyadni perekonannya Z oglyadu na take viznachennya sluzhinnya neobhidno vkazati na pevnu poslugu yak proces ta cim suspilne sluzhinnya chitko vidriznyayetsya vid napriklad molitvi za blizhnogo yaka pozbavlena praktichnoyi skladovoyi bogosluzhinnya adresatom yakogo ne mozhna nazvati osobu sho potrebuye dopomogi vijskovoyi sluzhbi yaka zamist peretvorennya predmetiv praci za dopomogoyu zasobiv praci u zhittyevi blaga produkt peredbachaye znishennya predmetiv tehniki zhivoyi sili voroga Z oglyadu na motivaciyu ta bezoplatnij harakter sluzhinnya viriznyayetsya z pomizh inshih diyalnostej spryamovanih na blago inshih lyudej socialnoyi roboti de vagomoyu oznakoyu ye profesijnist a rushiyami cili konkretnoyi organizaciyi derzhavnogo upravlinnya yake hoch i maye sluzhiti interesam gromadi chasto gusto ignoruye abo superechit yim komercijnih poslug pobutovih informacijnih ta inshih yaki za viznachennyam mayut na meti otrimannya dohodu Ce viokremlennya ne oznachaye protistavlennya v ideali nazvani vidi diyalnosti mali b zbigatisya z ponyattyam sluzhinnya tobto staviti v centr vzayemin interes zagalu yakij bi prirodno mistiv u sobi j osobistij zisk bazuvatis na svidomomu moralnomu vibori Taka produktivna i bezkorisliva pracya mozhe buti organizovanoyu abo spontannoyu trivaloyu chi korotkoterminovoyu ne maye znachennya kvalifikaciya vikonavciv ta kategoriya spozhivachiv poslug Oskilki nemaye zhodnoyi specifiki v zmisti ta harakteri roboti yaku vikonuyut ti hto zajmayetsya suspilnim sluzhinnyam viznachalnim kriteriyem ye motivaciya ta samoviznachennya vikonavciv a takozh stavlennya j ocinka tih na kogo vona spryamovana Svitoglyadnimi motivami suspilnogo sluzhinnya mozhut buti religijni perekonannya ideologiya gumanizmu abo filantropiya patriotizm Dodatkovo slid zgadati pro altruyizm yakij viznachayut yak povedinkovu zvichku risu harakteru abo navit pohidnim vid fiziologichnih funkcij mozku Vin ye chastim ale ne obov yazkovim suputnikom suspilnogo sluzhinnya adzhe shilnist ne sprichinyuye diyalnosti a lishe robit yiyi perebig bilsh abo mensh komfortnim Golovnim zhe chinnikom slid vvazhati svidomij vibir lyudini diyati na korist blizhnogo Sporidneni terminiV yuridichnomu sensi Blagodijnictvo V socialno filosofskomu Socializm V religijnomu sensi MiloserdyaSluzhinnya yak osnova suspilnogo zhittyaSluzhinnya mozhna viznachiti yak lyubov u diyi najvidpovidnishim seredovishem sluzhinnya slid rozglyadati rodinu Vochevid same vzayemne pikluvannya shirist i dovirlivist u vzayeminah ye modellyu dlya formuvannya podalshih motivacij ta povedinki sluzhinnya slid zauvazhiti mova ne pro bezposerednij dosvid garmonijnih simejnih stosunkiv skorishe arhetipichnij yih obraz Takim chinom sluzhinnya v suspilstvi ye perenesennyam na novij vishij shabel ris pritamannih rodinnim vzayeminam uvaga ta spriyannya blizhnim azh do samopozhertvi bezkorisliva lyubov Z tochki zoru etiki Zgidno z Etikoyu Aristotelya kozhen pragne shastya a vono peredbachaye diyu dushi cilkom uzgodzhenu z dobrochesnistyu 1 ta sutnistyu lyudini Lyudina za prirodoyu suspilna istota tomu ye logichnim visnovok U chomu sens zhittya Sluzhiti inshim i tvoriti dobro Na dumku F Bekona kozhnomu predmetu pritamanni taki pragnennya do individualnogo blaga sho robit jogo cilisnim u samomu sobi do suspilnogo blaga sho robit jogo chastinoyu inshogo bilshogo cilogo Pragnennya do suspilnogo blaga za jogo perekonannyami ye vazhlivishim oskilki vono zoriyentovane na zberezhennya zagalnoyi formi sho najviraznishe viyavlyayetsya u vzayeminah mizh lyudmi Knyaz Kropotkin u nezavershenij roboti Etika Pohodzhennya i rozvitok moralnosti pov yazuye dobrochinnist z evolyucijnoyu teoriyeyu progresivnoyu na toj chas Z jogo tochki zoru 2 sama priroda navchaye lyudej vzayemodopomogi yaku mozhna sposterigati na vidovomu ta mizhvidovomu rivnyah Sluzhinnya u suspilstvi takim chinom viglyadaye spravdi prirodnim Isnuvannya prisvyachene viklyuchno vlasnij vigodi zrobilo b nemozhlivim bud yake Z tochki zoru religij Golovnoyu cinnistyu vvazhayetsya duhovne spasinnya a spravdi vazhlivoyu diyalnistyu propovid Odnak spravi miloserdya zaohochuyutsya yak taki sho vidpovidayut vishomu poryadku dopomagayut tomu hto vchinyaye yih ochishatis nablizhatis do pochatkovogo Bozhogo idealu Tomu sluzhinnya ye chastinoyu duhovnih praktik chernectva a diyalna lyubov viznanoyu chesnotoyu Z tochki zoru socialnih nauk Z tochki zoru psihologiyi Z tochki zoru ekonomiki Z tochki zoru biologiyiSporidneni ponyattyaGromadska Socialna robota Socialna robota za motivaciyami yiyi vikonavciv mozhe vidpovidati ponyattyu suspilnogo sluzhinnya hocha vazhlivishimi oznakami abo rushiyami v nij viglyadayut profesijnist cili konkretnoyi organizaciyi Yak pravilo socialna sluzhba realizuye derzhavnu politiku v socialnij sferi abo viziyu neuryadovoyi instituciyi sho mozhe pevnoyu miroyu superechiti abo zbigatisya z poglyadami pracivnikiv Blagodijnictvo volonterstvoDiv takozhDodatokSocialism Routledge Encyclopedia of Philosophy London ta New York Routledge 1998