Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відомо п'ять супутників карликової планети Плутон. У порядку віддалення від Плутона це Харон, Стікс, Нікта, Кербер та Гідра. Найбільший супутник, Харон, достатньо масивний, аби мати спільний барицентр з Плутоном, навколо якого вони здійснюють синхронне обертання відносно один одного. Через це систему Плутон—Харон інколи називають подвійною планетою.
Історія
Найближчий до Плутона та найбільший супутник, Харон, відкрив американський астроном Джеймс Крісті 22 червня 1978 року, майже через півстоліття після відкриття Плутона. Це призвело до суттєвого перегляду оцінок розмірів Плутона, оскільки раніше припускалося, що спостережувані маса та відбите світло належали лише одному Плутонові.
Два інші супутники були виявлені астрономами англ. Pluto Companion Search Team, які готувалися до місії апарата New Horizons, на знімках, зроблених телескопом «Габбл» 15 травня 2005 року. Супутникам були присвоєні тимчасові позначення S/2005 P 1 та S/2005 P 2. 21 липня 2006 року Міжнародний астрономічний союз офіційно найменував супутники Нікта (англ. Nix, також Плутон II, раніше P 2) та Гідра (англ. Hydra, також Плутон III, раніше P 1). Про відкриття четвертого спутника, Кербера, було офіційно оголошено 20 липня 2011 року. Кербер був відкритий за допомогою телескопа «Габбл» під час пошуків системи кілець навколо Плутона; вперше його було помічено на знімку від 28 червня. Стікс, про відкриття якого стало відомо 7 липня 2012 року, був виявлений під час пошуків потенційних небезпек для New Horizons.
Теоретичні розрахунки припускають, що в Плутона може бути близько 10 супутників та одна чи кілька систем кілець. Проте, під час інтенсивних пошуків було підтверджено, що жодних супутників, принаймні в 15 разів тьмяніших за Стікс за орбітою Харона не існує, також не було виявлено системи кілець.
Харон
Харон було відкрито 1978 року. Його діаметр становить близько 1200 км, що лише вдвічі менше діаметра Плутона. Розміри Плутона й Харона вдалося визначити досить точно завдяки тому, що Харон проходив перед диском Плутона й стало можливим зробити відповідні розрахунки на основі змін блиску системи Плутон-Харон. У результаті відкриття Харона була уточнена маса Плутона, яка виявилася меншою очікуваної. Плутон і Харон обертаються синхронно, тобто завжди обернені один до одного одним боком.
Центр мас системи Плутон — Харон перебуває над поверхнею Плутона, тому деякі астрономи вважають Плутон і Харон подвійною планетою.
Проєктом Резолюції 5 XXVI Генеральної асамблеї МАС (2006) Харону (разом із Церерою й Ерида) передбачалося надати статус планети. У примітках до проєкту резолюції зазначалося, що в такому разі система Плутон — Харон буде вважатися подвійною планетою.
Гідра і Нікта
Два зовнішніх супутника, що одержали назви Гідра (колишній S/2005 P1) і Нікта (колишній S/2005 P2), були відкриті в результаті повторного аналізу фотографій телескопа «Габбл», зроблених у травні 2005. Про відкриття було оголошено в жовтні 2005. Оскільки альбедо супутників невідоме, то складно визначити їхні розміри. Якщо вважати альбедо супутників рівним показнику Харона, то їхні діаметри оцінюють 125 км і 140 км (але можлива похибка вдвічі). Радіус орбіти меншого супутника — 49 тис. км, тобто він перебуває в 2,5 рази далі від Плутона, ніж Харон. Інший супутник рухається орбітою радіусом 65 тис. км. Періоди обертання навколо Плутона становлять близько 11 й 14 діб відповідно (дані приблизні).
Харон і два супутники перебувають в орбітальному резонансі 3:2:1 — за час, поки Гідра робить один оберт, Нікта робить два, а Харон — три.
Кербер і Стікс
28 червня 2011 року телескоп «Габбл» виявив ще один супутник Плутона S/2011 (134340) 1 (S/2011 P 1). Йому було призначене тимчасове позначення P4. За попередніми оцінками, його діаметр становить 13-34 км.
11 липня 2012 року Марк Шоуолтер відкрив четвертий супутник Плутона, він був віднайдений на 9 знімках зроблених телескопом «Габбл» 26, 27, 29 червня та 7, 9 липня 2012 року. Діаметр супутника становить від 10 до 25 км, обертаєтся між Хароном і Ніктою, период обертання становить близько 19 діб.
Список
| Назва | Зображення | Середній діаметр (км) | Маса (×1021 кг) | Велика піввісь (км) | Період обертання (діб) | Ексцентриситет | Кут нахилу (до екватора Плутона) | Відкритий | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Плутон |  | 2372 ± 2 | 13.05 ± 0.07 | 2390 | 6.387230 | 0 | — | 1930 | |
| Плутон I | Харон |  | 1208 ± 3 | 1.52 ± 0.06 | 19 571 ± 4 | 6.387230 | 0 (0.000 % ± 0,007 %) | 0.00° ± 0,014° | 1978 |
| Плутон II | Нікта |  | 42х36 | < 0.002 | 48 675 ± 120 | 24.856 ± 0.001 | ~0 (0.2 % ± 0,2 %) | 0.04° ± 0,22° | 2005 |
| Плутон III | Гідра |  | 55х40 | < 0.002 | 64 780 ± 90 | 38.206 ± 0.001 | 0.5 % ± 0,1 % | 0.22° ± 0,12° | 2005 |
| Плутон IV | Кербер |  | 13-34 | 0.002 ± 0.001 | 59 000 | 31 | ? | ~0° | 2011 |
| Плутон V | Стікс |  | 7х5 | 0.000–0.002 | 2012 | ||||
Походження малих супутників
Наявність у Плутона трьох невеликих супутників являє собою загадку, оскільки незрозуміло, як вони могли сконденсуватися поблизу масивного Харона. Круговий характер їхніх орбіт говорить про малоймовірність випадкового захоплення цих тіл тяжінням Плутона. Група астрономів, що відкрили в 2005 році нові супутники, висловили гіпотезу, що Харон і два супутники Плутона виникли одночасно в результаті потужного зіткнення. Вчені не виключають, що Плутон може мати і кільце — результат того ж зіткнення.
Сизигії
Проходження трапляються коли один з місяців Плутона проходить між Плутоном і сонцем. Це стається коли один з вузлів орбіти супутників (точки де їхні орбіти перетинають екліптику Плутона) шикується в лінію з Плутоном і сонцем. Це може статись тільки в двох точках орбіти Плутона, які випадково знаходяться біля його перигелія і афелія. Покриття відбувається коли Плутон проходить між сонцем і одним зі своїх супутників.
Харон має кутовий розмір 4 градусів з поверхні Плутона; сонце виглядає набагато менше — тільки 39-65 кутових секунд. Близькість Харона ще більш забезпечує що велика частина поверхні Плутона отримує затемнення. Позаяк Плутон завжди направлений однією стороною до Харона через синхронне обертання, тільки одна півкуля зазнає сонячних затемнень Хароном.
Менші супутники можуть відкидати тінь в інших місцях Плутона. Кутові розміри чотирьох менших супутників (вигляд з Плутона) точно не відомі. Нікта розміром 3-9 кутових мінут і Гідра — 2-7 мінут. Це набагато більше ні кутовий розмір сонця, тому обидва супутники викликають повні сонячні затемнення.
Затемнення Стіксом і Кербером набагато тяжче оцінити, оскільки обидва дуже несиметричні, з кутовими розмірами від 76.9 x 38.5 до 77.8 x 38.9 секунд для Стікса, і від 67.6 x 32.0 до 68.0 x 32.2 для Кербера. Тому Стікс немає кільцевих затемнень, його найширша вісь будучи на 10 секунд більше ніж найбільші кутові розміри Сонця. Кербер, хоча і трохи більший, не може робити повних затемнень позаяк його менша вісь тільки 32 кутові секунди. Затемнення Кербером і Стіксом повністю складаються з часткових і гібридних затемнень, з дуже рідкісним повним затемненням.
Наступний період сизигій з Хароном почнуться в жовтні 2103 року, досягнуть максимуму в 2110 році і закінчаться в січні 2117 року. В цей час сонячні затемнення відбуватимуться кожного плутонського дня, з максимальною тривалістю в 90 хвилин.
Зноски
- [1] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidomo p yat suputnikiv karlikovoyi planeti Pluton U poryadku viddalennya vid Plutona ce Haron Stiks Nikta Kerber ta Gidra Najbilshij suputnik Haron dostatno masivnij abi mati spilnij baricentr z Plutonom navkolo yakogo voni zdijsnyuyut sinhronne obertannya vidnosno odin odnogo Cherez ce sistemu Pluton Haron inkoli nazivayut podvijnoyu planetoyu Tri najbilshih suputniki Plutona zobrazhennya teleskopa Gabbl Vsya sistema suputnikiv z peredbachuvanimi orbitami dlya chotiroh zovnishnihIstoriyaNajblizhchij do Plutona ta najbilshij suputnik Haron vidkriv amerikanskij astronom Dzhejms Kristi 22 chervnya 1978 roku majzhe cherez pivstolittya pislya vidkrittya Plutona Ce prizvelo do suttyevogo pereglyadu ocinok rozmiriv Plutona oskilki ranishe pripuskalosya sho sposterezhuvani masa ta vidbite svitlo nalezhali lishe odnomu Plutonovi Dva inshi suputniki buli viyavleni astronomami angl Pluto Companion Search Team yaki gotuvalisya do misiyi aparata New Horizons na znimkah zroblenih teleskopom Gabbl 15 travnya 2005 roku Suputnikam buli prisvoyeni timchasovi poznachennya S 2005 P 1 ta S 2005 P 2 21 lipnya 2006 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz oficijno najmenuvav suputniki Nikta angl Nix takozh Pluton II ranishe P 2 ta Gidra angl Hydra takozh Pluton III ranishe P 1 Pro vidkrittya chetvertogo sputnika Kerbera bulo oficijno ogolosheno 20 lipnya 2011 roku Kerber buv vidkritij za dopomogoyu teleskopa Gabbl pid chas poshukiv sistemi kilec navkolo Plutona vpershe jogo bulo pomicheno na znimku vid 28 chervnya Stiks pro vidkrittya yakogo stalo vidomo 7 lipnya 2012 roku buv viyavlenij pid chas poshukiv potencijnih nebezpek dlya New Horizons Teoretichni rozrahunki pripuskayut sho v Plutona mozhe buti blizko 10 suputnikiv ta odna chi kilka sistem kilec Prote pid chas intensivnih poshukiv bulo pidtverdzheno sho zhodnih suputnikiv prinajmni v 15 raziv tmyanishih za Stiks za orbitoyu Harona ne isnuye takozh ne bulo viyavleno sistemi kilec HaronDokladnishe Haron suputnik Haron bulo vidkrito 1978 roku Jogo diametr stanovit blizko 1200 km sho lishe vdvichi menshe diametra Plutona Rozmiri Plutona j Harona vdalosya viznachiti dosit tochno zavdyaki tomu sho Haron prohodiv pered diskom Plutona j stalo mozhlivim zrobiti vidpovidni rozrahunki na osnovi zmin blisku sistemi Pluton Haron U rezultati vidkrittya Harona bula utochnena masa Plutona yaka viyavilasya menshoyu ochikuvanoyi Pluton i Haron obertayutsya sinhronno tobto zavzhdi oberneni odin do odnogo odnim bokom Centr mas sistemi Pluton Haron perebuvaye nad poverhneyu Plutona tomu deyaki astronomi vvazhayut Pluton i Haron podvijnoyu planetoyu Proyektom Rezolyuciyi 5 XXVI Generalnoyi asambleyi MAS 2006 Haronu razom iz Cereroyu j Erida peredbachalosya nadati status planeti U primitkah do proyektu rezolyuciyi zaznachalosya sho v takomu razi sistema Pluton Haron bude vvazhatisya podvijnoyu planetoyu Gidra i NiktaPorivnyannya rozmiriv i koloriv ob yektiv sistemi Plutona Dokladnishe Gidra suputnik ta Nikta suputnik Dva zovnishnih suputnika sho oderzhali nazvi Gidra kolishnij S 2005 P1 i Nikta kolishnij S 2005 P2 buli vidkriti v rezultati povtornogo analizu fotografij teleskopa Gabbl zroblenih u travni 2005 Pro vidkrittya bulo ogolosheno v zhovtni 2005 Oskilki albedo suputnikiv nevidome to skladno viznachiti yihni rozmiri Yaksho vvazhati albedo suputnikiv rivnim pokazniku Harona to yihni diametri ocinyuyut 125 km i 140 km ale mozhliva pohibka vdvichi Radius orbiti menshogo suputnika 49 tis km tobto vin perebuvaye v 2 5 razi dali vid Plutona nizh Haron Inshij suputnik ruhayetsya orbitoyu radiusom 65 tis km Periodi obertannya navkolo Plutona stanovlyat blizko 11 j 14 dib vidpovidno dani priblizni Haron i dva suputniki perebuvayut v orbitalnomu rezonansi 3 2 1 za chas poki Gidra robit odin obert Nikta robit dva a Haron tri Kerber i StiksDokladnishe Kerber suputnik ta Stiks suputnik 28 chervnya 2011 roku teleskop Gabbl viyaviv she odin suputnik Plutona S 2011 134340 1 S 2011 P 1 Jomu bulo priznachene timchasove poznachennya P4 Za poperednimi ocinkami jogo diametr stanovit 13 34 km 11 lipnya 2012 roku Mark Shouolter vidkriv chetvertij suputnik Plutona vin buv vidnajdenij na 9 znimkah zroblenih teleskopom Gabbl 26 27 29 chervnya ta 7 9 lipnya 2012 roku Diametr suputnika stanovit vid 10 do 25 km obertayetsya mizh Haronom i Niktoyu period obertannya stanovit blizko 19 dib SpisokNazva Zobrazhennya Serednij diametr km Masa 1021 kg Velika pivvis km Period obertannya dib Ekscentrisitet Kut nahilu do ekvatora Plutona Vidkritij Pluton 2372 2 13 05 0 07 2390 6 387230 0 1930 Pluton I Haron 1208 3 1 52 0 06 19 571 4 6 387230 0 0 000 0 007 0 00 0 014 1978 Pluton II Nikta 42h36 lt 0 002 48 675 120 24 856 0 001 0 0 2 0 2 0 04 0 22 2005 Pluton III Gidra 55h40 lt 0 002 64 780 90 38 206 0 001 0 5 0 1 0 22 0 12 2005 Pluton IV Kerber 13 34 0 002 0 001 59 000 31 0 2011 Pluton V Stiks 7h5 0 000 0 002 2012Pohodzhennya malih suputnikivNayavnist u Plutona troh nevelikih suputnikiv yavlyaye soboyu zagadku oskilki nezrozumilo yak voni mogli skondensuvatisya poblizu masivnogo Harona Krugovij harakter yihnih orbit govorit pro malojmovirnist vipadkovogo zahoplennya cih til tyazhinnyam Plutona Grupa astronomiv sho vidkrili v 2005 roci novi suputniki vislovili gipotezu sho Haron i dva suputniki Plutona vinikli odnochasno v rezultati potuzhnogo zitknennya Vcheni ne viklyuchayut sho Pluton mozhe mati i kilce rezultat togo zh zitknennya SizigiyiZmodelovanij vid prohodzhennya Harona mizh soncem i Plutonom 25 lyutogo 1989 roku Prohodzhennya traplyayutsya koli odin z misyaciv Plutona prohodit mizh Plutonom i soncem Ce stayetsya koli odin z vuzliv orbiti suputnikiv tochki de yihni orbiti peretinayut ekliptiku Plutona shikuyetsya v liniyu z Plutonom i soncem Ce mozhe statis tilki v dvoh tochkah orbiti Plutona yaki vipadkovo znahodyatsya bilya jogo perigeliya i afeliya Pokrittya vidbuvayetsya koli Pluton prohodit mizh soncem i odnim zi svoyih suputnikiv Haron maye kutovij rozmir 4 gradusiv z poverhni Plutona sonce viglyadaye nabagato menshe tilki 39 65 kutovih sekund Blizkist Harona she bilsh zabezpechuye sho velika chastina poverhni Plutona otrimuye zatemnennya Pozayak Pluton zavzhdi napravlenij odniyeyu storonoyu do Harona cherez sinhronne obertannya tilki odna pivkulya zaznaye sonyachnih zatemnen Haronom Menshi suputniki mozhut vidkidati tin v inshih miscyah Plutona Kutovi rozmiri chotiroh menshih suputnikiv viglyad z Plutona tochno ne vidomi Nikta rozmirom 3 9 kutovih minut i Gidra 2 7 minut Ce nabagato bilshe ni kutovij rozmir soncya tomu obidva suputniki viklikayut povni sonyachni zatemnennya Zatemnennya Stiksom i Kerberom nabagato tyazhche ociniti oskilki obidva duzhe nesimetrichni z kutovimi rozmirami vid 76 9 x 38 5 do 77 8 x 38 9 sekund dlya Stiksa i vid 67 6 x 32 0 do 68 0 x 32 2 dlya Kerbera Tomu Stiks nemaye kilcevih zatemnen jogo najshirsha vis buduchi na 10 sekund bilshe nizh najbilshi kutovi rozmiri Soncya Kerber hocha i trohi bilshij ne mozhe robiti povnih zatemnen pozayak jogo mensha vis tilki 32 kutovi sekundi Zatemnennya Kerberom i Stiksom povnistyu skladayutsya z chastkovih i gibridnih zatemnen z duzhe ridkisnim povnim zatemnennyam Nastupnij period sizigij z Haronom pochnutsya v zhovtni 2103 roku dosyagnut maksimumu v 2110 roci i zakinchatsya v sichni 2117 roku V cej chas sonyachni zatemnennya vidbuvatimutsya kozhnogo plutonskogo dnya z maksimalnoyu trivalistyu v 90 hvilin Znoski 1 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl