Джамбі — держава на о.Суматра зі столицею в Джамбі, що виникла після занепаду Малаккського султанату.
كسلطانن جمبي Султанат Джамбі | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Столиця | Джамбі | |||
Мови | малайська арабська | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1511 | |||
- Ліквідовано | 1906 | |||
Історія
На території майбутнього султаната вже існувала держава Джамбі, яка була однією кадатуаною (містом-державою) Суматри. Разом з Малаєю і Палембангом вважалася однією з найпотужніших князівств або вождіств острова. На чолі стояв дату. Втім про історію цієї держави обмаль відомостей. Знано лише про торговельні та культурні контакти Джамбі з китайською імперією Тан. Припускають, що зазнало впливу культури Паллавів з Індостану. У 683 році її було підкорено Шривіджаєю, ставши важливою частиною цієї імперії.
У XIII ст. ця територія потрапила під вплив яванської держави Маджапагіт. Згодом було частиною держави Палембанг. На початку XV ст. опинилося під зверхністю Малаккського султанату. З захоплення у 1511 році Малакки португальцями відбувся розпад останнього, внаслідок чого в Джамбі утворився невеличкий султанат. який почав збільшуватися, оскільки нащадок Малаккського султанату — султанат Джохор поринув у тривалу війну з Португалією. У відносинах з останньою султани спочатку маневрували, оскільки не бажали відкритої війни з огляду на вимушене протистояння з Яви. Занепад останнього у 1568 році поліпшило становище Джамбі. З 1640 року Джамбі починає посилювати контакти з Голландською Ост-Індською компанією.
Наприкінці XVI ст. Джамбі відкрито вступив у протистояння з султанатом Джохор. Дві держави планували укласти союз шляхом династичного шлюбу між спадкоємцем Джохора — Раджею Мудою — та донькою султана Джамбі. Однак той одружився з донькою джохорського лаксамана (адмірала) Абдул Джаміля, і союз розпався. У 1666 році між Джамбі і Джохором почалася 13-річна війна. 1673 року вдалося захопити ворожу столицю — Бату Савар. Але у 1677 році на бік Джохору перейшли бугіси, внаслідок чого султанат Джамбі зазнав тяжкої поразки.
Це погіршило внутрішню і зовнішню ситуацію, оскільки за вплив на нього стали боротися Аюттхзая і Голландська Ост-Індська компанія, в якій 1682 року остання вийшла переможницею. 1687 року відбулося перше втручання голландців у справи султаннату — поставлено більш примирливого до європейців К'яй Ґеде Гіліра. 1690 року в Джамбі відбулися заворушення та повалення султана , який зміг повернути трон за допомоги голландців. В наступні роки ті неодноразово приходили на допомогу.
1717 року султан надав право голландцям розмістити факторію (потім й фортецю) в Муара Компесі. Через нього султанат став здійснювати торгівлю. Поступово відбувається посилення впливу Голландської Ост-Індської компанії. Відступ голландців й контроль британців у 1805 році, а потім повернення голландців у 1816 році негативно позначилися на внутрішній стабільності. 1800 року почалася боротьба за трон, наслідком чого стало посилення місцевих феодалів (суку), які набули чималої ваги у порівнянні з владою султана. У 1817—1818 роках здійснювалися спроби їх приборкати.
1833 року султан попросив голландців про допомогу в протистоянні піратами, які заполонили узбережжя його держави. Натомість надав союзникам права на вільну торгівлю й монополію на сіль. Це поставило султанат в значну залежність.
1852 року встановлюються контакти з представниками США, що викликало занепокоєння голландської адміністрації. 1857 року султана звернувся до османського султана і халіфа Абдул-Меджида I щодо встановлення зверхності останнього (яка звичайно була би номінальною, але захистила від європейських зазіхань). Втім не досяг успіху. Його спроба 1858 року скасувати монополію на сіль призвела до повалення голландцями. Останні поставили на трон стрийка попередника — . Новий договір зробив султана васалом Нідерландів, заборонивши тому проводити власну зовнішню політику, поширивши голландську юрисдикцію на китайських і арабських іммігрантів у султанаті, а також пропагуючи обов'язкову вакцинацію проти віспи.
1860 голландський політичний агент постійно проживав при дворі султанів. У 1868, 1878 і 1881 роках колишній султан Таха Сафіуддін намагався повернути трон, що приводило до нових вторгнень голландців. Наслідком цього стало поступове зменшення влади султана й посилення ваги колоніальної адміністрації. У 1883 році конфлікт султана Мухаммеда Фахрауддіна з султанатом Палембанг, васалом голландців, останні використали для розширення контролю над Джамбі. У 1885—1886, 1888 та 1895 роках відбулися заворушення та повстання, які були придушенні голландцями, які остаточно позбавили султана Ахмада Зайнуддіна будь-якої влади. 1899 року останнього було змушено зректися влади, що призвело до широкого повстання, яке активно підтримав Таха Сафіуддін. Загибель останнього 1904 року не призвело до послаблення боротьби місцевого населення, яка тривала до 1907 року. В 1906 році голландці офіційно анексували султанат Джамбі. Представників правлячої династії було вислано з території колишнього султанату.
Територія
Охоплювала 50 тис. км². Сусідами були султанати султанатами Індрагірі й Палембанг, кадатуаною Бенгкулу. Уздовж західного кордону була гірська місцевість з найвищою горою Суматри — Корінджі (3805 м).
Устрій
Султан мав повноту влади. Він також наділяв посадами і земельними «феодами» своїх родичів, вищу знать та військовиків. Останній з часом перетворилися на суку (напівнезалежних феодалів, князів). Разом з тим активно залучалася іноземна знать. Важливу роль відігравало ісламське духовенство. Особливе місце займали багаті торгівці.
Економіка
Доступ султанату до природних ресурсів, а також його стратегічне розташування, зокрема близькість до Малаккської протоки, дозволили йому процвітати та брати участь у міжнародній торгівлі — спочатку з португальцями, потім Англійською і Голландською Ост-Індськими компаніями. Здійснювалася торгівля також з султанатом Гова на Сулавесі, султанатами Яви, сусідніми державами Суматри. У 1616 році порт-столиця Джамбі був другий за важливістю після Ачеху. З 1679 року починається торговельний занепад внаслідок поразки від султанату Джохор.
З XVI ст до кінця XVIII—початку XIX ст. важливе місце займав перець. Водночас значне місце обіймала работоргівля, яка здійснювалася насамперед з сусідами на Суматрі, Яві та Малаккському півострові. Широко було поширено вирощування рису, лісозаготівля, добування корисних копалень, риболовля.
Релігія
Спочатку в ісламу була навернута знать, торгівці й представники династії. Протягом усієї історії відбувалася ісламізація населення, які тривалий час сповідували анімізм, або різні форми індуїзму. Також були присутні китайські колоністи (торгівці й ремісники), що сповідували буддизм.
Джерела
- Anthony Reid: Nineteenth Century Pan-Islam in Indonesia and Malaysia. In: The Journal of Asian Studies. 26, 1967, ISSN 0021-9118
- Elsbeth Locher-Scholten: Rivals and Rituals in Jambi (1858—1901). In: Modern Asian Studies. 27, 1993, ISSN 0026-749X
- A. Flicher, Les Etats princiers des Indes néerlandaises, Dreux 2009
- Locher-Scholten, Elsbeth (2018). Sumatran Sultanate and Colonial State: Jambi and the Rise of Dutch Imperialism, 1830—1907. Cornell University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhambi derzhava na o Sumatra zi stoliceyu v Dzhambi sho vinikla pislya zanepadu Malakkskogo sultanatu كسلطانن جمبي Sultanat Dzhambi 1511 1906 Prapor Stolicya Dzhambi Movi malajska arabska Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1511 Likvidovano 1906IstoriyaNa teritoriyi majbutnogo sultanata vzhe isnuvala derzhava Dzhambi yaka bula odniyeyu kadatuanoyu mistom derzhavoyu Sumatri Razom z Malayeyu i Palembangom vvazhalasya odniyeyu z najpotuzhnishih knyazivstv abo vozhdistv ostrova Na choli stoyav datu Vtim pro istoriyu ciyeyi derzhavi obmal vidomostej Znano lishe pro torgovelni ta kulturni kontakti Dzhambi z kitajskoyu imperiyeyu Tan Pripuskayut sho zaznalo vplivu kulturi Pallaviv z Indostanu U 683 roci yiyi bulo pidkoreno Shrividzhayeyu stavshi vazhlivoyu chastinoyu ciyeyi imperiyi U XIII st cya teritoriya potrapila pid vpliv yavanskoyi derzhavi Madzhapagit Zgodom bulo chastinoyu derzhavi Palembang Na pochatku XV st opinilosya pid zverhnistyu Malakkskogo sultanatu Z zahoplennya u 1511 roci Malakki portugalcyami vidbuvsya rozpad ostannogo vnaslidok chogo v Dzhambi utvorivsya nevelichkij sultanat yakij pochav zbilshuvatisya oskilki nashadok Malakkskogo sultanatu sultanat Dzhohor porinuv u trivalu vijnu z Portugaliyeyu U vidnosinah z ostannoyu sultani spochatku manevruvali oskilki ne bazhali vidkritoyi vijni z oglyadu na vimushene protistoyannya z Yavi Zanepad ostannogo u 1568 roci polipshilo stanovishe Dzhambi Z 1640 roku Dzhambi pochinaye posilyuvati kontakti z Gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu Naprikinci XVI st Dzhambi vidkrito vstupiv u protistoyannya z sultanatom Dzhohor Dvi derzhavi planuvali uklasti soyuz shlyahom dinastichnogo shlyubu mizh spadkoyemcem Dzhohora Radzheyu Mudoyu ta donkoyu sultana Dzhambi Odnak toj odruzhivsya z donkoyu dzhohorskogo laksamana admirala Abdul Dzhamilya i soyuz rozpavsya U 1666 roci mizh Dzhambi i Dzhohorom pochalasya 13 richna vijna 1673 roku vdalosya zahopiti vorozhu stolicyu Batu Savar Ale u 1677 roci na bik Dzhohoru perejshli bugisi vnaslidok chogo sultanat Dzhambi zaznav tyazhkoyi porazki Ce pogirshilo vnutrishnyu i zovnishnyu situaciyu oskilki za vpliv na nogo stali borotisya Ayutthzaya i Gollandska Ost Indska kompaniya v yakij 1682 roku ostannya vijshla peremozhniceyu 1687 roku vidbulosya pershe vtruchannya gollandciv u spravi sultannatu postavleno bilsh primirlivogo do yevropejciv K yaj Gede Gilira 1690 roku v Dzhambi vidbulisya zavorushennya ta povalennya sultana yakij zmig povernuti tron za dopomogi gollandciv V nastupni roki ti neodnorazovo prihodili na dopomogu 1717 roku sultan nadav pravo gollandcyam rozmistiti faktoriyu potim j fortecyu v Muara Kompesi Cherez nogo sultanat stav zdijsnyuvati torgivlyu Postupovo vidbuvayetsya posilennya vplivu Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Vidstup gollandciv j kontrol britanciv u 1805 roci a potim povernennya gollandciv u 1816 roci negativno poznachilisya na vnutrishnij stabilnosti 1800 roku pochalasya borotba za tron naslidkom chogo stalo posilennya miscevih feodaliv suku yaki nabuli chimaloyi vagi u porivnyanni z vladoyu sultana U 1817 1818 rokah zdijsnyuvalisya sprobi yih priborkati 1833 roku sultan poprosiv gollandciv pro dopomogu v protistoyanni piratami yaki zapolonili uzberezhzhya jogo derzhavi Natomist nadav soyuznikam prava na vilnu torgivlyu j monopoliyu na sil Ce postavilo sultanat v znachnu zalezhnist 1852 roku vstanovlyuyutsya kontakti z predstavnikami SShA sho viklikalo zanepokoyennya gollandskoyi administraciyi 1857 roku sultana zvernuvsya do osmanskogo sultana i halifa Abdul Medzhida I shodo vstanovlennya zverhnosti ostannogo yaka zvichajno bula bi nominalnoyu ale zahistila vid yevropejskih zazihan Vtim ne dosyag uspihu Jogo sproba 1858 roku skasuvati monopoliyu na sil prizvela do povalennya gollandcyami Ostanni postavili na tron strijka poperednika Novij dogovir zrobiv sultana vasalom Niderlandiv zaboronivshi tomu provoditi vlasnu zovnishnyu politiku poshirivshi gollandsku yurisdikciyu na kitajskih i arabskih immigrantiv u sultanati a takozh propaguyuchi obov yazkovu vakcinaciyu proti vispi 1860 gollandskij politichnij agent postijno prozhivav pri dvori sultaniv U 1868 1878 i 1881 rokah kolishnij sultan Taha Safiuddin namagavsya povernuti tron sho privodilo do novih vtorgnen gollandciv Naslidkom cogo stalo postupove zmenshennya vladi sultana j posilennya vagi kolonialnoyi administraciyi U 1883 roci konflikt sultana Muhammeda Fahrauddina z sultanatom Palembang vasalom gollandciv ostanni vikoristali dlya rozshirennya kontrolyu nad Dzhambi U 1885 1886 1888 ta 1895 rokah vidbulisya zavorushennya ta povstannya yaki buli pridushenni gollandcyami yaki ostatochno pozbavili sultana Ahmada Zajnuddina bud yakoyi vladi 1899 roku ostannogo bulo zmusheno zrektisya vladi sho prizvelo do shirokogo povstannya yake aktivno pidtrimav Taha Safiuddin Zagibel ostannogo 1904 roku ne prizvelo do poslablennya borotbi miscevogo naselennya yaka trivala do 1907 roku V 1906 roci gollandci oficijno aneksuvali sultanat Dzhambi Predstavnikiv pravlyachoyi dinastiyi bulo vislano z teritoriyi kolishnogo sultanatu TeritoriyaOhoplyuvala 50 tis km Susidami buli sultanati sultanatami Indragiri j Palembang kadatuanoyu Bengkulu Uzdovzh zahidnogo kordonu bula girska miscevist z najvishoyu goroyu Sumatri Korindzhi 3805 m UstrijSultan mav povnotu vladi Vin takozh nadilyav posadami i zemelnimi feodami svoyih rodichiv vishu znat ta vijskovikiv Ostannij z chasom peretvorilisya na suku napivnezalezhnih feodaliv knyaziv Razom z tim aktivno zaluchalasya inozemna znat Vazhlivu rol vidigravalo islamske duhovenstvo Osoblive misce zajmali bagati torgivci EkonomikaDostup sultanatu do prirodnih resursiv a takozh jogo strategichne roztashuvannya zokrema blizkist do Malakkskoyi protoki dozvolili jomu procvitati ta brati uchast u mizhnarodnij torgivli spochatku z portugalcyami potim Anglijskoyu i Gollandskoyu Ost Indskimi kompaniyami Zdijsnyuvalasya torgivlya takozh z sultanatom Gova na Sulavesi sultanatami Yavi susidnimi derzhavami Sumatri U 1616 roci port stolicya Dzhambi buv drugij za vazhlivistyu pislya Achehu Z 1679 roku pochinayetsya torgovelnij zanepad vnaslidok porazki vid sultanatu Dzhohor Z XVI st do kincya XVIII pochatku XIX st vazhlive misce zajmav perec Vodnochas znachne misce obijmala rabotorgivlya yaka zdijsnyuvalasya nasampered z susidami na Sumatri Yavi ta Malakkskomu pivostrovi Shiroko bulo poshireno viroshuvannya risu lisozagotivlya dobuvannya korisnih kopalen ribolovlya ReligiyaSpochatku v islamu bula navernuta znat torgivci j predstavniki dinastiyi Protyagom usiyeyi istoriyi vidbuvalasya islamizaciya naselennya yaki trivalij chas spoviduvali animizm abo rizni formi induyizmu Takozh buli prisutni kitajski kolonisti torgivci j remisniki sho spoviduvali buddizm DzherelaAnthony Reid Nineteenth Century Pan Islam in Indonesia and Malaysia In The Journal of Asian Studies 26 1967 ISSN 0021 9118 Elsbeth Locher Scholten Rivals and Rituals in Jambi 1858 1901 In Modern Asian Studies 27 1993 ISSN 0026 749X A Flicher Les Etats princiers des Indes neerlandaises Dreux 2009 Locher Scholten Elsbeth 2018 Sumatran Sultanate and Colonial State Jambi and the Rise of Dutch Imperialism 1830 1907 Cornell University Press ISBN 9781501719387