Судзіловський Микола Костянтинович

Микола Костянтинович Судзіловський (біл. Мікала́й Канстанці́навіч Судзіло́ўскі, псевдонім Ніколас Русель англ. Nicholas Russella, Nicholas Russel; 15 грудня 1850, Могильов, Російська імперія— 30 квітня 1930, Чунцін, Республіка Китай) — американський вчений-етнограф, географ, хімік і біолог білоруського походження; революціонер-народник, один із перших учасників «ходіння в народ». Діяч революційного руху в Росії, Швейцарії, Англії, Франції, Болгарії, США, Японії, Китаї. Один із зачинателів соціалістичного руху Румунії, сенатор Території Гаваї (від 1900 р.), президент сенату Території Гаваїв (з 1901 р. до 1902 р.).

Микола Костянтинович Судзіловський
біл. Мікала́й Канстанці́навіч Судзіло́ўскі
Микола Судзіловський
Прізвисько	Каука Лукіні, Дон Кіхот революції
Псевдо	біл. Ніко́лас Ру́сэль, укр. Ніколас Русель
Народився	15 грудня 1850(1850-12-15) Могильов, Російська імперія
Помер	30 квітня 1930(1930-04-30) (79 років) Чунцін, Республіка Китай
Поховання	Урна з попелом М. К. Судзіловського-Руселя, похована в родинній усипальниці «Охара», на острові Амакуза
Громадянство	Російська імперія→ США
Національність	білорус
Місце проживання	Бухарест Гаваї Філіппіни Республіка Китай (1912—1949)
Діяльність	фах — хірург, вчена ступінь MD (доктор медицини бухарестського університету)
Галузь	наука^[2] і політика^[2]
Відомий завдяки	відкривач «тільця Руселя», відкривач ряду островів центральної частини Тихого океану; Перший президент сенату Гавайських островів
Alma mater	Бухарестський університет (1877)
Знання мов	російська^[2], румунська і англійська
Учасник	Російсько-турецька війна 1877–78 і Квітневе повстання
Членство	Київська Комуна
Посада	гавайський президент, сенатор
Попередник	Тимчасовий уряд Гаваїв
Наступник	Clarence L. Crabbe
Партія	«Партія самоврядування Гаваїв»
Рід
Батько	Костянтин Степанович Судзіловський
Родичі	сестри Надія і Євгенія, брати: Костянтин, Олександр, Сергій.
У шлюбі з	Любов Федорівна Савич (1875 р.), Леокадія Вікентіївна Шебеко (1887 р.), мадам Охара (1920 р.)
Діти	доньки Віра, Марія, прийомні сини Дік і Гаррі (діти померлого пацієнта Руселя, усиновлені ним на Філіппінах), син Ясуміцу Охара та донька Флора (від третьої дружини)
Нагороди
двопалатний Законодавчий орган даної Території, що складався з обраних Палати представників і Сенату, Верховний суд. США надає місцевим жителям вибір між республіканською і демократичною партією. Однак у передвиборну боротьбу включається третя партія (створена М. К. Судзіловським-Руселем). У 1900 р. за підтримки корінного населення Микола Судзіловський та ряд його прихильників проходять до сенату гавайських островів, а в 1901 р. М. К. Судзіловський-Русель був обраний першим президентом Сенату Гавайських островів. На цій посаді він намагався проводити радикальні реформи для підтримки місцевого населення, але в 1902 р. змушений залишити посаду після зради своїх прихильників. Російсько-японська війна Під час російсько-японської війни М. К. Судзіловський-Русель вів активну соціалістичну пропаганду серед російських військовополонених у Японії. Видавав газету «Росія і Японія». Одним з його співробітників у газеті був Олексій Новіков-Прібой, який пізніше написав книгу про Цусімську битву. Після початку революції 1905 року виношував ідею озброїти і відправити до Російської імперії для допомоги повсталим 60 тисяч полонених. За наполяганням міністра закордонних справ Росії Судзіловський був позбавлений американського громадянства — з формулюванням за «антиамериканську діяльність». Наукова діяльність Володів 8 європейськими мовами, китайською і японською мовами. Микола Судзіловський був фаховим лікарем, йому належать кілька цінних праць з медицини. Він є першовідкривачем «тілець Руселя», названих на його честь. Він відкрив ряд островів центральної частини Тихого океану, залишив цінні географічні описи Гаваїв і Філіппін. Судзіловський був також членом «Американського товариства генетиків», кількох наукових товариств Японії та Китаю. Він займався етнографією, ентомологією, хімією, біологією, агрономією. «Новітній філософський словник» називає Миколу Судзіловського «першим і останнім енциклопедистом XX століття». Останні роки Останні роки життя провів на Філіппінах і в Китаї, де перетинався з доктором Сунь Ятсеном. Радянський уряд від 1921 р. виплачував йому пенсію як персональному пенсіонеру «Всесоюзного товариства політкаторжан» (він співпрацював в органі останнього — «Каторга і заслання»), але в СРСР Судзіловський не повертався. Примітки Могилёвская Правда, статья: «ДОН КИХОТ РЕВОЛЮЦИИ» (рос.) Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Таблиця президентів Гавайських островів, офіційний сайт уряду Гаваїв (англ.) Як TUТэйшыя змянялі свет. Зямляк Лукашэнкі — прэзідэнт на Гаваях [ 2009-03-11 у Wayback Machine.] (біл.) Грицкевич В. П. «Путешествия наших земляков», г. Минск, 1968 г., с. 141. (рос.) Руссель Н. На новый 1925 год (К 75-летию моей жизни). Тяньцзинь, 1925, с. 1. Руссель Н. Отечество в опасности. — «Япония и Россия» (Кобе), 1905, № 10 РУССЕЛЯ ТЕЛЬЦА — «Большая медицинская энциклопедия» [ 2014-09-22 у Wayback Machine.] (рос.) Джерела Иосько М. И. Николай Судзиловский-Руссель. Жизнь, революционная деятельность и мировоззрение. Минск: Издательство БГУ им. В. И. Ленина, 1976. (рос.) Terence Emmons. Alleged Sex & Threatened Violence: Doctor Russel, Bishop Vladimir & the Russians in San Francisco, 1887—1892. Stanford, CA: Stanford University Press. (англ.) Посилання Першы беларус-прэзідэнт Лукашэнкаў зямляк узначальваў Гаваі. (біл.) (англ.) "The Bay of San Francisco, " Vol. 2, Page 200, Lewis Publishing Co, 1892. (англ.) Життєопис Микали Судзіловського (рос.) Как белорус стал президентом Гавайских островов? (рос.) Передача радиостанции «Эхо Москвы». Николай Судзиловский-Руссель: человек «не так». (рос.) Николай Судзиловский (Руссель) в базе данных «История белорусской науки в лицах» Центральной научной библиотеки им. Я.Коласа НАН Беларуси (рос.)