Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Субтропічні вічнозелені ліси Тайваню (ідентифікатор WWF: IM0172) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Тайвані. Він вирізняється високим видовим різноманіттям та рівнем ендемізму.
 Ліс в [zh] | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0172 |
| Межі | Мусонні дощові ліси Південного Тайваню |
| Площа, км² | 33 192 |
| Країни | Тайвань |
| Охороняється | 6746 км² (20 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон субтропічних вічнозелених лісів Тайваню охоплює більшу частину острова Тайвань або Формоза, розташованого за 200 км на схід від узбережжя Китаю. Більшу частину острова займають [ru], які простягаються з північного сходу на південний захід. Східні схили цих гір стрімко підіймаються над Тихим океаном, тоді як більш пологі західні схили спускаються до прибережних рівнин, розташованих на узбережжі Східнокитайського моря. Близько 200 гірських вершин Тайваню мають висоту понад 3000 м, а найвищою вершиною острова є гора Юйшань висотою 3952 м.
Південну частину острова Тайвань виділяють у окремий екорегіон мусонних дощових лісів Південного Тайваню.
Клімат
На більшій частині острова Тайвань (за винятком півдня) переважає вологий субтропічний клімат або високогірний субтропічний клімат. Середньомісячна температура в низовинах коливається від 15 °C до 28 °C. Літні мусони, які дмуть з травня по жовтень, приносять опади, кількість яких коливається залежно від висоти над рівнем моря. На висоті до 500 м над рівнем моря середньорічна кількість опадів коливається від 1800 до 2500 мм, а в горах на висоті понад 2500 м над рівнем моря може випасти до 2900 мм опадів. Влітку та восени в регіоні часто трапляються тайфуни.
Флора
На прибережних рівнинах Тайваню поширені мусонні вічнозелені лаврово-кастанопсісові ліси, подібні до тих, що зустрічаються у субтропічній зоні Південно-Східної Азії, від гір Південного Китаю до передгір'їв [en]. Основу цих лісів складають [en] (Cryptocarya chinensis) та [en] (Castanopsis hystrix). Подекуди на низьких висотах Тайваню зустрічаються насадження сосни Массона (Pinus massoniana).
Також на низьких висотах регіону поширені фікусово-махілусові ліси, в яких переважають [ja] (Machilus japonica), [en] (Ficus ampelos), фікуси беньяміна (Ficus benjamina), [en] (Ficus microcarpa), [en] (Bischofia javanica) та [sv] (Neolitsea konishii). На більших висотах зустрічаються махілусо-кастанопсісові ліси, в яких домінують [en] (Castanopsis cuspidata), [sv] (Beilschmiedia erythrophloia), довгожолудеві дуби (Quercus longinux), китайські коркові дуби (Quercus variabilis) та [en] (Schima superba).
На середніх висотах Тайваню поширені дубові ліси, основу яких складають сизі дуби (Quercus glauca), довгожолудеві дуби (Quercus longinux), дуби Морі (Quercus morii), арісанські дуби (Quercus stenophylloides), [en] (Castanopsis cuspidata), [en] (Trochodendron aralioides), [sv] (Machilus zuihoensis), японські махілуси (Machilus japonica), [en] (Machilus thunbergii) та пишні шіми (Schima superba).
З підвищенням висоти в лісах починають домінувати листопадні та хвойні породи дерев. На висоті понад 3000 м над рівнем моря поширені листяні ліси, основу яких складають [en] (Alnus cremastogyne) та клени (Acer spp.) у поєднанні з китайськими тсуґами (Tsuga chinensis). На найвищих висотах поширені субальпійські хвойні ліси, основу яких складають тсуґи (Tsuga spp.), сосни (Picea spp.) та ялиці (Abies spp.).
Фауна
На Тайвані зустрічається понад 60 видів наземних ссавців. Серед поширених на Тайвані ссавців слід відзначити [en] (Rusa unicolor swinhoei), тайванського мунтжака (Muntiacus reevesi micrurus), тайванську свиню (Sus scrofa taivanus), червоно-білу велетенську летягу (Petaurista alborufus lena), індійську велетенську летягу (Petaurista philippensis grandis), китайського зайця (Lepus sinensis), острівного крота (Mogera insularis) та [en] (Manis pentadactyla). Серед хижих ссавців, що зустрічаються на Тайвані, слід відзначити бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), гімалайську цивету (Paguma larvata), малу цивету (Viverricula indica), мангусту-крабоїда (Urva urva), тайванського колонка (Mustela sibirica davidiana), тайванську харзу (Martes flavigula chrysospila) та дуже рідкісного [en] (Ursus thibetanus formosanus). Раніше в регіоні зустрічалися [en] (Neofelis nebulosa brachyurus), однак наразі вони повністю вимерли. [en] (Cervus nippon taiouanus) в середині XX століття вимерли у дикій природі, однак пізніше були успішно реінтродуковані.
Близько 40 видів та підвидів ссавців є ендеміками Тайваню. Серед ендемічних ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити тайванського серау (Capricornis swinhoei), тайванського макаку (Macaca cyclopis), тайванського харсуна (Melogale subaurantiaca), тайванського житника (Apodemus semotus), тайванську полівку (Alexandromys kikuchii) тайванського білочеревого пацюка (Niviventer culturatus), тайванську бурозубку (Episoriculus fumidus) та тайванського вуханя (Plecotus taivanus).
Орнітофауна Тайваню вирізняється високим різноманіттям. Загалом на Тайвані зареєстровано близько 690 видів птахів, з яких понад 30 видів є ендеміками регіону. Серед ендемічних птахів, що зустрічаються на Тайвані, слід відзначити тайванського мікадо (Syrmaticus mikado), тайванського лофура (Lophura swinhoii), тайванську куріпку (Arborophila crudigularis), острівну куріпку (Bambusicola sonorivox), тайванського бородастика (Psilopogon nuchalis), тайванську гуамею (Garrulax taewanus), тайванського куцокрила (Locustella alishanensis), тайванську золотомушку (Regulus goodfellowi), тайванську фульвету (Fulvetta formosana), тайванського дрозда (Turdus niveiceps), тайванського алікорто (Brachypteryx goodfellowi), вогнисту нільтаву (Niltava vivida), тайванського синьохвоста (Tarsiger johnstoniae), тайванську аренгу (Myophonus insularis), тайванського бюльбюля (Pycnonotus taivanus), тайванську кіту (Urocissa caerulea), тайванську югину (Yuhina brunneiceps), тайванську тимелію-куцохвоста (Pnoepyga formosana), сірощоку альципу (Alcippe morrisonia), чорновусу тимелію-криводзьоба (Erythrogenys erythrocnemis), тайванську тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus musicus), тайванську мінлу (Liocichla steerii), тайванську сибію (Actinodura morrisoniana), тайванську джою (Heterophasia auricularis), рудого тимельовця (Pterorhinus poecilorhynchus), вохристобоку чагарницю (Pterorhinus ruficeps), біловусу чагарницю (Trochalopteron morrisonianum), тайванську гаїчку (Sittiparus castaneoventris), тайванську синицю (Machlolophus holsti), тайванську чечевицю (Carpodacus formosanus) та [en] (Pyrrhula owstoni). Крім того, ендеміками Тайваню є понад 50 підвидів різних видів птахів.
В прибережних районах Тайваню зимують численні коловодні птахи, зокрема жовтодзьобі чепури (Egretta eulophotes), охотські коловодники (Tringa guttifer) та китайські мартини (Chroicocephalus saundersi). В гирлі річки [en] зимує близько 60 % світової популяції рідкісних малих косарів (Platalea minor).
На Тайвані зустрічається понад 30 видів амфібій та близько 90 видів плазунів. Серед ендемічних представників герпетофауни регіону слід відзначити алішанську саламандру (Hynobius arisanensis), [en] (Hynobius formosanus), [en] (Zhangixalus prasinatus), тайванського лісового сцинка (Sphenomorphus taiwanensis), [en] (Takydromus formosanus), [en] (Sinomicrurus sauteri) та [en] (Trimeresurus gracilis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 6746 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Шейпа, Національний парк Тайцзян, Національний парк Тароко, Національний парк Янміншань та Національний парк Юйшань.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «Taiwan subtropical evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Taiwan Subtropical Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subtropichni vichnozeleni lisi Tajvanyu identifikator WWF IM0172 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Tajvani 2 Vin viriznyayetsya visokim vidovim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Subtropichni vichnozeleni lisi Tajvanyu Lis v Prirodnomu zapovidniku Chatyanshan zh Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF IM0172 Mezhi Musonni doshovi lisi Pivdennogo Tajvanyu Plosha km 33 192 Krayini Tajvan Ohoronyayetsya 6746 km 20 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Lis v Nacionalnomu parku Yushan Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion subtropichnih vichnozelenih lisiv Tajvanyu ohoplyuye bilshu chastinu ostrova Tajvan abo Formoza roztashovanogo za 200 km na shid vid uzberezhzhya Kitayu Bilshu chastinu ostrova zajmayut Tajvanski gori ru yaki prostyagayutsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Shidni shili cih gir strimko pidijmayutsya nad Tihim okeanom todi yak bilsh pologi zahidni shili spuskayutsya do priberezhnih rivnin roztashovanih na uzberezhzhi Shidnokitajskogo morya Blizko 200 girskih vershin Tajvanyu mayut visotu ponad 3000 m a najvishoyu vershinoyu ostrova ye gora Yujshan visotoyu 3952 m Pivdennu chastinu ostrova Tajvan vidilyayut u okremij ekoregion musonnih doshovih lisiv Pivdennogo Tajvanyu Klimatred Na bilshij chastini ostrova Tajvan za vinyatkom pivdnya perevazhaye vologij subtropichnij klimat abo visokogirnij subtropichnij klimat Serednomisyachna temperatura v nizovinah kolivayetsya vid 15 C do 28 C Litni musoni yaki dmut z travnya po zhovten prinosyat opadi kilkist yakih kolivayetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya Na visoti do 500 m nad rivnem morya serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1800 do 2500 mm a v gorah na visoti ponad 2500 m nad rivnem morya mozhe vipasti do 2900 mm opadiv Vlitku ta voseni v regioni chasto traplyayutsya tajfuni Florared Na priberezhnih rivninah Tajvanyu poshireni musonni vichnozeleni lavrovo kastanopsisovi lisi podibni do tih sho zustrichayutsya u subtropichnij zoni Pivdenno Shidnoyi Aziyi vid gir Pivdennogo Kitayu do peredgir yiv Shidnih Gimalayiv en Osnovu cih lisiv skladayut kitajski kriptokariyi en Cryptocarya chinensis ta shetinyasti kastanopsisi en Castanopsis hystrix Podekudi na nizkih visotah Tajvanyu zustrichayutsya nasadzhennya sosni Massona Pinus massoniana Takozh na nizkih visotah regionu poshireni fikusovo mahilusovi lisi v yakih perevazhayut yaponski mahilusi ja Machilus japonica ampelovi fikusi en Ficus ampelos fikusi benyamina Ficus benjamina kitajski banyani en Ficus microcarpa yepiskopski dereva en Bischofia javanica ta neoliceyi Konishi sv Neolitsea konishii Na bilshih visotah zustrichayutsya mahiluso kastanopsisovi lisi v yakih dominuyut yaponski kastanopsisi en Castanopsis cuspidata chervonolisti bejlshmidtiyi sv Beilschmiedia erythrophloia dovgozholudevi dubi Quercus longinux kitajski korkovi dubi Quercus variabilis ta pishni shimi en Schima superba Na serednih visotah Tajvanyu poshireni dubovi lisi osnovu yakih skladayut sizi dubi Quercus glauca dovgozholudevi dubi Quercus longinux dubi Mori Quercus morii arisanski dubi Quercus stenophylloides yaponski kastanopsisi en Castanopsis cuspidata araliyepodibni trohodendroni en Trochodendron aralioides mahilusi Cujho sv Machilus zuihoensis yaponski mahilusi Machilus japonica chervoni mahilusi en Machilus thunbergii ta pishni shimi Schima superba Z pidvishennyam visoti v lisah pochinayut dominuvati listopadni ta hvojni porodi derev Na visoti ponad 3000 m nad rivnem morya poshireni listyani lisi osnovu yakih skladayut visloplidni vilhi en Alnus cremastogyne ta kleni Acer spp u poyednanni z kitajskimi tsugami Tsuga chinensis Na najvishih visotah poshireni subalpijski hvojni lisi osnovu yakih skladayut tsugi Tsuga spp sosni Picea spp ta yalici Abies spp Faunared Na Tajvani zustrichayetsya ponad 60 vidiv nazemnih ssavciv Sered poshirenih na Tajvani ssavciv slid vidznachiti formozkogo zambara en Rusa unicolor swinhoei tajvanskogo muntzhaka Muntiacus reevesi micrurus tajvansku svinyu Sus scrofa taivanus chervono bilu veletensku letyagu Petaurista alborufus lena indijsku veletensku letyagu Petaurista philippensis grandis kitajskogo zajcya Lepus sinensis ostrivnogo krota Mogera insularis ta tajvanskogo pangolina en Manis pentadactyla Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya na Tajvani slid vidznachiti bengalskogo kota Prionailurus bengalensis gimalajsku civetu Paguma larvata malu civetu Viverricula indica mangustu kraboyida Urva urva tajvanskogo kolonka Mustela sibirica davidiana tajvansku harzu Martes flavigula chrysospila ta duzhe ridkisnogo formozkogo bilogrudogo vedmedya en Ursus thibetanus formosanus Ranishe v regioni zustrichalisya tajvanski dimchasti panteri en Neofelis nebulosa brachyurus odnak narazi voni povnistyu vimerli Formozki oleni en Cervus nippon taiouanus v seredini XX stolittya vimerli u dikij prirodi odnak piznishe buli uspishno reintrodukovani Blizko 40 vidiv ta pidvidiv ssavciv ye endemikami Tajvanyu Sered endemichnih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti tajvanskogo serau Capricornis swinhoei tajvanskogo makaku Macaca cyclopis tajvanskogo harsuna Melogale subaurantiaca tajvanskogo zhitnika Apodemus semotus tajvansku polivku Alexandromys kikuchii tajvanskogo bilocherevogo pacyuka Niviventer culturatus tajvansku burozubku Episoriculus fumidus ta tajvanskogo vuhanya Plecotus taivanus Ornitofauna Tajvanyu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Zagalom na Tajvani zareyestrovano blizko 690 vidiv ptahiv z yakih ponad 30 vidiv ye endemikami regionu Sered endemichnih ptahiv sho zustrichayutsya na Tajvani slid vidznachiti tajvanskogo mikado Syrmaticus mikado tajvanskogo lofura Lophura swinhoii tajvansku kuripku Arborophila crudigularis ostrivnu kuripku Bambusicola sonorivox tajvanskogo borodastika Psilopogon nuchalis tajvansku guameyu Garrulax taewanus tajvanskogo kucokrila Locustella alishanensis tajvansku zolotomushku Regulus goodfellowi tajvansku fulvetu Fulvetta formosana tajvanskogo drozda Turdus niveiceps tajvanskogo alikorto Brachypteryx goodfellowi vognistu niltavu Niltava vivida tajvanskogo sinohvosta Tarsiger johnstoniae tajvansku arengu Myophonus insularis tajvanskogo byulbyulya Pycnonotus taivanus tajvansku kitu Urocissa caerulea tajvansku yuginu Yuhina brunneiceps tajvansku timeliyu kucohvosta Pnoepyga formosana siroshoku alcipu Alcippe morrisonia chornovusu timeliyu krivodzoba Erythrogenys erythrocnemis tajvansku timeliyu krivodzoba Pomatorhinus musicus tajvansku minlu Liocichla steerii tajvansku sibiyu Actinodura morrisoniana tajvansku dzhoyu Heterophasia auricularis rudogo timelovcya Pterorhinus poecilorhynchus vohristoboku chagarnicyu Pterorhinus ruficeps bilovusu chagarnicyu Trochalopteron morrisonianum tajvansku gayichku Sittiparus castaneoventris tajvansku sinicyu Machlolophus holsti tajvansku chechevicyu Carpodacus formosanus ta tajvanskogo snigurya en Pyrrhula owstoni Krim togo endemikami Tajvanyu ye ponad 50 pidvidiv riznih vidiv ptahiv V priberezhnih rajonah Tajvanyu zimuyut chislenni kolovodni ptahi zokrema zhovtodzobi chepuri Egretta eulophotes ohotski kolovodniki Tringa guttifer ta kitajski martini Chroicocephalus saundersi V girli richki Czenven en zimuye blizko 60 svitovoyi populyaciyi ridkisnih malih kosariv Platalea minor Na Tajvani zustrichayetsya ponad 30 vidiv amfibij ta blizko 90 vidiv plazuniv Sered endemichnih predstavnikiv gerpetofauni regionu slid vidznachiti alishansku salamandru Hynobius arisanensis tajvansku salamandru en Hynobius formosanus smaragdovu derevnu zhabu en Zhangixalus prasinatus tajvanskogo lisovogo scinka Sphenomorphus taiwanensis formozku dovgohvostku en Takydromus formosanus tajvansku koralovu zmiyu en Sinomicrurus sauteri ta tajvansku kufiyu en Trimeresurus gracilis Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 6746 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Shejpa Nacionalnij park Tajczyan Nacionalnij park Taroko Nacionalnij park Yanminshan ta Nacionalnij park Yujshan Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannyared Taiwan subtropical evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Taiwan Subtropical Evergreen Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Subtropichni vichnozeleni lisi Tajvanyu amp oldid 43700210