Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мусонні дощові ліси Південного Тайваню (ідентифікатор WWF: IM0172) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півдні Тайваню.
 Ландшафт Національного парку Кеньдін | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0171 |
| Межі | Субтропічні вічнозелені ліси Тайваню |
| Площа, км² | 2531 |
| Країни | Тайвань |
| Охороняється | 349 км² (14 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон мусонних дощових лісів Південного Тайваню охоплює крайній південь острова Тайвань, розташованого за 200 км на схід від узбережжя Китаю. Західна частина регіону рівнинна, натомість східна частина охоплює високі гірські вершини [en], які є частиною [ru]. Більша частина Тайваню, зокрема його внутрішні гірські райони, належить до екорегіону субтропічних вічнозелених лісів Тайваню.
Клімат
На більшій частині Південного Тайваню переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується тим, що середня температура жодного з місяців не опускається нижче 18 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 2600 мм, більшість яких випадає з травня по жовтень, під час сезону мусонів. Влітку та восени в регіоні часто трапляються тайфуни.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є мусонні дощові ліси, які за структурою та видовим складом є досить схожими на субтропічні вічнозелені ліси Південного Китаю, поширені в провінціях Гуандун та Гуансі. В гірських тропічних лісах, де випадає більша кількість опадів, і коливання температури є більшими, ніж в рівнинних районах, зустрічаються як вічнозелені дерева, зокрема [en] (Ficus microcarpa), [en] (Cryptocarya chinensis) та [en] (Heptapleurum heptaphyllum), так і листопадні дерева, зокрема [en] (Bombax ceiba) та [en] (Albizia procera).
Серед дерев, що зустрічаються у рівнинних лісах екорегіону, слід відзначити [sv] (Myristica cagayanensis), [sv] (Pterospermum niveum), [en] (Artocarpus lamellosus), [sv] (Illicium arborescens), [en] (Castanopsis cuspidata), [sv] (Microtropis japonica), [sv] (Psychotria asiatica), [sv] (Daphniphyllum glaucescens), кохінхінський падуб (Ilex cochinchinensis), улайський падуб (Ilex uraiensis), жимолостелистий падуб (Ilex lonicerifolia), семилистий гептафлерум (Heptapleurum heptaphyllum), [sv] (Dysoxylum hongkongense), [sv] (Turpinia ternata) та [ceb] (Lasianthus obliquinervis).
У прибережних районах на півдні Тайваню зустрічаються мангрові ліси, основу яких складають азійські мангри (Rhizophora mucronata), [en] (Kandelia candel) та [en] (Bruguiera gymnorhiza). Хоча мангрові ліси Тайваню вирізняються меншим видовим різноманіттям, ніж мангрові ліси, поширені в екваторіальних регіонах, вони відіграють важливу екологічну роль у захисті прибережних районів від штормів та у накопиченні осаду, що потрапляє до моря з суходолу. Мангрові зарості є місцем проживання для багатьох риб, ракоподібних та інших тварин, які більше ніде не зустрічаються.
Фауна
На Тайвані зустрічається понад 60 видів наземних ссавців. Серед ссавців, поширених на півдні Тайваню, слід відзначити [en] (Rusa unicolor swinhoei), тайванського мунтжака (Muntiacus reevesi micrurus), ендемічного тайванського серау (Capricornis swinhoei), тайванську свиню (Sus scrofa taivanus), червоно-білу велетенську летягу (Petaurista alborufus lena), руду велетенську летягу (Petaurista petaurista grandis), китайського зайця (Lepus sinensis), острівного крота (Mogera insularis) та китайського панголіна (Manis pentadactyla). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), гімалайську цивету (Paguma larvata), малу цивету (Viverricula indica), мангусту-крабоїда (Urva urva), тайванського колонка (Mustela sibirica davidiana), тайванську харзу (Martes flavigula chrysospila) та ендемічного тайванського харсуна (Melogale subaurantiaca). В горах на північному сході екорегіону зустрічаються дуже рідкісні [en] (Ursus thibetanus formosanus). [en] (Cervus nippon taiouanus) в середині XX століття вимерли у дикій природі, однак пізніше були успішно реінтродуковані.
Орнітофауна Тайваню вирізняється високим різноманіттям. Загалом на Тайвані зареєстровано близько 690 видів птахів, з яких понад 30 видів є ендеміками острова. Серед ендемічних птахів, що зустрічаються на півдні Тайваню, слід відзначити [en] (Syrmaticus mikado), [en] (Lophura swinhoii), острівну куріпку (Bambusicola sonorivox), тайванського бородастика (Psilopogon nuchalis), тайванську гуамею (Garrulax taewanus), тайванського куцокрила (Locustella alishanensis), тайванську золотомушку (Regulus goodfellowi), тайванського алікорто (Brachypteryx goodfellowi), вогнисту нільтаву (Niltava vivida), тайванського синьохвоста (Tarsiger johnstoniae), тайванську аренгу (Myophonus insularis), тайванського бюльбюля (Pycnonotus taivanus), тайванську кіту (Urocissa caerulea), тайванську югину (Yuhina brunneiceps), тайванську тимелію-куцохвоста (Pnoepyga formosana), сірощоку альципу (Alcippe morrisonia), чорновусу тимелію-криводзьоба (Erythrogenys erythrocnemis), тайванську тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus musicus), тайванську мінлу (Liocichla steerii), тайванську джою (Heterophasia auricularis), рудого тимельовця (Pterorhinus poecilorhynchus), біловусу чагарницю (Trochalopteron morrisonianum), тайванську гаїчку (Sittiparus castaneoventris), тайванську синицю (Machlolophus holsti) та [en] (Pyrrhula owstoni).
В прибережних районах Південного Тайваню зимують рідкісні коловодні птахи, зокрема японські кваки (Gorsachius goisagi), охотські коловодники (Tringa guttifer), лопатні (Calidris pygmeus) та малі косарі (Platalea minor).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 349 км², або 14 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Кеньдін, [zh] та Природний заповідник Сюйхай-Гуаньїньбі (кит. 旭海-觀音鼻自然保留區).
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 21 грудня 2023.
Посилання
- «South Taiwan monsoon rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «South Taiwan Monsoon Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Musonni doshovi lisi Pivdennogo Tajvanyu identifikator WWF IM0172 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivdni Tajvanyu Musonni doshovi lisi Pivdennogo Tajvanyu Landshaft Nacionalnogo parku Kendin Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0171 Mezhi Subtropichni vichnozeleni lisi Tajvanyu Plosha km 2531 Krayini Tajvan Ohoronyayetsya 349 km 14 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft zapovidnika zh GeografiyaEkoregion musonnih doshovih lisiv Pivdennogo Tajvanyu ohoplyuye krajnij pivden ostrova Tajvan roztashovanogo za 200 km na shid vid uzberezhzhya Kitayu Zahidna chastina regionu rivninna natomist shidna chastina ohoplyuye visoki girski vershini en yaki ye chastinoyu ru Bilsha chastina Tajvanyu zokrema jogo vnutrishni girski rajoni nalezhit do ekoregionu subtropichnih vichnozelenih lisiv Tajvanyu KlimatNa bilshij chastini Pivdennogo Tajvanyu perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya tim sho serednya temperatura zhodnogo z misyaciv ne opuskayetsya nizhche 18 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit blizko 2600 mm bilshist yakih vipadaye z travnya po zhovten pid chas sezonu musoniv Vlitku ta voseni v regioni chasto traplyayutsya tajfuni FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye musonni doshovi lisi yaki za strukturoyu ta vidovim skladom ye dosit shozhimi na subtropichni vichnozeleni lisi Pivdennogo Kitayu poshireni v provinciyah Guandun ta Guansi V girskih tropichnih lisah de vipadaye bilsha kilkist opadiv i kolivannya temperaturi ye bilshimi nizh v rivninnih rajonah zustrichayutsya yak vichnozeleni dereva zokrema en Ficus microcarpa en Cryptocarya chinensis ta en Heptapleurum heptaphyllum tak i listopadni dereva zokrema en Bombax ceiba ta en Albizia procera Sered derev sho zustrichayutsya u rivninnih lisah ekoregionu slid vidznachiti sv Myristica cagayanensis sv Pterospermum niveum en Artocarpus lamellosus sv Illicium arborescens en Castanopsis cuspidata sv Microtropis japonica sv Psychotria asiatica sv Daphniphyllum glaucescens kohinhinskij padub Ilex cochinchinensis ulajskij padub Ilex uraiensis zhimolostelistij padub Ilex lonicerifolia semilistij geptaflerum Heptapleurum heptaphyllum sv Dysoxylum hongkongense sv Turpinia ternata ta ceb Lasianthus obliquinervis U priberezhnih rajonah na pivdni Tajvanyu zustrichayutsya mangrovi lisi osnovu yakih skladayut azijski mangri Rhizophora mucronata en Kandelia candel ta en Bruguiera gymnorhiza Hocha mangrovi lisi Tajvanyu viriznyayutsya menshim vidovim riznomanittyam nizh mangrovi lisi poshireni v ekvatorialnih regionah voni vidigrayut vazhlivu ekologichnu rol u zahisti priberezhnih rajoniv vid shtormiv ta u nakopichenni osadu sho potraplyaye do morya z suhodolu Mangrovi zarosti ye miscem prozhivannya dlya bagatoh rib rakopodibnih ta inshih tvarin yaki bilshe nide ne zustrichayutsya FaunaNa Tajvani zustrichayetsya ponad 60 vidiv nazemnih ssavciv Sered ssavciv poshirenih na pivdni Tajvanyu slid vidznachiti en Rusa unicolor swinhoei tajvanskogo muntzhaka Muntiacus reevesi micrurus endemichnogo tajvanskogo serau Capricornis swinhoei tajvansku svinyu Sus scrofa taivanus chervono bilu veletensku letyagu Petaurista alborufus lena rudu veletensku letyagu Petaurista petaurista grandis kitajskogo zajcya Lepus sinensis ostrivnogo krota Mogera insularis ta kitajskogo pangolina Manis pentadactyla Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti bengalskogo kota Prionailurus bengalensis gimalajsku civetu Paguma larvata malu civetu Viverricula indica mangustu kraboyida Urva urva tajvanskogo kolonka Mustela sibirica davidiana tajvansku harzu Martes flavigula chrysospila ta endemichnogo tajvanskogo harsuna Melogale subaurantiaca V gorah na pivnichnomu shodi ekoregionu zustrichayutsya duzhe ridkisni en Ursus thibetanus formosanus en Cervus nippon taiouanus v seredini XX stolittya vimerli u dikij prirodi odnak piznishe buli uspishno reintrodukovani Ornitofauna Tajvanyu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Zagalom na Tajvani zareyestrovano blizko 690 vidiv ptahiv z yakih ponad 30 vidiv ye endemikami ostrova Sered endemichnih ptahiv sho zustrichayutsya na pivdni Tajvanyu slid vidznachiti en Syrmaticus mikado en Lophura swinhoii ostrivnu kuripku Bambusicola sonorivox tajvanskogo borodastika Psilopogon nuchalis tajvansku guameyu Garrulax taewanus tajvanskogo kucokrila Locustella alishanensis tajvansku zolotomushku Regulus goodfellowi tajvanskogo alikorto Brachypteryx goodfellowi vognistu niltavu Niltava vivida tajvanskogo sinohvosta Tarsiger johnstoniae tajvansku arengu Myophonus insularis tajvanskogo byulbyulya Pycnonotus taivanus tajvansku kitu Urocissa caerulea tajvansku yuginu Yuhina brunneiceps tajvansku timeliyu kucohvosta Pnoepyga formosana siroshoku alcipu Alcippe morrisonia chornovusu timeliyu krivodzoba Erythrogenys erythrocnemis tajvansku timeliyu krivodzoba Pomatorhinus musicus tajvansku minlu Liocichla steerii tajvansku dzhoyu Heterophasia auricularis rudogo timelovcya Pterorhinus poecilorhynchus bilovusu chagarnicyu Trochalopteron morrisonianum tajvansku gayichku Sittiparus castaneoventris tajvansku sinicyu Machlolophus holsti ta en Pyrrhula owstoni V priberezhnih rajonah Pivdennogo Tajvanyu zimuyut ridkisni kolovodni ptahi zokrema yaponski kvaki Gorsachius goisagi ohotski kolovodniki Tringa guttifer lopatni Calidris pygmeus ta mali kosari Platalea minor ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 349 km abo 14 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Kendin zh ta Prirodnij zapovidnik Syujhaj Guanyinbi kit 旭海 觀音鼻自然保留區 PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 21 grudnya 2023 Posilannya South Taiwan monsoon rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund South Taiwan Monsoon Rainforests One Earth